Рішення від 19.06.2025 по справі 280/3623/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 червня 2025 року Справа № 280/3623/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРІУМ ГРУП» (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 3е, ЄДРПОУ 44968923) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕРІУМ ГРУП» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач) в якій позивач просить суд:

-визнати протиправним і скасувати розпорядження ГУ ДПС у Запорізькій області 29 квітня 2025 року №97-рл в частині відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТЕРІУМ ГРУП»;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІУМ ГРУП" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Запорізька область, Запорізький район, с. Нове Запоріжжя, вул. Нікопольське шосе, буд. 1-Л.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ним подано належний обсяг документів для отримання відповідної ліцензії, у тому числі договір оренди нерухомого майна від 15 листопада 2024 року №15/11/24-1, з актом приймання передачі та витягом з реєстру нерухомого майна №289149561. Однак, рішенням ГУ ДПС у Запорізькій, оформленим розпорядженням № 97-рл від 29 квітня 2025 року, ТОВ АСТЕРІУМ ГРУП відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Нове Запоріжжя, вул. Нікопольське шосе, буд. 1-Л, у зв`язку із відсутністю у додатках до поданої заяви сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 01 травня 2011 року. Вказане рішення, на думку позивача є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою судді від 12 травня 2025 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Від відповідача 20 травня 2025 року до суду надійшов відзив, відповідно до якого відповідач зазначає, що у поданій заяві та документах 24 квітня 2025 року щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним відсутні наступні документи/інформація, а саме: що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки; сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року. Вказує, що наданий позивачем договір оренди нерухомого майна від 15 листопада 2024 року № 15/11/24-1, укладеного між ТОВ «СІНАТРА ГРУП» та ТОВ «АСТЕРІУМ ГРУП» предметом оренди є нежитлова будівля літ. А-2. Цей документ не підтверджує право власності або право користування земельною ділянкою. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

27 травня 2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, окрім викладених у позовній заяві доводів, стосовно ненадання документу, що підтверджує право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надає витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об`єкт виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/ або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об`єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою), пояснюємо наступним. Враховуючи копії документів, додані до позовної заяви від 06 травня 2025 року, оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 29 квітня 2025 року №97-рл, не містить посилання на відсутність в доданих до заяви щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на адресу: Запорізька область, Запорізький район, с. Нове Запоріжжя, вул. Нікопольське шосе, буд. 1-Л від 24 квітня 2025 року (реєстраційний вхідний №7274/АП) документів в підтвердження права власності або права користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку. Таким чином, при розгляді документів фахівцями органу ліцензування Головного управління ДПС у Запорізькій області узгоджено, що саме договір оренди нерухомого майна від 15 листопада 2024 року №15/11/24-1, укладений між ТОВ «СІНАТРА ГРУП» (Орендодавець) та ТОВ «АСТЕРІУМ ГРУП» саме підтверджує право власності або право користування земельною ділянкою. Стосовно ненадання акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, пояснює, що відповідач не бере до уваги специфіку ведення господарської діяльності та обладнання, яке підприємство планує використовувати в своїй роботі. Вказує, об`єктом ліцензування при здійсненні роздрібної торгівлі пальним може бути не тільки споруда, тобто об`єкт нерухомого майна або об`єкт завершеного будівництва, але й майно або єдиний (цілісний) майновий комплекс, обладнання, що використовується для роздрібної торгівлі на праві власності або користування, а також ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі на праві власності або користування. ТОВ «АСТЕРІУМ ГРУП» зазначає, що для здійснення роздрібної торгівлі пальним має намір використовувати належне товариству на праві оренди майно - модулі для заправки (ємності, паливо-роздавальні колонки), які не є нерухомим майном і монтаж яких за місцем торгівлі не є об`єктом будівництва у розумінні статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а відтак воно не може бути введено в експлуатацію відповідно до статті 39 того ж Закону і на нього не може бути виданий акту вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Саме, тому на підтвердження, відповідно до вимог чинного законодавства заявником (ТОВ «АСЕРІУМ ГРУП») введено в експлуатацію обладнання про що складено Акт прийняття об`єкту (обладнання, основних засобів) в експлуатацію від 27 січня 2025 року, типова форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13 вересня 2016 року №818 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб`єктами державного сектору та порядку їх складання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2016 року за № 1336/29466. Позовну заяву просить задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю АСТЕРІУМ ГРУП (ЄДРПОУ 44968923, місцезнаходження: 69032, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 3е) 18 травня 2023 року зареєстровано як юридичну особу, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що позивач звернувся до ГУ ДПС у Запорізькій області із заявою від 24 квітня 2025 року за № 7274/АП щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Запорізька область, с. Нове Запоріжжя, вул. Нікопольське шосе, буд. 1-Л.

