Ухвала від 19.06.2025 по справі 925/1505/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19 червня 2025 року Справа № 925/1505/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача Гаврильченко В.М. - адвокат,

від відповідача Моцайко В.С. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Виконавчого комітету Селищенської сільської ради, с. Селище,

Звенигородського району, Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут,

м. Черкаси

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 126 467 грн.

60 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся Виконавчий комітет Селищенської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут про визнання недійсними додаткових угод №3 від 05 березня 2021 року, №5 від 05 квітня 2021 року, №6 від 07 травня 2021 року, №8 від 30 серпня, №9 від 03 вересня 2021 року, №10 від 24 вересня 2021 року, №12 від 04 жовтня 2021 року, №13 від 25 жовтня 2021 року, №14 від 01 листопада, №15 від 22 листопада 2021 року та №16 від 29 листопада 2021 року до договору про постачання електричної енергії №71121000035 від 13 січня 2021 року та стягнення з відповідача 101 400 грн. 84 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що додаткові угоди №№ 3, 5, 6, 8-10, 12-16, якими збільшено ціну за одиницю електричної енергії, укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, оскільки останніми її збільшено більше ніж на 10% максимально дозволених чинною на момент їх укладення редакцією Закону.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв. 30 січня 2025 року.

Ухвалою суду від 30 січня 2025 року відкладено підготовче засідання на 11 год. 30 хв. 27 лютого 2025 року.

13 лютого 2025 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 126 467 грн. 60 коп. боргу.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 27 лютого 2025 року, заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 19 березня 2025 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 19 березня 2025 року, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11 год. 00 хв. 07 квітня 2025 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 07 квітня 2025 року, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 08 травня 2025 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 08 травня 2025 року, суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 19 червня 2025 року.

Під час розгляду справи по суті судом з`ясовано, що об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, ухвалою від 29.01.2025 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №920/19/24 для відступу (шляхом уточнення) від висновку щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, згідно з яким у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Спір у справі №920/19/24, як і у справі, що переглядається об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, виник у зв`язку з тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії вартість 1кВт-год електроенергії сукупно зросла, і це призвело до підвищення ціни на понад 10% від тієї, яка визначена основним договором, з одночасним зменшенням обсягів постачання.

В ухвалі від 29.01.2025 у справі №920/19/24 колегія суддів, зокрема, зазначила, що:

з положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №114-ІХ зі змінами, внесеними згідно із Законом від 03.06.2021 №1530-IX, вбачається, що законодавець застосував умову, яка обмежує строки зміни ціни за одиницю товару, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Проте, як правильно вказує скаржник, навіть таке обмеження щодо строків зміни ціни не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Використання законодавцем конструкції або фактично свідчить про можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% порівняно не лише із умовами договору про публічні закупівлі, а й з умовами додаткових угод до такого договору, якими вже було збільшено ціну за одиницю товару;

законодавець не обмежив будь-якими строками (періодичністю) можливість внесення сторонами договору про закупівлю бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії, змін до такого договору в частині збільшення ціни за одиницю товару. При цьому законодавець не дозволяє сторонам (незалежно від предмета закупівлі) збільшувати загальну суму договору про закупівлю;

за умов коливання цін на товари (зокрема, електричну енергію) постачальник може ініціювати внесення змін щодо ціни за одиницю товару, втім таке збільшення не має перевищувати 10% ціни за одиницю товару, встановленої у договорі або додаткових угодах до нього щодо збільшення ціни за одиницю товару. Така зміна ціни за одиницю товару не має призвести до збільшення загальної суми, визначеної в договорі про закупівлю, а факт коливання ціни товару на ринку має бути належним чином доведений.

З наведених міркувань, колегія суддів у справі №920/19/24 висловила позицію, що з урахуванням відсутності стабільної ситуації на енергетичному ринку сторони договору можуть неодноразово збільшувати ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. При цьому не має змінюватися саме загальна ціна договору, а факт коливання цін має бути належним чином доведений.

Ухвалою від 09.04.2025 Велика Палата Верховного Суду прийняла справу №920/19/24 до розгляду на 12 год 00 хв. 21.05.2025.

На даний час будь-яких відомостей про результати розгляду справи №920/19/24 Великою Палатою Верховного Суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень немає.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Проте, згідно ч.3 ст.195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 31 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Таким чином, у разі виникнення обставин, визначених п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України вирішити дане питання про зупинення провадження у справі можливо лише на етапі підготовчого провадження.

Як вже зазначалося вище, протокольною ухвалою від 07 квітня 2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 10 год. 30 хв. 08 травня 2025 року.

Главою 6 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Водночас, суд враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:

Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02 жовтня 2019 року у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 03 квітня 2019 року № 913/317/18.

У пункті 4.12 постанови від 16 лютого 2021 року у справі №922/2115/19 Верховний Суд зазначив:

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину 3 статті 269 ГПК України, відмовив у прийнятті додаткових доказів, наданих позивачем, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, залишивши при цьому поза увагою, що ТОВ Азотфострейд звертався до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження для подання доказів у зв`язку із обставинами, зазначеними відповідачем у відзиві. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неприйняття наданих позивачем доказів на підставі зазначеної норми є передчасним.

З врахуванням наведених правових висновків, Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2021 року у справі № 923/525/20 також зазначив про те, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, виходячи з фактів неотримання відповідачем копій ухвали від 09 червня 2020 року про відкриття провадження у справі, ухвали від 15 липня 2020 року про відкладення розгляду справи, ухвали від 11 серпня 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які (ухвали) повернулися до господарського суду, що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому господарськими судами було враховано клопотання відповідача про відновлення підготовчого провадження, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що про судову справу відповідач дізнався тоді, коли підготовче провадження вже було закрито, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження.

Отже, відповідно до практики Верховного Суду, яку суд враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Водночас, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

При цьому судом враховано правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справа №910/7103/21.

З метою забезпечення єдності судової практики, дотримання принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження та вирішити на цій стадії питання про зупинення провадження у справі.

Водночас, з огляду на правовідносини, що складають предмет спору у справі №925/1505/24, а також підстави передачі справи №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №925/1505/24 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.

Керуючись ст. 182, 185, п.7 ч. 1 ст. 228, ст. 229, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Повернутися до стадії підготовчого провадження.

2.Провадження у справі №925/1505/24 зупинити до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

3.Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя А.В.Васянович