Рішення від 18.06.2025 по справі 914/2541/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2025 Справа № 914/2541/21

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті справу

за позовом:Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова, м. Львів, в інтересах державидо відповідача 1:Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача 2:Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автогонщик», м. Львів,за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:ОСОБА_1 , м. Львів,про:визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації прав, припинення речового права.За участю:прокурора:Місінська М. А. прокурор,відповідача 1:не з`явився, відповідача 2:не з`явився,третьої особи:не з`явився.Судові процедури.

1.На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2541/21 за позовом Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова, в інтересах держави, до відповідачів: Львівської міської ради, ОК «ГБК «Автогонщик», Рясне-Руської сільської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , про: визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації прав, припинення речового права, детальний рух якої відображено у попередніх ухвалах та протоколах суду, а стислий виклад таких обставин викладено нижче.

2.Ухвалою суду від 06.06.2022 (суддя Щигельська О. І.) зупинено провадження у справі № 914/2541/21 до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 380/23540/21 та зобов`язано сторін повідомити суд про можливість поновлення провадження по справі.

3.Наказом голови Господарського суду Львівської області № 05-13/52 від 16.10.2023 надано судді Щигельській О. І. відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами з 14.10.2023 по 16.02.2024. Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області № 389 від 19.10.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 914/2541/21, за наслідками якого справу передано для розгляду судді Трускавецькому В. П.

4.Ухвалою від 15.01.2024 суддя Трускавецький В. П. поновив провадження у справі, прийняв її до свого провадження, постановив розгляд справи розпочато спочатку, підготовче засідання призначив на 06.02.2024.

5.05 лютого 2024 року відповідачем 1 подано клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказу (вх. № 3313/24).

6.За наслідками підготовчого засідання 06.02.2024 суд протокольною ухвалою, поновив відповідачу 1 строк на подання доказів та прийняв, поданий доказ до матеріалів справи. Разом з тим, суд зобов`язав заявника надіслати копію клопотання про долучення доказу третій особі. Підготовче засідання суд відклав на 27.02.2024.

7.23 лютого 2024 року відповідачем 1 подано докази надіслання третій особі клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказу (вх. № 5352/24).

8.У підготовчому засіданні 27.02.2024 суд дійшов висновку про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи та відкладення підготовчого засідання на 19.03.2024.

9.19 березня 2024 року відповідачем 2 подано клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 7705/24), заяву про закриття провадження у справі (вх. № 7708/24), клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 1049/24) та відзив на позовну заяву (вх. № 7681/24).

10.Підготовче засідання 19.03.2024 відкладено на 09.04.2024.

11.26 березня 2024 року прокурором подано заперечення на клопотання про зупинення провадження (вх. № 8397/24).

12.27 березня 2024 року прокурором подано відповідь на відзив (вх. № 8507/24).

13.28 березня 2024 року прокурором подано заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 8585/24) та заперечення на заяву про залишення позову без розгляду (вх. № 8671/24).

14.Підготовче засідання 09.04.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В. П. по догляду за дитиною. Ухвалою суду від 12.04.2024 суд призначив підготовче засідання на 22.04.2024.

15.Ухвалою суду від 22.04.2024 подані адвокаткою відповідача 2 клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 7705/24 від 19.03.2023), заяву про закриття провадження у справі (вх. № 7708/24 від 19.03.2023), клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 1049/24 від 19.03.2023) та відзив на позовну заяву (вх. № 7681/24 від 19.03.2023) повернуто заявниці без розгляду, провадження у справі № 914/2541/21 зупинено до розгляду об`єднаною палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

16.Ухвалою суду від 02.08.2024 поновлено провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 13.08.2024.

17.Ухвалою суду від 13.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2024.

18.Під час перебування справи на стадії розгляду по суті суду подано:

-заяву відповідача 2 про закриття провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України (вх. № 23066/24 від 23.09.2024);

-заяву відповідача 2 про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (вх. № 23069/24 від 23.09.2024);

-письмові пояснення відповідача 2 (вх. № 23071/24 від 23.09.2024);

-клопотання прокурора про закриття провадження у частині вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (вх. № 30027/24 від 11.12.2024);

-заява прокурора про відмову від частини позовних вимог, закриття провадження та повернення судового збору (вх. № 40/25 від 06.01.2025);

-пояснення прокурора (вх. № 6625/25 від 14.03.2025).

19.У судовому засіданні 29.10.2024 суд прототокольною ухвалою відмовив у задоволенні заяв відповідача 2 про закриття провадження у справі. Мотиви прийняття такого судового рішення наведені в ухвалі суду від 30.05.2025.

20.В подальшому, розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з перебуванням судді Трускавецького В. П у відрядженні, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В. П., за клопотаннями учасників справи. Також, при розгляді справи по суті оголошувались перерви на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України. Чергове судове засідання у справі призначено на 09.06.2025.

21.В судовому засіданні 09.06.2025 суд перейшов до стадії прийняття рішення та повідомив, що його буде проголошено 18.06.2025 о 09:45 год.

