Рішення від 20.06.2025 по справі 502/1030/25

Справа № 502/1030/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М. В.

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області,

третя особа: ОСОБА_2

про

встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського районуОдеської області,третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту належності та визнання права власності за спадкове майно.

В обгрунтовання позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 заповітів на своє майно не складала і спадкування відбувалось за законом. Так, після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складалося з земельної ділянки площею 2,9482 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області.

На протязі 6-місячного строку після відкриття спадщини, позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.05.2025 року, позивач отримав у власність зазначену вище земельну ділянку, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 07.05.2025 року та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 07.05.2025 року.

Таким чином, позивач фактично прийняв за законом всю спадщину, після смерті ОСОБА_3 .

Однак, до складу спадщини ОСОБА_3 входить житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 ), який належав їй як власнику, оскільки вона його побудувала, була зареєстрована місцем проживання, фактично проживала та здійснювала капітальний та текучий ремонти, однак право власності на житловий будинок оформлено не було.

Після смерті ОСОБА_3 належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2,9482 га успадкував тільки позивач, оскільки його рідний брат ОСОБА_2 спадщину не приймав.

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальна площа 77,6 кв. метра, житлова площа 51,8 кв. метра), літ. «Б» кухня, літ. «В» сарай, № 1-5- надвірні споруди.

Оскільки правовстановлюючі документи на житловий будинок відсутні, то отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності в нотаріальному порядку позивач не може.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:

-встановити факт належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. А- житловий будинок (загальна площа 77,6 кв. метра, житлова площа 51,8 кв. метра), літ. Б кухня, літ. В сарай, №1-5- надвірні споруди в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги визнав у повному обсязі.

Третя особа: ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги визнав у повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Шлюб ОСОБА_5 , 1945 року народження та ОСОБА_6 , 1949 року народження, був зареєстрований 17.11.1968 року виконкомом Деленської сільради Арцизького району, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 31, /а. с. 12/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого м. Кілія Кілійським р/б ЗАГС Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , актовий запис № 279 від 12.09.1969 року, /а. с. 10/.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого м. Кілія р/о ЗАГС Кілійського району Одеської області, вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , актовий запис № 134 від 10.05.1974 року, /а. с. 11/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 27.01.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції в Одеській області вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 70 від 27.01.2016 року, /а. с. 8/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 03.09.2024 року Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 377, /а.с. 9/.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81087155 від 07.05.2025 року, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано свідоцтво про право на спадщину від 07.05.2025 року за реєстровим № 165 відносно спадкоємця ОСОБА_1 , /а. с. 15/.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.05.2025 року, виданого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області за реєстровим № 165 вбачається, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , 1949 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, Кілійська міська рада, що належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 450913, виданого 11.03.2001 року Кілійською міською радою Кілійського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки: 5122310100:01:004:0202, /а. с. 13/.

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальна площа 77,6 кв. метра, житлова площа 51,8 кв. метра), літ. «Б» кухня, літ. «В» сарай, № 1-5- надвірні споруди.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку,визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 315 ЦПК України,суд розглядаєсправи провстановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про належність житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 3ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4ст. 3 зазначеного Законуправа на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджененаказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинностіЦКтаЗаконом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно дост.1261ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п 4.20 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу, виданого з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього..

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов задоволенню.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.16,328,1261,1268ЦК України,ст.ст. 12,81, 259,263-265, 280-282, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Встановити факт належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальна площа 77,6 кв. метра, житлова площа 51,8 кв. метра), літ. «Б» кухня, літ. «В» сарай, №1-5- надвірні споруди в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку доапеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан