Ухвала від 18.06.2025 по справі 907/312/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" червня 2025 р.м. УжгородСправа № 907/312/25

Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Кірик К.І., розглянувши клопотання представника відповідача ТОВ «Вінербуд» - адвоката Лещинець Л.В. про заміну заходів забезпечення позову від 13.06.2025 (зареєстроване за вх.№02.3.1-02/5635/25 від 16.06.2025) у справі

за позовом: Приватного підприємства «РТС-Сталь», код ЄДРПОУ 37125153, місцезнаходження 49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Будівельників, будинок 45 А,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінербуд», код ЄДРПОУ 42652874, місцезнаходження 88015, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Грушевського Михайла, будинок 23, поверх 4, кабінет 5,

про стягнення заборгованості за договором поставки, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за невиконання умов договору в загальному розмірі 1805761,89 грн,

за участі представників сторін:

від позивача адвокат Андрюк А.М. (згідно ордеру серії СЕ №1107599 від 22.03.2025), в режимі ВКЗ,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

1. Приватне підприємство «РТС-Сталь» (далі позивач, постачальник, ПП «РТС-Сталь»), від імені та в інтересах якого діє адвокат Андрюк Артем Миколайович (згідно ордеру на надання правничої допомоги серії СЕ №1107599 від 22.03.2025) через систему «Електронний суд» 24.03.2025 звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 23.03.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінербуд» (далі відповідач, покупець, ТОВ «Вінербуд»), згідно з якою, покликаючись на неналежне виконання відповідачем договору поставки №13/03.1 від 13.03.2024 (далі договір) щодо оплати коштів за поставлений товар на загальну суму 1661112,4 грн згідно видаткових накладних №41 від 10.05.2024, №42 від 10.05.2024 та №45 від 10.05.2024, просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у сумі 1321152,12 грн та штрафні санкції в сумі 484609,77 грн у вигляді 3% річних, пені та інфляційних збитків «за несвоєчасне повернення грошових коштів за поставлений товар за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги № 16/07-1 від 16.07.2024 та договором поставки від 13.03.2024 року № 13/03.1».

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025.

Згідно ухвали суду від 31.03.2025 позовну заяву ПП «РТС-Сталь» від 23.03.2025 до ТОВ «Вінербуд» про стягнення заборгованості за договором поставки та штрафних санкцій за невиконання умов договору залишено без руху. Встановлено позивачу 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі.

На виконання вимог ухвали суду від 31.03.2025 від представника позивача ПП «РТС-Сталь» - адвоката Андрюка А.М. 11.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява від 10.04.2025 про усунення недоліків позовної заяви (зареєстрована за вх. № 02.3.1-02/3436/25 від 11.04.2025).

Ухвалою суду від 15.04.2025 позовну заяву ПП «РТС-Сталь» від 23.03.2025 до ТОВ «Вінербуд» про стягнення заборгованості за договором поставки та штрафних санкцій за невиконання умов договору повторно залишено без руху. Встановлено позивачу 8 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі.

16.04.2025 від представника позивача ПП «РТС-Сталь» - адвоката Андрюка А.М. надійшла заява від 10.04.2025 про надсилання читабельних товарно-транспортних накладених (зареєстрована за вх. №02.3.1-02/3647/25 від 16.04.2025), до якої долучені копії товарно-транспортних накладних від 22.05.2024 №ТТН-000038, від 10.05.2024 №ТТН-000034, від 10.05.2024 №ТТН-000033.

На виконання вимог ухвали суду від 15.04.2025 від представника позивача ПП «РТС Сталь» - адвоката Андрюка А.М. 18.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява від 17.04.2025 про усунення недоліків позовної заяви (зареєстрована за вх. № 02.3.1-02/3731/25), до якої долучені докази усунення недоліків позовної заяви.

Так, позивачем уточнено ціну позову, що становить 1805761,89 грн.

Позивачем викладено у новій редакції прохальну частину позовної заяви, згідно з якою Приватне підприємство «РТС-Сталь» просить стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінербуд» кошти у сумі 1321152,12 грн за поставлений товар за договором поставки від 13.03.2024 року № 13/03.1 та стягнути штрафні санкції за несвоєчасне повернення грошових коштів за договором поставки від 13.03.2024 року № 13/03.1 в сумі 484609,77 грн, в тому числі:

- за несвоєчасну сплату 19928,01 грн по видатковій накладній № 41 від 10.05.2024: 519,00 грн - 3% річних, нарахованих за період часу з 10.05.2024 по 23.03.2025; 4654,40 грн пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої за період часу з 10.05.2024 по 23.03.2025 та 2341,84 грн інфляційних збитків, нарахованих за період часу з 10.05.2024 по 23.03.2025;

- за несвоєчасну сплату 476113,11 грн по видатковій накладній № 42 від 10.05.2024: 12405,00 грн - 3 % річних, нарахованих за період часу з 10.05.2024 по 23.03.2025; 111201,74 грн - пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої за період часу з 10.05.2024 по 23.03.2025 та 55950,38 грн інфляційних збитків, нарахованих за період часу з 10.05.2024 по 23.03.2025;

- за несвоєчасну сплату 825111, грн по видатковій накладній № 45 від 10.05.2024: 20684,00 грн 3 % річних, нарахованих за період часу з 22.05.2024 по 23.03.2025; 185390,01 грн - пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої за період часу з 22.05.2024 по 23.05.2024 та 91463,40 грн інфляційних збитків, нарахованих за період часу з червня 2024 року по березень 2025 року.

До заяв про усунення недоліків позовної заяви від 10.04.2025 та від 17.04.2025 долучені докази надсилання їх копій позивачем на адресу відповідача.

Ухвалою суду від 23.04.2025 відкрито провадження у справі за Приватного підприємства «РТС-Сталь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінербуд» про стягнення 1805761,89 грн; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 21.05.2025; сторонам встановлені строки на подачу заяв по суті справи.

21.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача ПП «РТС-Сталь» - адвоката Андрюк А.М. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи та про участь у справі в режимі відеоконференції від 21.05.2025 (зареєстровано за вх.№02.3.1-02/4879/25), у якому останній просить суд перенести (відкласти) розгляд справи №907/312/25 на іншу дату та надати можливість взяти участь представнику позивача у судових засіданнях у справі №907/312/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 21.05.2025 задоволено клопотання представника позивача ПП «РТС-Сталь» - адвоката Андрюк А.М. про відкладення підготовчого засідання, відкладено підготовче засідання на 16.06.2025 на 12:00 год., задоволено клопотання представника позивача ПП «РТС-Сталь» - адвоката Андрюк А.М. про участь судових засіданнях у справі №907/312/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвала суду від 21.05.2025, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з ч. 5 ст. 6 ГПК України була доставлена до Електронних кабінетів позивача та відповідача 21.05.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

2. 02.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача ПП «РТС-Сталь» - адвоката Андрюк А.М. надійшла заява про забезпечення позову від 31.05.2025 (зареєстрована за вх.№02.3.1-02/5239/25 від 02.06.2025).

Ухвалою суду від 02.06.2025 розгляд заяви представника позивача ПП «РТС-Сталь» - адвоката Андрюк А.М. про забезпечення позову від 31.05.2025 призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.06.2025 на 12:10 год., встановлено відповідачу строк до 03.06.2026 для подання суду письмових пояснень щодо поданої позивачем заяви про забезпечення позову.

Враховуючи приписи ст. ст.6 і 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), ухвала суду від 02.06.2025 в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з ч. 5 ст. 6 ГПК України була доставлена до Електронного кабінету позивача і відповідача 02.06.2025 о 17:19 год., про що свідчать довідки про доставку електронного листа від 02.06.2025.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Отже, сторони про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 04.06.2025 належним чином повідомлялися.

Незважаючи на належне повідомлення учасників справи про призначене на 04.06.2025 судове засідання по розгляду заяви позивача про забезпечення позову, відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, не уповноважив свого представника для участі в судовому засіданні, яке 04.06.2025 було проведено за участю представника позивача.

