Рішення від 10.06.2025 по справі 916/1739/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1739/25Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

секретар судового засідання Кафланова А.С.

розглянувши справу №916/1739/25 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця /ЄДРПОУ 41835359, адреса 21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131/

до відповідача: Міського комунального підприємства Одеська теплоелектроцентраль №2 /ЄДРПОУ 05519847, адреса 65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Польова, буд. 1/

про стягнення 3 986 385,31 грн,

за участі представників учасників справи:

від позивача: адвокат Говдик Т.Я. на підставі довіреності;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

01.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 1773/25/ до Міського комунального підприємства Одеська теплоелектроцентраль №2, в якій позивач просить стягнути з відповідача 3 986 385,31 грн заборгованості за спожиту електроенергію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу №1318233 від 01.01.2025, внаслідок чого утворилась заборгованість. Станом на момент подання позовної заяви відповідач заборгованість за спожиту електричну енергію протягом січня - квітня 2025 р., оплатив частково в сумі 70000,00 грн, не оплаченими залишаються 3 986 385,31 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 20, 275 ГК України, статтями 625, 633, 642 ЦК України.

Ухвалою суду від 06.05.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/1739/25. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "04" червня 2025 р. на 11:30.

14.05.2025 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла заява представника відповідача міського комунального підприємства Одеська теплоелектроцентраль №2 про відкладення підготовчого судового засідання /вх.№17771/25 від 04.06.2025/.

14.05.2025 учасники справи до зали судового засідання не з`явились, повідомлені належним чином. Підготовче засідання по справі №916/1739/25 відкладене на "10" червня 2025 р. на 13:45.

Представник позивача в підготовчому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача до підготовчого судового засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява від 04.06.2025 /вх.№17771/25/, в якій представник МКП «ОТЕЦ №2» зазначив, що відповідач визнає позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 185 ГПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частиною 4 ст. 191 ГПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Товариство здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії юридичним та фізичним (побутовим) споживачам, відповідно до отриманої ліцензії (Постанова НКРЕКП від 14.06.2018р. № 429), починаючи з 01.01.2019 року.

Між Сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 1318233 від 01.01.2025 року /а.с.34-48/, який згідно з п. 1.1. встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії.

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 N 312, Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно п. 2.1. Договору Постачальник продає Електричну енергію Споживачу, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити отриману електричну енергію, на умовах цього Договору. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.3 Договору).

Пунктом 5.2 передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією (додаток 2 до Договору).

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.6. Договору).

Відповідно до пункту 5.7 оплата електроенергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на підставі Рахунку та Акту приймання-передачі.

Споживач зобов`язаний сплатити вартість поставленої (спожитої) електричної енергії на підставі Акту та виставленого Постачальником рахунку на оплату у строк, що не перевищує 5 (п`ять) робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі, але в будь якому випадку не пізніше 60 (шістдесят) календарних днів після закінчення розрахункового періоду.

Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за фактично відпущену (спожиту) електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку та умов цього Договору.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (п. 4.12.ПРРЕЕ).

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п. 4.3. ПРРЕЕ).

Статтею 46 Закону визначено, що саме оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до Закону, Правил та Кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. У розумінні Закону, комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку п. 38 ч. 1 ст. 1 Закону.

Пунктами 2.1.1., 2.1.2. Розділу ІI Кодексу комерційного обліку визначено, що комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку (АКО) та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку (ППКО), відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Відповідно до п. 12.4.4. Розділу ХІІ Кодексом комерційного обліку, до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб: - функції АКО з ведення реєстрів точок комерційного обліку (ТКО), адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії; - оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО (перелік скорочень у Додатку №1), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії. Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного запуску функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб.

Згідно п. 12.4.5. розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку, оператори системи та інші сторони, що зареєстровані як ППКО у АКО з функціональними ролями ОЗД та ОДКО, мають забезпечити зчитування даних в ТКО, де вони є ВТКО, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО та виконання функцій з обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та обміну даними комерційного обліку.

Згідно п. 9.14.1. розділу ІХ Кодексу комерційного обліку, АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Постачальник має право отримувати від Споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього Договору (п. 7.1.1. Договору).

Споживач зобов`язаний забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору (п. 6.2.1. Договору).

АТ «ДТЕК Одеські електромережі» передало постачальнику ТОВ «Енера Вінниця» фактичні обсяги споживання електричної енергії по МКП «Одеська теплоелектроцентраль №2» за січень (з 01.01 31.01) та лютий (01.02 28.03) 2025 р, які відображено у витягу з реєстру ОСР щодо обсягів споживання /а.с.33/.

Відповідно до підписаного сторонами Акту коригування до акту приймання передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 1318233-2501-1 від 31.01.2025 року в січні 2025 року (01.01.25р 31.01.25р) Відповідачу поставлено 258701 кВт*год. електричної енергії за ціною 6,407770 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ., на суму 1 989 235, 81 грн. з ПДВ., (один мільйон дев`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч двісті тридцять п`ять гривень 81 коп.).

Відповідно до підписаного сторонами Акту приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії № 1318233-2502-1 в лютому 2025 року (01.02.25р 28.02.25р) Відповідачу поставлено 259733 кВт*год. електричної енергії за ціною 6,632290 грн. за 1 кВт*год. без ПДВ. на суму 2 067 149,50 грн. з ПДВ. (два мільйони шістдесят сім тисяч сто сорок дев`ять гривень 50 копійок).

Таким чином, Позивачем виконано всі свої договірні зобов`язання щодо постачання електричної енергії Відповідачу належним чином та у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року N 01- 06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов`язаних із виконанням договорів підряду" зазначено, що відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов`язку щодо їх оплати.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством (п. 9.1. Договору).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є 3 986 385,31 грн заборгованості за спожиту електроенергію.

Судом досліджено доданий до позовної заяви розрахунок позовних вимог до відповідача МКП «Одеська тепроелектроцентраль №2» за спожиту електроенергію за період з 01.01.2025 по 01.05.2025 згідно договору №1318233 від 01.01.2025, з якого вбачається, що позивачем були виставлені рахунки за електроенергію на підставі актів про використання за січень та лютий 2025 року (копії яких також додані до позову), однак відповідачем грошові кошти сплачувались лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 3 986 385,31 грн /а.с.49-52/.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

За таких обставин, з урахуванням визнання позовних вимог відповідачем в заяві від 04.06.2025, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 18724,09 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 631297 від 03.09.2024.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, враховуючи визнання позову відповідачем, 50 % судового збору у розмірі 9 362,05 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Інші 50% судового збору підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 185, 191, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця до Міського комунального підприємства Одеська теплоелектроцентраль №2 про стягнення 3 986 385,31 грн задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Міського комунального підприємства Одеська теплоелектроцентраль №2 /ЄДРПОУ 05519847, адреса 65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Польова, буд. 1/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця /ЄДРПОУ 41835359, адреса 21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131/ грошові кошти в розмірі 3 986 385,31 грн /три мільйони дев`ятсот вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят п`ять гривень 31 копійка/ та 50% витрат по сплаті судового збору в сумі 23 918,50 грн /двадцять три тисячі дев`ятсот вісімнадцять гривень 50 копійок/.

3.Повернути з Державного бюджету України (ГУК у м. Одесі/Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 37607526, банк - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, рахунок UA938999980313141206083015758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Вінниця /ЄДРПОУ 41835359, адреса 21037, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 131/ 50% витрат по сплаті судового збору в сумі 23 918,50 грн /двадцять три тисячі дев`ятсот вісімнадцять гривень 50 копійок/, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №22974 від 30.04.2025, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 20 червня 2025 р.

Суддя Н.Д. Петренко