Рішення від 14.05.2025 по справі 915/405/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року Справа № 915/405/24

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТЕКС Україна,

14034, просп. Левка Лук`яненка, буд. 70, кв. 214, м. Чернігів;

до відповідача: Приватного підприємства Фактор,

5600, вул. Молодіжна, 1, смт. Казанка, Баштанський район,

Миколаївської області;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 763065 грн. 27 коп.,-

Суддя С.М. Коваль.

за участі секретаря судового засідання Табачної О.С.,

Представники:

Від позивача: Чернілевська К.Г. за ордером.

Від відповідача: не присутній.

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ЮТЕКС Україна пред`явлено до Приватного підприємства (ПП) Фактор позов про стягнення грошових коштів у сумі (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.02.2025) 852303 грн. 59 коп., з яких: 456965 грн. 87 коп. основний борг; 48495 грн. 77 коп. пеня; 68544 грн. 88 коп. 15 % штрафу; 44025 грн. 87 коп. - 3 % річних; 234271 грн. 20 коп. - суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару за укладеним між ними договором поставки від 12.01.2021 № 17 (далі - договір), внаслідок чого виник основний борг у сумі позовних вимог, на котру за прострочення оплати у відповідні періоди прострочень позивачем здійснено нарахування на підставі ст.625 ЦК України, а також пені та 15 % штрафу у порядку п. 9.1 договору.

Позивач також просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором та адвокатських послуг.

Ухвалою суду від 18.12.2024 відкрито провадження в даній справі і визначено розглядати її за правилами загального позовного провадження, з проведенням розгляду справи №915/1556/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Також цією ухвалою встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач письмовий відзив надав в якому вказує, що договір не підписував, проте товар від позивача отримав, та частково розрахувався, оскільки сторонами строки оплати не узгоджувався, відтак, застосування позивачем передбачених договором умов в частині строків оплати поставленого товару, застосування пені та штрафу є безпідставним.

Щодо клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, то таке клопотання підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Представник відповідача у судовому 12.03.2025 не наполягає на задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах даної справи докази не є взаємно суперечливими та надають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції без проведення судової почеркознавчої експертизи.

На виконання вимог ухвали суду від 05.06.2024 ТОВ ЮТЕКС Україна подано суду оригінал договору поставки від 12.01.2021 № 17.

В судовому засіданні 14.05.2025 року представник позивача позов підтримує в повному обсязі.

Згідно ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 14.05.2025 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

12.01.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ЮТЕКС Україна (постачальник), та Приватним підприємством Фактор (замовник), було укладено договір поставки № 17, згідно умов якого постачальник зобов`язався поставити, а замовник прийняти та оплатити оптичні кабелі та інше обладнання, в асортименті, по кількості, якості та ціні, згідно зі специфікаціями, які є невід`ємною частиною договору. У разі відсутності специфікації видаткова накладна на партію товару виконує функції специфікації на товар (п. 1.1 договору).

Оплата товару здійснюється покупцем у повному обсязі на поточний рахунок ТОВ ЮТЕКС Україна на підставі виставлених рахунків постачальника не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару (п.п. 2.1, 2.3 договору).

Датою поставки товару є дата видаткової накладної на дану партію товару (п. 2.2 договору).

Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з моменту його підписання представниками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині виконання сторони не звільняються від відповідальності за порушення умов договору після його припинення (п.п. 10.1, 10.2 договору).

ТОВ ЮТЕКС Україна стверджує, що:

- свої зобов`язання за договором виконав належним чином: в період з листопада 2021 року по грудня 2021 року поставив відповідачеві товар на загальну суму 752441 грн. 57 коп.

- відповідач повернув частину товару на суму 295475 грн., та не виконав свої зобов`язання належним чином щодо оплати поставленого товару, а тому на дату подання позову його борг згідно видаткових накладних від 05.11.2021 № РН0000І351 та від 06.12.2021 № РН00001484 становить 456965 грн. 87 коп.

До теперішнього часу борг відповідачем не сплачений.

Позивач просить стягнути з відповідача 23456 грн. 55 коп., а саме:

- 456965 грн. 87 коп. основний борг;

- 48495 грн. 77 коп. пеня; за загальний період з 27.11.2021 року по 27.05.2022 року;

- 68544 грн. 88 коп. 15 % штрафу;

- 44025 грн. 87 коп. - 3 % річних 27.11.2021 року по 24.02.2025 року;

- 234271 грн. 20 коп. - суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції.

В обґрунтування позову ТОВ ЮТЕКС Україна посилається на ст. 173, 193 господарського кодексу України, 509, 526, 612, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач, як вже вище вказано, проти позову заперечує повністю з наступного.

Директор ПП Фактор Масляний О.В. договір поставки з позивачем на постачання товару особисто не укладав і не підписував. ПП Фактор стверджує, що товар згідно видаткових накладних від 05.11.2021 № РН0000І351 та від 06.12.2021 № РН00001484 отримував, та частково оплачено та оскільки відсутній договір і не визначено строк оплати товару, існує борг перед позивачем.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України докази мають бути належними та допустимими.

У відповідності з ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як випливає з матеріалі справи позивачем доведено, що за накладними він товар відповідачеві поставив, а останній товар прийняв.

Відповідач зазначає, що директор ПП Фактор не підписував договір від 02.01.2009 року поставки №17, а отже не були узгоджені такі умови, як строк оплати поставленого товару та з огляду на це, відповідач вважає, про відсутність підстав для нарахування пені та штрафу.

Втім, як випливає з матеріалів справи 05.11.2021 та 06.12.2021 ТОВ ЮТЕКС Україна виставило ПП Фактор рахунки-фактури на оплату замовлення №ЮУ00004112 на суму 253311 грн. 47 коп. та №ЮУ00004332 на суму 499130 грн. 10 коп.

05.11.2021 та 06.12.2021 між сторонами складено та підписано видаткові накладні № РН00001351 та від 06.12.2021 № РН00001484, які підписані представниками та скріплені печатками підприємств.

ПП Фактор 07.06.2022 частково повернуто товар за актом №2 на суму 295475 грн. 70 коп., який підписаний повноважними представниками та скріплений печатками підприємств.

Отже, наявні в матеріалах справи копії рахунків на оплату по замовленням та видаткові накладні, містять підписи та скріплені печатками підприємств.

Сторонами не заперечується, що позивачем у період з 15.01.2021 по 11.10.2021 поставлявся товар відповідачу, який згідно наданих позивачем доказів ПП Фактор оплачено.

Так само відповідачем у судовому засіданні 02.10.2024 не заперечується і факт можливої наявності відбитків печатки ПП Фактор на спірному договорі (який отримано через електронну пошта та направлений позивачу з мокрою печаткою), та не надано суду доказів на втрату або інше вибуття з відання юридичної особи такої печатки.

Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин (правова позиція, викладена в постанові ВС від 23.07.2019р. по справі № 918/780/18).

Документів, які б свідчили про втрату відповідачем печатки або її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача, матеріали справи не містять.

Більш того, наявність печатки на вказаних документах відповідачем не заперечується.

З огляду на вказане, зважаючи на той факт, що відповідач не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що печатка зазначеного підприємства використовувалась проти його волі.

Ураховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави прийняти твердження відповідача про не підписання директором ПП Фактор договору поставки від 12.01.2021 № 17.

Отже, вказане заперечення відповідача проти позову є безпідставним.

Відповідач не розрахувався за товар, прийнятий за видатковими накладними від 05.11.2021 № РН0000І351 та від 06.12.2021 № РН00001484, з урахуванням повернення товару, має борг в сумі 456965 грн. 87 коп.

Інші договори між сторонами відсутні.

Доводи відповідача про часткову оплату боргу та залишку боргу перед позивачем в сумі 84891 грн. 63 коп., не підтверджені належними доказами у порядку ст. 73 ГПК України.

Інші аргументи сторін не можуть слугувати підставою для зміни висновку суду, оскільки стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судом.

За таких обставин, позовна вимога щодо стягнення 456965 грн. 87 коп. боргу є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 15 % штрафу у сумі 68544 грн. 88 коп.

Згідно п.п. 2.1, 9.1 договору у випадку порушення строку оплати поставленого товару постачальник має право вимагати у замовника сплати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення оплати, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, та у разі прострочення оплати більше ніж на 30 календарних днів штраф у розмірі 15 % від суми простроченої оплати.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив сплату позивачу боргу в сумі 456965 грн. 87 коп. на строк більш більше ніж 30 днів.

Отже, позовна вимога щодо стягнення 15% штрафу у сумі 68544 грн. 88 коп. є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачеві за несвоєчасне виконане грошове зобов`язання 3% річних та суму на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції від суми простроченого платежу за загальний період з 27.11.2021 року по 24.02.2025 року.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення три відсотка річних у сумі 44025 грн. 87 коп. та суми на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції у сумі 234271 грн. 20 коп. нарахованих від суми простроченого платежу за загальний період з 27.11.2021 року по 24.02.2025 року є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивачем нарахована відповідачеві пеня за затримку оплати поставленого товару по кожній видатковій накладній за загальний період з 27.11.2021 року по 28.06.2022 року.

Поданий позивачем розрахунок нарахувань пені у сумі 48495 грн. 77 коп., суд визнає правильним і зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності із ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТЕКС Україна задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Фактор на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮТЕКС Україна грошові кошти в загальній сумі 852303 грн. 59 коп., з яких: 456965 грн. 87 коп. основний борг; 48495 грн. 77 коп. пеня; 68544 грн. 88 коп. 15 % штрафу; 44025 грн. 87 коп. - 3 % річних; 234271 грн. 20 коп. - суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 12784 грн. 55 коп.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 16.06.2025 року.

Суддя С.М. Коваль.