Ухвалою суду від 04.06.2025 заяву позивача (Приватного підприємства «РТС-Сталь») про забезпечення позову, подану його представником адвокатом Андрюк А.М. від 31.05.2025 (зареєстровану за вх.№02.3.1-02/5239/25 від 02.06.2025) задоволено частково. Постановлено вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Вінербуд» (код ЄДРПОУ 42652874, місцезнаходження 88015, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Грушевського Михайла, будинок 23, поверх 4, кабінет 5), які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Вінербуд», у межах суми позову в розмірі 1805761,89 грн, у решті вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

Застосовано зустрічне забезпечення шляхом зобов`язання позивача Приватного підприємства «РТС-Сталь» (код ЄДРПОУ 37125153, місцезнаходження 49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Будівельників, будинок 45 А) внести на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03499922; рахунок в форматі IBAN; ДКСУ м. Київ; МФО 820172) грошові кошти в сумі 90288,10 грн (дев`яносто тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 10 копійок) у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.

09.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача ПП «РТС-Сталь» - адвоката Андрюк А.М. надійшло клопотання про долучення доказів від 07.06.2025 (зареєстровано за вх.№02.3.1-02/5431/25 від 09.06.2025), до якого долучено докази сплати грошових коштів в сумі 90288,10 грн на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області.

3. 16.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача ТОВ «Вінербуд» - адвоката Лещинець Л.В. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АО №1178743 від 13.06.2025) надійшло клопотання про заміну заходів забезпечення позову від 13.06.2025 (зареєстроване за вх.№02.3.1-02/5635/25 від 16.06.2025) (далі клопотання або клопотання відповідача), в якому останній просить допустити заміну заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.06.2025 у справі № 907/312/25, що полягали в накладенні арешту на грошові кошти та майно, що належать ТОВ «Вінербуд» у межах ціни позову з одночасним їх припиненням (скасуванням), накласти арешт на належні відповідачу об`єкти нерухомого майна.

До клопотання долучено квитанцію №3721574 від 13.06.2025 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС ПП «РТС-Сталь».

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ГПК України, за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Згідно з ч. 3 ст. 143 ГПК України, питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

Разом з тим, враховуючи, що головуючий суддя Сисин С.В. 16.06.2025 перебував у відпустці згідно наказу №02.4-08/17-к від 11.06.2025, розгляд клопотання представника відповідача ТОВ «Вінербуд» - адвоката Лещинець Л.В. про заміну заходу забезпечення позову згідно ухвали від 17.06.2025 призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.06.2025 на 16 годину 30 хвилин.

Ухвала суду від 17.06.2025, в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з ч. 5 ст. 6 ГПК України була доставлена до Електронних кабінетів позивача та відповідача 18.06.2025 о 01:38, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

Отже, сторони належним чином повідомлені про судове засідання, призначене на 16:30 год. 18.06.2025.

4. Згідно з ч. 2 ст. 143 ГПК України, питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

У судове засідання, призначене на 18.06.2025, прибув представник позивача. Відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання по розгляду клопотання відповідача про заміну заходу забезпечення позову, не уповноважив свого представника у судове засідання, призначене на 18.06.2025.

З огляду на приписи ч.2 ст.143, ч.1 ст. 202 ГПК України, враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання; явка представників не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення питань, які вирішуються у судовому засіданні, суд згідно ухвали, постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа, та зазначеної у протоколі судового засідання, постановив: продовжити судове засідання за відсутності відповідача та його представника, враховуючи належне повідомлення відповідача про місце, дату та час судового засідання, та від яких не надходило заяв і клопотань щодо причин неявки чи про відкладення судового засідання.

В судовому засіданні, проведеному за участі представника позивача, такий учасник справи просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про заміну заходу забезпечення позову, а також просив врахувати подане ним 17.06.2025 додаткове пояснення із запереченнями проти клопотання.

5. У клопотанні про заміну заходу забезпечення позову відповідач вказує, що про існування ухвали від 04.06.2025, як і про існування справи № 907/312/25, він дізнався 09 червня 2025 року, виявивши системі електронного банкінгу інформацію про блокування суми коштів в розмірі 1805761,89 грн.