22.У судовому засідані 18.06.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін.

Позиція прокурора.

23.Прокурор вказує, що рішенням Львівської обласної ради № 907 від 29.10.2019 створено об`єкт природно-заповідного фонду ландшафний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща». Землі, на яких розташований вказаний об`єкт відносяться до категорії землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

В подальшому, рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3698 від 19.05.2020 затверджено технічну документацію із землоустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:06:012:0003 (яка розташована в межах заказнику «Торфовище Білогорща»), площею 91,1659 га на 13 земельних ділянок, внаслідок чого утворено земельну діляну з кадастровим номером 4610136300:06:012:0012, площею 3,2913 га. Крім того, вказаним рішенням змінено функцію використання земель в межах категорії з КВЦПЗ 16.00 (землі запасу) на КВЦПЗ 12.04 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розміщення та обслуговування гаражного кооперативу).

Рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4107 від 11.09.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 4610136300:06:012:0012 передано у приватну власність ОК «ГБК «Автогонщик», яким 19.10.2020 зареєстровано право власності на таку земельну ділянку.

Прокурор доводить суду, що:

-земельні ділянки, зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 4610136300:06:012:0012, які знаходиться під об`єктом природно-заповідного фонду не можуть бути передані у приватну власність, що передбачено п. в ч. 4 4 ст. 83, п. г ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України;

-зміна цільового призначення земель природно-заповідного фонду, зокрема спірної земельної діянки, здійснена без погодження Кабінету Міністрів України суперечить ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України;

-передання спірної земельної ділянки, яка знаходиться під об`єктом природно-заповідного фонду, для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розміщення та обслуговування гаражного кооперативу) суперечить ч. 3 ст. 7 та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;

-передача ОК «ГБК «Автогонщик», членами якого є 3 особи, земельної ділянки площею 3,2913 га суперечить меті створення кооперативу (надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам, в обсягах, що не перевищують 20% загального обороту кооперативу) та порядку його діяльності;

-гаражно-будівельним кооперативам земельні ділянки для гаражного будівництва можуть передаватись виключно у разі наявності затвердженої містобудівної документації та відповідно встановлення останньою можливості передачі земельної ділянки для будівництва гаражів, а також за наявності плану зонування або детального плану території, однак спірне рішення про передачу земельної ділянки прийнято за відсутності такої документації;

Враховуючи викладене, прокурор просить суд:

-визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3698 від 19.05.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельних ділянок»;

-визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4107 від 11.09.2020 «Про передачу у власність ОК «Автогонщик» земельної ділянки»;

-скасувати державну реєстрацію права власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автогонщик» (79007, місто Львів, вулиця Балабана, 25/13; ідентифікаційеий код 43752814) на земельну ділянку за кадастровим 4610136300:06:012:0012, площею 3,2913 гa, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2095636346101, номер запису про право власності/довірчої власності: 38756985;

-судові витрати покласти на відповідачів.

Позиція відповідача 1.

24.Ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2020 № 6 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» Львівську міську раду визначено правонаступником прав та обов`язків місцевих рад, зокрема Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, які приєднуються до Львівської територіальної громади.

Отже, з Львівська міська рада як правонаступник Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області визнає позовні вимоги прокурора, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення, судовий збір просить розділити пропорційно розміру задоволених майнових позовних вимог.

Позиція відповідача 2 .

25.Відповідач 2 вважає заявлений позов необґрунтований та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.

По-перше, 14.02.2019 Львівської міської ради прийнято ухвалу № 4647 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова». Цією ж ухвалою і затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 91,1650 га кадастровий номер 4610136300:06:012:0003, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (мова йде про ділянку на якій нібито створений заказник). Також в п. 4 вказаної ухвали визначено уповноважити департамент містобудування від імені Львівської міської ради підписати акт приймання-передачі земельних ділянок комунальної власності у державну власність із Львівською обласною державною адміністрацією.

На тій самій сесії 14.02.2019 Львівська міська рада приймає ще одну ухвалу № 4697 (ця ухвала прийнята після прийняття ухвали про затвердження технічної документації та передачі земельних ділянок у державну власність ЛОДА) «Про надання згоди на створення об`єкта природно-заповідного фонду Білогорща». Особливу увагу в тексті вказаної ухвали заслуговує п. 1. Надати згоду на створення об`єкта природно заповідного фонду значення «Торфовище Білогорща» на території Львівської міської ради площею 58,8 га за рахунок земель м. Львова, що не надані у власність або користування.

Отже, Львівська міська рада своєю ухвалою надавала згоду на створення ландшафтного заказника на території Львівської міської ради за рахунок земель м. Львова, що не надані у власність або користування, а земельна ділянка площею 91,1650 га із кадастровим номером 610136300:06:012:0003 станом на 14.02.2019 передавалась у державну власність Львівської обласної державної адмінітрації, отже не є земельною ділянкою м. Львова, що не надана у власність чи користування.

