Рішення від 19.06.2025 по справі 320/53261/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2025 року справа №320/53261/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГГБЕТ» до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГОГО», про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ГГБЕТ» з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №410 від 22.08.2024 «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГГБЕТ»».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем не було порушено Закону України «Про рекламу», а тому і підстав для застосування до позивача відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» фінансової санкції немає.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГОГО» до суду подані письмові пояснення, відповідно до яких просить адміністративний позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 24.04.2025 суд закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, під час здійснення контролю за дотриманням законодавства України про рекламу у сфері організації та проведення азартних ігор КРАІЛ виявлено факт розповсюдження реклами азартних ігор об`єкта права інтелектуальної власності, під яким провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, ТОВ «ГГБЕТ», а саме: GGBET (заявка на реєстрацію знаку для товарів і послуг №m 202405404 від 15.03.2024 ім`я заявника ТОВ «ГГБЕТ» відповідно до інформації, розміщеної в Спеціальній інформаційній системі УКРНОВІ), що відбулось під час трансляції футбольної події «EURO 2024» на медіасервісі для перегляду телебачення, кіно, спортивних трансляцій та прослуховування аудіо «MEGOGO», що підтверджується скріншотами №№1-3.

Згідно з інформацією, що міститься у реєстрах, формування та ведення яких здійснює КРАІЛ та розміщена на офіційному вебсайті КРАІЛ, ТОВ «ГГБЕТ» проводить діяльність з організації та проведення азартних ігор на підставі ліцензій, виданих відповідно до рішень КРАІЛ від 08.08.2023 №128 і №129, місце провадження діяльності вебсайт https://ggbet.ua. ТОВ «ГГБЕТ» використовує у своїй діяльності бренд організатора азартних ігор GGBET.

Відповідно до інформації, що міститься у Реєстрі суб`єктів у сфері медіа, який розміщено на офіційному сайті Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, в ТОВ «МЕГОГО» наявні ідентифікатори медіа № ліцензії R50-01222, R20-01774, R21-01773, R10-01751, R10-01750, R10-01753, на аудіовізуальне медіа (Телемовник), нелінійний медіа-сервіс (РМ/ТБ), Логотип/назва медіа «MEGOGO».

На підставі акту про порушення вимог законодавства про рекламу від 09.08.2024 №15/2024, яким встановлено порушення вимог п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2024 №566 «Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет», за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», відповідачем 22.08.2024 прийнято рішення №410 «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГГБЕТ», яким до позивача застосовано фінансову санкцію у розмірі 2 400 000,00грн.

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор визначає Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 №768-IX (далі - Закон №768-IX).

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №768-IX державне регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей та іншими органами державної влади в межах їх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 4 статті 6 Закону №768-IX органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - КРАІЛ). Під час реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор Уповноважений орган має такі повноваження, зокрема взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими об`єднаннями та іншими організаціями під час здійснення своїх повноважень (п.13 ч.1 ст.8 Закону №768-IX).

Частиною 1 статті 3 Закону №768-IX регламентовано, що законодавство України про азартні ігри складається з Конституції України, Податкового кодексу України, цього Закону та законів України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань», а також прийнятих відповідно до цього Закону інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у зазначеній сфері та відповідних міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 2 Закону №768-IX до азартних ігор не належать випуск та проведення лотерей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №891 затверджено Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - Положення №891), згідно із пунктом 1 якого Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про рекламу» (далі - Закон) визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до п. 15 ч.1 ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару, а ч.1 ст. 22-1 реклама азартних ігор, реклама торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, забороняється: в лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа з 6 години до 23 години; на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів та метрополітену; засобами зовнішньої реклами, тощо.

Відповідно до частини 1 статті 22-1 Закону про рекламу, реклама азартних ігор, реклама торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, забороняється:

в лінійних аудіовізуальних та аудіальних медіа з 6 години до 23 години;

у наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва та інших виданнях (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм);

в усіх друкованих медіа (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм);

на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів та метрополітену; засобами зовнішньої реклами;

на товарах (у тому числі одязі), призначених переважно для осіб віком до 21-річного віку;

в місцях проведення розважальних, театрально-концертних, спортивних заходів, спортивних змагань та інших заходів для осіб, які не досягли 21-річного віку.

Разом з тим, ч. 4 ст. 22-1 Закону України «Про рекламу», зокрема, прямо дозволяє спонсорування організаторами азартних ігор трансляцій спортивних заходів та спортивних змагань, а отже і трансляцій футбольних матчів УЄФА ЄВРО2024, у складі яких ТОВ «МЕГОГО» розміщувало спонсорську інформацію, надану ТОВ «ГГБЕТ».

Частиною 6 статті 22-1 Закону визначено, що замовником виготовлення, розміщення, розповсюдження реклами азартних ігор може бути виключно суб`єкт господарювання, який має ліцензію на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Таким чином, аналіз норм Закону свідчить про відсутність у ньому положень про повну заборону рекламування азартних ігор.

