Рішення від 14.03.2025 по справі 587/3388/23

Справа № 587/3388/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., представника позивача адвоката Казміренко Л.О., представника відповідача - адвоката Вакули В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа ОСОБА_3 про скасування рішення Нижньосироватської сільської ради 31 сесії 7 скликання від 21 грудня 2019 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельної ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2023 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.09.2023 року, виданого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Т.І. після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить квартира АДРЕСА_1 . Зазначена квартира АДРЕСА_1 складається з двох житлових кімнат, житловою площею 19,9 кв. м., загальною площею 35,7 кв. м., а також маються господарські будівлі: 1/3 частка сараю літ. «Ж», 1/3 частка погрібу літ. «З», вбиральня літ «П», 1/3 частка огорожі №1-6, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі рішення Сумського районного суду Сумської області від 28 грудня 2010 року по справі №2-1245/2010. Квартира АДРЕСА_1 , що була успадкована позивачкою за даним позовом - ОСОБА_1 , розташована посередині житлового будинку. Власниками суміжних (бокових) квартир будинку АДРЕСА_2 є відповідач за даним позовом ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_3 ) та третя особа за даним позовом, ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_4 ). Трьохквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 з надвірними будівлями, розташований на території огородженої земельної ділянки з одним входом з боку АДРЕСА_2 до загального двору для двох квартир: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 з одним виходом на город та окремим двором з окремим входом до нього з боку вулиці до квартири АДРЕСА_4 та виходом на город. Ще при житті ОСОБА_4 користувалася з відповідачем ОСОБА_2 одним існуючим входом з боку вулиці до двору, з якого могла потрапити до своєї квартири та користуватися своєю частиною господарських будівель сараєм, погрібом та вбиральнею, також користувалася одним загальним виходом з відповідачем з загального двору на город, ніякого іншого способу попасти в свою квартиру у ОСОБА_4 та до городу не було. При цьому ніяких огорож в дворі між двома квартирами АДРЕСА_3 та квартирою АДРЕСА_5 не було, а з відповідачем ОСОБА_2 з приводу користування двором та земельною ділянкою між співвласниками цих квартир будинку ніколи ніяких спорів не виникало. Після смерті ОСОБА_4 в 2023 році відповідач ОСОБА_2 встановив в загальному дворі між квартирою АДРЕСА_5 та квартирою АДРЕСА_6 суцільну огорожу з металопрофілю, який повністю загородив вільний доступ позивачці ОСОБА_1 ( власнику квартири АДРЕСА_5 ) до присадибної ділянки (городу), виходу до неї, оскільки огорожа з`єднує будинок та господарську споруду (сарай) ОСОБА_2 , чим унеможливив прохід позивачці ОСОБА_1 на присадибну ділянку. Крім цього, відповідач ОСОБА_2 зачинив на замок хвіртку вхід у загальний двір з боку АДРЕСА_2 , випустив у двір вільно бігати належну йому собаку, тим самим повністю заблокував вхід та прохід до квартири АДРЕСА_5 , що належить позивачці ОСОБА_1 та яка розташована в середині будинку АДРЕСА_2 і потрапити до якої та до господарський будівель позивачки можливо лише через загальний двір. Новозведена відповідачем огорожа стала перешкодою для проходу не тільки для позивачки, а також контролерам для зняття показів лічильників з постачання газу та світла в належній їй квартирі. У зв`язку з відсутністю вільного доступу з метою обслуговування своєї квартири та користування нею позивачка ОСОБА_1 та ії представники здійснюють потрапляння до належного їй житлового приміщення шляхом «проникнення» через вікно. Також відповідач за даним позовом ОСОБА_2 в 2023 році самовільно засіяв частину земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва (город), яким раніше до смерті постійно користувалася ОСОБА_4 . На вимоги позивачки ОСОБА_1 до відповідача усунути встановлені ним перешкоди в користуванні власністю позивачки, на різні пропозиції з боку позивачки щодо будь-якого врегулювання спірного питання, відповідач ОСОБА_5 категорично відмовив. Позивачка просила постановити рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення Нижньосироватської сільської ради, яким була затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_7 на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області та передана ОСОБА_2 у приватну власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,05 га з кадастровим номером 5924785000:03:011:0481 за адресою: АДРЕСА_7 , а також земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,28 га з кадастровим номером 5924785000:03:011:0480 за адресою: АДРЕСА_7 . Крім того, позивачка просила скасувати державну реєстрацію речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки; усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванням нерухомим майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення ОСОБА_2 огорожі - паркану з металопрофілю, що перешкоджає проходу, проїзду ОСОБА_1 до присадибної ділянки (городу) за адресою АДРЕСА_2 , виходу, проїзду до неї з загального двору за вказаною адресою; заборонити ОСОБА_2 зачиняти від ОСОБА_1 та членів її сім`ї хвіртку (двері), вхід, в`їзд до загального двору з боку АДРЕСА_2 та зобов`язати не вчиняти будь-яких інших дій, що перешкоджають ОСОБА_1 та членам її сім`ї та представникам позивачки входу, в`їзду до загального двору, проходу, проїзду через загальний двір до квартири АДРЕСА_1 , в тому числі випускати собаку вільно бігати по території загального двору.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Казміренко Л.О. підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Вакула В. М. , оспорюючи позовні вимоги, пояснив, що права позивачки діями відповідача не порушені, оскільки у справі відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_6 є власником або користувачем земельної ділянки, яка межує з земельною ділянкою ОСОБА_2 . Земельна ділянка позивачу не надавалась не в користування, не у власність та і не може бути надана з урахуванням права власності на квартиру. В матеріалах справи відсутнє будь яке рішення, Нижньосироватської сільської ради, щодо надання у власність, або користування земельної ділянки власникам квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 . Відповідно до технічного паспорту від 19.12.2006 року на квартиру АДРЕСА_5 , яка належить позивачу вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_2 має три квартири. Квартира АДРЕСА_4 належить ОСОБА_3 , квартира АДРЕСА_5 належала ОСОБА_7 , квартира АДРЕСА_3 належала ОСОБА_2 . Згідно технічного паспорту вбачається, що подвір`я на якій розташований житловий будинок та господарські будівлі має два входи на подвір`я зі обох боків будинку зі сторони АДРЕСА_2 . Тобто, власники квартир вільно могли користуватися подвір`ям та сараєм літ. Ж. Погріб літ. З та вбиральня літ. П взагалі розташовані поза подвір`я та до них мається вільний доступ з усіх сторін.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Нижньосироватської сільської ради, Сумського району Сумської області № 80 від 27.09.2019 року, за заявою власників квартир будинку АДРЕСА_2 було змінено статус квартир на статус самостійного житлового будинку та присвоєно окремі поштові адреси: квартира АДРЕСА_4 власник ОСОБА_3 присвоєно статус самостійного житлового будинку за адресою АДРЕСА_8 власник ОСОБА_8 присвоєно статус самостійного житлового будинку за адресою АДРЕСА_9 власник ОСОБА_2 присвоєно статус самостійного житлового будинку за адресою АДРЕСА_7 .

Але вказаним рішенням скористався та зареєстрував своє право власності на житловий будинок тільки ОСОБА_2 . Тобто замість квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 після реєстрації права власності 27.09.2019 року стало належати на праві особистої приватної власності житловий будинок загальною площею 59,8 кв.м. житлова площа 38,8 кв.м. з прибудовою (а) та критим ганком (а1) сарай (Ж) погріб (3) вбиральня (П), літня кухня (Р), літній душ (С), навіс (Т), гараж (У), вольєр (Ф), огорожа № 1-3.

Право власностібуло зареєстровановідповідно дотехнічного паспортувід 17.09.2019року,відповідно доякого вбачається,що житловийбудинок маєкреслення,яке передбачаєпродовження житловогобудинку,сараю літ.Ж,погрібу літ.З якібули успільній власностіпозивача татретьої сторони.Також вказанийтехнічний паспортвідображає конфігураціючастини земельноїділянки по АДРЕСА_2 ,на якійрозташований житловийбудинок тагосподарські будівліякі перейшлиу власність ОСОБА_2 . Так, відповідно до плану домоволодіння на все домоволодіння по АДРЕСА_2 , власники бувших квартир АДРЕСА_10 могли користуватися загальним двором з двома входами зі сторони АДРЕСА_2 та з інших сторін домоволодіння, при цьому ніяких домовленостей між власниками квартир не існувало.

Після реєстрації ОСОБА_2 житлового будинку за адресою АДРЕСА_7 замість квартири АДРЕСА_3 ним було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22.10.2019 року для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд . В складі даної технічної документації мається акт про встановлення межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та приймання - передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_2 , який ( акт) погоджено з суміжними землекористувачами ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та погоджено з Нижньосироватською сільською радою.

Відповідно рішення Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області 31 сесії 7 скликання від 21.12.2019 року технічну документацію було затверджено та надано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,05 га під кадастровим номером 5924785000:03:011:0481 за адресою: АДРЕСА_7 та земельну ділянку цільовим використанням для ведення особистого селянського господарства площею 0,28 га з кадастровим номером 5924785000:03:011:0480. Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності на вказані земельні ділянки було зареєстровано 16.01.2020 року.

До реєстрації права власності на земельну ділянку цільовим використанням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд паркан домоволодіння вже існував, а тому приватизація відбувалася за його конфігурацією. Після реєстрації права власності на земельні ділянки ОСОБА_2 побудував частину паркану, який відокремив всередині домоволодіння його земельну ділянку. Конфігурація паркану відповідає його технічному паспорту на житловий будинок та витягу ДЗК. Представник Вакула В.М. зазначав, що на сьогодні чинне законодавство України не містить зобов`язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво парканів (огорож) на присадибних (садових, дачних) ділянках на межі земельної ділянки, яка знаходиться у власності.

Представник відповідача Вакула В.М. зазначив, що, як вбачається з технічного паспорту на все домоволодіння по АДРЕСА_2 та акту виїзду комісії за адресою АДРЕСА_11 та АДРЕСА_2 /З від 31 липня 2023 року, у позивача є можливість потрапляння до своєї квартири зі сторони будинку, де розташована квартира АДРЕСА_4 , але для цього треба доступ за погодженням її власника, який також побудував паркан та обмежив в доступі позивача до своєї квартири. При цьому земельна ділянка не перебуває у власності або користуванні позивача та третьої особи, а знаходиться у розпорядженні Нижньосироватської сільської ради, до якої позивач не звертався з проханням надання її у власність або користування.

З врахуванням викладеного, представник відповідача вважав, що позивачка в позовній заяві жодним чином не обґрунтувала, в чому полягає порушення її прав після приватизації відповідачем земельних ділянок і на підставі яких норм права підлягає скасуванню рішення про надання їх у власність, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свою позицію представник відповідача адвокат Вакула В.М. виклав також у відзиві на позов ( т. 1 ар.с.50-52).

Третя особа - ОСОБА_3 вважала вимоги позивачки обґрунтованими.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, з`ясувавши правові позиції сторін, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 15ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За правиламистатті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Статтею 91 ЗК України, встановлено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Частиною другою статті 103 ЗК Українивизначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно достатті 106 ЗК Українивласник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Статтею 107 ЗК Українипередбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Згідно з частинами першою, другою та пунктом «б» частини третьої статті 152 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Частинами другою та третьою статті 158ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

У відповідності з роз`ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 набула на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.09.2023 року, виданого приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Т.І. після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначена квартира АДРЕСА_1 знаходиться в трьохквартирному будинку ( під одним дахом) і складається з двох житлових кімнат житловою площею 19,9 кв. м., загальною площею 35,7 кв. м., а також маються господарські будівлі - 1/3 частка сараю літ. «Ж», 1/3 частка погрібу літ. «З», вбиральня літ «П», 1/3 частка огорожі №1-6, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі рішення Сумського районного суду Сумської області від 28 грудня 2010 року по справі №2-1245/2010. Квартира АДРЕСА_1 , що була успадкована позивачкою за даним позовом - ОСОБА_1 , розташована посередині житлового будинку. Власниками суміжних (бокових) квартир будинку АДРЕСА_2 є відповідач за даним позовом ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_3 ) та третя особа за даним позовом - ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_4 ). Трьохквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 з надвірними будівлями, розташований на території огородженої земельної ділянки з одним входом з боку АДРЕСА_2 до загального двору для двох квартир: АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 з одним виходом на город та окремим двором з окремим входом до нього з боку вулиці до квартири АДРЕСА_4 та виходом на город.

Власниками суміжних (бокових) квартир будинку АДРЕСА_2 є відповідач за даним позовом ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_3 ) та третя особа за даним позовом - ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_4 ).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області № 80 від 27.09.2019 року, було змінено статус квартир на статус самостійного житлового будинку та присвоєно окремі поштові адреси: квартира АДРЕСА_4 власник ОСОБА_3 присвоєно статус самостійного житлового будинку за адресою АДРЕСА_8 власник ОСОБА_4 присвоєно статус самостійного житлового будинку за адресою АДРЕСА_9 власник ОСОБА_2 присвоєно статус самостійного житлового будинку за адресою АДРЕСА_7 .

Вказаним рішенням, як встановлено судом і не оспорюється сторонами, скористався та зареєстрував своє право власності на житловий будинок тільки ОСОБА_2 . Тобто замість квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 після реєстрації права власності 27.09.2019 року стало належати на праві особистої приватної власності житловий будинок загальною площею 59,8 кв.м. житлова площа 38,8 кв. м. з прибудовою (а) та критим ганком (а1) сарай (Ж) погріб (3) вбиральня (П), літня кухня (Р), літній душ (С), навіс (Т), гараж (У), вольєр (Ф), огорожа № 1-3.

Право власності на житловий будинок було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Після реєстрації ОСОБА_2 житлового будинку за адресою АДРЕСА_7 замість квартири АДРЕСА_3 ним було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22.10.2019 року для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд .

Відповідно рішення Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області 31 сесії 7 скликання від 21.12.2019 року технічну документацію було затверджено та надано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,05 га під кадастровим номером 5924785000:03:011:0481 за адресою: АДРЕСА_7 та земельну ділянку цільовим використанням для ведення особистого селянського господарства площею 0,28 га з кадастровим номером 5924785000:03:011:0480. Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності на вказані земельні ділянки було зареєстровано 16.01.2020 року.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що рішення Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області 31 сесії 7 скликання від 21.12.2019 року, яким було затверджено технічну документацію та надано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,05 га під кадастровим номером 5924785000:03:011:0481 за адресою: АДРЕСА_7 та земельну ділянку цільовим використанням для ведення особистого селянського господарства площею 0,28 га з кадастровим номером 5924785000:03:011:0480, - було прийнято з порушенням чинного законодавства, що в подальшому потягло за собою порушенням прав позивачки ОСОБА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 в особі представника адвоката Казміренко Л.О. наполягала на тому , що ОСОБА_4 , колишньому власнику квартири АДРЕСА_1 , не було відомо про рішення виконкому Нижньосиповатської сільської ради №80 від 27 серпня 2019 року, яким було змінено статус квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_12 та буд. АДРЕСА_7 , а також зазначає про те, що сама ОСОБА_4 не зверталася до Нижньосироватської сільської ради Сумського району та не писала ніякої заяви до Нижньосироватської сільської ради про зміну статусу її квартири на окремий житловий будинок, оскільки повністю усіма справами ОСОБА_4 займалася особисто сама позивачка ОСОБА_1 , яка мала від неї відповідне доручення.