По-друге, на виконання ст. 52-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Рясне-Руська сільська рада жодних погоджень про створення чи оголошення територій, об`єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон, не надавала, клопотань не отримувала, рішень не приймала.

По-третє, розробка проекту створення об`єкта природно-заповідного фонду мала передувати самому створенню такого об`єкту, однак, на момент нібито створення заказника не було розроблено такого проекту.

Долучений до матеріалів справи Проект не містить жодних картографічних та планово-картографічних матеріалів (оформлених у векторному та паперовому форматі з використанням геоінформаційних систем та нанесенням на топографічну основу або ортофотоплан, публічну кадастрову карту чи на матеріали космічної зйомки), хоча такі є обов`язковими.

Окрім цього замість розроблення та підготовки повноцінного проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», як це визначено нормативними документами, просто склали титульну сторінку і вмістили до такого звіт про виконання послуг 2017 року, який не відповідає вимогам що ставляться до змісту та наповнення проекту.

Як вбачається, фактично такий проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» відсутній, як і відсутня державна експертиза, не здійснено відведення земельної ділянки об`єкту природно-заповідного фонду та не оформлено охоронного зобов`язання.

Отже, станом на передачу спірної земельної ділянки у державну власність та на час передачі такої до комунальної власності Рясне Руської сільської ради не існувало ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща».

По-четверте, необґрунтованим є посилання прокурора на Генеральний план м. Львова 2010 року як доказ незаконного розпорядження Рясне-Руською сільською радою земельною ділянкою, оскільки судовими рішеннями у справі № 813/479/17 встановлено, що місто Львів має єдиний Генеральний план 1978 року, який не змінювали у спосіб, передбачений законом. Отже, не можна брати до уваги Генеральний план міста Львова, що затверджений ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 № 3924, та план зонування, що затверджений ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 № 4657.

По-п`яте, прокурор безпідставно ототожнює гаражно-будівельний кооператив з обслуговуючим. Відповідач 2 є обслуговуючим кооперативом. Норми Земельного кодексу України не обмежують прав обслуговуючих кооперативів на отримання земельних ділянок, а також не містять вимог щодо обґрунтувань (розрахунку) площ.

Обставини справи.

26.Ухвалою Львівської міської ради № 2588 від 16.11.2017 затверджено меморандум про порозуміння між Львівською міською радою та Рясне-Руською сільською радою від 03.11.2017, метою якого є вирішення багаторічного конфлікту між містом і селом, спричиненого непорозумінням у частині погодження меж міста і села від 1988 року.

27.Ухвалою Львівської міської ради № 4647 від 14.02.2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова, орієнтовною площею 209,0 га (території, які межують з Рясне-Руською сільською радою), включно з ділянкою № 15, площею 91,1650 га, з кадастровим номером 4610136300:06:012:0003 (16.00 землі запасу) за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (п. 1.13).

Відповідно до п. 2 ухвалено Львівській міській раді зареєструвати речове право на земельні ділянки, передати ці ділянки комунальної власності до земель державної власності, підписати акт приймання передачі із Львівською обласною державною адміністрацією, а останній рекомендовано розглянути питання прийняття у державну власність цих ділянок з подальшою передачею у комунальну власність територіальної громади Рясне-Руської сільської ради.

28.Крім цього, 14.02.2019 Львівська міська рада прийняла ухвалу № 4697 «Про надання згоди на створення об`єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», якою орган місцевого самоврядування надав свою згоду на створення об`єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» на території Львівської міської ради, площею 58,8 га, за рахунок земель міста Львова, що не надані у власність або користування.

29.19 березня 2019 року зареєстровано право комунальної власності Львівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136300:06:012:0003.

30.Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 916/0/5-19 від 23.08.2019 «Про прийняття земельних ділянок комунальної власності у державну власність» прийнято із земель комунальної власності Львівської міської ради у державну власність земельні ділянки, зокрема площею 91,1650 га (кадастровий номер 4610136300:06:012:0003 КВЦПЗ 16.00) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

31.Рішенням Львівської обласної ради № 907 від 29.10.2019 «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» вирішено з метою збереження унікальних торфово-болотних комплексів на Головному європейському вододілі з найглибшим у регіоні заляганням покладів торфу, унікальних фітоценозів рідкісних та зникаючих видів місцевої флори, а також підтримання біорізноманіття регіону, оголосити ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща» орієнтовною площею 92,0 га (без вилучення в землевласника/землекористувача), зокрема на території Львівської міської рада площею 58,8 га за рахунок земель м. Львова і Зимноводівської сільської рада площею 33,2 га за рахунок земель запасу (п. 1). Крім цього, Львівській міській раді і Зимноводівській сільській раді винести в натуру (на місцевість) межі ландшафтного заказника та позначити його державними знаками встановленого взірця (п. 2), забезпечити охорону та збереження ландшафтного заказника місцевого значення (п. 4). А Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації передати під охорону з оформленням охоронних зобов`язань ландшафтний заказник Львівській міській раді та Зимноводівській сільській раді (п. 3).

