Постанова від 17.06.2025 по справі 924/850/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17 червня 2025 року Справа № 924/850/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2025

(ухвалене о 16:27 год. у м. Хмельницькому, повний текст складено 16.04.2025)

у справі № 924/850/24 (суддя Гладій С.В.)

за позовом Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради

до Релігійної організації "Релігійна громада м. Хмельницького Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Хмельницької єпархії УПЦ (Православної церкви України)"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за участю представників учасників справи:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - Пасічник Я.С.

ВСТАНОВИВ:

Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Релігійної організації "Релігійна громада м. Хмельницького Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Хмельницької єпархії УПЦ (Православної церкви України)", в якому просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою по вул. Панаса Мирного, 16/1А, з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016, яка перебуває в постійному користуванні Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради, шляхом знесення за свій рахунок самовільно розміщених споруд, зазначених в акті обстеження від 01.08.2024, а саме:

- одноповерхової споруди прямокутної форми зі стінами облицьованими сайдинговими панелями з покрівлею з металопрофілю, що в плані має наступні розміри: ширина від 4,7 м (в торцях) до 6,7 м (всередині), довжина 16,2м;

- споруди альтанки з чотирьохскатною покрівлею на чотирьох металевих опорах з встановленими лавками та підвішеними дзвонами всередині (опори розміщені в вершинах квадрату розмірами в плані 3,2*3,2м);

- споруди на чотирьох металевих опорах з покрівлею у вигляді купола з хрестом, що розміщені з чарункою 1,5*1,5м; тентової палатки з металевим каркасом в плані 3*6 м, колодязю, обшитого металом з кованим оздобленням розмірами 1,7*1,5м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Хмельницької міської ради від 09.09.2022 № 31 було припинено право постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою попередньому користувачу - Релігійній організації "Релігійна громада м. Хмельницького Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Хмельницької єпархії УПЦ".

Вказане рішення органу місцевого самоврядування було оскаржене відповідачем в судовому порядку та Господарський суд Хмельницької області рішенням від 12.01.2023 у справі № 924/704/22 в задоволенні позову відмовив. В подальшому, Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.09.2023 у справі №924/704/22 прийняв відмову Релігійної організації "Релігійна громада м. Хмельницького Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Хмельницької єпархії УПЦ (Православної церкви України)" (змінено канонічну підлеглість згідно з розпорядженням Хмельницької ОВА від 01.08.2023 № 664/2023-р, що встановлено в ухвалі суду) від апеляційної скарги.

В рішенні Господарського суду Хмельницької області від 12.01.2023 у справі № 924/704/22 встановлено, що Релігійною організацією "Релігійна громада м. Хмельницького Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Хмельницької єпархії УПЦ" в 2021 році були самовільно розпочаті роботи по будівництву, проведені роботи по розрито та складуванню ґрунту, а в 2022 році зведено будівлю та споруду. Однак, як вже встановлено судом, дозвіл на проведення такого будівництва і містобудівні умови та обмеження позивач не отримував.

Пізніше, згідно рішення Хмельницької міської ради від 28.03.2023 № 95 Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради передано в постійне користування земельну ділянку площею 2 га по вул. Панаса Мирного, 16/1 А, з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016 для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.08.2023).

Під час огляду вказаної земельної ділянки, з метою визначення подальших дій щодо її використання, представниками Департаменту освіти та науки було виявлено тимчасову споруду, розміщення якої перешкоджає використанню земельної ділянки за цільовим призначенням.

Тому позивач вважає, що розміщення зазначених в акті обстеження споруд відповідач здійснив самовільно, після припинення права постійного користування земельною ділянкою по вул. Панаса Мирного, 16/1А, з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016, земельну ділянку від зазначених споруд не звільнив, чим на сьогодні створює перешкоди в користуванні належному користувачу - Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради.

Господарський суд Хмельницької області рішенням від 07.04.2025 у справі № 924/850/24 позов задовольнив. Зобов`язати Релігійну організацію "Релігійна громада м. Хмельницького Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Хмельницької єпархії УПЦ (Православної церкви України)" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по вул. Панаса Мирного, 16/1А, з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016, яка перебуває в постійному користуванні Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради, шляхом знесення за свій рахунок самовільно розміщених споруд, зазначених в акті обстеження від 01.08.2024, а саме: одноповерхової споруди прямокутної форми зі стінами облицьованими сайдинговими панелями з покрівлею з металопрофілю, що має наступні розміри: ширина від 4,7 м (в торцях) до 6,7 м (всередині), довжина 16,2м; споруди альтанки з чотирьохскатною покрівлею на чотирьох металевих опорах з встановленими лавками та підвішеними дзвонами всередині (опори розміщені в вершинах квадрату розмірами 3,2х3,2м); споруди на чотирьох металевих опорах з покрівлею у вигляді купола з хрестом, що розміщена з чарункою 1,5х1,5м; тентову палатку з металевим каркасом 3х6 м; колодязю, обшитого металом з кованим оздобленням розмірами 1,7х1,5м. Стягнув з Релігійної організації "Релігійна громада м. Хмельницького Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Хмельницької єпархії УПЦ (Православної церкви України)" на користь Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради 3 028 грн витрат по оплаті судового збору.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.01.2023 у справі №924/704/22 встановлено, що на земельній ділянці, яка розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного,16/1А, кадастровий номер 6810100000:17:004:0016, розміщено будівлю та споруду, частково вкладено бруківку при цьому відсутні дозволи на проведення такого будівництва, також відсутні містобудівні умови та обмеження, які є обов`язковими для такого будівництва. Також встановлено використання Релігійною громадою м. Хмельницького Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх, Софії Хмельницької єпархії УПЦ земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016 по вул. П. Мирного, 16/1-А, м. Хмельницький, на якій перебувають спірні споруди, належить на праві постійного користування Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради, суд дійшов висновку про те, що наявність спірних споруд на земельній ділянці порушує інтереси постійного користувача на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016 по вул. П. Мирного, 16/1-А, м. Хмельницький, споруди повинні бути знесені.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 16, 376, 391 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. ст. 116, 152 Земельного кодексу України (далі ЗК України), ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , у якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2025 у справі №924/850/24 скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Рішенням сьомої сесії Хмельницької міської ради від 15.06.2011 № 32 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в постійне користування, в короткострокову оренду, поновлення договорів оренди земельних ділянок за технічною документацією юридичним особам, суб`єктам підприємницької діяльності, громадянину, про втрату чинності рішень сесій" Релігійній громаді у постійне користування надано земельну ділянку площею 2.00 га, яка розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 16/1 А, кадастровий номер земельної ділянки № 6810100000:17:004:0016, що підтверджується копією державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 333733 та витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Таке рішення Хмельницької міської ради чинне, не скасоване і не визнане недійсним.

Крім того, рішення Хмельницької міської ради від 09.09.2022 № 31 та від 28.03.2023 № 95 є неконституційними, протиправними, прийнятими суб`єктом владних повноважень з перевищенням своїх повноважень. У цьому зв`язку, такі рішення органу місцевого самоврядування оскаржені в порядку адміністративного судочинства до Хмельницького окружного адміністративного суду (справа № 560/19793/24).

Фактичним власником і користувачем вищезазначених споруд по вул. П. Мирного, 16/1А у м. Хмельницькому є саме Релігійна громада м. Хмельницького Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Хмельницької єпархії Української Православної Церкви, яка продовжує свою Богослужбову діяльність в межах чинного законодавства.

Споруда, яка використовується Релігійною громадою УПЦ для Богослужіння, не є капітальною спорудою, є тимчасовою спорудою з легких конструкцій і за своїми характеристиками не відноситься до нерухомого майна.

Рішення суду в справі № 924/850/24 про знесення споруд по вул. Панаса Мирного, 16/1 А, які використовуються з метою Богослужіння, впливатиме на права та обов`язки настоятеля (керівника) храму Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Хмельницької єпархії Української Православної Церкви м. Хмельницький, відповідної Релігійної громади та всіх її членів.

Перешкоди позивачу не чиняться. Позивач жодного разу не звертався до відповідача чи третьої особи з метою вирішення спору у позасудовому порядку.

Позивачем не доведено протиправність дій щодо встановлення тимчасової споруди (з легких конструкцій) "Каплички" Святих мучеників Адріана та Наталії" по вул. Панаса Мирного, 16/1А у м. Хмельницькому, яка за своїми характеристиками не відноситься до нерухомого майна. Жодних доказів вжиття заходів щодо виявлення та фіксування порушень законодавства щодо створення та експлуатації об`єкта, що має ознаки самочинного будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016, позивачем не було надано.

Позов у справі № 924/850/24 має очевидно штучний (фіктивний) характер та поданий не з метою реального захисту порушеного права чи інтересу, а для досягнення інших, недобросовісних і незаконних цілей. Такий позов грубо порушує завдання господарського судочинства, принципи верховенства права, справедливості та добросовісності судового процесу.

Судом першої інстанції безпідставно відмовлено у клопотаннях третьої особи про зупинення провадження у справі № 924/850/24.

Застосування у даній справі зобов`язання щодо знесення тимчасової споруди є передчасним та не співмірним заходом, оскільки позивачем не використано всі передбачені законодавством України заходи.

У мотивувальній частині рішення ради взагалі відсутні посилання на конкретну норму права ст. 141 ЗК України, на підставі якої Релігійній громаді було припинено право постійного користування земельною ділянкою.

Натомість, із фактичних обставин цієї справи вбачається, що відповідачу було припинено право користування земельною ділянкою з підстав, які не передбачені законом, що оскаржено в порядку адміністративного судочинства.

За наведеного скаржник вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2025 у справі № 924/850/24 є незаконним, необґрунтованим і таким, що порушує принципи господарського судочинства та верховенства права, та прийнятим за наслідками розгляду позовної заяви, що має очевидно штучний характер.

Від Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, виходячи з такого.

Під час розгляду даної справи судом першої інстанції було встановлено, що рішенням позачергової вісімнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 09.09.2022 № 31 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі" вирішено припинити право постійного користування Релігійній Громаді Українська православна церква Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та Матері їх Софії, код ЄДРПОУ 36398030, на земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 6810100000:17:004:0016, по вул. Панаса Мирного, 16/1 А.

Рішення від 09.09.2022 № 31 прийнято з посиленням на рішення позачергової сімнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 17.06.2022 №6, розглянувши пропозицію постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, керуючись Земельним кодексом України. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Судом першої інстанції вірно, чітко та всебічно досліджені обставини справи та враховано наявність прийнятих рішень судів.

На теперішній час повноправним користувачем на праві постійного користування земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016 по вул. Панаса Мирного, 16/1А на підставі рішення Хмельницької міської ради від 28.03.2023 № 95 є Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради, якому вказана земельна ділянка передана для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (речове право зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.08.2023).

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що наявність спірних споруд на земельній ділянці порушує інтереси постійного користувача на користування земельною ділянкою, а зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016 по вул. П. Мирного. 16/1- А, м. Хмельницький шляхом знесення за свій рахунок самовільно розміщених споруд, зазначених в акті обстеження від 01.08.2024, є належним і ефективним способом захисту права у спірних правовідносинах.

Вважає, що суд першої інстанції правильно надав оцінку наявним у справі доказам та обставинам, вірно застосував норми матеріального права без порушення норм процесуального права, а отже, рішення суду є законним, обґрунтованим і таким, що не порушує принципи господарського судочинства та верховенства права.

Враховуючи викладене позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Також просить проводити розгляд справи без участі свого уповноваженого представника.

Релігійна організація "Релігійна громада м. Хмельницького Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Хмельницької єпархії УПЦ (Православної церкви України)" подала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення Господарського суду Хмельницької справі № 924/850/24 є законним, ухваленим на підставі всебічно досліджених обставин справи.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому скаржник просить зупинити провадження у справі №924/850/24 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №560/19793/24 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішень суб`єкта владних повноважень та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що предмети і підстави позовів у справах №924/850/24 і № 560/19793/24 є взаємопов`язаними, оскільки:

- в межах справи № 560/19793/24, що перебуває на розгляді Хмельницького окружного адміністративного суду, буде надана правова оцінка щодо правомірності рішення позачергової вісімнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 09.09.2022 № 31 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі», що є підставою позову у справі № 924/850/24, що розглядається;

- в межах справи № 560/19793/24 буде надана правова оцінка щодо правомірності рішення позачергової двадцять п`ятої сесії Хмельницької міської ради від 28.03.2023 № 95 "Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання земельних ділянок в оренду та постійне користування, внесення змін в договір оренди землі та рішення сесії міської ради, втрату чинності пунктів рішень сесії міської ради" у частині передачі у постійне користування Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 6810100000:17:004:0016, по вул. Мирного, 16/1 А (пункт 6 згідно з додатком 4), що також є підставою позову у справі № 924/850/24;

- в межах справи № 560/19793/24, буде вирішено питання щодо зобов`язання Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради утриматися від вчинення дій щодо знесення чи руйнування споруд по вулиці Мирного, 16/1А у м. Хмельницькому, а саме: одноповерхової споруди прямокутної форми зі стінами облицьованими сайдинговими панелями з покрівлею з металопрофілю, що в плані має наступні розміри: ширина від 4,7 м (в торцях) до 6,7 м (всередині), довжина 16,2м; споруди альтанки з чотирьохскатною покрівлею на чотирьох металевих опорах з встановленими лавками та підвішеними дзвонами всередині (опори розміщені в вершинах квадрату розмірами в плані 3,2*3,2м); споруди на чотирьох металевих опорах з покрівлею у вигляді купола з хрестом, що розміщені з чарункою 1,5*1,5м; тентової палатки з металевим каркасом в плані 3*6 м, колодязю, обшитого металом з кованим оздобленням розмірами 1,7* 1,5м, що є позовною вимогою у справі № 924/850/24, що розглядається.

На думку заявника, зазначені обставини мають ключове значення для вирішення справи №924/850/24, а тому вважає, що обставини справ № 924/850/24 і № 560/19793/24, результати вирішення справи № 924/850/24 залежать від результатів вирішення справи №560/19793/24.

Продовжує, що неможливість розгляду справи № 924/850/24 до вирішення справи №560/19793/24 адміністративним судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються адміністративним судом (правомірність рішень суб`єкта владних повноважень), не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у справі 924/850/24, оскільки не входять до позовних вимог у справі (обмеженість предметом позову).

Вказує, що враховуючи предмет позову у справі № 924/850/24, а саме вимогу про знесення споруд, у разі виконання рішення про задоволення позову неможливо буде повернутися у попередній стан.

Звертає увагу на те, що неможливість розгляду справи № 924/850/24 до вирішення справи № 560/19793/24 також зумовлена тим, що господарський суд не може делегувати собі повноваження адміністративного суду, та в рамках провадження у справі надавати оцінку правовідносинам, які пов`язані безпосередньо з діяльністю суб`єктів владних повноважень у сфері публічно-правових відносин.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 17.06.2025 представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Пояснив, що судом не надано належної оцінки всім доказам у справі. Підтримав клопотання про зупинення провадження у справі, просив його задовольнити. Також просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволені позову.

В судове засідання представники сторін не з`явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать список розсилки поштової кореспонденції, довідки про доставку електронних листів, (т. 3, а. с. 33-34), клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Розглядаючи клопотання скаржника про зупинення провадження у справі, суд зважає на таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Тобто на відміну від відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі, здійснюється без зазначення строку до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження. Тому провадження у справі потрібно зупиняти за наявності беззаперечних підстав для цього.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч. 4 та 6 ст. 75 ГПК України).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України (далі - ЄСПЛ).

ЄСПЛ зазначає, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що рішення Хмельницької міської ради №31 від 09.09.2022 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі" вже було предметом розгляду у справі № 924/704/22, за результатом якої Господарський суд Хмельницької області рішенням від 12.01.2023 в позові відмовив.

Дослідивши матеріли господарської справи №924/850/24, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вони є достатніми для встановлення та оцінки обставин справи, перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Крім того, скаржник у майбутньому, зважаючи на результати розгляду справи №560/19793/24, має передбачений процесуальним законодавством механізм перегляду рішення у цій справі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в цьому випадку відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі №924/850/24 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, а тому дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання скаржника про зупинення провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що рішенням сьомої сесії Хмельницької міської ради від 15.06.2011 №32 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в постійне користування, в короткострокову оренду, поновлення договорів оренди земельних ділянок за технічною документацією юридичним особам, суб`єктам підприємницької діяльності, громадянину, про втрату чинності рішень сесій" вирішено затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передати їх в постійне користування юридичним особам згідно з додатком 1. (п.2).

У додатку 1 до даного рішення вказано Релігійну громаду Української православної церкви Святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, місце розташування земельної ділянки: вул. Панаса Мирного, 16/1А, цільове використання: під будівництво храму, духовно-просвітницьких будівель, парафіяльного будинку, господарських будівель та влаштування парку (рішення сесії міської ради від 31.03.2010р. №17, свідоцтво про реєстрацію статут релігійної громади №1743). Категорія земель землі житлової та громадської забудови), площею 20000 кв.м.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №333733 від 21.06.2012р., на підставі рішення сьомої сесії Хмельницької міської ради від 15.06.2011 №32, Релігійній Громаді Українська православна церква Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та Матері їх Софії надано в постійне користування земельну ділянку площею 2,0 га по вул.Панаса Мирного, 16/1 А, під будівництво храму, духовно-просвітительських будівель, парафіяльного будинку, господарських будівель та влаштування парку.