Вказаний захід забезпечення позову, за твердженням відповідача, фактично повністю заблокував всю господарську діяльність підприємства, у зв`язку з чим відповідачем заявлено клопотання про його заміну.

Відповідач на підтвердження наведеного зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінербуд» є будівельною компанією з багаторічним досвідом. На підставі договору будівельного підряду від 22.07.2024 Товариство здійснює реалізацію масштабного будівельного проекту на земельній ділянці кадастровий номер: 2110100000:21:001:0432 за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський район, Ужгородська територіальна громада, м. Ужгород, вулиця Грушевського Михайла, 4-А, а саме: Нове будівництво житлового комплексу з об`єктами громадського призначення та підземним паркінгом Код об`єкта: 1122.2 Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності та надає копію дозволу на виконання будівельних робіт.

Як стверджує відповідач, захід забезпечення позову не є арештом на конкретно визначене майно чи грошові кошти на конкретному рахунку, внаслідок чого останній взагалі позбавлений можливості здійснювати діяльність, зокрема проводити розрахунки з субпідрядними організаціями, здійснювати закупівлю будівельних матеріалів, сплачувати податки та інші обов`язкові платежі до місцевих бюджетів, зокрема податок на додану вартість, та навіть сплачувати заробітну плату своїм працівникам.

Відповідач у клопотанні покликається на неможливість вчасно розрахуватися за податковою вимогою ГУ ДПС в Закарпатській області, внаслідок чого, за твердженням відповідача, контролюючий орган вже звернувся до ДВС для примусового стягнення коштів, що є значним негативним наслідком для діяльності підприємства.

На думку відповідача, заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих доказів про можливе ухилення відповідача від імовірного рішення суду, у ній наведено тільки ряд припущень та посилань на практику Верховного Суду.

Поряд з тим, відповідач покликається на дані фінансової звітності, відповідно до яких станом на кінець 2024 року загальна вартість активів підприємства складає 45152600,00 грн, чистий дохід підприємства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складає 32487900,00 грн. Просить врахувати, що активи відповідача у понад 25 разів перевищують ціну позову, що на його думку, свідчить про неможливість утруднення виконання судового рішення. Крім того стверджує, що у власності підприємства перебуває 11 об`єктів нерухомого майна, вартість яких значною мірою перевищує ціну позову.

Відповідач вважає, що накладення арешту на грошові кошти та все майно ТОВ «Вінербуд» порушує розумний баланс між інтересами позивача та відповідача і третіх осіб, у зв`язку із чим здійснене судом втручання у діяльність ТОВ «Вінербуд» і в інтересах позивача не є пропорційним.

Відповідач вважає, що запропонований ним альтернативний захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на два об`єкти нерухомого майна буде спрямований на дотримання балансу інтересів сторін: позивач отримає реальну можливість задовольнити заявлені вимоги за рахунок майна відповідача, а відповідач отримує можливість нормального проведення фінансово господарської діяльності, що надасть позивачеві додаткові можливості для майбутнього задоволення його вимог.

На підставі наведеного просить

1) допустити заміну заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04 червня 2025 року № 907/312/25 року, що полягали в накладенні арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Вінербуд», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських установах або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ТОВ «Вінербуд», у межах суми позову в розмірі 1805761,89 грн з одночасним їх припиненням (скасуванням).

2) накласти арешт на належні ТОВ «Вінербуд» об`єкти нерухомого майна:

- Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3053690721100, тип об`єкту: квартира, адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грушевського Михайла ,будинок 4-А, квартира 112, Ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.2227829.4861121.20240402.45.6856.45 опис об`єкта: Загальна площа (кв.м.): 52,69, житлова площа (кв.м.): 19,47. Балансова вартість: 1 053 800 грн.

- Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3053634121100, тип об`єкту: квартира, адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грушевського Михайла ,будинок 4-А, квартира 66, Ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.2227854.4861187.20240402.65.2634.61, опис об`єкта: Загальна площа (кв.м.): 65,16, житлова площа (кв.м.): 28,08. Балансова вартість: 1 303 200 грн.