32.29 листопада 2019 року зареєстровано право державної власності Львівської обласної державної адміністрації на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:06:012:0003.

33.Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 1483/0/5-19 від 15.12.2019 «Про передачу земельних ділянок з державної власності у комунальну власність» зобов`язано передати до земель комунальної власності Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області земельні ділянки державної власності, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:012:0003.

34.Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 3365 від 18.12.2019 «Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну власність» вирішено прийняти до земель Рясне-Руської сільської ради земельні ділянки державної власності, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 4610136300:06:012:0003.

35.19 грудня 2019 року зареєстровано право комунальної власності Рясне-Руської слдьської ради на земельну ділянку за кадастровим номером 4610136300:06:012:0003.

36.Оскаржуваним у цій справі рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3698 від 19.05.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок» вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки 4610136300:06:012:0003, площею 91,165 га, на 13 земельних ділянок, серед яких ділянка № 11, площею 3,2913 га (4610136300:06:012:0012).

Вказаним рішенням також вирішено зареєструвати право комунальної власності за Рясне-Руською сільською радою (п. 2), надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою для зміни цільового призначення земельних ділянок № 1 - № 10 з КВЦПЗ 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на КВЦПЗ 01.05 для індивідуального садівництва (п. 3), змінено функцію використання земель в межах категорії (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) на земельні ділянки № 11 - № 13 з КВЦПЗ 16.00 землі запасу на КВЦПЗ 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розміщення та обслуговування гаражного кооперативу (п. 4).

37.03 червня 2020 року зареєстровано право комунальної власності Рясне-Руської сільської ради на обєкт нерухомого майна земельну ділянку за кадастровим номером 4610136300:06:012:0012.

38.Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 4107 від 11.09.2020 земельну ділянку за кадастровим номером 4610136300:06:012:0012 передано у приватну власність ОК «ГБК «Автогонщик», цільове призначення 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

39.19 жовтня 2020 року ОК «ГБК «Автогонщик» зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 4610136300:06:012:0012.

40.Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 6 від 29.12.2020 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» визначено Львівську міську територіальну громаду правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, територія яких включена до території Львівської міської територіальної громади, а саме Брюховицької, Винниківської, Рудненської, Грибовицької (Жовківський район), Грядівської (Жовківський район), Дублянської міської ради (Жовківський район), Зашківської (Жовківський район), Малехівської (Жовківський район), Лисиничівської (Пустомитівський район), Рясне-Руської (Яворівський район) відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

41.Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 7 від 29.12.2020 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради Рясне-Руської сільської ради (код ЄДРПОУ 04373138). Встановлено, що Львівська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків місцевих рад, зазначених у пункті 1 цієї ухвали. Тобто, Львівська міська рада є правонаступником Рясне Руської сільської ради з 29.11.2020.

42.Львівська міська рада ухвалою від 20.05.2021 затвердила передавальний акт Рясне-Руської сільської ради від 12.05.2021.

43.Відповідно до висновку експерта № 41 судової земельно-технічної експертизи за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021140000000198, складеному 02.07.2021, межі земельних ділянок з кадастровими номерами 4610136300:06:012:0010, 4610136300:06:012:0011, 4610136300:06:012:0012, 4610136300:06:012:0013, 4610136300:06:012:0014 накладаються на межі земельної ділянки, визначені у проекті створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» та координатах меж заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», що були визначенні при виготовлені проекту створення заказника, а саме площа накладання земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:012:0010 становить 2,2421 га, з кадастровим номером 4610136300:06:012:0011 - 3,2420 га, з кадастровим номером 4610136300:06:012:0012 3,2397 га, з кадастровим номером 4610136300:06:012:0013 - 1,7068 га, з кадастровим номером 4610136300:06:012:0014 - 2,4555 га.

44.Згідно з наступним висновком експерта від 01.02.2022, здійсненим також у межах кримінального провадження № 42021140000000198, земельна ділянка з кадастровим номером 4610136300:06:012:0012 віднесена до земельних ділянок, межі яких частково накладаються на межі земельної ділянки ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», згідно з планом меж проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», за координатами меж проекту створення заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» (система координат СК-63 зона 1, точність визначення відповідає масштабу 1:25000), а саме площею 3, 2397 га.

45.15 лютого 2022 року прокуратура звернулась до ДП ДІПМ «Містопроект» з листом № 14.51/04-16-1122ВИХ-22, де просила надати інформацію щодо місцезнаходження земельної ділянки за кадастровим номером 4610136300:06:012:0012 відповідно до містобудівної документації м. Львова та с. Рясне-Руське станом на 11.09.2020.

46. Відповідно до листа Державного підприємства «Державний інститут проектування міст «Містпроект» від 23.02.2022, адресованого заступнику керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова, земельна ділянка з кадастровим номером 4610136300:06:012:0011 в межах діючого на 22.10.2020 генплану с. Рясне-Руська Яворівського району не входила.

Позиція суду.

Щодо заяви прокурора про відмову від частини позовних вимог, закриття провадження та повернення судового збору (вх. № 40/25 від 06.01.2025).