Відповідно до витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6803530132016 від 01.08.2016 земельна ділянка з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016 площею 2.00 га, яка розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 16/1 А, належить на праві постійного користування Релігійній Громаді Українська православна церква Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та Матері їх Софії, на праві власності - Хмельницькій міській раді, цільове призначення: 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - під будівництво храму, духовно-просвітительських будівель, парафіяльного будинку, господарських будівель та влаштування парку.

До витягу із Державного земельного кадастру додано кадастровий план земельної ділянки.

Рішенням позачергової вісімнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 09.09.2022 № 31 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі" вирішено припинити право постійного користування Релігійній Громаді Українська православна церква Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та Матері їх Софії, код 36398030, на земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 6810100000:17:004:0016, по вул.Панаса Мирного, 16/1 А (т. 1, а. с. 35).

У рішенні від 09.09.2022. № 31 зазначено, що рішенням 7-ої сесії Хмельницької міської ради від 15.06.2011 №32 Релігійній Громаді Українська православна церква Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та Матері їх Софії, код 36398030, надано в постійне користування земельну ділянку площею 2,0 га по вул.Панаса Мирного, 16/1 А, кадастровий номер 6810100000:17:004:0016, під будівництво храму, духовно-просвітительських будівель, парафіяльного будинку, господарських будівель та влаштування парку.

Рішення від 09.09.2022 № 31 прийнято з посиланням на рішення позачергової сімнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 17.06.2022 №6, розглянувши пропозицію постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, керуючись Земельним кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Господарський суд Хмельницької області рішенням від 12.01.2023 у справі №924/704/22 в позові Релігійної громади м. Хмельницького Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх, Софії Хмельницької єпархії УПЦ до Хмельницької міської ради про визнання недійсним рішення від 09.09.2022 № 31 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою юридичній особі" відмовив (т. 1, а. с. 36-54).

Вказаним рішенням суду, серед іншого встановлено, що: "… на земельній ділянці, яка розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 16/1 А, кадастровий номер 6810100000:17:004:0016, розміщено будівлю та споруду, частково вкладено бруківку, позивач не надав суду дозволу на проведення такого будівництва, як і містобудівні умови та обмеження, обов`язковість яких встановлено судом вище.".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.09.2023 у справі №924/704/22 прийняв відмову Релігійної організації "Релігійна громада Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії М.Хмельницького Хмельницької єпархії УПЦ (Православної церкви України)" від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.01.2023 у справі №924/704/22. Закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Релігійної організації "Релігійна громада Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії М.Хмельницького Хмельницької єпархії УПЦ (Православної церкви України)" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.01.2023 у справі №924/704/22 (т. 1, а. с. 55-58).

Рішенням позачергової двадцять п`ятої сесії Хмельницької міської ради від 28.03.2023 №95 "Про припинення права користування земельними ділянками, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання земельних ділянок в оренду та постійне користування, внесення змін в договір оренди землі та рішення сесії міської ради, втрату чинності пунктів рішень сесії міської ради" вирішено надати Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради земельну ділянку, що розташована за адресою м. Хмельницький, вул. Мирного, 16/1А, кадастровий номер 6810100000:17:001:0016 для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, категорія земель землі житлової та громадської забудови, код класифікації видів цільового призначення земель 03,04 для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, площею 20 000 кв. м. (т. 1, а. с. 7-18).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 386398530 від 11.07.2024, земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016 за адресою: м. Хмельницький, вул. П. Мирного, 16/1А, зареєстрована 15.09.2022 на праві власності за Хмельницькою міською радою, на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" №5245-VІ від 06.09.2012 (т. 1, а. с. 19).

Згідно з вищезазначеної інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 03.08.2023 Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради зареєстрував право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016 площею 2 га, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. П.Мирного, 16/1А, на підставі рішення Хмельницької міської ради №95 від 28.03.2023.

23.07.2024 Департамент освіти та науки листом №01-22/1207 звернувся до Хмельницької міської ради в якому повідомляв про розміщення на вищевказаній земельній ділянці тимчасової споруди та просив створити робочу групу для обстеження, з метою вчинення подальших дій (т. 1, а. с. 20).

