Постанова від 17.06.2025 по справі 260/5783/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/5783/24 пров. № А/857/33120/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Пліша М.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Берегівської міської ради Закарпатської області на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року (головуючого судді Плеханової З.Б., ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в м. Ужгород) у справі №260/5783/24 за позовом Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» до Берегівської міської ради Закарпатської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ГО «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» звернулося в суд з позовом до Берегівської міської ради Закарпатської області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Берегівської міської ради від 02.08.2024 року №2915 «Про відмову у наданні дозволу на викуп земельної ділянки Громадській організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос», зобов`язати Берегівську міську раду у встановленому законом порядку повторно розглянути заяву Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» від 02.10.2023 року № 280/01-5 про передачу у власність шляхом викупу земельну ділянку площею - 8,506 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (07.01), яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегове, вулиця Корятовича, 1, кадастровий номер 2110200000:01:016:0174 та надати Громадській організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» дозвіл на передачу у власність шляхом викупу земельну ділянку площею - 8,506 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (07.01), яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегове, вулиця Корятовича, 1, кадастровий номер 2110200000:01:016:0174, стягнути з Берегівської міської ради на користь Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року задоволено позов частково. Визнано протиправним та скасувати рішення Берегівської міської ради від 02.08.2024 року №2915 Про відмову у наданні дозволу на викуп земельної ділянки Громадській організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос». Зобов`язано Берегівську міську раду у встановленому законом порядку повторно розглянути заяву Громадської організації «Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» від 02.10.2023 року № 280/01-5 про передачу у власність шляхом викупу земельну ділянку площею - 8,506 га для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (07.01), яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, м. Берегове, вулиця Корятовича, 1, кадастровий номер 2110200000:01:016:0174 з дотримання вимог ЗУ «Про адміністративну процедуру» та врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В решті позовних вимог-відмовлено.

20 листопада 2024 року від представника позивача надійшла заява про стягнення судових витрат, якою просить: ухвалити додаткове судове рішення у справі №260/5783/24, яким стягнути з Брегівської міської ради (код ЄДРПОУ 04053683) на користь Громадської організації Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос (код ЄДРПОУ 01287191) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 40 000,00 грн. (сорок тисяч гривень 00 копійок).

Оскаржуваним додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі №260/5783/24 за позовом Громадської організації Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос до Берегівської міської ради про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Берегівської міської ради на користь Громадської організації Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції Берегівська міська рада подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та винести нове, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.

Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки позивач не оскаржує додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви, додаткове рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 311 КАС України призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Приписами частини 1 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 КАС України).

Частиною 3 статті 134 КАС України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Судом встановлено, що 09.08.2024 між Громадською організацією Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос, в особі Заступника Голови Єщенка Сергія Петровича, який діє на підставі Статуту та постанови Президії, з однієї сторони, та Адвокатом Невмержицька Іриною Миколаївною, яка діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4682/10 від 29.09.2010 укладено договір про надання правничої допомоги .

Відповідно до п. 5.1. Договору про надання правничої допомоги вартість послуг за підготовку та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Берегівської міської ради від 02.08.2024 року №2915, зобов`язання Берегівської міської ради розглянути клопотання (заяву) довірителя про передачу у власність земельної ділянки та зобов`язання Берегівської міської ради надати дозвіл на передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки становить 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

Відповідно до пункту 5.2. Договору про надання правничої допомоги вартість послуг Адвоката за підготовку та подання відповіді на відзив у справі становить 10 000,00 (десять тисяч) грн. без ПДВ.

Згідно із пунктом 5.7. Договору довіритель сплачує Адвокату вартість послуг протягом трьох календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду.

20 листопада 2024 року між Громадською організацією Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос та Адвокатом Невмержицька Іриною Миколаївною підписано Акт прийому-передачі наданих послуг. За змістом якого вартість послуг, вказаних у пункту 1 цього Акту, відповідно до п. 5.1. Договору становить 30 000,00 грн. без ПДВ. Вартість послуг, вказаних у пункті 2 цього Акту, відповідно до пункту 5.2. Договору становить 10 000,00 грн. без ПДВ. Загальна вартість наданих послуг становить 40 000,00 грн. без ПДВ.

Суд вважає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача судових витрат суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з прецедентною практикою такого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п.269).

Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Апеляційний суд звертає увагу, що предметом розглядуваного спору є оскарження рішення відповідача щодо відмови у наданні дозволу на викуп земельної ділянки, а розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, таким чином наданими документами частково підтверджується факт надання адвокатом правничої допомоги позивачу з урахуванням складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а дослідивши надані докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що співмірним розмір відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу є сума 6000 грн., яка є такою, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат у цій справі.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу Берегівської міської ради Закарпатської області у справі №260/5783/24 необхідно задовольнити частково та змінити додаткове рішення в частині суми стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції, зазначивши таку суму витрат на професійну правничу допомогу 6000 грн.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Берегівської міської ради Закарпатської області задовольнити частково.

Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі №260/5783/24 змінити, а саме викласти абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Берегівської міської ради (код ЄДРПОУ 04053683) на користь Громадської організації Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство Колос (код ЄДРПОУ 01287191) витрати на професійну правничу допомогу у справі №260/5783/24 в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп.

В решті додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі №260/5783/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

М.А. Пліш

Повний текст постанови складено 17.06.2025