47.Прокурор вказує, що у цій справі заявлено чотири позовні вимоги, зокрема вимога припинити речове право право приватної власності ОК «ГБК «Автогонщик» на земельну ділянку за кадастровим 4610136300:06:012:0012, площею 3,2913 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2095636346101, номер запису про право власності/довірчої власності: 38756985.

48.Така вимога заявлена на підставі діючої на той час норми ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

49.Поряд з тим, на сьогоднішній день норма ст. ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладена у наступній редакції: «У разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором».

50.З огляду на викладене, на час слухання даної справи по суті, відпали підстави для припинення речового права, які були на час заявлення позову, тому прокурор відмовляється від вказаної позовної вимоги та просить повернути 50 % судового збору (69845,50 грн), сплаченого за подання позовної заяви з такою вимогою.

51.Згідно з частиною 1 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

52.Відмова позивача від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги й на закриття порушеного позивачем процесу.

53.Частиною 2 статті 191 ГПК України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

54.Враховуючи, що відмова від позову в частині вимог про припинення права приватної власності ОК «ГБК «Автогонщик» на земельну ділянку за кадастровим 4610136300:06:012:0012, заявлена повноважною особою, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття такої відмови від позову.

55.Згідно з приписами ч. 3 ст. 191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом (п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України).

56.У зв`язку з тим, що відмова прокурора прийнята судом, провадження у справі підлягає закриттю на підставі ч. 1 ст. 191 та п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

57.Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

58.Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

59.Частиною 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

60.Враховуючи вказану норма закону, суд дійшов висновку, що позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 69845,50 грн.

Щодо суті позовних вимог.

61.Для вирішення даного спору необхідно встановити:

1) Підстави звернення прокурора з позовом.

2) Правонаступництво Львівської міської ради від Рясне-Руської сільської ради.

3) Відповідність оскаржуваних рішеннь приписам законодавства.

4) Підстави для скасування державної реєстрації права власності ОК «ГБК «Автогонщик» на земельну ділянку.

5) Ефективність та достатність обраного способу захисту.

Щодо підстав звернення прокурора з позовом.

62.Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

63.Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту. Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави (див. п. 33, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17). Зважаючи на вказане, прокурор управі звертатися з позовною заявою про захист інтересів територіальної громади частини Українського народу, як первинного суб`єкта місцевого самоврядування та суб`єкта права комунальної власності.

64.Підстави представництва інтересів держави прокурором у даній справі зумовлено тим, що порушено право територіальної громади, як суб`єкта права комунальної власності, розпоряджатися земельною ділянкою. Таке порушення відбулося внаслідок прийняття Рясне-Руською сільською радою (правонаступником якої є Львівська міська рада) оскаржуваних рішеннь. Оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу (позивача та відповідача) в одній особі, прокурор звернувся з даним позовом як самостійний позивач, визначивши Львівську міську раду відповідачем.

65.Суд звертає увагу на постанову від 11.06.2024 № 925/1133/18, в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача. Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача.

66.При цьому інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який належить до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (див. п. 7.23 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

67.Враховуючи те, що у даному випадку орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником таких правовідносин і сам порушує інтереси держави, за відсутності передбаченої законодавством можливості поєднання сторін судового процесу (позивача та відповідача) в одній особі, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду як самостійний позивач, визначивши Львівську міську раду (правонаступника Рясне-Руської сільської ради) відповідачем. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та від 07.09.2020 у справі № 917/468/19.

68.Разом з тим, суд зазначає, що у даному випадку не підлягає застосуванню норма частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», де передбачено, що попередньо до звернення до суду прокурор повинен повідомити про це особу, яку представлятиме у суді (позивача), оскільки таке положення стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача, а у даній справі позивачем є сам прокурор.

Щодо правонаступництва.

69.Правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Таку позицію неодноразово висловлював Верховний Суд у постановах від 06.10.2020 у справі № 804/958/17, від 03.12.2020 у справі № 805/2173/16-а, від 30.12.2020 у справі № 805/4361/17-а.

70.Ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2020 № 6 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади», керуючись, серед іншого, Розпорядженням № 718-р, визнано Львівську міську раду правонаступником всього майна, прав та обов`язків Рясне-Руської територіальної громади.

71.Ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2020 № 7 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради», враховуючи Розпорядження № 718-р та інші нормативно-правові акти, Рясне-Руську сільську раду припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради.

72.Рішенням від 23.12.2021 у справі № 640/15962/20 Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправним та скасував Розпорядження № 718-р у частині включення Рясне-Руської сільської ради до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у місті Львові. Постановою від 27.05.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін це рішення. Постановою від 15.08.2023 Верховний Суд скасував зазначені вище судові рішення судів попередніх інстанцій, справу № 640/15962/20 скерував до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

73.Ухвалою від 16.01.2024 Київський окружний адміністративний суд закрив провадження у справі. Постановою від 18.07.2024 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін ухвалу від 16.01.2024.

74.Згадані ухвали Львівської міської ради є чинними.

75.Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

76.Зважаючи на вказане, суд констатує, що Львівська міська рада є правонаступником Рясне-Руської сільської ради.

Щодо відповідності оскаржуваних рішень приписам законодавства.

77.У позовній заяві прокурор просить суд визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3698 від 19.05.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельних ділянок».

78.У вказаному рішенні Рясне-Руська сільська рада вирішила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, площею 91,165 га, на 13 земельних ділянок, серед яких ділянка № 11, площею 3,2913 га, (п. 1); зареєструвати право комунальної власності за Рясне-Руською сільською радою цих тринадцяти ділянок, серед яких тільки одна стосується спору в цій справі (п. 2); дати дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою для зміни цільового призначення земельних ділянок № 1 - № 10 з КВЦПЗ 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на КВЦПЗ 01.05 для індивідуального садівництва (п. 3); змінити функції використання земель в межах категорії (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) на земельні ділянки № 11 - № 13 з КВЦПЗ 16.00 землі запасу на КВЦПЗ 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розміщення та обслуговування.

79.Разом з тим, як вбачається з мотивувальної частини позовної заяви, прокурор не наводить будь-яких підстав для скасування вказаного рішення. Крім цього, оскаржуване рішення не було підставою державної реєстрації права власності відповідача 2 на земельну ділянку за кадастровим 4610136300:06:012:0012, як і не було підставою прийняття іншого оскаржуваного рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4107 від 11.09.2020 «Про передачу у власність ОК «Автогонщик» земельної ділянки»

80.Враховуючи вказне, суд не вбачає підстав для задоволення позову прокурора в частині вимоги про визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3698 від 19.05.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельних ділянок».

81.Перевіряючи на відповідність вимогам законодавства рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3698 від 19.05.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельних ділянок», суд встановив таке.

82.Відповідно до статті 25-26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів. На територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

83.Порядок створення і оголошення територій та обєктів природно-заповідного фонду регулюється Розділом VII Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

84.Відповідно до статті 53 згаданого Закону рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про встановлення, скасування та зміну охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

85.Рішенням Львівської обласної ради № 907 від 29.10.2019 «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» вирішено з метою збереження унікальних торфово-болотних комплексів на Головному європейському вододілі з найглибшим у регіоні заляганням покладів торфу, унікальних фітоценозів рідкісних та зникаючих видів місцевої флори, а також підтримання біорізноманіття регіону, оголосити ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща» орієнтовною площею 92,0 га (без вилучення в землевласника/землекористувача), зокрема на території Львівської міської рада площею 58,8 га за рахунок земель м. Львова і Зимноводівської сільської рада площею 33,2 га за рахунок земель запасу (п. 1).

86.Зазначене рішення не є скасованим у встановленом законом порядку, а тому є чинним.

87.Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

88.У матеріалах справи наявний Проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», який підписано директором Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації та скріплено круглою печаткою цього Департаменту у 2019 році.

89.Картографічними матеріалами цього Проекту та Схемою розподілу земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:06:012:0003, що є складовою частиною Технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (при поділі) підтверджується той факт, що новоутворена внаслідок поділу земельна ділянка № 11 площею 2,7 з кадастровим номером 4610136300:06:012:0012 знаходиться у межах заказника, які визначено згаданим вище Проектом створення ландшафтного заказника.

90.Вказана обставина підтверджується також висновком експерта № 41, який складено 02.07.2021, а також висновком експерта № 1076/1408-1467/21-22, який складено 01.02.2022 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи.

91.Докази, що свідчили б про незаконність вказаних висновків чи їх невідповідність обставинам справи у суду відсутні.

92.Тому, суд констатує, що ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща» створений у відповідності до законодавчих норм.

93.Рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3698 від 19.05.2020 затверджено технічну документацію із землоустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:06:012:0003 (яка розташована в межах заказнику «Торфовище Білогорща»), площею 91,1659 га на 13 земельних ділянок, внаслідок чого утворено земельну діляну з кадастровим номером 4610136300:06:012:0012, площею 3,2913 га. Крім того, вказаним рішенням змінено функцію використання земель в межах категорії з КВЦПЗ 16.00 (землі запасу) на КВЦПЗ 12.04 (для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розміщення та обслуговування гаражного кооперативу).

94.Рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4107 від 11.09.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 4610136300:06:012:0012 передано у приватну власність ОК «ГБК «Автогонщик», яким 19.10.2020 зареєстровано право власності на таку земельну ділянку.

95.В першу чергу, суд звертає увагу, що вказане рішення прийнете Рясне-Руською сільською радою з посиланням, зокрема на статтю 92 Земельного кодексу Країни, що стосується права постійного користування земельною ділянкою, в той час, як таким рішенням вирішувалось питання щодо передачу ОК «ГБК «Автогонщик» земельної ділянки у приватну власність, а не у постійне користування.

