Постанова від 18.06.2025 по справі 320/347/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/347/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.

за участю секретаря Дудин А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.09.2023 №0171220407.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Комунального підприємства теплових мереж Яготинської міської ради «Яготинтепломережа» за лютий 2022 року.

Результати перевірки оформлені Актом №7570/10-36-04-07/24223294 від 19.09.2022, у висновках якого зазначено про вимоги «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1. декларації наступного звітного (податкового) періоду) заявленої у податковій декларації за лютий 2022 року (від 23.06.2022 №9092589801) в сумі 608 185 грн та заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядку 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в сумі 504 197 грн, у результаті чого штрафна санкція розраховується відповідно до вимог абзацу другого пункту 123.1 статті 123 ПК України.

14.09.2023 ГУ ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0171220407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 554 616,70 грн, з яких: 504 197 грн сума основного зобов`язання; 50 419,70 грн сума штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції чинній з 1 січня 2021 року) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Камеральні перевірки з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу, проводяться з урахуванням вимог статті 39-3 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Мета і зміст камеральної перевірки, а так само обсяг інформації, який може під час такої перевірки перевірятися, в розумінні вищезазначених норм, були предметом неодноразового розгляду Верховним Судом.

У постанові від 16 січня 2024 року у справі № 440/2547/22, за обставин якої камеральна перевірка була проведена 19 серпня 2021 року, Верховний Суд зазначив, що якщо систематизувати висновки Верховного Суду з питання правового значення і суті камеральної перевірки, вони полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій (відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК зі змінами, внесеними Законами №2628-VІІІ та №129-ІХ).

Крім того, в зазначеній постанові Верховним Судом вказано, що якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов`язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов`язань. Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов`язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спірної камеральної перевірки була податкова звітність позивача з податку на додану вартість за лютий 2022 року.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що камеральна перевірка за результатами якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення проводилася за звітний податковий період лютий 2022 року та при визначеності правильності заповнення декларації використовувалися дані за попередній звітний період - січень 2022 року, що містяться в базі даних Державної податкової служби України. Апелянт зазначив, що висновки ГУ ДПС у Київській області про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на аналізі показників вказаної податкової звітності та зводяться до недотримання позивачем порядку заповнення податкової звітності, що призвело до суперечностей у податковій звітності КП «Яготинтепломережа» та зумовило завищення позивачем р. 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) та заниження податкового зобов`язання на 504 197 грн. Тобто, досліджувалась безпосередньо податкова звітність позивача на предмет правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Саме виявлені розбіжності між даними податкової звітності КП «Яготинтепломережа» слугували підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.09.2023 № 0171220407.

Колегія суддів зазначає, що особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість визначені Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця (далі - Методичні рекомендації), що затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 №165.

Так, згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій встановлено, що податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації;

3.1.1.2. перевірка логічного зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.

У складі декларації з ПДВ подаються додатки. У рядках декларації зазначено код додатка, який подається у разі заповнення даних відповідних рядків. Так, додаток Д1- подається у разі заповнення рядка/рядків 8.1, 8.1.1 та 16.1 - 16.1.3; додаток Д2 - рядка 22; додаток Д3 - рядка 23; додаток Д4 - рядка 23.1; додаток Д5 - рядка/рядків 1, 10, 14.1, 15; додаток Д6 - рядка/рядків 3, 4, 5, службове поле 10; додаток Д7 - рядка/рядків 15, 16.4 (перевіряється заповнення рядків).

За наявності вказаних додатків обов`язковим є безпосереднє співставлення наявних у них показників з відповідними показниками податкової декларації;

3.1.1.3. перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:

рядка 21.1 - значенню рядка 20.2,

рядка 21.2 - значенню рядка 24 (з урахуванням графи 6 уточнюючих розрахунків попереднього звітного (податкового) періоду).

Значення рядка 21.3 звіряється з сумою, зазначеною в акті перевірки, складеному у звітному (податковому) періоді.

За змістом пп. 3.1.2 п. 3.1 розд. ІІІ Методичних рекомендацій у разі встановлення арифметичних та/або логічних помилок такі дані враховуються при проведенні камеральних (електронних) перевірок.

Під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об`єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов`язань з податку, збору, обов`язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка та ін.).

Під методологічною (логічною) помилкою, у свою чергу, слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов`язання з того чи іншого податку, збору (обов`язкового платежу).

При цьому, підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 розд. ІІІ Методичних рекомендацій передбачено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться, зокрема зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ № 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Наведене положення Методичних рекомендацій кореспондується із нормами пункту 201.10 статті 201 ПК України, якими закріплено, серед іншого, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Аналізуючи вказані обставини, суд звертає увагу на те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Податковий орган, реалізовуючи свої повноваження щодо проведення камеральної перевірки, може здійснювати лише перевірку платника податків виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а також даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Водночас, якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення платником податків податкового законодавства (зокрема, за наслідками здійсненого співставлення даних податкової звітності платника із даними, наявними в Єдиному реєстрі податкових накладних), то податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку такого платника, так як питання достовірності відображених платником податків у поданій ним податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування відповідним податком, перевіряється шляхом комплексного дослідження податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів, - тобто в ході вже документальної перевірки, в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №810/2373/16.

У той же час, у постановах Верховного Суду від 23.07.2020 у справі № 805/1584/17-а, від 21.01.2021 у справі № 813/2519/17 сформовано висновки про те, що при проведенні камеральних перевірок податкові органи мають право перевіряти податкову звітність на наявність арифметичних або методологічних помилок, досліджувати логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників безпосередньо декларації, а також додатків до неї, порівнювати показники декларацій за поточний і попередні звітні періоди тощо. Однак, Податковий кодекс України не надає податковим органам повноважень під час камеральної перевірки перевіряти декларування окремих показників «по суті», тобто аналізувати документи і окремі операції платника податків для перевірки достовірності декларування тих чи інших показників. Така перевірка може здійснюватися лише в межах документальної перевірки - планової або позапланової.

Колегія суддів зазначає, що фактично під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган виявив розбіжність між даними податкової декларації та даними Єдиного реєстру податкових накладних, що є підставою для вчинення дій з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК.

Отже, при збільшенні суми грошового зобов`язання (зменшення суми від`ємного значення) ПДВ на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, що, своєю чергою, доводить протиправність такого податкового повідомлення-рішення внаслідок недоведеності складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення останнього.

Відповідно, контролюючий орган за обставин цієї справи не мав правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 554 616,70 грн за наслідками камеральної перевірки, під час якої виявлено розбіжність даних податкової декларації та даних ЄРПН.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.10.2024 у справі № 160/15502/22.

З огляду встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову у повному обсязі.

При цьому колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19.06.2025.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Є.О.Сорочко

А.Ю.Коротких