Рішення від 12.05.2025 по справі 911/564/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2025 р. Справа № 911/564/25

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло»

до: 1) Обухівської міської ради Київської області;

2) Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області

про стягнення 1166294,61 грн,

за участю представників

позивача: Горбайчук Л.В. адвокат, довіреність № 03-01/1 від 03.01.2025; Карпухін Я.В. адвокат, ордер серії АА № 1395750 від 06.03.2024,

відповідача 1: Василюк В.М. самопредставництво;

відповідача 2: Підлісний С.Б. самопредставництво.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» (далі позивач, ТОВ «Київщина-житло») звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 12.02.2025 до Обухівської міської ради Київської області (далі відповідач 1, Обухівська міська рада) та Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (далі відповідач 2, Виконком Обухівської міської ради) про стягнення 1166294,61 грн, з яких 178057,00 грн 3% річних та 988237,61 грн інфляційних втрат.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21 стягнуто з Обухівської міської ради на користь ТОВ «Київщина-житло» 9109192,00 грн збитків та 136637,00 грн судового збору. Законність вказаного рішення підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2021.

У подальшому постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі № 911/21/21 змінено порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21 в частині стягнення з Обухівської міської ради на користь ТОВ «Київщина-житло» 9109192,00 грн збитків та 136637,00 грн судового збору. Постановлено, що заборгованість слід стягнути з Обухівської міської ради шляхом стягнення з рахунків Виконкому Обухівської міської ради, що є розпорядником бюджетних коштів Обухівської міської ради.

Як зазначає позивач, 13.06.2024 ТОВ «Київщина-житло» звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми за час прострочення сплати коштів за рішенням суду (період з 26.11.2021 по 13.06.2024) в порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Господарський суд Київської області рішенням від 23.09.2024 у справі № 911/1524/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025, зазначений позов задовольнив частково, зокрема, обмеживши період, за який підлягають нарахуванню відсотки річних та інфляційні (застосовано період з 15.11.2022 по 13.06.2024).

За твердженнями позивача, протиправна поведінка відповідачів щодо невиконання рішення суду у справі № 911/21/21 продовжилася, тому ТОВ «Київщина-житло» змушене знову звертатися до суду щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (8915078,00 грн) за наступний період (з 14.06.2024 по 12.02.2025).

Господарський суд Київської області ухвалою від 24.02.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 17.03.2025.

Через підсистему «Електронний суд» 04.03.2025 від Обухівської міської ради надійшли відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області.

За змістом поданого відзиву відповідач 1 повністю заперечує проти задоволення позовних вимог та звертає увагу, що на виконання пунктів 43, 44 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі Порядок), Виконком Обухівської міської ради подав протягом 15 робочих днів з дня отримання вимоги Управління Держаної казначейської служби України в Обухівському районі, а саме 28.10.2022, до управління лист № 1669 від 28.10.2022 із зазначенням підстав для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача.

Обухівська міська рада стверджує, що в подальшому на виконання пунктів 43, 44 Порядку Управлінню Державної казначейської служби України в Обухівському районі надавались документи (відомості), що є підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача. На підтвердження цих доводів до відзиву долучено копії листів від 30.01.2023 № 256, від 21.03.2023 № 947, від 09.02.2024 № 359, від 01.08.2024 № 2454, від 01.10.2024 № 3136.

Відповідач 1 зазначає, що відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа не несе відповідальності за порушення зобов`язання за відсутності вини. В даному випадку, як стверджує відповідач 1, виконавчі документи до Обухівської міської ради та її виконавчого комітету не надходили, що унеможливлює виконання рішення суду з їхнього боку. Згідно з Порядком виконання таких рішень здійснюється органами Казначейства у порядку черговості, у межах бюджетних призначень. Водночас відсутні докази надсилання Казначейством відповідних повідомлень до суду чи Держаудитслужби щодо порушення бюджетного законодавства або дій/бездіяльності відповідачів, що могли б перешкоджати виконанню судового рішення. Це, на думку відповідача 1, свідчить про відсутність вини та порушень з боку відповідачів, а відтак і про відсутність правових підстав для їх відповідальності.

