Рішення від 13.06.2025 по справі 903/138/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 червня 2025 року Справа № 903/138/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Острозький піщаний кар`єр», с.Вельбівно, Рівненська область

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-Імперія», м.Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопрайм Плюс», м.Львів

Приватного підприємства «Феррет», м.Луцьк

про визнання договору недійсним

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Тимощук М.В.

Представники сторін:

від позивача: н/з

від відповідачів: н/з

встановив: ТОВ «Острозький піщаний кар`єр» звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-Імперія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопрайм Плюс», Приватного підприємства «Феррет», та просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №1738-09/2021 від 30.09.2021, що укладений між відповідачами ТОВ «Автопрайм Плюс» (як продавцем на підставі договору комісії, укладеного із власником транспортного засобу ТОВ «ДП-Імперія від 29.09.2021») та ПП «Феррет», за яким останнє купило автомобіль марки VOLVO, моделі FH 450, 2013 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 за 356 00 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає що оспорюваний договір є фраудаторним.

Позивач просить суд стягнути з відповідачів судові витрати у справі, зазначає про понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн та орієнтовний розмір, яке може понести товариство в сумі 10 000 грн.

Ухвалою суду від 11.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18 березня 2025 року на 11:15 год.

03.03.2025 на адресу суду від Приватного підприємства «Феррет» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Острозький піщаний кар`єр» відмовити .

18.03.2025 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату та час .

Ухвалою суду від 18.03.2025 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 08 квітня 2025 року.

31.03.2025 на адресу суду від Приватного підприємства «Феррет» надійшло клопотання про витребування оригіналів документів, а саме: договору комісії за №1738-09/2021, Акту технічного стану транспортного засобу від 29.09.2021, договору купівлі - продажу автомобіля за №173-09/21 від 30.09.2021, Акту огляду реалізованого транспортного засобу від 30.09.2021, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів VOLVO, моделі FH 450, 2013 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 .

08.04.2025 на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Острозький піщаний кар`єр» надійшло клопотання про поновлення позивачу строку для надання додаткових доказів у справі та просить суд приєднати до матеріалів справи копії наступних документів: копії Акту технічного стану транспортного засобу від 29.09.2021, Акту огляду реалізованого транспортного засобу від 30.09.2021, договору купівлі - продажу автомобіля за №173-09/21 від 30.09.2021, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів VOLVO, моделі FH 450, 2013 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 , висновку експертного дослідження №3/074/13/24, витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за суб`єктом, доручення ПП "Феооет" про затвердження відповідальної особи за обліком транспортних засобів, довідка про перебування транспортного засобу на військовому обліку ТзОВ "ДП-Імперія", договір комісії, доручення на укладення договору, наказ ПП "Феррет" про затвердження відповідальної особи за обліком транспортних засобів, копію квитанції про сплату платежів за реєстрацію транспортного засобу, інформацію з реєстру застав.

Ухвалою суду від 08.04.2025 клопотання Приватного підприємства «Феррет» про витребування оригіналів документів - задоволено.Витребувано у РЕГІОНАЛЬНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ ГСЦ МВС У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ФІЛІЯ ТСЦ МВС № 0741, Волинська область, Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Рівненська, 74) оригінали наступних документів: договір комісії за №1738-09/2021, Акт технічного стану транспортного засобу від 29.09.2021, договір купівлі - продажу автомобіля за №173-09/21 від 30.09.2021, Акт огляду реалізованого транспортного засобу від 30.09.2021, свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів VOLVO, моделі FH 450, 2013 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 . Справу призначено до розгляду по суті на 06 травня 2025 року на 12:20 год.

09.04.2025 на адресу суду від Приватного підприємства «Феррет» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

02.05.2025 на адресу суду від РЕГІОНАЛЬНОГО СЕРВІСНОГО ЦЕНТРУ ГСЦ МВС У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ на виконання вимог ухвали суду від 08.04.2025 надійшов лист з оригіналами витребуваних документів.

Ухвалою суду від 06.05.2025 розгляд справи по суті відкладено на 03.06.2025 на 09:45 год.

03.06.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідачі уповноважених представників в судове засідання 03.06.2025 не направили, додаткових пояснень, заяв клопотань суду не надали.

03.06.2025 на адресу суду від представника Приватного підприємства «Феррет» надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.

Суд, розглянувши заяву представника Приватного підприємства «Феррет», відмовив у клопотанні відповідача про відкладення судового засідання.

При цьому судом ваховано, що клопотання відповідача про відкладення судового засідання не містило підтверджуючих документів про неможливість прибути в судове засідання його представника, з метою участі у розгляді справи судом першої інстанції.

Крім того відповідач не був позбавлений права взяти участь у розгляді справи в суді першої інстанції в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів .

Суд зазначає, що розгляд справи по суті вже було відкладено .

Суд звертає увагу, що ухвалою суду від 06.05.2025 явка в судове засідання представників сторін обов`язковою не визнавалась.

Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає судову справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставин справи, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд встановив наступне:.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною другою статті 16 ЦК України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Згідно зі статтею 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Матеріалами справи встановлено, що ТзОВ «ДП-Імперія» на праві власності належав автомобіль марки Автомобіль марки VOLVO, моделі FH 450, 2013 року випуску. VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

29.09.2021 ТзОВ «ДП-Імперія» уклав договір комісії №1738-09/2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопрайм Плюс», за умовами якого зазначений вище автомобіль передано на комісію для продажу.

30.09.2021 між ТзОВ «Автопрайм Плюс» та Приватним підприємством «Феррет» укладено договір купівлі-продажу № 173 8-09/2021, за яким останнє придбало автомобіль марки VOLVO, моделі FH 450, 2013 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 . Даний автомобіль придбано за 356 000,00 грн.

