Рішення від 20.06.2025 по справі 336/5710/25

Справа № 336/5710/25

Провадження №: 2-о/336/287/2025

20.06.25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Савеленко О.А.,

за участі секретаря судового засідання Прохорової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті фізичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою про встановлення факту смерті фізичної особи в порядку ст.317 ЦПК України, у якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала на тимчасово окупованій території України ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт Чернігівка Чернігівської селищної територіальної громади Бердянського району Запорізької області.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 64 років помер його батько ОСОБА_2 , причина смерті гіповолемічний шок, виразка дванадцятипалої кишки гостра з кровотечею. Смерть настала за місцем проживання за адресою: Запорізька область, Бердянський район, смт Чернігівка, на території, яка є тимчасово окупованою. Документи про смерть видані на тимчасово окупованій території України та не можуть бути прийняті відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті.

Ухвалою судді від 19.06.2025 відкрито провадження у справі, призначено відкрите судове засідання в порядку окремого провадження, витребувано інформацію по справі щодо реєстрації факту смерті ОСОБА_2 ..

У судове засідання заявник не з`явився, просив справу розглядати без його участі, про що до суду подав письмову заяву.

Представник заінтересованої особи Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився. На виконання ухвали суду, суду надав інформацію, згідно якої в Державному реєстрі актів цивільного стану відсутня інформація про актовий запис про смерть ОСОБА_2 ..

Внаслідок неявки в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає задоволенню у зв`язку із наступним.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як врегульовано п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Як передбачено ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України, зокрема від 14 січня 2025 року № 26/2025 - з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Смт Чернігівка Бердянського району Запорізької області входить до складу Бердянського району Запорізької області та згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, є тимчасово окупованою територією України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Документами, копії яких додані до заяви, підтверджено факт, що заявник є членом сім`ї померлого та встановлення факту смерті особи необхідно йому для внесення актового запису про смерть уповноваженим органом на території України та реалізації спадкових прав.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .

Таким чином заявник ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, народився у смт Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, за життя був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить копія паспорта громадянина України, виданого на його ім`я.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Чернігівка Запорізької області, що підтверджується довідкою про смерть № С-01698 та свідоцтвом про смерть, виданим Територіальним відділом РАЦС міста Бердянськ та Бердянського району управління РАЦС Запорізької області. Причиною смерті є гіповолемічний шок, язва дванадцятипалої кишки гостра з кровотечею.

Зі змісту ч. ч. 1,2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», вбачається, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про становлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Підрозділом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 (зі змінами) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.

Згідно з положенням п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до ст. ст. 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об`єкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.

Зі змісту ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», вбачається, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

За таких обставин, свідоцтво про смерть, видане Територіальним відділом РАЦС міста Бердянськ та Бердянського району управління РАЦС Запорізької області та довідка про смерть № С-01698 від 14.11.1960 є недійсними на території України.

Згідно з положенням п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до ст. ст. 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об`єкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. смт Чернігівка Чернігівського району району Запорізької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт Чернігівка Бердянського рйаону Запорізької області, в той час, коли ця територія є тимчасово окупованою.

Суд приймає, як докази смерті свідоцтво про смерть, видане Територіальним відділом РАЦС міста Бердянськ та Бердянського району управління РАЦС Запорізької області та довідку про смерть № С-01698 від 04.06.2025, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 р. «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]».

Враховуючи викладену практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за можливе застосувати названі «намібійські винятки» в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих установою, що знаходиться на окупованій території, як доказів, оскільки суд виходить з того, що можливості збору доказів смерті на окупованій території можуть бути істотно обмеженими.

Суд дійшов висновку про те, що обставини, повідомлені заявницею, знайшли своє належне підтвердження під час судового розгляду справи, наявні підстави для задоволення заяви, а саме - встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в смт Чернігівка Бердянського району Запорізької області ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Виходячи з викладеного, оцінивши докази з врахуванням вищенаведених обставин у їх сукупності з огляду на міжнародну практику, суд вважає заявлені заявником вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Як передбачено ч.5 ст. 317 ЦПК України копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 76-80, 95, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 293, 315, 317-319 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті фізичної особи- задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт Чернігівка Чернігівського району Запорізької області, громадянство України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , причина смерті: гіповолемічний шок, язва дванадцятипалої кишки гостра з кровотечею; місце смерті: смт Чернігівка Бердянського району Запорізької області, Україна.

У відповідності до ст.430 ЦПК України, рішення суду допустити до негайного виконання.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.А. Савеленко