Відповідач 1 також зауважує, що відповідно до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, у разі наявності виконавчого документа про безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, залучених до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, зупинення операцій на таких рахунках не застосовується до скасування воєнного стану. Орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів місцевого бюджету та поновлює його з дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

Відповідач 1 зазначає, що бюджет Обухівської міської територіальної громади на 2025 рік спрямований на першочергове фінансування соціальної сфери Обухівської міської територіальної громади та на виплати, пов`язані із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану.

Через підсистему «Електронний суд» 05.03.2025 від Виконкому Обухівської міської ради надійшов відзив від 05.03.2025 № 788 на позовну заяву, у якому відповідач 2 заперечує проти доводів позивача, викладених у позові, та просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Відповідач 2 зазначає, зокрема, що Виконком Обухівської міської ради Київської області, як розпорядник (одержувач) бюджетних коштів, здійснює цілу низку функцій та виплат, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву», Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1449, цільової Програми про участь Обухівської міської територіальної громади у підготовці та виконанні завдань національного спротиву на 2025 2026 роки, затвердженої рішенням Обухівської міської ради Київської області від 20.12.2024 № 1474-67-VІІІ, та задіяний в обороноздатності Обухівського району Київської області та Обухівської міської територіальної громади Київської області. Відповідач 2 стверджує, що відсутність у резервному фонді місцевого бюджету Виконкому Обухівської міської ради достатнього обсягу коштів на виконання рішення суду пов`язана з тим, що відповідачами здійснюється фінансування заходів правового режиму воєнного стану, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідач 2 вважає, що спрямування коштів з фонду перевиконання місцевого бюджету на задоволення потреб Сил Оборони України є виконанням відповідачами обов`язку, передбаченого законом, а не бездіяльністю чи спробою ухилення від виконання рішення.

Через підсистему «Електронний суд» 10.03.2025 від ТОВ «Київщина-житло» надійшла відповідь на відзиви відповідачів.

На думку позивача, відповідачі надали майже ідентичні відзиви на позовну заяву, в яких вони просять відмовити в позові та викладають ті самі доводи і аргументи, які вже досліджувалися та оцінювалися під час розгляду аналогічної справи між тими ж сторонами у справі № 911/1524/24 (але за інший період часу).

Через підсистему «Електронний суд» 17.03.2025 від Обухівської міської ради надійшли заперечення на відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 14.03.2025).

У підготовчому засіданні 17.03.2025, розглянувши клопотання Обухівської міської ради про залучення до участі у справі співвідповідача (документ сформований в системі «Електронний суд» 04.03.2025) та заслухавши усні пояснення присутніх представників сторін, суд залишив клопотання без задоволення, виходячи із такого.

Відповідно до частини першої статті 48 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Виходячи зі змісту наведеної норми, право заявляти клопотання про залучення співвідповідача у справі належить виключно позивачеві, іншим учасникам справи такого права не надано. Крім того, суд не має права залучати до участі у справі співвідповідача з власної ініціативи.

Визначення складу сторін спору, а саме складу відповідачів, підстав позову та вимог щодо кожного з них, належить до права саме позивача та є однією зі складових принципу диспозитивності розгляду спору в господарському суді, а тому відповідач не має права клопотати про зміну складу відповідачів чи залучення інших відповідачів.

За таких обставин, розглянувши подане відповідачем 1 клопотання про залучення співвідповідача, суд не знайшов правових підстав для його задоволення, з огляду на відсутність процесуальної можливості заявлення такого клопотання відповідачем у справі.

У підготовчому засіданні 17.03.2025 суд оголосив перерву до 31.03.2025.

Ухвалою від 31.03.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.04.2025.

У судовому засіданні 28.04.2025 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова представників сторін щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову, після чого оголосив перерву в судовому засіданні до 12.05.2025.

У судовому засіданні 12.05.2025, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши заключне слово представників сторін, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголосив перерву в судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 12.05.2025.

Після перерви, 12.05.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Київської області рішенням від 09.04.2021 у справі № 911/21/21 позовні вимоги задовольнив повністю та стягнув з Обухівської міської ради на користь ТОВ «Київщина-житло» 9109192,00 грн збитків і 136637,00 грн судового збору.

На примусове виконання зазначеного рішення суд видав 15.06.2021 наказ.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.11.2021 рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21 залишив без змін.

Згодом Північний апеляційний господарський суд постановою від 13.09.2022 змінив порядок виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21 в частині стягнення з Обухівської міської ради на користь ТОВ «Київщина-житло» 9109192,00 грн збитків та 136637,00 грн судового збору. Суд апеляційної інстанції, зокрема, стягнув з Обухівської міської ради шляхом стягнення з рахунків Виконкому Обухівської міської ради, що є розпорядником бюджетних коштів Обухівської міської ради, на користь ТОВ «Київщина-житло» 9109192,00 грн збитків та 136637,00 грн судового збору, а також 2481,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

На виконання вказаної постанови Господарський суд Київської області видав 20.10.2022 два накази: 1) про стягнення з Обухівської міської ради шляхом стягнення з рахунків виконавчого комітету Обухівської міської ради на користь ТОВ «Київщина-Житло» 9109192,00 грн збитків та 136637,00 грн судового збору; 2) про стягнення судового збору в сумі 2481,00 грн за подання апеляційної скарги.

Відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області (далі управління Казначейства) від 25.10.2022 № 03-43-10/547, заява ТОВ «Київщина-житло» про виконання рішення суду зареєстрована в управлінні Казначейства 24.10.2022 за вх. № 10-919, розглянута у встановлені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі Порядок № 845), строки та направлена до виконання.

Листом від 21.12.2023 № 03-43-10/849 управління Казначейства, у відповідь на заяву ТОВ «Київщина-житло» від 11.12.2023, повідомило, що станом на 20.12.2023 згідно з наказами суду у справі № 911/21/21, виданими на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, управління Казначейства провело списання коштів судового збору у загальному розмірі 139118,00 грн з відповідного реєстраційного рахунку Виконкому Обухівської міської ради на користь ТОВ «Київщина-Житло» у повному обсязі.

У листі від 19.02.2024 № 03-43-10/125 управління Казначейства з приводу виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2022 у справі № 911/21/21 про стягнення збитків на суму 9109192,00 грн повідомило ТОВ «Київщина-Житло» про те, що керуючись пунктом 31 Порядку № 845 та у зв`язку з відсутністю відкритих асигнувань (коштів на рахунках), управління Казначейства щомісяця направляє боржнику вимоги (Вих.№03-43-10/581 від 01.11.2022, Вих.№03-43-10/721 від 27.12.2022, Вих.№03-43-10/50 від 17.01.2023, Вих.№03-43-10/109 від 01.02.2023, Вих.№03-43-10/176 від 21.02.2023, Вих.№03-43-10/280 від 05.04.2023, Вих.№03-43-10/358 від 11.05.2023, Вих.№2-10-10/466 від 23.06.2023, Вих.№03-43-10/561 від 02.08.2023, Вих.№03-43-10/625 від 12.09.2023, Вих.№03-43-06/703 від 20.10.2023, Вих.№03-43-10/767 від 20.11.2023, Вих.№03-43-10/844 від 20.12.2023, Вих.№03-43-10/61 від 22.01.2024, Вих.№03-43-10/104 від 08.02.2024, Вих.№03-43-06/123 від 19.02.2024) щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення, разом з цим боржник щоразу попереджається про настання відповідальності, передбаченої статтею 382 Кримінального кодексу України, у разі умисного невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або за перешкоджання їх виконанню.

У червні 2024 року ТОВ «Київщина-житло» звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Обухівської міської ради та Виконкому Обухівської міської ради про стягнення 3890511,84 грн інфляційних нарахувань і трьох процентів річних від простроченої суми за час прострочення сплати коштів за рішенням суду у справі № 911/21/21 в порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідні нарахування позивач здійснив за період з 26.11.2021 по 13.06.2024 на суму заборгованості за судовим рішенням у справі № 911/21/21, яка, за розрахунком позивача, станом на 13.06.2024 становила 8915078,00 грн.

Господарський суд Київської області рішенням від 23.09.2024 у справі № 911/1524/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025, зазначений вище позов задовольнив частково; суд стягнув з Обухівської міської ради шляхом стягнення з рахунків Виконкому Обухівської міської ради на користь ТОВ «Київщина-Житло» 433421,77 грн процентів річних, 709314,23 грн інфляційних втрат і 13712,83 грн судового збору.

Рішенням суду у справі № 911/1524/24 встановлено, зокрема, таке:

- на підставі пункту 25 Порядку № 845 у безспірному порядку з Виконкому Обухівської міської ради на користь ТОВ «Київщина-Житло» стягнуто кошти судового збору та витрат на правову допомогу (у тому числі за додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 29.03.2023 та додатковими постановами Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 911/21/21), про що зазначено у листі управління Казначейства від 21.12.2023 № 03-43-10/849;

- відповідно до Порядку № 845 відповідач у строк 15 робочих днів, тобто до 14.11.2022 включно мав або подати до органу Казначейства документи (відомості), що могли б бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету на виконання рішення суду у справі № 911/21/21, або вчинити дії щодо відкриття бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету, у цьому випадку безспірне списання коштів мало б бути відкладено до набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет;

- матеріали справи не містять доказів подання органові Казначейства документів (відомостей), що могли бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету у встановлений строк. Документи, які б свідчили про відсутність обов`язку виконання відповідачами рішення суду у справі № 911/21/21 у частині стягнутих збитків в сумі 9109192,00 грн, до матеріалів справи також не подані, у зв`язку з чим суд, врахувавши спеціальний порядок виконання судового рішення, виснував, що прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання, за яке відповідає боржник, настало з 15.11.2022, а не з 26.11.2021, як твердить позивач.

Звертаючись до суду із позовом у цій справі (№ 911/564/25) позивач стверджує, що поведінка відповідачів щодо невиконання рішення суду в справі № 911/21/21 продовжилася, тому ТОВ «Київщина-житло» просить суд стягнути на свою користь з Обухівської міської ради шляхом стягнення з рахунків Виконкому Обухівської міської ради 178057,00 грн 3% річних і 988237,61 грн інфляційних втрат від простроченої суми (8915078,00 грн) за наступний період з 14.06.2024 по 12.02.2025.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із частиною першою статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (частина перша статті 326 ГПК України).

Предметом цього господарського спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідачів інфляційних втрат і 3% річних, нарахованих внаслідок невиконання відповідачами рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21. Факт прострочення виконання грошового зобов`язання за рішенням суду у справі № 911/21/21 встановлений у межах справи № 911/1524/24.

За змістом статей 509, 524, 533-535 та 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною п`ятою статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з актів цивільного законодавства, з рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачено положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц зазначила, що правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, зокрема, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

Передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України три проценти річних та інфляційні втрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості, присудженої до стягнення за рішенням Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/21/21.

Необхідно зазначити, що правові наслідки, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, спрямовані на захист майнового права та інтересу стягувача (кредитора у зобов`язанні), реальне забезпечення виконання зобов`язань та рішень суду. Адже у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду та зобов`язання, стягувач (кредитор) зазнає матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та від неправомірного користування належними йому до сплати коштами.

Таким чином, застосування статті 625 Цивільного кодексу України після ухвалення рішення суду спонукає боржника виконати таке рішення, адже сума коштів, що підлягає до стягнення, продовжує зростати до моменту фактичного виконання рішення суду і може бути стягнута за бажанням стягувача (кредитора).

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. Нарахування інфляційних втрат і 3% річних позивач має право проводити на заборгованість відповідача аж до моменту повного погашення основного боргу.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Вказана правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18, від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16.

