Ухвала від 13.06.2025 по справі 361/6584/25

Справа № 361/6584/25

Провадження № 2/361/2339/25

13.06.25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Волз Кепітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ейві Інвестмент», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Едванс Буд» про розірвання договору купівлі-продажу деривативу, припинення зобов`язань за договором купівлі-продажу деривативу, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Волз Кепітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ейві Інвестмент», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Едванс Буд» про розірвання договору купівлі-продажу деривативу, припинення зобов`язань за договором купівлі-продажу деривативу, стягнення коштів.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частинами першої та другої статті 9 Закону України Про судовий збір, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Дані щодо підтвердження оплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до автоматизованої системи документообігу суду КП Д-3. При цьому виконується автоматичне поєднання записів про оплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, із записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Казначейства.

Перед початком розгляду справи перевіряється наявність у справі підтвердження оплати та, у разі, якщо вона відсутня, здійснюється пошук відповідного підтвердження оплати в ручному режимі, після чого такі записи поєднуються. Відповідно існує два режими поєднання записів: автоматичний та ручний.

Під часнадходження зКазначейства підтвердженьоплати судовогозбору КПД-3виконує вавтоматичному режиміпоєднання записівкарток судовогозбору звідповідними записамипідтверджень проїх оплату.Тобто,на момент перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, така інформація перевірена та міститься в системі.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до положень ст. 22 «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору за подання цього позову.

Разом з тим, суд не встановив наявності у позивача пільг щодо сплати судового збору згідно ст.3,5 ЗУ «Про судовий збір», як споживача послуг.

Згідно зіст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цьогоЗаконута пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються у будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2)при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5)будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Отже, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимогст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до нормЗакону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим надавши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюютьсяЗаконом України «Про захист прав споживачів».

У пункті 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно доЗакону України «Про захист прав споживачів»послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосуванняЗакону України «Про захист прав споживачів»до цих правовідносин можливе лише у тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільним кодексом України,Законом України «Про страхування»).

Закон України «Про захист прав споживачів»регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин, тому до спорів щодо виконання цього договоруЗакон України «Про захист прав споживачів»не може застосовуватись.

Отже, при посиланні на нормиЗакону України «Про захист прав споживачів»повинно мати місце порушення прав споживача на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб.

Таким чином, підстави, визначеніЗаконом України «Про захист прав споживачів», які передбачають пільги для сплати судового збору при поданні до суду позовної заяви, не пов`язані з предметом пред`явленого ОСОБА_1 позову до суду.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач заявила вимогу майнового характеру (стягнення коштів), та дві вимоги немайнового характеру (розірвання договору купівлі-продажу деривативу, припинення зобов`язань за договором купівлі-продажу деривативу).

Порядок сплати та розмір судового збору визначеноЗаконом України «Про судовий збір».

Згідно ст.4ЗаконуУкраїни?Просудовийзбір? визначено ставки судового збору, розмір яких, з урахуванням прожиткового мінімуму, з 01.01.2024 року становить за подання позовної заяви:

-майнового характеру, яка подана фізичною особою, яка подала позов сплачується судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.;

-немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.

Відповідно до постанови Верховного суду України № 905/98/20, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.

Згідно з частинами першої та другої статті 9 Закону України Про судовий збір, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною 3 ст. 6 Закону України ?Про судовий збір? передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч.4ст.175ЦПКУкраїни,якщопозовназаява подаєтьсяособою,звільненоювідсплати судовогозборувідповіднодо закону,унійзазначаються підставизвільненняпозивачавід сплатисудовогозбору .

Відповідно ст.5ЗаконуУкраїни?Просудовийзбір? передбачений перелік позивачів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Оскільки в прохальній частині позову об`єднано майнову та дві немайнові позовні вимоги, то 12629,04 грн. судового збору за майнову вимогу + 2422,40 грн. судового збору за дві немайнові вимоги (1211,20 х 2) = 15051,44 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовну заяву потрібно залищити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме надати докази сплати судового збору в розмірі вказаному вище, або документ, який би звільняв від його оплати.

Керуючись ст.ст. 4, 5 Закону України Про судовий збір, ст.ст. 49, 175 - 177, 185, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Волз Кепітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ейві Інвестмент», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Едванс Буд» про розірвання договору купівлі-продажу деривативу, припинення зобов`язань за договором купівлі-продажу деривативу, стягнення коштів, залишити без руху.

Надати позивачустрок дляусунення зазначенихнедоліків -10днів здня отриманняухвали та роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.В.Писанець