До вказаної заяви позивачем додані такі документи: платіжна інструкція № 85 від 03 лютого 2025 року; реєстраційне посвідчення № 31054 від 20 грудня 2024 року; висновок судового експерта № 2025-23-03 від 23 січня 2025 року; дозвіл Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 11 жовтня 2023 року (на експлуатацію обладнання); дозвіл Південно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 11 жовтня 2023 року (на виконання робіт підвищеної небезпеки); договір оренди б\н від 15 квітня 2024 року, акт прийому передачі об`єкта оренди (земельної ділянки за договором оренди від 15 квітні 2024 року); витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; договір оренди нерухомого майна № 15/11/24-1 від 15 листопада 2024 року, акт прийому передачі майна до договору оренди № 15/11/24-1 від 15 листопада 2024 року; акт прийняття об`єкту (обладнання, основних засобів) в експлуатацію від 27 січня 2025 року.

За результатами розгляду наданих позивачем документів керівником ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення від 29 квітня 2025 року №97-рл Про відмову у видачі ліцензій у зв`язку з відсутністю:

- сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року.

Не погоджуючись із рішенням відповідача від 29 квітня 2025 року №97-рл про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX (далі Закон № 3817-IX).

Відповідно до пункту 52 статті 1 Закон № 3817-IX місце роздрібної торгівлі пальним - об`єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб`єкту господарювання на праві власності або користування.

Частинами 1 2 статті 43 Закону № 3817-IX передбачено, що ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається органом ліцензування шляхом прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Для отримання ліцензії суб`єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 43 Закону № 3817-IX до заяви про отримання ліцензії на право виробництва, оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального додатково додаються копії:

1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об`єкт виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об`єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою).

Для бункерувальника подаються копії документів, що засвідчують право його власника або користувача на розміщення такого бункерувальника в акваторії водойми згідно із законодавством України (договір оренди/суборенди причальної стінки чи стоянки в порту або інші документи, що засвідчують право власника або користувача бункерувальника на розміщення бункерувальника в акваторії водойми);

2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об`єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 1 травня 2011 року;

технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об`єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об`єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою - підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність", - для об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.

Підтвердженням введення в експлуатацію об`єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України "Про приватизацію державного майна" та "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У разі якщо документи, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї частини, видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об`єкта нерухомого майна;

3) свідоцтва про право власності та/або користування на судно, свідоцтва про придатність судна до плавання або класифікаційного свідоцтва на судно, або акта огляду судна, що видані у встановленому законом порядку, - для бункерувальника;

4) технологічного регламенту, що містить інформацію про всі об`єкти та технологічне обладнання у місці виробництва, необхідні для забезпечення здійснення виробництва та зберігання пального, - для ліцензії на право виробництва пального;

5) технічних умов на виробництво пального визначеної якості, що має відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального, - для ліцензії на право виробництва пального;

6) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

7) документа, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданого уповноваженим органом, або договору з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії) - для ліцензії на право виробництва пального;

8) документа/документів, що засвідчують право власності або право користування спеціалізованими транспортними засобами для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з яких здійснюватиметься роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, - для ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів) із спеціалізованих транспортних засобів для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом.

Заявники, які здійснюють оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, не подають копії документів, передбачені абзацом першим цього пункту.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві про отримання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки зазначають про використання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки і наводять такі відомості:

для стаціонарних резервуарів - загальна місткість і їх фактичне місцезнаходження;

для нестаціонарних ємностей та/або споживчої тари (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об`ємом до 60 літрів включно):

для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари до 500 літрів включно - про їх наявність, без зазначення загальної кількості таких ємностей, та про їх фактичне місцезнаходження;

для ємностей місткістю понад 250 літрів кожна - місткість кожної ємності та загальна місткість ємностей, без зазначення їх фактичного місцезнаходження.