25.07.2024 розпорядженням Хмельницької міської ради №173-р "Про створення робочої групи по обстеженню самовільно розташованої споруди на земельній ділянці по вул. Мирного Панаса, 16/1А" створено робочу групу по обстеженню самовільно розташованої споруди на земельній ділянці по вул. Мирного Панаса, 16/1А з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016, яка перебуває в постійному користування Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради (т. 1, а. с. 21).

Згідно акту обстеження від 01.08.2024, складеного заступником міського голови, в.о. начальника управління з питань Державного Архітектурно-будівельного контролю, начальником управління правового забезпечення та представництва, в.о. начальника Департаменту освіти та науки, в.о. начальника управління архітектури та містобудування, начальником управління земельних ресурсів, начальником Хмельницького бюро технічної інвентаризації, у якому встановлено, що при здійсненні обстеження самовільно розташованої споруди на земельній ділянці по вул. Панаса Мирного, 16/1А, з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016, яка перебуває в постійному користуванні Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради було виявлено, самовільно розташовані без погодження з постійним користувачем земельної ділянки - Департаментом освіти та науки наступні споруди, а саме: одноповерхову споруду прямокутної форми, стіни облицьовані сайдинговими панелями, в споруді наявні вікна та двері, покрівля з металопрофілю, обладнана ринвами; споруду-альтанку з чотирьохсотою покрівлею на чотирьох металевих опорах з встановленими лавками та підвішеними дзвонами всередині; споруду на чотирьох металевих опорах з покрівлею у вигляді купола з хрестом; тентовану палатку з металевим каркасом; колодязь, обшитий металом з кованим оздобленням. Територія частково вимощена бруківкою. З наявної у виконавчих органах Хмельницької міської ради інформації будь-які дозволи на розміщення зазначених споруд на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016 відсутні (т. 1, а. с. 22).

До вищевказаного акту додано матеріали фотофіксації, які також містяться і в матеріалах цієї господарської справи (т. 1, а. с. 23-26).

04.09.2024 Департамент освіти та науки звернувся з листом №1-17-45-24 до начальника управління з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Хмельницької міської ради в якому просив обстежити споруди, а саме: одноповерхова споруда прямокутної форми, стіни облицьовані сайдинговими панелями, в споруді наявні вікна та двері, покрівля з металопрофілю, обладнана ринвами; споруда-альтанка з чотирьохскатною покрівлею на чотирьох металевих опорах з встановленими лавками та підвішеними дзвонами всередині; споруда на чотирьох металевих опорах з покрівлею у вигляді купола з хрестом та з метою належної індивідуалізації зазначити та конкретизувати площу (розміри) та інші технічні характеристики окремо кожної із зазначених споруд (т. 1, а. с. 27).

09.09.2024 Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю листом №Л-33-150-24 повідомило в.о. директора Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради про те, що Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Хмельницької міської ради неодноразово вживались заходи щодо виявлення та фіксування порушень законодавства щодо створення та експлуатації об`єкта, що має ознаки самочинного будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016 по вул. П. Мирного, 16/1-А, м. Хмельницький (будівництво української православної церкви московського патріархату). Представниками Управління на території земельної ділянки були виявлені наступні споруди, а саме на території земельної ділянки розміщено будівлю церкви. Покрівля з металопрофілю, обладнана ринвами. З будівлі виведено димар. Стіни будівлі облицьовані сайдинговими панелями. Стіни обпираються на фундамент. В будівлі встановлено вікна та двері. Будівля церкви в плані має наступні розміри: ширина від 4,7 м (в торцях) до 6,7 м (всередині), довжина 16,2 м. Окрім церкви на земельній ділянці розміщені такі споруди: чотирьохскатна покрівля, розміщена на чотирьох металевих опорах. Опори розміщені в вершинах квадрату розмірами в плані 3,2*3,2 м. Під покрівлею встановлено лавки та підвішено дзвони. За характерними ознаками споруда схожа на тимчасову дзвіницю; палатка з металевим каркасом та білим тентом розмірами в плані 3*6 м; хрест під накриттям у вигляді купола встановленого на чотирьох колонах, що розміщені з чарункою 1,5*1,5 м., колодязь з надземною спорудою над ним габаритними розмірами 1,1* 1,5 м. До листа додано матеріали фотофіксації (т. 1, а. с. 28-34).

