Ухвала від 09.06.2025 по справі 911/1504/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1504/24

За позовом Керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області (08131, Київська область, село Софіївська Борщагівка, вулиця Соборна, 67) в інтересах держави

в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (08132, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Святошинська, будинок 29)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва 2012" (08132, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вулиця Зелена, будинок 3)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Діф-Ком Трейд" (03057, місто Київ, вулиця Марії Капніст, будинок 2А, офіс 132),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

3. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

4. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )

5. ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 )

6. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 )

7. ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 ),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Колективного житлово-комунального підприємства "Ріолтон" (04119, місто Київ, вулиця Білоруська, будинок 36),

про витребування майна

Суддя Бабкіна В.М.

секретар судового засідання: Бойченко С.І.

Представники сторін:

від прокуратури: Вакуленко М.Г. (посвідчення № 069075), Наумова К.О. (посвідчення № 069057)

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: Мазур І.О. (ордер АІ № 1649667 від 04.07.2024 р.);

від відповідача 2: не з`явився;

третя особа 1 на стороні позивача: ОСОБА_1 (паспорт);

третя особа 2 на стороні позивача: ОСОБА_2 (паспорт);

від третьої особи 2 на стороні позивача ОСОБА_2 : Круглов С.С. (ордер ВІ № 1230802 від 15.07.2024 р.);

третя особа 4 на стороні позивача ОСОБА_4 (паспорт);

третя особа 5 на стороні позивача не з`явився;

третя особа 7 на стороні позивача ОСОБА_7 (паспорт);

від третіх осіб 3, 6 на стороні позивача: не з`явився;

від третьої особи на стороні відповідача: не з`явився

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1504/24 за позовом Керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальва 2012" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діф-Ком Трейд" про витребування з незаконного володіння будівлі гуртожитку загальною площею 907,9 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , поділену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.12.2023 р. на приміщення житлового будинку квартирного типу (гуртожиток), загальною площею 817 кв.м, рішення про реєстрацію індексний № 70973754 від 29.12.2023 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2856871032080 та "приміщення (група приміщень) 1" загальною площею 88,6 кв.м, рішення про реєстрацію індексний № 70973671 від 29.12.2023 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2856867732080.

Справа розглядається за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Клективного житлово-комунального підприємства "Ріолтон".

Слід зазначити, що 14.04.2025 р. до Господарського суду Київської області від відповідача 1 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання б/н від 14.04.2025 р. (вх. № 4985/25 від 14.04.2025 р.) про застосування до правовідносин при прийнятті рішення суду Закону України Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, який набрав чинності, та про повернення у зв`язку з цим до стадії відкриття провадження у справі, залишення позовної заяви без руху та зобов`язання прокуратури внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена на дату подання позовної заяви, за змістом якого ТОВ "Мальва 2012" посилається на наступне.

ТОВ Мальва 2012, створене 09.10.2012 р., код ЄДРПОУ 38379884, було зареєстровано 16.10.2012 р., володіє нерухомим майном, а саме - будівлею за адресою: АДРЕСА_8 , з моменту державної реєстрації такого майна від 04.04.2013 р. Майно було набуте шляхом внесення його в статутний капітал засновником КЖКП "Агропромбудіндустрія", яке було власником нерухомого майна з 14.01.1995 р., право власності оформлене згідно рішення Виконавчого комітету Вишневої міської ради від 30.07.2007 р. № 68/15 «Про оформлення права колективної власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_9 , АДРЕСА_8 ».

Заявник зазначає, що за змістом частини п`ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Це поняття є оціночним та встановлюється судом під час судового розгляду.

09.04.2025 р. набрав чинності Закон України Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, яким було внесено зміни до ряду нормативно-правових актів, які повинні бути застосовані судом до правовідносин сторін, з урахуванням зворотної дії в часі нормативного акту. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Отже, оскільки у даній справі судом не ухвалено рішення на день набрання чинності цим законом, на переконання відповідача 1, вищевказані норми підлягають до застосування, а їх порушення призведе до скасування в майбутньому будь-якого рішення суду, з урахування їх зворотної дії в часі.

21.04.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшло клопотання б/н від 21.04.2025 р. (вх. № 5316/25 від 21.04.2025 р.), за змістом якого відповідач 1 просить суд приєднати до матеріалів справи докази направлення клопотання ТОВ «Мальва 2012» від 14.04.2025 р. про застосування до спірних правовідносин положень Закону України Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача іншим учасникам справи.

19.05.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника третьої особи 2 ОСОБА_2 Круглова С.С. надійшли заперечення б/н від 19.05.2025 р. (вх. № 6787/25 від 19.05.2025 р.) на клопотання ТОВ «Мальва 2012» від 14.04.2025 р. про застосування до спірних правовідносин положень Закону України Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, за змістом яких заявник просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання, адже у даному випадку відсутня ознака добросовісності набуття прав на гуртожиток ООКП "Агропромбудіндустрія". Як зазначає представник третьої особи 2, ООКП «Агропромбудіндустрія» неправомірно отримало державний гуртожиток від тресту «Агропромбудіндустрія», адже рішенням Арбітражного суду міста Києва від 11.01.1996 р. у справі № 11/137 договір між ООКП «Агропромбудіндустрія» та КЖКП «Агропромбудіндустрія», за яким останнє отримало у власність спірний гуртожиток, було визнано недійним, при цьому в справах № 1/137 та 1/145 брали участь представники КЖКП «Агропромбудіндустрія» Гончаров М.І. (директор КЖКП) та Михальський Ю.А. (представник КЖКП). Також ОСОБА_8 та Михальский Ю.А. були співзасновниками ТОВ «Мальва 2012», а ОСОБА_9 також був співзасновником (61%) ТОВ «АВС 2012», яке викупило частку КЖКП «Агропромбудіндустрія» в ТОВ «Мальва 2012». У подальшому, при отриманні в 2007 році свідоцтва про право власності на спірний гуртожиток, КЖКП «Агропромбудіндустрія» достовірно знало, що підстава, на якій останнє набуло право власності, визнана недійсною ще в 1996 році. Але, на думку представника третьої особи 2, з метою неправомірного користування та отримання прибутку КЖКП «Агропромбудіндустрія» ввело в оману виконавчий комітет Вишневої міської ради щодо наявності у нього прав володіння гуртожитком, оскільки гуртожиток після визнання недійсною підстави набуття фактично повернувся у державну власність, та надало виконкому визнаний недійсним договір, наслідком чого стало ухвалення виконкомом рішення від 30.07.2007 р. № 68/15 «Про оформлення права колективної власності на нерухоме майно за адресою: м. Вишневе по вул. Святоюріївська, 20, АДРЕСА_10 , Зелена, 3», а в подальшому і видача в 2007 році свідоцтва про право власності на спірний гуртожиток. У свою чергу, КЖКП «Агропромбудіндустрія» з метою подальшого незаконного відчуження гуртожитку та приховання факту незаконного заволодіння ним, за участі його робітників, створило в 2012 році ТОВ «Мальва 2012» та вчинило, без наявних прав розпорядження, відчуження гуртожитку на користь вказаної юридичної особи.

22.05.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від Київської обласної прокуратури надійшли заперечення б/н від 22.05.2025 р. (вх. № 7042/25 від 22.05.2025 р.) на клопотання ТОВ «Мальва 2012» про застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» та повернення до стадії відкриття провадження, за змістом яких прокуратура заперечує проти задоволення зазначеного клопотання, посилаючись на позицію Верховного Суду у постановах від 12.10.2021 р. у справі № 905/2382/18, від 21.07.2021 р. у справі № 904/903/20, від 20.01.2021 р. у справі № 905/2382/18, від 12.11.2020 р. у справі № 911/956/17, в яких, застосовуючи норми ч. 3 ст. 3 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що факт подання юридичною особою або іншими особами до господарського суду позовної заяви із зазначенням вимог та підстав такого звернення є реалізацією відповідних осіб права на судовий захист та за своєю правовою природою є процесуальною дією в розумінні ч. 3 ст. 3 ГПК України, що зумовлює обов`язок суду розглянути спір із застосуванням до спірних правовідносин процесуального закону, чинного на дату звернення відповідної особи до суду та розгляду її позовних вимог.