При поданні заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним копії документів, передбачених пунктами 1, 2 і 6 цієї частини, не подаються, якщо заявником є суб`єкт господарювання державного сектору економіки або суб`єкт господарювання, власником якого є суб`єкт господарювання державного сектору економіки, який разом із заявою про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним подав копію одного з таких документів:

документа, що підтверджує приймання суб`єктом господарювання об`єкта нерухомого майна за договором управління майном, укладеним між суб`єктом господарювання - заявником та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у порядку, передбаченому статтею 21-1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", на підставі рішення Кабінету Міністрів України;

документа, що підтверджує приймання суб`єктом господарювання нерухомого майна, примусово відчуженого або вилученого у власника в умовах правового режиму воєнного стану згідно із законами України "Про правовий режим воєнного стану", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану";

документа, що підтверджує передачу акцій суб`єкта господарювання у межах процедури примусового відчуження або вилучення в умовах правового режиму воєнного стану згідно із законами України "Про правовий режим воєнного стану", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". Дія цього абзацу поширюється на об`єкти нерухомого майна, які на день передачі акцій суб`єкта господарювання перебували у власності такого суб`єкта господарювання, який мав діючу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;

документа, що підтверджує приймання суб`єктом господарювання на підставі рішення Кабінету Міністрів України в управління нерухомого майна, стягнутого у дохід держави згідно із Законом України "Про санкції";

документа, що підтверджує приймання суб`єктом господарювання на підставі рішення Кабінету Міністрів України у господарське відання та/або в управління об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності Російської Федерації та її резидентів, примусово вилучених відповідно до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів".

Копії документів, передбачених пунктами 1, 2 і 6 цієї частини, суб`єкт господарювання державного сектору економіки або суб`єкт господарювання, власником якого є суб`єкт господарювання державного сектору економіки, має подати до контролюючого органу протягом двох років з дня подання заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. У разі припинення ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, отриманої у порядку, встановленому цією частиною, при поданні повторної заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним суб`єкт господарювання має подати всі документи, передбачені цією частиною.

З системного аналізу вищезазначених положень Закону № 3817-IX вбачається, що для здійснення господарської діяльності, в тому числі роздрібної торгівлі пальним, суб`єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності, додавши необхідні документи.

Перелік документів що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 43 Закону №3817-IX та є вичерпним.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що підставою прийняття спірного рішення є відсутність у наданих до заяви документах сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна в експлуатацію передбаченого підпунктом 2 частини 5 статті 43 Закону № 3817-ІХ. Також, при надані відзиву представником відповідача визначено другу підставу прийняття рішення щодо відсутності документів що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки.

Суд зазначає, що позивачем до ГУ ДПС в Запорізькій області надано копію договору оренди нерухомого майна № 15/11/24-1 від 15 листопада 2024 року, акт прийому передачі майна до договору оренди № 15/11/24-1 від 15 листопада 2024 року.

Відповідно до пункту 1.1. даного договору ТОВ «Сінатра Груп» (далі орендодавець) передає, а ТОВ «АСТЕРІУМ ГРУП» (далі Орендар) приймає у тимчасове платне користування нежитлову будівлю літ. А-2 відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 23 листопада 2023 року № 355556138 (далі - по тексту «Майно»), розташовану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Нікопольське шосе, буд. 1Л, на частині земельної ділянки, кадастровий помер: 2322183500:06:001:0154.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що загальна площа нежитлової будівлі літ. А-2 складає 97,4 кв.м. загальна площа 0,1460 Га.

У відповідності до положень статті 796 Цивільного кодексу України орендодавцем майно передається орендарю та одночасно надається право користування земельною ділянкою кадастровий номер: 2322183500:06:001:0154 загальною площею 0,1460 га, на якій розташоване орендоване Майно.

Згідно договору оренди землі від 15 квітня 2024 року, копія якого міститься в матеріалах справи та копія якого надавалась відповідачу позивачем разом із заявою про видачу ліцензії, земельна ділянка з кадастровим номером 2322183500:06:001:0154 перебуває у строковому платному користуванні ТОВ «СІНАТРА ГРУП».

Таким чином згідно з умовами договору оренди нерухомого майна № 15/11/24-1 від 15 листопада 2024 року, наданого до відповідача одночасно з правом найму будівлі (споруди) товариство позивач отримало право користування частиною земельної ділянки з кадастровим номером: 2322183500:06:001:0154, тобто набуло право землекористування для виконання вимог пункту 1, абз. 4 пункту 2 частини 5 статті 43 Закону № 3817-IX.

Крім того, вказана підстава визначена представником відповідача у відзиві та не була визначена відповідачем при прийнятті спірного рішення.

Таким чином, судом не приймаються до уваги твердження відповідача про відсутність у наданих позивачем разом із заявою на отримання ліцензії документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення.