До матеріалів справи подано:

- Статут Релігійної Громади Української православної церкви Святих Мучениць Віри, Надії, Любові та Матері їх Софії;

- робочий проект КБМП "Електронбуд" ескізна пропозиція будівництва тимчасової споруди (з легких конструкцій) "Каплички" Святих мучеників Адріана та Наталії" по вул. Панаса Мирного,16/1А, м. Хмельницький (Том 1 архітектурно-будівельні рішення 2020-9-АБ);

- технічний звіт з обстеження та оцінки технічного стану конструкцій тимчасової споруди (з легких конструкцій) "Каплички" Святих мучеників Адріана та Наталії" по вул. Панаса Мирного,16/1А, м. Хмельницький;

- містобудівельний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкту будівництва, який розроблений ТОВ "Хмельницькархпроект";

- робочий проект ТОВ "Еко-Білд" нове будівництво зовнішніх мереж водопостачання по вул. П.Мирного №16/1А, м. Хмельницький, 2024-20/2-ЗВК.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.

Відповідно до ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 123 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю. Від імені та в інтересах територіальних громад прав суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (п. 5 ст. 16 вказаного Закону).

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Вище встановлено, що земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016 за адресою: м. Хмельницький, вул. П. Мирного, 16/1А, зареєстрована 15.09.2022 на праві власності за Хмельницькою міською радою, а позивач є постійним землекористувачем такої ділянки.

Апеляційним господарським судом береться до уваги, що згідно зі ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому, ст. 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 97), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 70-71)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц виклала висновок про те, що враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Водночас, у пункті 71 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що використання у першому реченні слів "(тимчасовим володільцем)" може справляти хибне враження, ніби зайняття земельної ділянки може означати заволодіння (хоч би і тимчасове) цією ділянкою порушником, за яким не зареєстроване право власності, що не відповідало би принципу реєстраційного посвідчення володіння; тому зазначені слова є зайвими.

Крім того, за змістом статті 391 ЦК України негаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не права володіння (яке належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень); тому слово "права" у першому реченні є зайвим.

Верховним Судом в постанові від 21.06.2023 у справі № 914/2075/21 зроблено висновок: "У справі, що переглядається у касаційному порядку, суд апеляційної інстанції приймаючи оскаржену постанову виходив з того, що споруда, яка розташована по вул. Сихівській, 7, є тимчасовою спорудою, малою архітектурною формою, тому у таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України; відповідач перебуває на спірній земельній ділянці без належних на це правових підстав (укладення договору оренди, тощо) і позовна вимога щодо зобов`язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку має ознаки негаторного позову.

Ураховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, а також встановлені обставини справи щодо фактичного користування відповідачем спірною земельною ділянкою без установлених законом підстав, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що належним способом захисту порушеного права у цьому спорі є саме негаторний позов, який у даному випадку було вірно задоволено".

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22 наведена правова позиція щодо належного та ефективного способу захисту власника земельної ділянки, на якій самовільно збудована тимчасова споруда, що не є нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду у цій постанові погодилася з висновками місцевого суду про те, що нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна, а відповідач використовує спірні земельні ділянки позивача без установлених законом підстав, тому зазначив, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України. За змістом цієї постанови ефективним способом захисту порушеного права власника земельної ділянки є негаторний позов, зокрема шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на такі приміщення та зобов`язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки у спосіб демонтажу нежитлових приміщень.

В постанові від 04.04.2023 у справі № 904/9070/21 Верховний Суд підтвердив, що позивач у спорі про захист прав на земельну ділянку може пред`явити будь-яку позовну вимогу, яка не передбачена законом або договором, зокрема, про визнання відсутнім права відповідача на земельну ділянку. Водночас, обов`язковою умовою є ефективність обраного позивачем способу захисту такий спосіб повинен відновлювати чи захищати порушене право позивача та виключати в подальшому необхідність пред`явлення інших позовів.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у вказаному рішенні Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Розміщення спірного майна на земельній ділянці, площею 2 га з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016 за адресою: м. Хмельницький, вул. П. Мирного, 16/1А, яка перебуває в постійному користуванні позивача підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, зокрема Актом обстеження на земельній ділянці по вул. Панаса Мирного, 16/1А, з кадастровим номером 6810100000:17:004:0016, а також встановлено рішенням суду в справі № 924/704/22.

Отже, колегія суддів звертає увагу, що у контексті обставин встановлення належного та ефективного способу захисту у межах справи № 924/850/24, важливим є дослідження та встановлення основних ознак спірного майна.