96.По-друге, суд вказує, що згідно зі статтею 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

97.Частиною 3 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» унормовано, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

98.Водночас, у пункті «в» частині 4 статті 83 ЗК України прямо передбачено, що землі комунальної власності під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом не можуть передаватись у приватну власність.

99.Тому, суд констатує, що земельна ділянка з кадастровим номером 4610136300:06:012:0012, розміщена в межах заказника «Торфовище Білогорща» не могла бути передана у приватну власність ОК «ГБК «Автогонщик» в силу п. «в» частини 4 статті 83 ЗК України, а будівництво гаражів на території заказників не відповідає його цілям і завданням.

100.По-третє, щодо керування Рясне-Руської сільською радою при прийнятті спірного рішення положенями статті 41 ЗК України, суд вказує, що стаття 41 ЗК України передбачає спеціальний спосіб набуття земельної ділянки гаражно-будівельними кооперативами. Згідно з цією нормою гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

101.Отже, при безоплатній передачі землі у власність за статтею 41 ЗК України необхідно дотриматися сукупності таких спеціальних умов: суб`єктний склад - гаражно-будівельний кооператив; мета передачі - для гаражного будівництва, визначення розміру земельної ділянки - встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

102.Щодо критерію мети передачі земель у влдасність для гаражного будівництва, суд зазначає, що спірним рішенням відповідачу 2 безоплатно передано у власність землі для будівництва та обслуговування гаражів (код КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, із земель запасу, що не надані у власність або користування громадянам чи іншим юридичним особам.

103.Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 906/260/21 (постанова від 13.09.2022) вказав, що питання щодо застосування положень статей 41, 134 Земельного кодексу України вже було предметом розгляду Верховного Суду, зокрема, у постанові від 30.05.2018 у справі № 910/9373/17, у спорі щодо набуття гаражно-будівельним кооперативом на підставі статті 41 Земельного кодексу України земельних ділянок для гаражного будівництва. Так, Верховий Суд у постанові від 30.05.2018 у справі № 910/9373/17 констатував, що системне тлумачення статті 41 Земельного кодексу України у поєднанні з іншими положеннями Земельного кодексу України (зокрема статтею 134 Земельного кодексу України - щодо продажу земельних ділянок на торгах) дає підстави для висновку про винятковість можливості передання гаражно-будівельним кооперативам на підставі статті 41 Земельного кодексу України земельних ділянок безоплатно у власність, тобто таке передання повинно бути обумовлене особливими (виключними) цілями, що випливають зі змісту діяльності гаражно-будівельного кооперативу та кооперативу в цілому - задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів - та конкретного предмету (напрямку) його діяльності.

104.При вирішенні питання щодо передання безоплатно у власність гаражно-будівельного кооперативу земельної ділянки, яку такий кооператив просить передати для гаражного будівництва в порядку статті 41 Земельного кодексу України, наявність у суб`єкта звернення статусу, що відповідає передбаченим даною статтею положенням (гаражно-будівельний кооператив), не є достатньою підставою для передання безоплатно у власність кооперативу земельної ділянки будь-якого розміру. Натомість заявник повинен довести та обґрунтувати, а орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою, повинен перевірити наявність чи відсутність тих обставин, що членам гаражно-будівельного кооперативу для задоволення їх мінімальних потреб у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) необхідні відповідні (конкретно заявлені) земельні ділянки, тобто документація землеустрою повинна містити в тому числі належне обґрунтування (розрахунок) щодо необхідності виділення членам кооперативу відповідних земельних ділянок відповідної площі.

105.Суд враховує вказану позицію та зазначає, що жодним із відповідачів не доведено, що при прийнятті оскаржуваного рішення органом місцевого самоврядування здійснювалося дослідження обґрунтованості передання відповідачу 2 у складі трьох засновників земельної ділянки саме для будівництва та обслуговування гаражів саме в розмірі 3,2913 га.

106.Зважаючи на вказане, умови щодо мети передачі земельної ділянки не було дотримано.

107.Стосовно критерію визначення розміру земельної ділянки відповідно до затвердженої містобудівної документації, суд вказує, що у матеріалах справи відсутня належно затверджена містобудівна документація спірної земельної ділянки.

108.По-четверте, ЗК України (ст. 19) в редакції станом на момент прийняття спірного рішення передбачав, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії як, зокрема, б) землі житлової та громадської забудови; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

109.Відповідно до встановлених обстави справи та, зокрема, до оскаржуваного рішення, земельна ділянка віднесена до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та перебувала в межах земель запасу, код КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

110.Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

111.Так, землі житлової та громадської забудови - землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва), і таким присвоєно, зокрема коди 02.05 - для будівництва індивідуальних гаражів і 02.06 - для колективного гаражного будівництва.

Натомість код 12.04 передбачений для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства із земель транспорту (землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту).

Код 16.00 присвоєний землям запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), які входять до земель запасу, резервного фонду та загального користування.

Тобто, для розміщення гаражного будівництва можуть використовуватись саме землі житлової забудови з КВЦПЗ 02.05 - для будівництва індивідуальних гаражів і 02.06 - для колективного гаражного будівництва.