Прокуратура також зазначає, що позов у даній справі пред`явлений до суду на захист держави та Вишневої міської територіальної громади в особі Вишневої міської ради як позов про витребування нерухомого майна саме від недобросовісного набувача (набувачів) та саме на підставі положень ст.ст. 387, 400 ЦК України, а не ст. 388 ЦК України, шляхом звернення з позовними вимогами до недобросовісних володільців, які заволоділи спірним майном (частково безвідплатно) у не передбачений законом спосіб за рішенням неуповноваженої особи, яка ніколи не була його власником та, відповідно, не мала необхідно обсягу цивільних прав щодо нього, у тому числі й права відчужувати гуртожиток (його складові частини). При цьому, при обґрунтуванні позовних вимог прокурор посилався саме на недобросовісні дії та пов`язаність обох співвідповідачів як кінцевих набувачів, які хоч і формально, проте безпідставно та у не передбачений чинним законодавством спосіб заволоділи спірним майном, однак не стали його повноцінними власниками, бо це право залишилося у його дійсного власника.

Окрім цього, прокуратура стверджує про безумовну відсутність підстав вважати добросовісними набувачами обох співвідповідачів, посилаючись на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.11.2023 р. у справі № 607/15052/16-ц про те, що підтвердження добросовісності набуття майна покладається на набувача, який має довести, що він не знав і не міг знати про те, що воно придбане у особи, яка не мала права його відчужувати.

23.05.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшли письмові пояснення ТОВ «Мальва 2012» б/н від 23.05.2025 р. (вх. № 7088/25 від 23.05.2025 р.), за змістом яких заявник просить суд врахувати їх при розгляді клопотання відповідача 1 про залишення позовної заяви прокурора без руху на підставі невиконання вимог ч. 6 статті 164 ГПК України, ч. 2 статті 174 ГПК України, та зобов`язати прокуратуру внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (11.06.2024 р.). У даних поясненнях відповідач 1, додатково обгрунтовуючи клопотання б/н від 14.04.2025 р. (вх. № 4985/25 від 14.04.2025 р.), посилається на наявну на даний час судову практику, а саме - ухвали, прийняті Господарським судом Харківської області у справі № 922/2555/21, Господарським судом Хмельницької області у справі № 924/392/25 та Господарським судом Дніпропетровської області у справах № 904/5764/23 та № 904/1675/25, якими було залишено без руху позовні заяви прокуратури на підставі Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" № 4292-IX від 12.03.2025 р. та, в подальшому, залишено їх без розгляду.

26.05.2025 р. до Господарського суду Київської області від прокурора Київської обласної прокуратури, який забезпечує участь у справі, надійшли заперечення № 15/4-1504вих24 від 26.05.2025 р. (вх. № 3481/25 від 26.05.2025 р.) на клопотання відповідача 1 від 14.04.2025 р., в яких прокурор заперечує проти задоволення клопотання та зазначає про те, що заявлення такого клопотання спрямоване виключно на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи. Окрім того, прокурор наголошує на позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.11.2018 р. у спарві № 907/50/16, за якою, якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність пеершкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна. Також прокурор відзначає, що прокуратурою при зверненні до суду було однозначно обрано спосіб захисту - звернення з позовною заявою в порядку ст. 400 ЦК України до недобросовісних набувачів, які заволоділи спірним майном безвідплатно у не передбачений законом спосіб за рішенням неуповноваженої особи, яка не була власником та не мала права відчужувати гуртожиток, який є предметом спору.