Спірним майном в цій справі є:

- одноповерхова споруда прямокутної форми зі стінами облицьованими сайдинговими панелями з покрівлею з металопрофілю, що в плані має наступні розміри: ширина від 4,7 м (в торцях) до 6,7 м (всередині), довжина 16,2м (фото т. 1, а. с. 31);

- споруда альтанки з чотирьохскатною покрівлею на чотирьох металевих опорах з встановленими лавками та підвішеними дзвонами всередині, опори розміщені в вершинах квадрату розмірами в плані 3,2*3,2м (фото т. 1, а. с. 34);

- споруди на чотирьох металевих опорах з покрівлею у вигляді купола з хрестом, що розміщені з чарункою 1,5*1,5м (фото т. 1, а. с. 33);

- тентової палатки з металевим каркасом в плані 3*6 м (фото т. 1, а. с. 32);

- колодязь, обшитий металом з кованим оздобленням розмірами 1,7*1,5м (фото т. 1, а. с. 30).

Щодо альтанок, тентової палатки та колодязю вбачається, що вони є тимчасовими спорудами, тобто не є об`єктами нерухомості.

Відносно ще однієї спірної конструкції - одноповерхової споруди прямокутної форми зі стінами облицьованими сайдинговими панелями з покрівлею з металопрофілю, що в плані має наступні розміри: ширина від 4,7 м (в торцях) до 6,7 м (всередині), довжина 16,2м, то суд апеляційної інстанції вказує, що в матеріалах справи наявний Робочий проект КБМП "Електронбуд" ескізна пропозиція будівництва тимчасової споруди (з легких конструкцій) "Каплички" Святих мучеників Адріана та Наталії" по вул. Панаса Мирного,16/1А, м. Хмельницький (Том 1 архітектурно-будівельні рішення 2020-9-АБ), за яким така конструкція є тимчасовою спорудою.

Крім того, учасниками справи не заперечується, що всі спірні споруди є тимчасовими спорудами, а не капітальними.

Таким чином, всі спірні конструкції не є об`єктами нерухомості, а є тимчасовими спорудами, що виключає можливість захисту порушено права, шляхом застосування механізму, передбаченого ст. 376 ЦК України.

Враховуючи викладене а також те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме норма статті 391 ЦК України, то належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, як постійного землекористувача є подання до відповідача негаторного позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції підсумовує, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову, однак помилково застосував до спірних правовідносин положення ст. 376 ЦК України, оскільки вона регламентує правові наслідки здійснення самочинного будівництва об`єктів нерухомості, в той час, як спірні конструкції є тимчасовими спорудами і права власника (землекористувача) підлягають захисту на підставі ст. 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України.

Посилання скаржника на те, що позивачем не обґрунтовано в чому саме полягає порушення його права на користування земельною ділянкою, то суд апеляційної інстанції вказує, що лише розміщення спірних тимчасових споруд та саме пред`явлення позову про усунення перешкод в користуванні такою ділянкою є свідченням про наявність порушення прав постійного землекористувача та не потребує додаткового обґрунтування.

Відносно доводів апеляційної скарги про не зупинення судом першої інстанції провадження у цій справі до завершення розгляду справи №560/19793/24, то суд апеляційної інстанції не вбачає, з підстав викладених вище в цій постанові щодо відмови в задоволені тотожного клопотання, поданого під час апеляційного перегляду рішення.

Щодо не зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/13074/24, то суд апеляційної інстанції враховує, що Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.05.2025 у справі № 910/13074/24 позов залишив без розгляду. Тому, суд не вбачає, який саме наслідок мало не зупинення провадження в цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/13074/24. Скаржником не наведено які саме наслідки мало не зупинення провадження.

Крім того, колегія суддів зауважує, що питання правомірності припинення права постійного користування земельною ділянкою відповідачу, надання права постійного користування земельною ділянкою позивачу не входить в коло доказування в цій справі, оскільки предметом спору є усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою теперішньому землекористувачу, а не правомірність дій органу місцевого самоврядування, як представницького органу територіальної громади під час розпоряджання спірною земельною ділянкою.

Також, апеляційний господарський суд бере до уваги, що ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити рішення.

За змістом п. 4 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.277 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2025 у справі №924/850/24 необхідно змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2025 у справі №924/850/24 змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакцій цієї постанови.

В решті рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2025 у справі №924/850/24 залишити без змін.

3. Справу №924/850/24 надіслати Господарському суду Хмельницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "20" червня 2025 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.