Також позивачці відомо, що третя особа за даним позовом, ОСОБА_3 , також не зверталася до виконкому Нижньо-Сироватської сільської ради Сумського району Сумської області з вказаним питанням та не писала заяви до Нижньосироватської сільської ради Сумського району про зміну статусу її квартири на самостійний житловий будинок і про таке рішення виконкому сільської ради їй також нічого невідомо, що в судовому засіданні підтвердила сама ОСОБА_3 .

З 15 лютого 2017 року ОСОБА_4 надала довіреність позивачці ОСОБА_1 , яка була посвідчена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Резніченком М.О., якою як своєму представнику довірила усі свої права та обов`язки у взаємовідносинах з фізичними і юридичними особами, в тому числі з органами державної влади та місцевого самоврядування ... з питань, окрім інших, оформлення необхідних документів на будь-яке приналежне їй нерухоме майно, отримання необхідних документів на це майно та реєстрації її права власності на нього, здійснення нагляду за будь-яким належним їй майном, мати вільний доступ до нього, оформлення будь-яких субсидій з приводу утримання нерухомості, укладання усіх передбачених законом угод по управлінню майном. Крім цього, ОСОБА_4 довірила оформляти або переоформляти її пенсійне забезпечення, одержувати її пенсію, розпоряджатися усіма належними їй коштами (грошима), що знаходилися на рахунках у будь-яких банківських установах, у будь-яких сумах та за будь-який період, а також цією довіреністю позивачці ОСОБА_1 було надано багато інших повноважень. Позивачка ОСОБА_1 повністю представляла свою довірительку та була обізнана про все, що відбувається по всіх її справах та питаннях, робила за неї підписи в документах, отримувала пенсію, допомагала ОСОБА_4 у всьому, особливо в правових питаннях. Вказана довіреність діяла на протязі п`яти років, а в подальшому була складена нова довіреність від 01 жовтня 2021 року строком на три роки ( т. 1 ар.с. 127,128).

Необізнаність позивачки ОСОБА_1 щодо наявності рішення виконкому Нижньосироватської сільської ради №80 від 27 серпня 2019 року підтверджується тим, що за життя ОСОБА_4 її право власності на житловий будинок не було переоформлено, а після смерті ОСОБА_4 спадщина на позивачку ОСОБА_1 була оформлена саме на квартиру АДРЕСА_2 , а не на житловий будинок АДРЕСА_13 , також була проведена реєстрації права власності позивачки ОСОБА_1 на квартиру в Єдиному державному реєстрі права власності.

Як зазначила представник позивачки, ОСОБА_4 з 1975 року працювала в колгоспі «Ленінський шлях» , який шляхом неодноразових реформувань був реформований в КСП «Урожай» в 1992 році , потім в 1996 році - в ЗСАПТ «Урожай», в 2000 році - знов в у КСП «Урожай» і в 2000 році - в ТОВ «Хлібороб». Згідно з рішенням правління від 01 серпня 1996 року (протокол №27). ОСОБА_4 було виділено квартиру в будинку жилою площею 19,9 кв.м., яка складалася з двох житлових кімнат: 12,7 кв.м. і 7,2 кв.м., кухні 6,6 кв.м., кладової - 2,6 кв.м., коридорів - 2,5 кв.м., 4,1 кв.м., З надвірних будівель в користування ОСОБА_4 було виділено: 1/3 частину сарай «Ж» з окремим входом, 1/3 частину погрібу «З», вбиральню «П» та 1/3 частину огорожі. 19 січня 2007 року ТОВ «Хлібороб» передало ОСОБА_4 вказану квартиру з надвірними будівлями у приватну власність за рахунок майнового паю в ТОВ «Хлібороб». В подальшому виникли проблеми з реєстрацією права власності, а тому ОСОБА_4 зверталася про визнання за нею права власності на квартиру в житловому будинку до Сумського районного суду, рішенням якого за ОСОБА_4 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 з надвірними спорудами ( т. 1 ар.с. 125).