6. У додаткових поясненнях від 17.06.2025, які 18.06.2025 надійшли на адресу через систему «Електронний суд» (зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/5727/25) представник позивача заперечує проти задоволення клопотання про заміну заходів забезпечення позову.

Позивач звертає увагу, що Приватне підприємство «РТС-Сталь» є підприємством, яке створене та зареєстроване в місті Херсоні з 2010 року. Зважаючи на постійні обстріли міста Херсон, а також з метою продовження здійснення господарської діяльності, власником ПП «РТС-Сталь», який є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.10.2023 року № 2106-7001899908 (копія якої додана до пояснення), було прийнято рішення перереєструвати підприємство в іншому регіоні та продовжувати здійснювати господарську діяльність, в тому числі з метою сплати податків до бюджету та підтримання економіки країни в стані війни.

Позивач зазначає, що він виконав взяті на себе зобов`язання та поставив відповідачу в травні місяці 2024 року металопродукцію (дріт, арматуру, смуги) на загальну суму 1661113,00 грн, з яких відповідачем сплачено лише 339961,00 грн, а рештою суми, а саме: 1321152,12 грн відповідач користується по даний час та не звертає увагу на неодноразові вимоги сплатити заборгованість за договором.

Позивач стверджує про очевидне ігнорування відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати за поставлений товар, оскільки лише після блокування його рахунків відповідач звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 04.06.2025 про забезпечення позову та подав заяву про заміну заходу забезпечення позову, а до цього ТОВ «Вінербуд» жодним чином не реагувало на факт подачі позивачем позовної заяви, не скористалося навіть своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, що свідчить про відсутність будь якої реакції після направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі.

На переконання Приватного підприємства «РТС-Сталь» , заміна заходу забезпечення позову, яке пропонує відповідач, свідчить про небажання погашати борг навіть після винесення рішення суду в даній справі. На підставі вищевикладеного, з метою уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні, у випадку задоволення позову, враховуючи фактичні обставини справи, позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про заміну заходів забезпечення позову.

7. Розглянувши клопотання про заміну заходів забезпечення позову у справі №907/312/25, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом ст. 143 ГПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Отже, заміна одного заходу забезпечення позову іншим полягає саме в зміні виду заходу забезпечення в межах, визначених ч. 1 ст. 137 ГПК України.

Судом враховано правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 у справі №15/155-б, згідно з якою забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а тому господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до ухвалення виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

По своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в заміні раніше прийнятого заходу на інший, передбачений законом захід, з одночасним припиненням раніше накладених заходів, а відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з`ясовувати, чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов`язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.

При цьому, у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

Тобто, заміна заходів забезпечення позову, з огляду на ст. 143 ГПК України, пов`язана зі зміною чи припиненням підстав забезпечення позову і не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову на предмет її правомірності.

Сторона, яка звертається з заявою про заміну заходів забезпечення позову, повинна обґрунтувати достатні підстави звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання належних та достатніх доказів наявності фактичних (змінених) обставин, з якими пов`язується заміна застосованих судом заходів забезпечення позову.

Отже, саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, тобто здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

У постанові від 05.03.2025 у справі № 922/2860/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що згідно з частиною 1 статті 143 ГПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

За усталеними висновками Верховного Суду у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

8. Суд вважає за необхідне зауважити, що заміна одного способу забезпечення позову іншим є правом суду, яке нерозривно пов`язане саме з наявністю відповідних підстав, а також те, що виходячи з загальних положень законодавства, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд враховує, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі «Горнсбі проти Греції», виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням. Таким чином, саме господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.

Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з розміром грошових коштів, на які вимагається накладення арешту, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Верховний Суд у постанові від 28.12.2021р. у справі №910/13681/21 відзначив, що накладення арешту на кошти є тим заходом забезпечення позову, який в розумінні приписів ст. 136 ГПК України є ефективним для захисту оспорюваних прав заявника у цій справі та таким, що відповідає змісту порушеного права останнього. Невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Крім того, немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, позбавить його можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, оскільки грошові кошти залишаються в володінні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір. Невжиття заходів забезпечення позову способом арешту коштів на банківському розрахунковому рахунку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки в силу положень ст. 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, отже відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами банківського розрахункового рахунку і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.