У контексті викладеного, з урахуванням правила про преюдицію, передбаченого частиною четвертою статті 75 ГПК України, слід зазначити, що доводи і аргументи, викладені відповідачами у відзивах на позовну заяву, вже були предметом дослідження та оцінки судами у справі № 911/1524/24, яка розглядалася за участю тих самих осіб, що й у цій справі (№ 911/564/25).

Зокрема, відповідачі в цій справі знову посилаються на обставини, пов`язані з особливостями фінансування під час дії правового режиму воєнного стану, здійсненням заходів національного спротиву, пріоритетністю витрат з місцевого бюджету на потреби оборони, а також на відсутність достатніх бюджетних призначень. Однак ці аргументи вже були надані відповідачами та розглянуті судом у межах справи № 911/1524/24, про що свідчить зміст відповідних судових рішень.

Суди у справі № 911/1524/24 встановили, що відповідачі мали обов`язок вжити заходів для виконання рішення у справі № 911/21/21, у тому числі шляхом відкриття бюджетних призначень або подання документів для зупинення списання коштів, однак цього не зробили. Відсутність достатнього обсягу коштів не була визнана належною обставиною, що звільняє від обов`язку виконання судового рішення, і саме тому суди дійшли висновку про наявність прострочення з боку відповідачів.

Водночас відповідач 1 у цій справі у відзиві наводив аргументи щодо нібито належного виконання вимог пунктів 43, 44 Порядку №?845, зокрема про направлення листа №?1969 від 28.10.2022 до управління Казначейства з підставами для зупинення безспірного списання бюджетних коштів.

Проте ці твердження не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази належного виконання обов`язків відповідача, з огляду на таке.

Як вже було зазначено, судовими рішеннями у справі №?911/1524/24 встановлено, що відповідачі не подали до органу Казначейства документів (відомостей), які могли б бути підставою для зупинення безспірного списання коштів, у встановлений строк. Суди визнали, що прострочення виконання рішення у справі №? 911/21/21 настало з 15.11.2022 і цей факт є преюдиційно встановленим. Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України ці обставини не підлягають повторному доказуванню між тими ж сторонами.

У той же час, відповідно до змісту постанови Північного апеляційного суду від 10.02.2025 у справі № 911/1524/24, апеляційний суд відмовив у прийнятті до розгляду долучених до апеляційної скарги Обухівською міською радою листів Виконкому Обухівської міської ради, які також долучені в якості додатків до відзиву на позовну заяву у цій справі (№ 911/564/25), серед яких і лист №?1969 від 28.10.2022, оскільки скаржник не довів неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, встановив, що ні відповідач 1, ні відповідач 2, подаючи до суду першої інстанції відзиви на позовну заяву у справі № 911/1524/24, не повідомляли суд про те, що вони будь-яким чином обмежені у доступі до всіх документів, що стосуються спірного питання, більш того, навіть не посилалися на існування відповідних листів у поданих до суду заявах по суті спору.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій. Відповідач, який не подав відповідних доказів у належний спосіб у попередній справі, не може надалі посилатися на них як на нові або істотні обставини, особливо з огляду на преюдиціальність уже встановлених судом фактів.

Навіть у межах цієї справи відповідач 1 не подав належного підтвердження факту отримання вказаного листа органом Казначейства. Відсутні докази надсилання рекомендованого листа, відмітки про вхідну кореспонденцію в органі Казначейства тощо. Без таких доказів твердження про направлення листа залишається необґрунтованим і не може вважатися підтвердженням належного виконання відповідачами вимог Порядку №?845.

Таким чином, викладені у відзиві відповідачами доводи суд відхиляє як такі, що суперечать правилу преюдиції та загальним засадам процесуальної відповідальності сторін, а також не спростовують встановленого факту прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази сплати заборгованості на виконання рішення суду у справі № 911/21/21, яке набрало законної сили, позивач має право вимагати стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

За розрахунком позивача, викладеним у позовній заяві, за період з 14.06.2024 по 12.02.2025 індекс інфляції і 3% річних від простроченої суми (8915078,00 грн) загалом складають 1166294,62 грн, що складається із 3% річних в сумі 178057,00 грн та інфляційних втрат в сумі 988237,61 грн.