З приводу доводів стосовно надання сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна, суд погоджується з доводами позивача про те, що майно - модулі для заправки (ємності, паливо-роздавальні колонки) не є нерухомим майном та об`єктом будівництва.

Із аналізу положень статті 1 Закону 3817-IX слідує, що законодавством передбачено, що об`єктом ліцензування при здійсненні роздрібної торгівлі пальним може бути не тільки споруда, тобто об`єкт нерухомого майна або об`єкт завершеного будівництва, але й обладнання, що використовуються для роздрібної торгівлі на праві власності або користування, а також ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі на праві власності або користування. Також, з аналізу положень цієї статті вбачається, що місцем роздрібної торгівлі може бути не тільки об`єкт нерухомого майна, а і майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб`єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник (далі - бункерувальник); спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним.

Так, згідно з висновком судового експерта від 23 січня 2025 року за № 2025-23-03 встановлено, що досліджувані об`єкти (модулі заправки автомобілів моторним паливом, модуль заправки автомобілів зрідженим газом, резервуари для зберігання) є об`єктами рухомого майна, на які не можуть бути складені акт готовності об`єкта до експлуатації та сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

З огляду на викладене, модулі для заправки (ємності, паливо-роздавальні колонки), не є об`єктом нерухомості, оскільки нерухомим майном (нерухомістю) є земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов`язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна.

Модулі для заправки є рухомим майном, тобто матеріальним об`єктом, який може бути переміщеним без заподіяння йому шкоди. Дані об`єкти не підпадають під визначення об`єктів завершеного будівництва в зв`язку з тим, що будь-яких будівельних робіт щодо їх створення не здійснювалось.

Таким чином, розміщення модулів для заправки (ємності, паливо-роздавальні колонки), установка та монтаж (зборка) яких проводилась без здійснення будівельних робіт та без улаштування фундаменту, не потребують документів, що дають право на їх виконання, а такі модулі для заправки після закінчення робіт по їх установці та монтажу (зборці) не підлягають прийняттю в експлуатацію в розумінні Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про безпідставність доводів відповідача про необхідність надання позивачем разом із заявою на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Наведене в своїй сукупності спростовує твердження контролюючого органу в частині не надання позивачем належних документів, передбачених частино 5 статті 43 Закону №3817-ІХ, що свідчить про помилковість висновків відповідача щодо наявності підстав для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а отже рішення відповідача від 29 квітня 2025 року №97-рл про відмову у виданні ліцензії є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати позивачу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Запорізька область, с. Нове Запоріжжя, вул. Нікопольське шосе, буд. 1-Л суд зазначає наступне.

За приписами частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

У постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 826/9727/16 (пункти 49-53), сформовано правову позицію, яка полягає у тому, що аналіз статті 245 у взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов:

1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;

2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;

3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;

4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, адміністративний суд, за загальним правилом, не обмежений у виборі ефективного способу відновлення права особи, порушеного суб`єктом владних повноважень, і вправі обрати найоптимальніший або такий, що відповідає характеру такого порушення та враховує обставини конкретної справи; при цьому перебирання непритаманних суду повноважень відповідного суб`єкта владних повноважень не відбувається лише за умови відсутності встановлених судом у спосіб, передбачений процесуальним законом, обставин для використання відповідним суб`єктом публічного права альтернативності у прийнятті рішення за зверненням суб`єкта приватного права.

Така позиція стосовно застосування статті 245 КАС України є сталою та застосована, зокрема, у постановах від 28 лютого 2019 року у справі № 826/2259/18, від 23 жовтня 2019 року у справі №520/10769/18 та від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18.

У рішенні від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, у своїх рішеннях зазначає, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість, якість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справі Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах Онерїлдіз проти Туреччини, Беєлер проти Італії). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, Ґаші проти Хорватії, Трґо проти Хорватії). Йдеться про дотримання принципу належного урядування, який передбачає, що у разі, коли вирішується питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії, Онерїлдіз проти Туреччини, Москаль проти Польщі).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статі 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в порушення приписів частини 2 статті 2 КАС України прийняв рішення не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); не добросовісно; не розсудливо; не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), не надав суду належних доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ АСТЕРІУМ ГРУП документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРІУМ ГРУП задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 29 квітня 2025 року №97-рл «Про відмову у видачі ліцензії».

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "АСТЕРІУМ ГРУП" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Запорізька область, Запорізький район, с. Нове Запоріжжя, вул. Нікопольське шосе, буд. 1-Л.

Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АСТЕРІУМ ГРУП суму судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19 червня 2025 року.

Суддя Д.В. Татаринов