Ухвала від 18.06.2025 по справі 64/383-10

УХВАЛА

18 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 64/383-10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Власова Ю.Л. та Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.04.2025 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025

за заявою Банку

про поновлення строків для пред`явлення до виконання виконавчого документа та видачу дубліката виконавчого документа у справі

за позовом Прокуратури Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі:

1) Кабінету Міністрів України;

2. Банку в особі Філії АТ "УКРЕКСІМБАНК" в м. Харкові

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиколаївське"</a>,

про стягнення 394 439,84 грн,

ВСТАНОВИВ:

Банк 02.06.2025 (через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01.04.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 зі справи №64/383-10 та ухвалити нове рішення, яким заяву Банку про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу задовольнити.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо поновлення, відмову в поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Разом з тим вказана ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку (згаданий пункт 22 частини першої статті 255 ГПК України), але не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).

Наведене виключає можливість касаційного перегляду зазначених судових рішень у даній справі в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, оскільки в цій частині судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Крім того, скаржник не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій у частині відмови у видачі дубліката судового наказу.

Що ж до оскарження судових рішень в частині відмови у видачі дубліката наказу, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

В касаційній скарзі Банк посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права без повного та всебічного дослідження матеріалів справи та оцінки обставин, у зв`язку з чим просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 01.04.2025 та постанову апеляційного господарського суду від 22.05.2025.

Проте твердження Банку, викладені у касаційній скарзі, не є безумовною підставою для скасування судових рішень, а наведені в ній доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права, оскільки їх застосування чітко передбачено законом.

Як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2025, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 у цій справі, відмовлено у задоволенні заяви Банку про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу у зв`язку з відсутністю підстав для її задоволення, оскільки скаржник звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання поза межами встановленого строку для пред`явлення наказу до виконання, а причини, наведені скаржником у заяві для поновлення такого строку, визнані судом неповажними.

Підпунктом 19.4 пункту 19 частини першої розділу XI "Перехідні положення" ГПК України не встановлено інших обмежень для видачі дубліката наказу, крім звернення стягувача або державного виконавця із відповідною заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У цій справі суди попередніх інстанцій визнали неповажними наведені Банком у заяві причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та відмовили у поновленні цього строку, у зв`язку з чим зазначили й про відсутність підстав для видачі дубліката наказу Господарського суду Харківської області, виданого 08.07.2011 на примусове виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2011 у цій справі.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Отже, наведеною нормою закріплено обмеження для видачі дубліката наказу у вигляді звернення із відповідною заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

З урахуванням того, що суди попередніх інстанцій не визнали поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та відмовили у поновленні такого строку, а тому й відсутні підстави для видачі дубліката наказу.

Зважаючи на відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, правильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України під час прийняття оскаржуваного судового рішення в частині відмови у видачі дубліката виконавчого документа є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо його застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Банку на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.04.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 в частині відмови у видачі дубліката наказу у цій справі відповідно до приписів частини другої статті 293 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 234, 287, 293, підпунктом 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.04.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.05.2025 зі справи № 64/383 -10.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов

Суддя І. Колос