26.05.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 26.05.2025 р. (вх. № 7188/25 від 26.05.2025 р.), за змістом яких позивач просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача 1 про залишення позовної заяви без руху та зобов`язання прокуратури внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена на дату подання позовної заяви, посилаючись, зокрема, на те, що у даній справі відсутня ознака добросовісності, адже відсутні документальні підстави передачі гуртожитку від тресту "Агропромбудіндустрія" до ООКП "Агропромбудіндустрія". Окрім того, відчуження на користь ТОВ "Мальва 2012" було здійснено всупереч встановленому Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" мораторію на відчуження гуртожитків, побудованих за державні кошти. Водночас, за сформованими Верховним Судом правовими позиціями порушення імперативних норм права виключає добросовісність: абсолютна заборона закону не може бути спростована добросовісністю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.05.2025 р. було оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 09.06.2025 р.

05.06.2025 р. до Господарського суду Київської області від Київської обласної прокуратури надійшли заперечення б/н від 04.06.2025 р. (вх. № 7782/25 від 05.06.2025 р.) на клопотання ТОВ «Мальва 2012» про повернення до підготовчого провадження та застосування положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 р. № 4292-IX, які за змістом аналогічні запереченням № 15/4-1504вих24 від 26.05.2025 р. (вх. № 3481/25 від 26.05.2025 р.).

05.06.2025 р. до Господарського суду Київської області від Київської обласної прокуратури надійшли заперечення б/н від 04.06.2025 р. (вх. № 7779/25 від 05.06.2025 р.) на додаткові пояснення ТОВ «Мальва 2012» щодо наявності усталеної судової практики про застосування положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», за змістом яких прокурор зазначає, що у всіх справах, на які посилався відповідач 1 у своїх додаткових поясненнях подано апеляційні скарги, за якими відкрито апеляційне провадження або вирішується питання про відкриття. Натомість, в обгрунтування своєї позиції щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача 1 прокуратура посилається на судову практику, а саме - ухвали Господарського суду Харківської області від 29.05.2025 р. у справі № 922/5243/21, Господарського суду Вінницької області від 01.05.2025 р. у справі № 902/1158/22, Господарського суду Львівської області у справі від 28.04.2025 р. № 914/253/25, Онуфріївського районного суду Кіровоградської області у справі від 23.05.2025 р. № 399/264/25, Міжгірського районного суду Закарпатської області від 09.05.2025 р. у справі № 302/1432/24, Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.04.2025 р. у справі № 682/30/25, якими було відмовлено сторонам у задоволенні аналогічних клопотань.

06.06.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення б/н від 06.06.2025 р. (вх. № 7856/25 від 06.06.2025 р.), за змістом яких позивач просить відмовити в задоволеннні клопотання відповідача 1 про залишення позовної заяви без руху та зобов`язання прокуратури внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, посилаючись при цьому, зокрема, на судову практику з аналогічних питань.

У судовому засіданні 09.06.2025 р. були присутніми прокурори, представник відповідача 1, треті особи 1, 2, 4, 7 та представник третьої особи 2. Решта учасників процесу до суду представників не направили, про дату і час судового засідання сторони і треті особи були повідомлені належно.

У судовому засіданні 09.06.2025 р. здійснювався розгляд клопотання відповідача 1 б/н від 14.04.2025 р. (вх. № 4985/25 від 14.04.2025 р.) про застосування до правовідносин при прийнятті рішення суду Закону України Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, який набрав чинності, та про повернення у зв`язку з цим до стадії відкриття провадження у справі, залишення позовної заяви без руху та зобов`язання прокуратури внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена на дату подання позовної заяви.

Присутні прокурори проти задоволення вказаного клопотання заперечували, представник третьої особи 2 також просив залишити без задоволення зазначене клопотання, представник відповідача 1 просила задовольнити подане нею клопотання.

Протокольною ухвалою суду вказане клопотання було залишене судом без задоволення з огляду на таке.

Подане відповідачем 1 клопотання про застосування до правовідносин при прийнятті рішення суду Закону України Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, який набрав чинності, та про повернення у зв`язку з цим до стадії відкриття провадження у справі, залишення позовної заяви без руху та зобов`язання прокуратури внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена на дату подання позовної заяви обґрунтовано тим, що 09.04.2025 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" № 4292-IX від 12.03.2025 р.