Заходи забезпечення позову за вимогами майнового характеру можуть бути застосовані у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

9. При постановленні ухвали від 04.06.2025 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Вінербуд», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ТОВ «Вінербуд», у межах суми позову в розмірі 1805761,89 грн, судом, серед іншого, враховано, що предметом позову у цій справі є заявлена позивачем вимога майнового характеру про стягнення з ТОВ «Вінербуд» 1805761,89 грн, з яких: заборгованість за договором у сумі 1321152,12 грн та штрафні санкції в сумі 484609,77 грн у вигляді 3% річних, пені та інфляційних збитків за поставлений товар за договором поставки від 13.03.2024 року № 13/03.1.

Отже, позивач звернувся до суду з позовною вимогою майнового характеру.

Таким чином, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, у вигляді арешту грошових коштів відповідача у межах суми позову безпосередньо пов`язане із предметом позову, є адекватним та співмірним.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

У постановах від 03.03.2023р. у справі №905/448/22, від 06.12.2023р. у справі №917/805/23, від 11.12.2023р. у справі №904/1934/23, Верховний Суд зазначає, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

При цьому, можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника (висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

10. Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, зокрема, клопотання відповідача про заміну заходів забезпечення позову разом з доданими до нього документами, суд виснує про відсутність підстав для заміни заходів забезпечення позову, що полягали в накладенні арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Вінербуд», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ТОВ «Вінербуд», у межах суми позову в розмірі 1805761,89 грн, огляду на таке.

Перш за все, суд звертає увагу, що у поданому клопотанні представник відповідача зазначає про незгоду з обраними судом заходами забезпечення позову згідно ухвали від 04.06.2025, зазначивши, що з урахуванням положень п.1 ч.1 ст.137 ГПК України судом обрано два окремі заходи забезпечення позову: накладення арешту на майно і накладення арешту на грошові кошти, які можуть застосуватися одночасно.

Не погоджуючись з такими заходами забезпечення позову, відповідач звертає увагу про необгрунтованість обраних судом таких заходів та відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову судом. З цього приводу відповідач зазначає, що, на його думку, заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих доказів про можливе ухилення відповідача від імовірного виконання рішення суду, у ній наведено тільки ряд припущень та посилань на практику Верховного Суду. ТОВ «Вінербуд» вказує про необгрунтоване накладення арешту одночасно на усі банківські активи та звертає увагу, що при постановленні даної ухвали судом не враховано, що активи відповідача у понад 25 разів перевищують ціну позову, у власності підприємства перебуває 11 об`єктів нерухомого майна, вартість яких значною мірою перевищує ціну позову, накладення арешту на грошові кошти та все майно ТОВ «Вінербуд» порушує розумний баланс між інтересами позивача, відповідача і третіх осіб, що на думку відповідача, свідчить про безпідставні висновки суду про неможливість утруднення виконання судового рішення.

Щодо цього, суд зазначає, що ухвалою суду від 02.06.2025 розгляд заяви представника позивача ПП «РТС-Сталь» - адвоката Андрюк А.М. про забезпечення позову від 31.05.2025 призначався до розгляду в судовому засіданні на 04.06.2025 та відповідач у належний спосіб та своєчасно був повідомлений про призначене судове засідання, оскільки означена ухвала направлялася відповідачу відповідно до приписів ст. ст.6 і 242 ГПК України, та саме відповідач не забезпечив участі свого представника під час розгляду даної заяви про забезпечення позову 04.06.2025.

Аналогічно ухвала суду від 17.06.2025, згідно з якою розгляд клопотання відповідача був призначений судом до розгляду на 18.06.2025, враховуючи приписи ч.2 ст. 143 ГПК України, направлялася своєчасно і заздалегідь відповідачу в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з ч. 5 ст. 6 ГПК України до його електронного кабінету. Проте відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання, не уповноважив свого представника для участі в судовому засіданні 18.06.2025 по розгляду клопотання про заміну заходів забезпечення позову.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що означені доводи клопотання про незгоду із ухвалою суду про вжиття заходів забезпечення позову, не є підставою для заміни обраних судом заходів забезпечення позову, а свідчать лише про незгоду відповідача з висновками ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову, що є підставою апеляційного оскарження означеної ухвали, чим скористався ТОВ «Вінербуд» подавши апеляційну скаргу на ухвалу суду від 04.06.2025 (що вбачається з додаткових пояснень позивача від 17.06.2025).

Щодо інших доводів відповідача, що накладення арешту на всі банківські рахунки ТОВ «Вінербуд» призвело до неможливості виплати заробітної плати, блокування і повного зупинення господарської діяльності, неможливість своєчасного розрахуватися за податковою вимогою ГУ ДПС в Закарпатській області, то з цього приводу суд зазначає таке.

Як було вказано вище, при використанні механізму заміни заходу забезпечення позову ініціатор такої заміни повинен належним чином обґрунтовувати підстави заміни такого заходу та застосування іншого заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини та докази, які свідчать про те, що обставини справи змінилися настільки, що зумовлюють необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору та обрання іншого заходу, зазначити, що існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов`язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з урахуванням доказів, долучених до клопотання про заміну заходів забезпечення позову, доводів такого клопотання, суд звертає увагу, що доводи відповідача, що накладення арешту на всі банківські рахунки ТОВ «Вінербуд» призвело до неможливості виплати заробітної плати, блокування і повного зупинення господарської діяльності, неможливість своєчасного розрахуватися за податковою вимогою ГУ ДПС в Закарпатській області не підтверджені жодними доказами. Більше цього, відповідач не надає доказів реального виконання ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову із підтвердженням суми коштів, які були на усіх його рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах на момент виконання ухвали про накладення арешту на грошові кошти на таких рахунках, та не надає доказів, на яку частину таких коштів накладено арешт на підставі ухвали суду.

Окремо суд зазначає, що, пропонуючи суду здійснити заміну заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належні ТОВ «Вінербуд» об`єкти нерухомого майна: з реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна 3053690721100, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ - 01.2227829.4861121.20240402.45.6856.45 та 3053634121100, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ - 01.2227854.4861187.20240402.65.2634.61, тип об`єктів - квартира, відповідач у клопотанні не зазначає, що такі об`єкти перебувають у власності відповідача як майбутні об`єкти нерухомості, тип речового права «спеціальне майнове право», що вбачається з і інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №430738416 від 10.06.2025.

Отже, такі об`єкти нерухомого майна перебувають у власності відповідача не як об`єкти нерухомого майна (про що зазначає відповідач у клопотанні), а як майбутні об`єкти нерухомості (об`єкти спеціального майнового права), правове регулювання яких регламентується Законом України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому».

Оскільки метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення (якщо воно буде прийняте на користь позивача), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, то у цьому випадку у клопотанні відповідач не обгрунтував як накладення арешту на належні ТОВ «Вінербуд» об`єкти нерухомого майна: з реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна 3053690721100, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ - 01.2227829.4861121.20240402.45.6856.45 та 3053634121100, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ - 01.2227854.4861187.20240402.65.2634.61, які перебувають у власності відповідача саме як майбутні об`єкти нерухомості, тип речового права «спеціальне майнове право», сприятимуть забезпеченню означених завдань та мети застосування заходів забезпечення позову в даній справі.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про заміну заходів забезпечення позову, оскільки відповідач не навів доводів з підтвердженням долучених до клопотання доказів щодо наявності підстав для заміни заходів забезпечення позову іншим заходом; не навів доказів необхідності здійснення такої заміни та здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжиті судом заходи, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, співмірності такого заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи.

11. Одночасно суд звертає увагу відповідачу, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 143 ГПК України, у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми чи позову майнового характеру про порушення прав інтелектуальної власності відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму. Надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 143, 231 235, 255 257 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Вінербуд» - адвоката Лещинець Л.В. про заміну заходів забезпечення позову від 13.06.2025 (зареєстроване за вх.№02.3.1-02/5635/25 від 16.06.2025).

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повна ухвала складена і підписана 19.06.2025.

Суддя С.В.Сисин