Перевіривши за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» розрахунки позивача, суд установив, що загалом інфляційні втрати від простроченої заборгованості, в межах визначеного позивачем періоду, становлять 988234,78 грн, 3% річних 178057,00 грн. Отже вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а 3% річних повністю.

У прохальній частині позовної заяви позивач виклав заяву, у якій, на підстав приписів пункту 5-1 частини шостої статті 238, статті 345-1 ГПК України просить суд зобов`язати Виконком Обухівської міської ради подати суду звіт про виконання рішення у термін до 60 днів з дня набрання ним законної сили.

Заява обґрунтована обставинами систематичного невиконання відповідачами попередніх рішень суду.

Розглянувши зазначену заяву позивача, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5-1 частини шостої статті 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про здійснення судового контролю, передбаченого частиною п`ятою статті 345-1 цього Кодексу.

За змістом частини п`ятої статті 345-1 ГПК України, якщо відповідачем є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд під час ухвалення рішення суду за письмовою заявою позивача може зобов`язати такого відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення незалежно від характеру спору (абзац перший).

Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Такий звіт розглядається за правилами статей 345-3 і 345-4 цього Кодексу (абзац другий).

Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (абзац третій).

Необхідно зазначити, що встановлення судового контролю є процесуальним правом суду, а не його обов`язком, і потребує належного обґрунтування доцільності такого заходу.

Позивач, обґрунтовуючи своє клопотання, вказує на факти невиконання попередніх судових рішень відповідачами, однак не надав доказів, які б свідчили про наявність актуальної загрози невиконання рішення саме у цій справі. Суд зазначає, що невиконання відповідачами рішень у попередній справі саме по собі не є безумовною підставою для встановлення судового контролю у новій справі без оцінки конкретних обставин, які свідчили б про необхідність такого заходу.

Більш того, механізм виконання судових рішень щодо органів місцевого самоврядування вже чітко регламентований Порядком №?845 та відповідними нормами бюджетного законодавства, зокрема, у взаємодії з органами Державної казначейської служби України. Позивач не довів, що наявні способи примусового виконання судових рішень є неефективними чи недостатніми у конкретному випадку.

Суд також враховує, що застосування судового контролю має виключний характер і спрямоване на забезпечення реального та вчасного виконання рішення у тих випадках, коли існують фактичні, належно підтверджені обставини, які унеможливлюють або значно ускладнюють його добровільне чи примусове виконання. У цій справі таких обставин судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд залишає без задоволення заяву позивача про встановлення судового контролю та зобов`язання Виконкому Обухівської міської ради подати звіт про виконання рішення суду.

Під час ухвалення рішення суд також врахував, що Обухівська міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має розрахункового рахунку в Управлінні державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області. Головним розпорядником та одержувачем бюджетних коштів, який внесений у Єдиний реєстр розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та має відповідні рахунки в Управлінні державної казначейської служби України в Обухівському районі Київської області є Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області.

Вказаний факт не заперечується сторонами, крім того, аналогічний висновок викладений в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі № 911/21/21.

За таких обставин, суд задовольняє позов ТОВ «Київщина-Житло» частково та ухвалює рішення про стягнення з Обухівської міської ради шляхом стягнення з рахунків Виконкому Обухівської міської ради 178057,00 грн 3% річних та 988234,78 грн інфляційних втрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням зазначених положень, оскільки позивач подав позовну заяву у цій справі в електронній формі, розмір судового збору за подання цього позову підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 13995,54 грн, який покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська 10, ідентифікаційний код 35161650) шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська 10, ідентифікаційний код 04362680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67-Б, ідентифікаційний код 33629567) 178057 (сто сімдесят вісім тисяч п`ятдесят сім) грн 00 коп. 3% річних, 988234 (дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч двісті тридцять чотири) грн 78 коп. інфляційних втрат і 13995 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн 51 коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.06.2025.

Суддя О.В. Щоткін