Ухвала від 18.06.2025 по справі 600/2712/25-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2712/25-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправно. та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з серпня 2017 року по день фактичної виплати 30.11.2024;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з серпня 2017 року по день фактичної виплати 30.11.2024;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з березня 2018 року по день фактичної виплати 16.04.2025;

- зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з березня 2018 року по день фактичної виплати 16.04.2025;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з жовтня 2016 року по день фактичної виплати 18.04.2025;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з жовтня 2016 року по день фактичної виплати 18.04.2025.

Ухвалою суду від 11.06.2025 р. адміністративний позов залишено без руху та вказано на необхідність надання позивачем обґрунтувань та доказів поважності причин пропущення строку звернення до суду із позовом, в частині позовних вимог, заявлених до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ).

На виконання ухвали суду від 11.06.2025 р. представник позивача вказує, що право позивача на звернення до суду у цій справі не обмежено будь-яким строком, оскільки на момент виникнення правовідносин щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 31.01.2018 частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

За правилами ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання скарги.

Таким чином, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження відповідного рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження такого рішення з поважних причин.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд про що останнім зазначається, зокрема, у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 140/965/18, від 06 квітня 2021 року у справі 823/2363/18 та інших.

При цьому, суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі № 536/2248/17.

Строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

У зв`язку із наявністю різної судової практики в частині застосування строків звернення до суду із позовом щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, суд застосовує останні правові висновки Верховного Суду в аналогічних спорах.

Верховний Суд у постанові від 06.06.2025 р. по справі № 580/11183/24 сформував правовий висновок, що спір щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати (грошового забезпечення) військовослужбовця.

Положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено у такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Окрім викладеного слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24:00 год 30.06.2023 скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).

Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 30.10.2024 у справі №600/1205/24-а зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із липня 2017 року по січень 2018 року включно, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Індексація грошового забезпечення за період з липня 2017 року по січень 2018 на виконання рішення суду у справі №600/1205/24-а виплачена позивачу 30.11.2024.

Таким чином, саме з дати виплати позивачу належного грошового забезпечення (30.11.2024 р.) позивач був обізнаний про порушення свого права і саме із цією датою пов`язано перебіг строку звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Позивач помилково пов`язує перебіг строку звернення до суду із цим позовом з моментом виникнення правовідносин щодо ненарахування та невиплати індексації у період з липня 2017 року по січень 2018, оскільки право позивача на індексацію грошового забезпечення у період з липня 2017 року по січень 2018 установлено рішенням суду у справі №600/1205/24-а, одночасно з ухваленням відповідного рішення у позивача виникають підстави для реалізації права на отримання компенсації втрати частини доходів. У спірних правовідносинах позивач дізнався про порушення своїх прав 30.11.2024 р. (дата виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з липня 2017 року по січень 2018).

Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20.

Аналогічного підходу при вирішенні подібних правовідносин дотримується Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці, зокрема, у постановах від 17.04.2025 у справі № 560/10053/24, від 23.04.2025 у справі № 260/131/24, від 29.04.2025 у справі № 420/4345/24.

Таким чином, суд звертає увагу, що адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) позивач подав 09.06.2025 р. з пропущенням строку звернення, а повідомлені позивачем обставини не дають можливості поновити вказаний строк.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом, а доводи позивача про дотримання строків суд визнає неповажними, наявні підстави для повернення позовної заяви.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Повернути заявнику позовну заяву, в частині заявлених позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ).

Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

У відповідності до статей 287, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Т.М. Брезіна