Згідно з укладеним договором купівлі-продажу автомобіль зареєстровано за ПП «Феррет» з державним номерним знаком НОМЕР_3 . Наведені обставини стверджуються договором комісії №1738-09/21 від 29.09.2021 року, актом огляду стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер від 29.09.2021 року, договором купівлі-продажу транспортного засобу 1738-09/21 від 30.09.2021 року, актом огляду реалізованого транспортного засобу від 30.09.2021 року та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Позивач зазначає, що договір купівлі-продажу №1738-09/2021 від 30.09.2021 року, за яким приватне підприємством «Феррет» купило автомобіль марки VOLVO, моделі FH 450. 2013 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 за 356 000 грн. укладено з метою ухилитись ТзОВ «ДП-Імперія» від виконання зобов`язань перед ТзОВ «Острозький піщаний кар`єр», яке виникло на підставі договору купівлі-продажу від 24.07.2020 , в період з 24 липня 2020 року 09 вересня 2021 року в сумі 363 276.16 грн., що установлено рішенням Господарського суду Волинської області від 11.09.2023 року у справі №903/753/23. ТзОВ «ДП-Імперія» за отриманий товар розрахувалось частково, разом з тим заборгованість за отриманий товар в сумі 80696,16 грн. не сплачена.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані зі зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 навела такі висновки.

Фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

У Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є «вживанням права на зло». За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.

Договір, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатним, так і безоплатним.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналіз статей 216, 328 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а незаконність набуття права власності, яка встановлена судом не може обґрунтовувати правомірності набуття права власності.

Отже, правочин який визнаний судом недійсним не породжує наслідків визнання за набувачем права власності на спірне майно.

Судом додатково встановлено, що рішенням Господарського суду Волинської області від 11.09.2023 року у справі №903/753/23 постановлено стягнути із ТзОВ «ДП-Імперія» на користь ТзОВ «Острозький піщаний кар`єр» заборгованість за поставлений товар в сумі 80 696.16 грн.

Рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2023 року у справі №903/753/23 про стягнення коштів на користь ТзОВ «Острозький піщаний кар`єр» на даний час не виконано.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу автомобіля № 173 8-09/2021 від 30.09.2021 такий реалізовано за 356 000,00 грн. Водночас, згідно з наданим позивачем висновком експерта від 17.03.2022 року ринкова вартість на день укладення договору транспортного засобу становила 981 983,20 грн. (а.с. 22-24).

Договір купівлі-продажу автомобіля № 173 8-09/2021 від 30.09.2021 укладено внаслідок порушення загальних засад цивільного права та укладений з наміром ухилитись ТзОВ «ДП-Імперія» від виконання зобов`язань перед ТОВ «Острозький піщаний кар`єр» як кредитором , тому цей правочини суперечить приписам ст.ст.3,13 ЦК України.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 липня 2018 у справі № 922/2878/17 сформульовано правовий висновок про те, що «цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Укладення боржником, проти якого розпочате судове провадження про стягнення боргу, договору купівлі-продажу, і в першу чергу, з тривалою відстрочкою платежу, може свідчити про його недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір купівлі-продажу може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії. які можуть хоч і не порушувати конкретних імперативних норм, але бути недобросовісними та зводитися до зловживання правом».

Аналої ічний правовий висновок викладений в у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 755/17944/18 (провадження № 61-17511св19) про те. що «договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно- правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати сплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору: контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов 'язана чи афіїійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

За ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Острозький піщаний кар`єр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП-Імперія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопрайм Плюс», Приватного підприємства «Феррет» про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу №1738 09/2021 від 30.09.2021, що укладений між відповідачами ТОВ «Автопрайм Плюс» (як продавцем на підставі договору комісії, укладеного із власником транспортного засобу ТОВ «ДП-Імперія від 29.09.2021») та ПП «Феррет», за яким останнє купило автомобіль марки VOLVO, моделі FH 450, 2013 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 за 356 000,00 грн. є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів у підтвердження протилежного та вищенаведених висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір слід покласти на відповідачів.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. ст. ст. 3, 7, 8, 11, 42, 46, 73, 74, 76, 86, 123, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №1738-09/2021 від 30.09.2021, що укладений між ТОВ «Автопрайм Плюс» (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 12, код ЄДРПОУ 43417905) та ПП «Феррет» (43000, м. Луцьк, Електроапаратна, 17, код ЄДРПОУ 39837975), за яким останнє придбало автомобіль марки VOLVO, моделі FH 450, 2013 року випуску, VIN-код НОМЕР_1 за ціною 356 000,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП-Імперія" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд.10, код ЄДРПОУ 40384207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Острозький піщаний кар`єр» (35809, Рівненська обл., Острозький р-он, с. Вельбівно, вул. Гагаріна, 16 код ЄДРПОУ 38863428) 1009, 33 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопрайм Плюс» (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 12, код ЄДРПОУ 43417905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Острозький піщаний кар`єр» (35809, Рівненська обл., Острозький р-он, с. Вельбівно, вул. Гагаріна, 16 код ЄДРПОУ 38863428) 1 009, 33 грн. витрат зі сплати судового збору.

5. Стягнути з Приватного підприємства «Феррет» (43000, м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 17, код ЄДРПОУ 39837975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Острозький піщаний кар`єр» (35809, Рівненська обл., Острозький р-он, с. Вельбівно, вул. Гагаріна, 16 код ЄДРПОУ 38863428) 1 009, 33 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено

16.06.2025

СуддяМикола ШУМ