Разом з тим, підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2024 №566 «Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет» визначено, що до набрання чинності Законом України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей, але не пізніше закінчення дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні: 1) установити такий порядок обмеження всіх форм реклами азартних ігор, що здійснюється шляхом обмеження, а саме заборони розповсюдження реклами азартних ігор, реклами торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, зокрема з використанням електронних комунікацій, символіки Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також розповсюдження відповідного контекстного матеріалу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

До Закону України «Про рекламу» не було внесено змін щодо нових заборон і обмежень, які передбачені постановою №566 Кабінету міністрів України.

Підзаконні нормативно-правові акти не можуть змінювати або суперечити положенням законів України, а тому суд у даному випадку застосовує норми Закону України «Про рекламу» який має вищу юридичну силу.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» встановлено, що до рекламодавців, виробників реклами або розповсюджувачів реклами, які порушують вимоги щодо заборони замовлення, виготовлення, розміщення або розповсюдження реклами азартних ігор та/або організаторів азартних ігор, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор з порушенням вимог законодавства про азартні ігри та законодавства про рекламу, застосовується фінансова санкція у розмірі 300 (трьохсот) мінімальних заробітних плат.

При цьому, визначення особи, яка має нести відповідальність за правопорушення тому, що особа скористалася встановленим ч. 4 ст. 22-1 Закону України «Про рекламу» правом на зазначення спонсора в рекламному сюжеті, суперечить також змісту застосування адміністративно-господарських санкцій, а саме: адміністративно-господарські санкції застосовуються на такій юридичній підставі, як об`єктивні, дійсні протиправні дії або бездіяльність винної особи, за які законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

До юридичної відповідальності можуть бути притягнені юридична особа або фізична особа в разі наявності сукупних підстав для її застосування. Підстави юридичної відповідальності - це необхідна єдність її фактичних і правових передумов, без яких вона не може бути реалізована. Фактичною підставою юридичної відповідальності є вчинення правопорушення.

Юридичною підставою відповідальності є 1) нормативні приписи, які чітко фіксують елементи складу правопорушення і містять його юридичні ознаки, та 2) правозастосувальний акт, у якому дається юридична кваліфікація вчинку і міститься рішення про накладення покарання.

Принцип законності юридичної відповідальності означає, що діяльність державних органів і посадових осіб по застосуванню юридичної відповідальності ведеться в повній відповідності з вимогами діючого законодавства і не виходить за межі його вимог, змісту і мети. Відповідальність застосовується тільки за скоєне правопорушення, тобто винне протиправне діяння деліктоздатної особи.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при вирішенні питання притягнення до відповідальності та накладання адміністративно-господарського штрафу також необхідно враховувати наявність або відсутність складу адміністративно-господарського правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, причинно-наслідковий зв`язок між діянням та наслідками, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вині дії суб`єкта щодо вчиненого ним правопорушення та його шкідливих наслідків).

У той же час, матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «ГГБЕТ» та ТОВ «МЕГОГО» 02.05.2024 укладено Договір №67/1 про надання послуг, відповідно до якого ТОВ «ГГБЕТ» бере на себе зобов`язання надати спонсорську фінансову підтримку шляхом оплати ТОВ «МЕГОГО» вартості послуг щодо популяризації виключно власного імені, найменування, комерційного (фірмового) найменування, найменування товару, торговельної марки ТОВ «ГГБЕТ» або третьої особи, визначеної ТОВ «ГГБЕТ», а ТОВ «МЕГОГО» у свою чергу зобов`язаний здійснювати таку популяризацію.

Також відповідно до пункту 1 Додатку №4 до Договору сторони домовились про надання ТОВ «МЕГОГО» ТОВ «ГГБЕТ» послуг із популяризації під час показу (трансляції) ТОВ «МЕГОГО» футбольних матчів УЄФА ЄВРО 2024 на каналах ТОВ «МЕГОГО», а саме «МЕГОГО Футбол перший», «МЕГОГО Футбол другий» та «МЕГОГО Футбол третій» у період з 14.06.2024 по 30.06.2024 та з 01.07.2024 по 14.07.2024.

Крім самого по собі рекламного сюжету під час трансляції футбольної події «EURO 2024» з одночасним зазначенням торгівельної марки спонсора - «GGBET» відповідачем не наведено належних і допустимих доказів наявності складу адміністративного правопорушення. Так само матеріали адміністративного провадження КРАІЛ відповідних доказів не містять.

Частинами 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Аналізуючи оскаржуване рішення, варто відмітити, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень (постанов) дотримано не було.

Згідно з частиною другою другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не довів правомірності свого рішення.

Виходячи з викладеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 30280,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №410 від 22.08.2024 «Про застосування фінансових санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства про рекламу до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГГБЕТ»».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГГБЕТ» сплачений судовий збір у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.