Підпунктом 1 пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" № 4292-IX від 12.03.2025 р. внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, до статей 164, 174 Господарського процесуального кодексу України:

- статтю 164 доповнено частиною шостою такого змісту: "6. У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви";

- частину другу статті 174 доповнено абзацом третім такого змісту: "Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму".

Також, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п`ятою наступного змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".

Відповідно до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4292-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Слід зазначити, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2).

Відповідно до ч. 7 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Поряд з цим, позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналогічний підхід застосовується і щодо дії процесуальної норми права (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2024 р. у справі № 9901/468/21).

У статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Особливістю дії у часі норм процесуального права є те, що така дія має негайний характер, і це означає обов`язок застосування норми, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії (більш пізня норма процесуального права скасовує дію попередньої норми, яка регулює ті самі відносини). При цьому, суд повинен враховувати загальні вимоги процесуального закону, згідно з якими при зміні правил процесу забороняється встановлювати нові обов`язки, скасовувати чи звужувати процесуальні права, належні учасникам судового провадження, чи обмежувати їх використання (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 р. у справі № 924/1277/20).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.01.2025 р. у справі № 910/11028/20.

Факт подання юридичною особою або іншими особами до господарського суду позовної заяви із зазначенням вимог та підстав такого звернення є реалізацією відповідних осіб права на судовий захист та за своєю правовою природою є процесуальною дією в розумінні ч. 3 ст. 3 ГПК України, що зумовлює обов`язок суду розглянути спір із застосуванням до спірних правовідносин процесуального закону, чинного на дату звернення відповідної особи до суду та розгляду її позовних вимог. Така правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 12.10.2021 р. у справі № 905/2382/18, від 21.07.2021 р. у справі № 904/903/20, від 20.01.2021 р. у справі № 905/2382/18, від 12.11.2020 р. у справі № 911/956/17.

Так, станом на момент реалізації прокурором повноважень з представництва інтересів держави в суді шляхом звернення з позовом у даній справі до суду діяла редакція ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позовна заява прокурора відповідала вимогам, які визначені у згаданій нормі.

Водночас, посилання відповідача 1 на п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного вище Закону № 4292-ІХ при застосуванні ч. 6 ст. 164 ГПК України є безпідставними, оскільки цим пунктом передбачено зворотну дію закону в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права.

Також слід зазначити, що питання, чи є набувач добросовісним, чи недобросовісним, може бути вирішене лише за наслідками розгляду справи судом.

Поряд з цим, як слідує із позовної заяви та інших заяв прокуратури у даній справі, основною підставою позову, яка не змінювалась під час процесу, було визначено, зокрема, саме недобросовісність набувачів спірного майна, які заволоділи спірним майном безвідплатно у не передбачений законом спосіб.

Враховуючи вищевикладене, за висновком суду, клопотання відповідача 1 б/н від 14.04.2025 р. (вх. № 4985/25 від 14.04.2025 р.) про застосування до правовідносин при прийнятті рішення суду Закону України Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, який набрав чинності, та про повернення у зв`язку з цим до стадії відкриття провадження у справі, залишення позовної заяви без руху та зобов`язання прокуратури внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого здійснена на дату подання позовної заяви, підлягає залишенню без задоволення, у зв`язку з чим в задоволенні вказаного клопотання ТОВ "Мальва 2012" суд відмовляє.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 09.06.2025 р. судом було продовжено розгляд справи і розпочато дослідження долучених до матеріалів справи доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, в останньому може бути оголошено перерву.

Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву (ч. 6 ст. 216 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Оголосити перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 21 липня 2025 року о 10:00.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108.

2. Повідомити учасників процесу про судове засідання (присутніх представників учасників справи - під розписку).

3. Інформацію по справі учасники справи можуть отримувати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

4. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.М. Бабкіна