28 грудня 2010 року рішенням Сумського районного суду Сумської області по справі №2-1245/2010 за нею було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 разом з господарськими будівлями: 1/3 частини сараю літ «Ж» з окремим входом, 1/3 частину погрібу «З», вбиральню «П», 1/3 частини огорожі, які розташовані за вказаною адресою. Вказаним рішенням суду був визнаний дійсним договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Хлібороб». Відповідно відповідач по справі ОСОБА_2 також отримав право власності на свою квартиру АДРЕСА_6 з господарськими будівлями: 1/3 частини сараю «Ж», з окремим виходом, 1/3 частиною погрібу «З», вбиральні «П», 1/3 частини огорожі, що підтверджується доданим відповідачем до відзиву рішенням Сумського районного суду Сумської області від 29.03.2007 року по справі №2-340/2007р.( т. 1 ар.с.55-56).

Станом на момент винесення рішень суду відповідно до даних технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_2 від 19.12.2006 року, виготовленого КП «Сумське міське БТІ», (т. 1 ар.с. 22-25, 26-30), трьохквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 розташований на присадибній ділянці площею 422 кв.м., під житловими будівлями 217 кв.м., під нежилими 205 кв.м.; вхід до квартири АДРЕСА_5 та до квартири АДРЕСА_3 відбувався через загальний двір, яким користувалися обоє власників цих квартир, малася одна хвіртка та ворота з боку АДРЕСА_2 , якою користувалася власники цих квартир. Власник квартири АДРЕСА_14 ОСОБА_3 користувалася окремим огородженим двором та окремим входом та воротами до нього.

Представник позивачки зазначила, що дійсно, лише ОСОБА_2 скористався рішенням Ниньосироватської сільської ради №80 від 27 серпня 2019 року про зміну статусу квартир на окремий житловий будинок, так як ніхто інший з власників квартир цього будинку не знав про це рішення. Відповідач мав особисту зацікавленість в ньому, воно давало можливість відповідачу не тільки отримати земельну ділянку в приватну власність для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку(садибу), а й узаконити самочинні будівлі, які були збудовані відповідачем на території земельної ділянки, що належала Нижньосироватській сільській раді, а це літня кухня «Р», літній душ «С», навіс «Т», гараж «У», вольєр Ф та огорожу №1-№3.

Під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_7 не було ураховано тієї обставини, що неможливо було виявити дійсні межі суміжних земельних ділянок між житловим будинком по АДРЕСА_7 (квартири АДРЕСА_3 ) та житловим будинком АДРЕСА_13 (квартири АДРЕСА_5 ), оскільки була відсутня огорожа між земельними ділянками та фактичне використання земельних ділянок власниками житлового будинку не можливо було встановити - відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_4 користувалися спільним двором та входом до нього, двори до квартир не були розділені. А тому розмір земельної ділянки, на яку виготовлялася технічна документація визначався не з урахуванням рівності часток з іншими власниками квартир цього будинку, а з урахуванням розташування господарських споруд, якими користувався відповідач ОСОБА_2 як власник квартири (або будинку) та з урахуванням розташування самочинно збудованих відповідачем ОСОБА_2 будівель, які в подальшому він узаконив на виділеній саме йому у власність земельній ділянці.

В відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що під час розроблення технічної документації на земельну ділянку були встановлені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та в складі технічної документації мається акт про встановлення межі земельної ділянки в натурі та приймання межових знаків на зберігання ОСОБА_2 , які погоджено зі ОСОБА_4 .