В той час, спірна земельна ділянка не мала жодного із допустимих цільових призначень, а віднесена до КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, які одночасно перебували в землях запасу. Тому надання відповідачу 2 для будівництва гаражів вказаної земельної ділянки не відповідає вимогам чинного законодавства.

112.Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3698 від 19.05.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельних ділянок» прийняте з порушенням норм законодавства, а тому таке рішення визнається недійсним.

Щодо підстав для скасування державної реєстрації права власності ОК «ГБК «Автогонщик» на земельну ділянку.

113.Згідно з частиною 2 статті 393 ЦК України якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

114.Відповідно до частин 1 та 4 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

115.Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:06:012:0012 зареєстровано 19.10.2020 за ОК «ГБК «Автогонщик» (номер запису про право власності: 38756985).

116.Відповідно до приписів абзацу 2 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення…, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

117.Враховуючи, що визнано недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності ОК «ГБК «Автогонщик» на земельну ділянку кадастровий номер 4610136300:06:012:001, суд констатує, що наявні підстави для скасування запису про право власності, внесеного за наслідками прийняття вказаного рішення.

Щодо ефективності та достатності обраного способу захисту.

118.Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

119.Частиною 3 статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

120.Відповідно до частини 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

121.Статтею 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

122.Згідно зі статтею 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

123.Зміст вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.

124.Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17).

125.У постанові від 20.03.2024 у справі № 731/264/23 Верховний Суд зробив висновок, що «…визнання незаконними (протиправними) рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якими порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, є належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів».

126.Крім того, у постанові від 12.03.2024 справі № 927/1206/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Обраний прокурором спосіб захисту шляхом оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в комунальну власність безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України та, за встановлених судами конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору. З урахуванням обставин, з якими прокурор пов`язував порушення прав та інтересів держави (наявність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку), скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, саме лише приведе до усунення порушення прав держави…».

127.Отже, оскільки у цій справі рішення Рясне-Руської сільської ради є правовстановлюючим документом, на підставі такого відповідач 2 набув у власність спірну земельну ділянку, визнання недійсним цього рішення є належним та ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів територіальної громади та відповідає правовій природі відносин учасників спору. Задоволення такої вимоги приведе до усунення порушення права власності територіальної громади на спірну земельну ділянку.

128.Вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача 2 на спірну земельну ділянку є належним способом захисту. Задоволення цієї вимоги відновить становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію, як наслідок, поверне спірну земельну ділянку у комунальну власність.

129.До того ж, Верховний Суд у п. 6.96 постанови від 02.10.2024 у справі № 444/1011/20 вказав, що невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту прав (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20). Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства (стаття 2 ГПК України). Близькі за змістом висновки також сформульовані у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 904/7803/21, від 20.09.2023 у справі № 910/3453/22.

Судові витрати.

130.Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

131.Водночас, частиною 1 статті 130 ГПК України зафіксовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

132.Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, а саме двох вимог немайнового характеру, судовий збір за які сплачено у загальному розмірі 4 540,00 грн, суд зазначає, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1135,00 грн у зв`язку з визнанням ним позову, а з відповідача - 2 270,00 грн.

133.Також, суд роз`яснює прокурору право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову з вимогою до відповідача 1, яку останній визнав.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Відмову Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова від позову в частині вимоги про припинення речового права - права приватної власності Обслуговуючого Кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автогонщик» на земельну ділянку за кадастровим 4610136300:06:012:0012, площею 3,2913 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2095636346101, номер запису про право власності/довірчої власності: 38756985 (вх. № 40/25 від 06.01.2025) - прийняти.

2.Провадження у справі № 914/2541/21 в частині вимоги про припинення речового права - права приватної власності Обслуговуючого Кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автогонщик» на земельну ділянку за кадастровим 4610136300:06:012:0012, площею 3,2913 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2095636346101, номер запису про право власності/довірчої власності: 38756985 (вх. № 29724/24 від 09.12.2024) закрити.

3.Повернути Львівській обласній прокуратурі (79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) з Державного бюджету України 69845,50 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 1602 від 26.07.2021.

4.Позов задовольнити частково.

5.Визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4107 від 11.09.2020 «Про передачу у власність ОК «Автогонщик» земельної ділянки».

6.Скасувати державну реєстрацію права власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автогонщик» (79007, місто Львів, вулиця Балабана, 25/13; ідентифікаційний код 43752814) на земельну ділянку за кадастровим 4610136300:06:012:0012, площею 3,2913 гa, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2095636346101, номер запису про право власності/довірчої власності: 38756985.

7.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автогонщик» (79007, місто Львів, вулиця Балабана, 25/13; ідентифікаційеий код 43752814) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 2270,00 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

8.Стягнути з Львівської міської ради (79008, місто Львів, пл. Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код 04055896) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 1135,00 грн - відшкодування витрат на сплату судового збору.

9.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.06.2025.

СуддяТрускавецький В.П.