Разом з цим, у зв`язку з нероздільністю суміжних земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не можливо було визначити місце знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та ніяким чином фактично межові знаки не були закріплені в натурі на місцевості. На момент розроблення технічної документації відповідачем усі повноваження щодо своєї нерухомості ОСОБА_4 довірила позивачці за даним позовом - ОСОБА_1 , ніяких документів відповідачу ОСОБА_9 як представник ОСОБА_4 не підписувала. Отже, враховуючи, що фактично не існувало межі між земельними ділянками в дворі будинку по АДРЕСА_2 , так як він був загальним, ОСОБА_4 не могла бачити межу суміжної земельної ділянки, не могла зрозуміти де саме вона проходить та не розібралася в схемі (абрисі) земельної ділянки в технічній документації. Якщо припустити, що ОСОБА_10 підписала акт погодження межових знаків відповідачу ОСОБА_11 в його технічній документації, за викладених обставин, можна зробити висновок про те, що вона просто добросовісно помилялася.

Посилання представника відповідача ОСОБА_12 на те, що паркан, про який йдеться в позові, був збудований ОСОБА_2 ще за життя ОСОБА_4 , отже, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 склався порядок користування земельними ділянками, - судом не може бути прийнято до уваги. На даний час власник квартири АДРЕСА_1 може приникнути в належну йому квартиру лише через вікно, як показано на наданій представником позивачки фотографії №5 ( т. 1 ар.с 131). Важко уявити, що ОСОБА_4 , 1936 року народження, підписуючи акт про встановлення меж земельної ділянки в натурі та приймання межових знаків на зберігання ОСОБА_2 , погоджувалась на такий спосіб користування своєю квартирою і саме такий порядок користування земельною ділянкою склався між нею та ОСОБА_13 після підписання акту про встановлення меж земельних ділянок в натурі.

Такими чином, суд виходить з того, що власники бувших квартир могли користуватися загальним двором з двома входами з інших сторін домоволодіння зі сторони АДРЕСА_2 та при цьому ніяких домовленостей між співвласниками будинку щодо іншого порядку користування земельними ділянками не було. Позивачка ОСОБА_1 з 2017 року постійно відвідувала ОСОБА_4 приходила до неї, користуючись при цьому спільним з відповідачем ОСОБА_14 двором та входом зі сторони АДРЕСА_2 . Двір до квартири АДРЕСА_4 , яка належить третій особі за даним позовом - ОСОБА_3 станом на 2006 року був ізольованим, оскільки був відгородженим, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок від 2006 року та цим двором ніколи не користувалися мешканці та власники квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 .

Суд вважає слушними доводи позивачки стосовно того, що паркан між дворами відповідача та її квартири був збудований відповідачем в 2023 році вже після смерті ОСОБА_4 та до цього часу його між дворами власників будинку не існувало та те, що передача у власність відповідачу земельної ділянки проведена з порушенням земельного законодавства, що в свою чергу порушує права позивачки як користувача суміжної земельної ділянки та власника належного їй нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

Зазначене підтверджується також висновком судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 10 червня 2024 року, проведення якої було доручено експерту Сукаленку Сергію Вікторовичу, свідоцтво експерта №1751 (вул. Шишкарівська, буд. 11, офіс 334 м. Суми, 40000).

У відповідності з висновком експертизи №24 від 16 вересня 2024 року ( т. 1 ар.с. 210) виділена відповідачу ОСОБА_2 на підставі рішення Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області 31 сесії 7 скликання від 21 грудня 2019 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки та передачі у власність, - земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,05 га під кадастровим номером: 5924785000:03601160481 за адресою: АДРЕСА_7 не відповідає розміру 1/3(33/100) частини від всієї частини земельної ділянки під двором за адресою: АДРЕСА_2 .

Виходячи зі складеного графічного Додатку №7 належні позивачці ОСОБА_1 об`єкти нерухомого майна відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.09.2023 року, а саме квартира АДРЕСА_1 , погріб «З», вбиральня «П» в с. Нижня Сироватка, Сумського району Сумської області знаходяться частково або повністю на земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,05 га з кадастровим номером:5924785000:03601160481 за адресою: АДРЕСА_7 та на земельної ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,28га з кадастровим номером №5924785000:03:011:0480 за адресою: АДРЕСА_7 , які належать на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .

Виходячи зі складеного графічного Додатку №7 та нормативних вимог позивачці ОСОБА_1 не можливо вільно користуватися (відсутність вільного проходу до приміщень квартири та господарських будівель і споруд) та обслуговувати всі належні їх на праві власності об`єкти нерухомого майна, а саме квартирою АДРЕСА_1 , 1/3 частиною сараю літ «Ж», 1/3 частиною погребу «З», вбиральнею «П» у зв`язку з передачею відповідачу ОСОБА_2 на підставі рішення Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області 31 сесії 7 скликання від 21 грудня 2019 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки та надання у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,05 га під кадастровим номером №5924785000:03601160481 за адресою: АДРЕСА_7 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,28 га з кадастровим номером 5924785000:03:011:0480 за адресою: АДРЕСА_7 , межі яких визначені та зареєстровані в Державному земельному кадастрі ( т. 1 ар. с 210-241).

Експерт ОСОБА_15 в судовому засіданні, підтримавши висновок експертизи, пояснив, що при приватизації земельної ділянки не були враховані інтереси власників квартир, а при виготовленні технічної документації не було враховано право доступу інших власників будівлі до об`єктів будівництва.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд вважає встановленим, що оспорюваним рішенням Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області 31 сесії 7 скликання від 21 грудня 2019 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки та надання у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд площею 0,05 га під кадастровим номером №5924785000:03601160481 за адресою: АДРЕСА_7 та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,28 га з кадастровим номером 5924785000:03:011:0480 за адресою: АДРЕСА_7 , - порушуються права позивачки, які підлягають судовому захисту.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14 Конституції України, ст. ст. 5, 12,13, 15,16, 81,141,263, 264,265 ЦПК України, ст. 391 ЦК України, ст. ст. 39,79, 91, 103,106,107, 152, 158 Земельного кодексу України, Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, п. 3.10 «Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріпленні межовими знаками», ст. 56, 6, 28, 55 Закону України «Про землеустрій», ст. 23,34,37 Закону України «Про Державний земельний кадастр», суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати рішення Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області тридцять першої сесії сьомого скликання від 21 грудня 2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_7 » , відповідно до якого була затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_7 на території Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області та передана ОСОБА_2 у приватну власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,05 га з кадастровим номером 5924785000:03:011:0481 за адресою: АДРЕСА_7 , а також земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,28 га з кадастровим номером 5924785000:03:011:0480 за адресою: АДРЕСА_7 .

Скасувати державну реєстрацію речових прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки від 13 січня 2020 року №35055153 та від 13 січня 2020 року №35055596, проведену державним реєстратором Державного реєстру реєстрації прав та їх обтяжень на нерухоме майно ОСОБА_16 від 16 січня 2020 року №50671940 та від 16 січня 2020 року №350672386.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванням нерухомим майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення ОСОБА_2 огорожі - паркану з металопрофілю, що перешкоджає проходу, проїзду ОСОБА_1 до присадибної ділянки (городу) за адресою АДРЕСА_2 , виходу, проїзду до неї з загального двору за вказаною адресою.

Заборонити ОСОБА_2 зачиняти від ОСОБА_1 та членів її сім`ї хвіртку (двері), вхід, в`їзд до загального двору з боку АДРЕСА_2 та зобов`язати не вчиняти будь-яких інших дій, що перешкоджають ОСОБА_1 , членам її сім`ї та представникам позивачки входу, в`їзду до загального двору, проходу, проїзду через загальний двір до квартири АДРЕСА_1 , в тому числі випускати собаку вільно бігати по території загального двору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 гривні 60 копійок повернення судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18932 гривні судових витрат, пов`язаних з проведення судової земельно-технічної експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко