Рішення від 09.06.2025 по справі 917/119/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2025 Справа № 917/119/24(917/936/24)

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ", вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендейвер", вул. Київська, 2Е, с. Супрунівка, Полтавський район, Полтавська область, 38714; код ЄДРПОУ 37306380

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" - арбітражний керуючий Гусар Іван Олексійович, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 40, оф. 1005; м. Київ, 03035

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергія", вул. Джонса Гарета, будинок 8, літера 20Д, м. Київ, 04119; код ЄДРПОУ 42972869.

про стягнення 8 858 564,00грн,

Представники сторін:

від позивача: Лозовський В.М., довіреність від 03.02.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №143 від 15.04.2013 (представник виконуючого обов`язки керівника ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ" розпорядника майна Гусара І.О. - в режимі ВКЗ)

від позивача: Остапенко О.П., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1396 від 21.03.2014, ордер на надання правничої допомоги №1278913 від 06.02.2025

від відповідача: Піддубний Дмитро Ігорович - свідоцтво про право на зайняття адвокатсьвою діяльністю № 1462 від 25.03.2015

від третьої особи: Чобітько Світлана Миколаївна - довіреність №45 від 02.12.2024, свідоцтво про право на зайняття адвокатсьвою діяльністю № 1609 від 04.01.207

від третьої особи - Лозовський В.М., довіреність від 03.02.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №143 від 15.04.2013 (представник розпорядника майна Гусара І.О. - в режимі ВКЗ)

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення та судом проголошено що повне рішення буде складено у строк десять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" ( надалі по тексту - ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ") за вх. №996/24 від 04.06.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендейвер" (надалі по тексту - ТОВ "Ендейвер") про стягнення 8 858 564,00грн неустойки, нарахованої за порушення зобов"язань за Договором №71-СО від 01.07.2023 за період з 14.12.2023 по 31.05.2024.

В обгрунтування позову щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування обладнанням позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за Договором №71-СО від 01.07.2023 щодо обов"язку орендаря повернути орендоване майно після завершення строку оренди.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024 даний позов був переданий на розгляд судді Кльопову І.Г.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.06.2024 (суддя Кльопов І.Г.) відкрито провадження у справі № 917/936/24, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18.07.2024.

Відповідачем через вистему "Електронний суд" 28.06.2024 поданий відзив ( вх. №

9089 від 01.07.2024 - а.с. 35-84 т.1) відповідно до якого відповідач заявлені вимоги заперечує в повному обсязі, зокрема посилаючись на те, що бурильний інструмент, який є предметом договору №71-СО від 01.07.2023 був переданий ним, за погодженням з ТОВ "СЕРВІС ОЙЛ", в суборенду ТОВ "Нафтогазенергія" (код ЄДРПОУ 42972869) за Договором № 71-НГЕН від 28.07.2023. Обладнання, що є предметом договору використовувалось ТОВ «Нафтогазенергія» до 31.10.2023.

31.10.2023року на електронну адресу ТОВ «Ендейвер» надійшов запит Старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області про надання інформації щодо майна ТОВ «Сервіс Ойл», яке ТОВ «Ендейвер» має в розпорядженні/користуванні, із зазначенням характеристик та ідентифікаційних ознак майна, власника, а також місця їх знаходження.

На виконання листа цього листа ТОВ «Ендейвер» листом 11/01-686 від 01.11.2023 повідомило стосовно правових відносин з ТОВ «Сервіс Ойл». 01.11.2023 року на електронну адресу ТОВ «Ендейвер» надійшов запит Старшого детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області щодо проведення огляду майна, що належить ТОВ «Сервіс Ойл» за адресою місцезнаходження ТОВ «Ендейвер». 01.11.2023 року на виробничій базі ТОВ «Ендейвер» було здійснено огляд майна, частина якого є предметом договору 71-СО від 01.07.2023 року.

Водночас, відповідно до Протоколу огляду від 01.11.2023 року бурильні труби ТБПК (IEU) 139,7 мм (5 -1/2") S-135/G-105 у кількості 110 штук, неустойка за несвоєчасне повернення з оренди яких є предметом позову у справі №917/936/24 були відсутні у володінні чи користуванні ТОВ «Ендейвер».

02.11.2023року ТОВ «Нафтогазенергія» повідомило ТОВ «Ендейвер» про вилучення орендованого майна в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022170000000098 від 15.03.2023 року. Відповідно до змісту листа зазначене майно визначене як Об`єкт оренди у договорах: №57-НГЕН від 29.06.2023 року;№71-НГЕН від 28.07.2023 року; №86-НГЕН від 02.08.2023 року; №62-НГЕН від 01.07.2023 року; №85-НГЕН від 03.07.2023 року.

Додатково на адресу ТОВ «Ендейвер» надано проекти додаткових угод про зупинення з 01.11.2023 року строку оренди за зазначеними договорами до укладення Додаткової угоди про відновлення можливості використовувати Об`єкт оренди за його цільовим призначенням. Водночас лист та додаткова угода не містили переліку обладнання, що було вилучено. 06.11.2023року представник ТОВ «Ендейвер» отримав інформацію від Бюро економічної безпеки щодо переліку майна, яке було вилучено в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022170000000098 від 15.03.2023 року.

ТОВ «Ендейвер» листом від 06.11.2023 року за №11/06-723 повідомило про підписання Додаткової угоди за Договором №71-НГЕН від 28.07.2023 року. Зазначені угоди підписані зі сторони ТОВ «Ендейвер» 06.11.2023 року.

Листом від 21.12.2023 року ТОВ «Сервіс Ойл» повідомив ТОВ «Ендейвер» про вилучення та накладення арешту на орендоване майно листом за №01/425. У додаток до листа долучив Ухвалу Київського районного суду м. Полтави у справі №552/4830/23 (провадження 1-кс/552/2300/23), де у мотивувальній частині зазначається факт вилучення майна з 01.11.2023 року, а з 14.12.2023 року на зазначене майно накладається арешт. Листом №12/429 від 22 грудня 2023 року ТОВ «Сервіс Ойл» ініціювало розірвання договору оренди № 71-СО від 01.07.2023 року.

ТОВ "Ендейвер" повідомило щодо підписання додаткової угоди у редакції, що бажає припинити дію договору з 01.11.2023 року, проте не отримавши відповіді підписало додаткову угоду у редакції Позивача. Незважаючи на ці обставини Позивач продовжував відправляти акти за листопад і грудень 2023 року, яким орендар не користувався і не міг користуватись у зв`язку із їх вилученням.

Так, 03.01.2024 року ТОВ «Нафтогазенергія» листом №1/1 повідомило, що майно (активи), що було передано ТОВ «Нафтогазенергія» за договорами №71-НГЕН від 28.07.2023року визнано речовими доказами та вилучено в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022170000000098 від 15.03.2023 року.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 07.11.2023 р. у справі № 552/4830/23 (1-кс/552/1882/23) ТОВ «Ендейвер» отримало у межах розгляду господарських справ № 917/421/24, № 917/422/24, № 917/428/24 та №917/431/24 у квітні 2024 року. Водночас як ухвала Київського районного суду м. Полтави від 07.11.2023 р. так і ухвала від 14.11.2023 року містить інформацію про вилучення орендованого майна з 01.11.2023. Вилучене обладнання не поверталось до ТОВ «Ендейвер», володіти та користуватися зазначеним майном орендар не міг, з причин, що від нього не залежали з 01.11.2023 року.

Актів щодо повернення обладнання до ТОВ "Ендейвер" та/або суборендаря Відповідач не отримував, користуватися обладнанням не міг, з незалежних від нього причин. Договори з Суборендарем були призупинені у зв`язку із дією обмежень, які не дозволяють повернути з оренди Об`єкт оренди та/або використовувати його за цільовим призначенням.

У зв`язку із вилученням, подальшим арештом Об`єкту оренди за договором №71-СО та припиненням правовідносин за Договором №71-СО від 01.07.2023 року ТОВ "Ендейвер" не могло вчиняти будь-яких дій для повернення чи зняття обмежень з майна, що було предметом договору оренди. Станом на 31.05.2024 року Відповідачу не відома подальша доля Об`єкта оренди за Договором №71-СО від 01.07.2023 року.

Відповідач зазначає, що предметом розгляду справи №917/936/24 є правовідносини зі стягнення неустойки за договором оренди майна №71-СО від 01.07.2023 року за період з 14.12.2023 по 31.05.2024. Водночас, на розгляді Господарського суду Полтавської області та Східного апеляційного господарського суду перебувала справа №917/78/224 (розглянута Східним апеляційним господарським судом 03.06.2024) , що мають значення для даної справи. Господарським судом Полтавської області та Східним апеляційним господарським судом у справі №917/78/24 перевірено обставини, на які посилаються сторони щодо виконання Договору №71-СО у листопаді та грудні 2023 року та встановлено, що акти виконаних робіт за листопад та грудень 2023 року сторонами підписано не було, а саме обладнання в оренду не здавалося по причині вилучення та подальшого накладення арешту в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022170000000098.

Факт вилучення майна, а також його подальший арешт встановлено судами різних юрисдикцій та інстанцій: 1)ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07.11.2023 року (справа №552/4830/23, провадження №1-кс/552/2300/23); 2)ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14.12.2023 року (справа №552/4830/23, провадження №1-кс/552/2300/23); 3)ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18.03.2024 року (справа №552/4830/23, провадження№1-кс/552/2300/23); 4)рішенням Господарського суду Полтавської області у справі №917/78/24 від 15.04.2024року; 5)постановою Східного апеляційного господарського суду у справі №917/78/24 від 03.06.2024року. Окрім факту вилучення, в ухвалах Київського районного суду м. Полтави встановлено, що обладнання визнано речовим доказом.

Позивачем через вистему "Електронний суд" 05.07.2024 подана відповідь на відзив (вх. № 9374 від 05.07.2024 - а.с. 85-90 т.1), відповідно до якої позивач, зокрема, вказує, що

відповідно до п.п. 2.2 п. 2 орендар не має права передавати обладнання в суборенду без письмового погодження орендодавця. Листом № 09/252 від 28.07.2023 р. ТОВ «Сервіс Ойл» не заперечувало щодо передачі в суборенду ТОВ «Нафтогазенергія» обладнання переданого ТОВ «Ендейвер» в оренду на підставі договору № 71 СО (лист - а.с. 56 т.1). Відповідно до листа № 09/252 від 28.07.2023 р. ТОВ «Ендейвер» слід було повідомити географічну локацію можливого місця знаходження обладнання, фактичне можливе місце знаходження обладнання та направити копію договору суборенди і актів приймання передач, після їх підписання. У разі не надання підтверджуючих документів та інформації про кінцевого

користувача обладнання, ТОВ «Сервіс ойл» заперечує щодо передачі майна в суборенду. Договір суборенди було зупинено з 01.11.2023 р., що підтверджується додатковою угодою від 02.11.2023 р. до договору № 71-НГЕН найму (оренди) обладнання від 28.07.2023 р. (додаткова угода - а.с. 57 т.1 на звороті). Після 02.11.2023 р. ТОВ «Ендейвер» не звертався до ТОВ «Сервіс ойл» з проханням передати майно в суборенду, отриманого ним 06.11.2023 р. на підставі акту № 22 приймання передачі майна в оренду до договору найму (оренди) № 71-СО від 01.07.2023 р.. Отже, отримане майно в оренду 06.11.2023 р. не могло бути передане в суборенду ТОВ «Нафтогазенергія» у зв`язку з зупиненням договору суборенди з 01.11.2023 р..

До відзиву на позовну заяву ТОВ «Ендейвер» надає протокол огляду від 01.11.2023 р.

за адресою с. Супрунівка, Полтавський р-н. та два акти приймання передачі майна на відповідальне зберігання від 01.11.2023 р. і зазначає, що майно ТОВ «Сервіс Ойл» визначене в протоколі огляду та актах приймання передачі вилучено 01.11.2023 р. ТУ БЕБ у Полтавській області в межах кримінального провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 168 КПК України слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Події про які зазначає ТОВ «Ендейвер» у відзиві на позовну відбувалися 01.11.2023 р., а майно яке не повернуте ТОВ «Сервіс Ойл» було передано в оренду ТОВ

«Ендейвер» 06.11.2023 р. згідно акту приймання-передачі №22 , відповідно таке майно не могло бути оглянуте чи вилучене.

Щодо ухвал Київського районного суду м. Полтави від 07.11.2023 р. та від 14.12.2023 р. у справі № 552/4830/23 позивач зазначає, що ухвали суду винесені на досудовому розслідуванні не є доказом у розумінні ч. 6 ст. 75 ГПК України та не звільняють ТОВ «Ендейвер» від доказування, що входить до предмету спору.

Крім того, відповідно до ухвали від 07.11.2023 р. судом відмовлено у задоволенні

клопотання про накладення арешту на майно. В ухвалі від 07.11.2023 р. так і в ухвалі від 14.12.2023 р. йдеться про майно ТОВ «Сервіс Ойл», яке оглядалося та вилучалося 01.11.2023 р.. Спір у даній справі стосується майна, яке передавалося в оренду 06.11.2023 р. і не могло бути оглянуте чи вилучене 01.11.2023 р..

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.07.2024 матеріали справи №917/936/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендейвер" про стягнення 8 858 564,00грн неустойки, нарахованої за порушення зобов"язань за Договором №71-СО від 01.07.2023, передано до Господарського суду Полтавської області для розгляду в межах справи №917/119/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938).

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.07.2024 справу № 917/936/24 передано на розгляд судді Господарського суду Полтавської області Ореховській О.О. та присвоєно справі № 917/119/24(917/936/24).

Враховуючи зазначене, суд прийняв справу № 917/119/24(917/936/24) до свого провадження та ухвалив розгляд її здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого провадження, призначено підготовче засідання 05.09.2024 о 13:00, встановлені строки подання сторонами заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 05.09.2025 продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 29.10.2024року на 10:30год, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ОЙЛ" (вул. Небесної Сотні, 9/17, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ 38516938)- арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 40, оф. 1005; РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №143 від 15.04.2013).

Позивачем через вистему "Електронний суд" 11.09.2024 надані суду документальні докази направлення на адресу залученої третьої особи копії позовної заяви з додатками (а.с. 125-143 т.1).

Відповідачем через вистему "Електронний суд" 29.09.2024 подані додаткові пояснення та клопотання про залучення третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергія", вул. Джонса Гарета, будинок 8, літера 20Д, м. Київ, 04119; код ЄДРПОУ 42972869 ( а.с. 144-150 т.1).

Позивачем через вистему "Електронний суд" 28.10.2024 надані суду заперечення на вищевказане клопотання відповідача про залучення третьої особи та надані листи ТУ БЕБ у Полтавській області від 26.09.2024 за вих. № 01/209 ( а.с. 159 т.1) та лист ТУ БЕБ у Полтавській області від 23.10.2024 вих. № 23.14/3.1/7596-24 ( а.с. 160 т.1), відповідно до якого ТУ БЕБ у Полтавській області повідомило ТОВ "Сервіс Ойл" , що після 01.11.2023 у ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадження № 12022170000000098 від 15.03.2022 Бурильний інтструмент ТБПК (IEU) 139,7 мм (5-1/2") S-135/G-105 у ТОВ "Ендейвер" не вилучався та відповідно речовим доказом не визнавався.

Ухвалою суду від 29.10.2024 відкладено підготовче засідання на 28.11.2024року на 10:00год, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазенергія" (вул. Джонса Гарета, будинок 8, літера 20Д, м. Київ, 04119; код ЄДРПОУ 42972869).

Через вистему "Електронний суд" 16.11.2024 третя особа - ТОВ "Нафтогазенергія" надала письмові пояснення з додатками, відповідно до якиих прохає відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на наступне.

Позовні вимоги заявлені позивачем про стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення майна за договором № 71-СО найму (оренди) обладнання від 01.07.2023, укладеним між ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» та ТОВ «ЕНДЕЙВЕР» ( Договір №71-СО) за період 14.12.2023 по 31.05.2024. Однак, як уже повідомлялося відповідачем у відзиві на позовну заяву, та встановлено в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Полтави у справі №552/4830/23 від 14.12.2023, обладнання, яке є предметом оренди за Договором №71-СО 01.11.2023 було вилучене Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Полтавській області у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022170000000098 від 15.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч.3 ст. 191, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 388 КК України. Вищевказане кримінальне провадження розпочато у зв`язку з тим, що службові особи суб`єктів господарювання, власниками яких є громадяни Російської Федерації, Республіки Білорусь або суб`єкти господарської діяльності, які зареєстровані на території Російської Федерації та Республіки Білорусь, зокрема ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» (код 38516938), у зв`язку з прийняттям Закону України №2116-IX від 03.03.2022 «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», вживають заходи з виведення грошових коштів та фінансових активів, шляхом проведення безтоварних операцій та отримання грошей в готівці. В зазначеній Ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Полтави у справі №552/4830/23 від 14.12.2023 судом встановлено, що 01.11.2023 р. за наданими дозволами користувачів території, проведено огляди, під час яких було виявлено майно, належне ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ», яке не передане в управління ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» відповідно до договору управління активами (майном), укладеним з Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави у справі №552/4830/23 від 14.12.2023 встановлено, що вилучені речі (предмети) визнано речовими доказами згідно постанови про визнання речовими доказами від 01.11.2023. Згідно актів приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 01.11.2023, доданих відповідачем до відзиву на позовну заяву, речові докази (майно, яке було вилучено, в тому числі обладнання, що є предметом оренди за Договором №71-СО було передано на відповідальне зберігання ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ». Вказане в згаданих актах майно було визначене як об`єкт оренди також згідно договору №71-НГЕН найму (оренди) обладнання від 28.07.2023, укладеному між ТОВ «ЕНДЕЙВЕР» (орендодавець) та ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» (орендар). У зв`язку з вилученням в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022170000000098 від 15.03.2022 майна, яке є об`єктом оренди за договором №71-НГЕН найму (оренди) обладнання від 28.07.2023, з подальшою його передачею старшим детективом Підрозділу детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області Мандик Олександрою Василівною представнику ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» на підставі акту приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 01.11.2023, тобто виникненням обставин, які унеможливлюють використання орендарем об`єкта оренди за його цільовим призначенням, повернення об`єкта оренди орендодавцю, та які впливають на виконання орендарем й інших зобов`язань за договором і за які жодна зі сторін не відповідає (про що ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» повідомило ТОВ

«ЕНДЕЙВЕР» листом №112/2 від 02.11.2023, ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» та ТОВ «ЕНДЕЙВЕР» погодили та уклали додаткову угоду №1 від 02.11.2023 до договору №71-НГЕН найму (оренди) обладнання від 28.07.2023, про зупинення з 01.11.2023 перебігу строку оренди та про звільнення ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» від сплати орендної плати та інших платежів за період з 01.11.2023 року до дати укладення Сторонами відповідної додаткової угоди про відновлення можливості орендарем використовувати об`єкт оренди за його цільовим призначенням.

Крім того, листом №23.14/3.1/2-24 від 01.01.2024 ( а.с. 53 т.1) Територіальне управління БЕБ у Полтавській області підтвердило, що виявлене та вилучене майно, належне ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ», визнане речовими доказами та 01.11.2023 передано на відповідальне зберігання. В подальшому ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави

у справі №552/4830/23 від 14.12.2023 на майно вилучене 01.11.2023 та передане ТОВ

«НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» на відповідальне зберігання накладено арешт. Отже, з огляду на вищевикладене, починаючи з 01.11.2023 та протягом спірного періоду з 14.12.2023 по 31.05.2024, обладнання, що є об`єктом оренди за спірним Договором №71-СО не могло використовуватися і фактично не використовувалося у господарській діяльності та не могло бути повернуте Позивачу, внаслідок вилучення вказаного обладнання правоохоронним органом, визнання його речовими доказами та арешту в рамках кримінального провадження.

Майно, що є предметом оренди за Договором №71-СО, з 01 листопада 2023 року, в

тому числі з 14.12.2023 по 31.05.2024 протягом часу, за який Позивач просить стягнути неустойку за прострочення повернення майна, перебувало на відповідальному зберіганні у ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» як речові докази, вилучені Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки у Полтавській області в рамках кримінального провадження №12022170000000098 від 15.03.2022, що підтверджується Актами приймання- передачі майна на відповідальне зберігання від 01.11.2023, листом №112/2 від 02.11.2023, листом №23.14/3.1/2-24 від 01.01.2024 Територіального управління БЕБ у Полтавській області, та встановлено в Ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 14.12.2023 у справі №552/4830/23, якою на спірне майно було накладено арешт.

Дана обставина була повністю досліджена судами у справі №917/612/24 між тими ж сторонами, за позовом ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» до ТОВ «ЕНДЕЙВЕР» про стягнення орендної плати за Договором № 71-СО за період листопад 2023 та за 13 днів грудня 2023.

Так, рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.06.2024 (залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та Постановою Верховного суду від 03.12.2024) яким відмовлено в задоволенні позову ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ», встановлено, що фактично зазначене майно (об`єкт оренди за договором №71- СО від 01.07.2023) починаючи з 01.11.2023 було визнано ТУ БЕБ у Полтавській області речовим доказом у кримінальному провадженні, було вилучене у третьої особи (суборендаря) та власникові і користувачам (орендарям) фактично не поверталося. Колегія суддів апеляційного господарського суду враховала, що із застосуванням до майна таких заходів збереження, як тимчасове вилучення та передача на відповідальне зберігання третій особі, будь-яка можливість подальшого користування ним обумовлюється прийняттям відповідних рішень органом досудового розслідування у визначеному законодавством порядку. Суд зауважив, що прийняття детективом ТУ БЕБ у Полтавській області рішення щодо збереження речового доказу шляхом його вилучення у власника/користувача та передача на відповідальне зберігання третій особі позбавляє особу, у володінні якої фактично знаходиться таке майно, можливості користуватися ним будь-яким чином за відсутності вказівки про це органу досудового розслідування, яким ініційовано відповідне збереження, а відтак, і автоматично покладає на таку особу обов`язок по збереженню відповідного доказу до його вилучення чи передачі на збереження спеціалізованій установі, підприємству, організації, або ж припинення відповідних заходів збереження у визначених законом випадках. При цьому, судова колегія звернула увагу на те, що закріплена у вищенаведених положеннях КПК суть тимчасового вилучення майна як речового доказу в

кримінальному проваджені, не лише позбавляє особу, у володінні якої фактично знаходиться таке майно, можливості розпорядження ним, а фактично блокує будь- яку можливість фізичного впливу на нього, у тому числі шляхом переміщення, адже при здійсненні останнього за відсутності вказівки відповідного органу досудового розслідування існує ймовірність приховування, пошкодження, псування чи знищення такого речового доказу. В свою чергу, Позивачем не надано докази того, що майно, вилучене в рамках кримінального провадження 01.11.2023 (у тому числі майно, яке є об`єктом оренди за договором оренди № 71-СО та договором суборенди №71-НГЕН), було повернуто третій особі або Відповідачу. З урахуванням наведеного, суди встановили, що наявними в матеріалах справи доказами, а саме ухвалами Київського районного суду м. Полтави від 07.11.2023 та від 14.12.2023 у справі №552/4830/23, а також листом ТУ БЕБ у Полтавській області від 01.01.2024 підтверджується факт вилучення належного ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» майна, що перебувало в оренді ТОВ «ЕНДЕЙВЕР» та суборенді ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ», з передачею його на відповідальне зберігання 01.11.2023 третій особі, що унеможливлює саме з 01.11.2023 правомірне фізичне користування об`єктом оренди будь-якою особою за обставин, за які не тільки не може відповідати орендар, але й стосуються кримінального провадження саме щодо службових осіб орендодавця. За оцінкою апеляційного суду, вказані документи (ухвали слідчого судді, листи БЕБ), отримані з кримінального провадження, є письмовими доказами у розумінні ч. 2 ст. 73, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, які стосуються підтвердження позиції Відповідача щодо неможливості користування об`єктом оренди за договором. При цьому, зазначені докази відповідають вимогам ст.ст. 76-78 ГПК України, оскільки стосуються об`єктів оренди за договором оренди №71-СО від 01.07.2023.

Доводи Позивача про те, що передане Відповідачеві в оренду майно по акту №22 від 06.11.2023 не могло бути оглянуте ТУ БЕБ у Полтавській області, визнано речовим доказом та вилучене 01.11.2023 (з передачею на відповідальне зберігання ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ»), були також досліджені колегією суддів апеляційного господарського суду та не прийняті до уваги, враховуючи наступне.

Як вбачається з акту приймання-передачі майна в оренду №22 від 06.11.2023, на який

посилається Позивач, орендодавець передав, а орендар прийняв майно - бурильні труби ТБПК (IEU) 139,7 мм (5-1/2") S-135/G-105 у кількості 110 штук. на території бурового майданчику свердловини №1 Майорівської площі. Як встановлено апеляційним судом у справі №917/612/24, 01.11.2023 детективи ТУ БЕБ у Полтавській області провели перевірку на виробничих базах ТОВ «ЕНДЕЙВЕР», ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» (с.Супрунівка Полтавської області) та бурових майданчиків №71 Мачухівського ГКР, №1 родовища Академіка Шпака Будищансько-Чутівської площі, №1 Майорівської площі, №82 Семиренківського ГКР, відкритій ділянці місцевості поблизу с. Лагоди Полтавського району Полтавської області, за результатами перевірки було визнано речовими доказами та вилучено в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, окрім іншого, все

обладнання, яке належить ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ», у тому числі об`єкт оренди за договором оренди №71-СО та договором суборенди №71-НГЕН, а також бурильні труби ТБПК (IEU) 139,7мм згідно переліку. Дослідивши наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 01.11.2023, а також зміст резолютивної частини ухвали Київського районного суду м. Полтави від 14.12.2023 у справі №552/4830/23 про

накладення арешту на майно ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ», суд апеляційної інстанції встановив, що перелік майна, яке було виявлено та вилучено 01.11.2023 детективами ТУ БЕБ у Полтавській області в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні на виробничих базах Відповідача і третьої особи, а також розташоване на бурових майданчиках, відповідає тому майну, яке є предметом договору оренди №71-СО від 01.07.2023, а також було нібито передане Позивачем Відповідачу за актом приймання-передачі №22 від 06.11.2023 до договору оренди. Колегія суддів зазначила, що станом на момент проведення ТУ БЕБ у Полтавській області перевірки 01.11.2023 значене майно не було в користуванні Відповідача та третьої особи, однак знаходилось на виробничих базах орендаря та бурових майданчиках, також було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та тимчасово вилучено відповідно до ст. 167 КПК України, а також передано на відповідальне зберігання ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ», що підтверджується актами приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 01.11.2023 та змістом ухвали Київського районного суду м. Полтави від 14.12.2023. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що факт того, що Позивач та Відповідач 06.11.2023 підписали акт приймання-передачі майна в оренду №22, сам по собі не свідчить про те, що станом на 01.11.2023 таке майно не знаходилося на

виробничих майданчиках Відповідача та третьої особи, не було оглянуто детективами ТУ БЕБ у Полтавській області під час перевірки 01.11.2023 та не було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та тимчасово вилучено у третьої особи.

Позивачем не надано докази, з яких можливо встановити те, що вказане у акті №22 від 06.11.2023 майно не перебувало на виробничих майданчиках орендаря станом на 01.11.2023 та не було вилучено в ході кримінального провадження. Позивачем в свою чергу наведеного не спростовано.

З огляду на встановлені обставини у справі №917/612/24, суди першої та апеляційної

інстанцій дійшли висновку, що факт вилучення у третьої особи (суборендаря) майна, яке було об`єктом оренди за договором №71-СО, у тому числі зазначеного в акті приймання-передачі №22 від 06.11.2023 в межах кримінального провадження та неможливість користування Відповідачем та третьою особою таким майном з 01.11.2023 з незалежних від них причин є більш вірогідними, ніж протилежні доводи Позивача ( Постановою ВС від 03.12.2024 залишені без змін рішення першої та апеляційної інстанцій) .

Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.06.2024 у справі №917/612/24, залишеним без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та Постановою Верховного суду від 03.12.2024 у справі №917/612/24 мають преюдиційне значення та не доказуються при розгляді даної справи.

Надані Позивачем копії листів ТУ БЕБ у Полтавській області №23.14/3.1/7596-24 від

23.10.2024 та Полтавської обласної прокуратури №08-7474ВИХ-24 від 25.10.2024 зазначених висновків не спростовують, з огляду на те, що в них зазначено, що бурильні труби не вилучалися після 01.11.2023, адже спірне майно за договором було вилучене і набуло статус речових доказів саме 01.11.2023.

В свою чергу, листом №23.14/3.1/8025-24 від 08.11.2024 ТУ БЕБ у Полтавській області

повідомило, що детективами Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Полтавській області

проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022170000000098 від 15.03.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України. В рамках даного кримінального провадження, 01.11.2023 детективом ТУ БЕБ у Полтавській області проведено огляди, в ході яких було виявлено та

вилучено майно, в тому числі на площадці свердловини №1 Майорівської площі - бурильні труби ТБ 139,7 * 10,54 мм S-135 IEU 5-1/2 FHR2 в кількості 312 шт., належні ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ». Постановою від 01.11.2023 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та передано на зберігання ТОВ «НАФТОГАЗЕНЕРГІЯ» згідно актів приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 01.11.2023.

Крім того, про те, що обладнання, яке є об`єктом оренди за спірним Договором №71-

СО було вилучене в повному обсязі, а в подальшому арештоване на підставі Ухвали слідчого судді від 14.12.2023, Позивач особисто повідомив Відповідача листом №01/425 від 21.12.2023 та у зв`язку з чим саме Позивачем було ініційовано припинення спірного Договору №71-СО листом №01/429 від 22.12.2023, внаслідок чого Позивач та Відповідач уклали додаткову угоду №1 до спірного Договору №71-СО про його розірвання 13.12.2023. З огляду на це, твердження Позивача що не все майно, що є об`єктом оренди за спірним Договором №71-СО було вилучене в рамках кримінального провадження не відповідає дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні 28.11.2024 року судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі 917/119/24(917/936/24) та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.12.2024року на 10:30год.

24.12.2024 року судове засідання не відбулось у зв"язку відпусткою судді Ореховської О.О., ухвалою суду визначена нова дата та часу проведення судового засідання по справі - 06.02.2025 - 10:00. В судовому засіданні 06.02.2025 оголошена протокольна ухвала про перерву до 25.03.2025, в судовому засіданні 25.03.2025 оголошена протокольна ухвала про перерву до 29.05.2025. В судовому засіданні 29.05.2025 оголошена протокольна ухвала про перерву до 09.06.2025. В судовому засіданні 09.06.2025 (після перерви) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, представник відповідача зазначив про невизнання позовних вимог в повному обсязі, треті особи щодо задоволення позовних вимог заперечили.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

01.07.2023 між ТОВ "Сервіс Ойл" (орендодавець) та ТОВ " Ендейвер" (орендар) укладений договір № 71-СО найму (оренди) обладнання (далі Договір, а.с. 11-15 т.1).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець зобов`язується передати орендареві у користування на певний строк (термін), визначений даним договором, бурильний інструмент (об`єкт оренди), наведений у додатку № 1 до даного договору, що є невід`ємною частиною договору ( Додаток №1 - а.с 16-17 т.1).

Відповідно до п. 1.4 Договору, об`єкт оренди підлягає передачі на території бурових майданчиків свердловин № 1 Академіка Шпака Будищансько-Чутівської площі, № 74 Семиренківського газоконденсатного родовища, № 71 Мачухівського газоконденсатного родовища, № 81 Семиренківського газоконденсатного родовища, та за адресою: вул. Серьогіна, 3а, м. Полтава.

Згідно з п. 3.1. Договору перебіг строку оренди розпочинається з моменту фактичного прийняття і оренду об`єкта оренди згідно з відповідним актом, підписаний обома сторонами та орієнтовно складає 180 календарних днів з дати мобілізації.

Відповідно до п. 4.1. Договору розмір орендної плати визначається згідно з розцінками, наведеними у Додатку № 1 до даного договору.

Добові ставка оренди бурильних труб погоджені стронами у розділу 2 додатку № 1 до Договору ставки та тарифи (а.с. 13-14).

Відповідно до п. 4.2 Договору орендна плата виплачується орендарем щомісячно в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 35 (тридцяти п`яти) календарних днів після підписання акту приймання передачі наданих послуг за відповідний місяць.

Згідно з п. 4.3 Договору у 5 (п`ятиденний) строк після завершення відповідного звітного розрахункового періоду орендодавець надає орендарю рахунок за надані послуги протягом такого періоду та акт приймання - передачі наданих послуг, підписаний орендодавцем. Орендар протягом 10 (десяти) робочих днів з дати надання орендодавцем акту приймання - передачі наданих послуг підписує даний акт або надає вмотивовану відмову в його підписанні. У випадку, якщо протягом 10 (десяти) днів з дати отримання орендарем акту приймання - передачі наданих послуг, орендар не підписав його та не надав вмотивованої відмови від підписання, такий акт вважається прийнятим орендарем та підписаним і підлягає оплаті у встановлений договором строк.

Згідно з п. 5.1 Договору передача майна в оренду/з оренди здійснюється відповідними фахівцями сторін за актом приймання - передачі.

Об`єкт оренди вважається переданим/поверненим орендодавцем та прийнятим орендарем/орендодавцем з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі обладнання (п. 5.2. Договору).

13.12.2023 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до Договору № 71-СО, відповідно до якої у п. 13.1 вказаного договору було передбачено, що він діє до 13.12.2023 ( а.с. 10 т.1 ).

Відповідно до акту №22 від 06.11.2023 ( а.с. 9 т.1) приймання-передачі майна в оренду, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв майно, яке є об`єктом оренди за Договором, а саме: бурильний інструмент - ТБПК(IEU ) 139.7 мм(5-1/2") S-135/G-105 у кількості 110 шт ( кількість метрів 947, 44 м).

Позивач вважає свої права порушеними та заявив вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної орендної плати - 8 858 564, 00 грн так як відповідачем не повернуто позивачу після закінчення строку оренди орендоване обладнання передане за актом №22 від 06.11.2023.

В обгрунтування заявлених вимог позивач надав до позовної заяви наступні докази:

Договір № 71-СО найму (оренди) обладнання від 01.07.2023 з додатком №1 від 01.07.20234; акт №22 приймання-передачі майна в оренду від 06.11.2023 та Додаткову угоду №1 Договір № 71-СО найму (оренди) обладнання від 13.12.2023 ( а.с. 9-17 т.1).

Під час розгляду по суті заявлених позовних вимог судом приймається до уваги наступне.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір Договір № 71-СО найму (оренди) обладнання від 01.07.2023 є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 ЦК України .

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України), а простроченням боржника є невиконання його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний суд у складі Об`єднаної палати КГС сформулював таку правову позицію щодо застосування ч. 2 ст. 785 ЦК України ( Постанова КГС ВС від 20 листопада 2020 року у справі № 916/1319/19): ч. 2 ст. 785 ЦК України є особливим заходом цивільної відповідальності (неустойкою), яка визначається в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення її наймодавцеві у разі припинення договору найму.

Неустойка має певну специфіку щодо незастосування до неї скороченого строку позовної давності відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки дія такої санкції поширюється на весь час неправомірного користування майном. До неї також не застосовуються положення ст. 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій після закінчення 6 місяців, оскільки ч. 2 ст. 785 ЦК України передбачено інше дію санкції на весь період неправомірного користування майном.

Судом встановлено, що майно, яке було об`єктом оренди за Договором № 71-СО, 01.11.2023 було визнане речовим доказом у кримінальному провадженні та було вилучене у третьої особи (суборендаря) посадовою особою ТУ БЕБ у Полтавській області.

Зазначені обставини підтверджуються як змістом ухвал Київського районного суду м. Полтави по справі № 552/4830/23 від 07.11.2023 ( а.с. 73-74 т.1) та від 14.12.2023 ( а.с. 46-48 т.1) , так і листом старшого детектива ТУ БЕБ у Полтавській області Мандик О.В. від 01.01.2024 вих. №2314/3.1/2-24, копія якого додана відповідачем до відзиву ( а.с. 53 т.1).

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

З урахуванням викладеного, суд констатує, що вилучення у третьої особи (суборендаря) майна, яке було об`єктом оренди за Договором № 71-СО, в порядку ст. 167 КПК України, тобто в межах кримінального провадження, є обставиною, яка унеможливлювала користування вказаним майном як третьою особою, так і відповідачем (орендарем) .

Так у справи №917/612/24 Господарським судом Полтавської області за позовом ТОВ "Сервіс Ойл" до ТОВ "Ендейвер" про стягнення заборгованість за договором найму (оренди) обладнання №71-СО від 01.07.2023 за листопад 2023 року та за 13 днів грудня 2023 року ( в редакції заяви позивача про зменшення позовних вимог) судом відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2024 у справі № 917612/24 залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024, постановою Верховного суду від 03.12.2024 залишені без змін рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції) .

Відмовляючи у задоволення позовних вимог господарський суд першої інстанції виходив з того, що майно, яке було передано позивачем в оренду відповідачеві та у подальшому передано в суборенду третій особі (ТОВ "Нафтогазенергія"), було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та було вилучене у ТОВ "Нафтогазенергія" посадовою особою Територіального управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області. У зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що у заявлений позивачем період з 01.11.2023 по 13.12.2023 відповідач не використовував об`єкт оренди за договором оренди №71-СО від 01.07.2023 внаслідок тимчасового вилучення вказаного майна та набуття ним статусу речового доказу у кримінальній справі, а також не отримував дохід від здачі такого майна в суборенду третій особі, що у відповідності до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України є підставою для звільнення від сплати орендної плати.

Також вищевказаним рішенням встановлено наступне. Судом досліджувалось посилання позивача наведене ним у відповіді на відзив ( а.с. 85-87 т.1), що відповідно до ухвали від 07.11.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно. Так судом встановлено, що дійсно, ч. 3 ст. 173 КПК України передбачає, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

В той же час, відповідно до змісту ч. 1 ст. 167 КПК України, наслідком тимчасового вилучення майна (в тому числі, майна, яке визнане речовими доказами в межах кримінального провадження) є неможливість як володіти, розпоряджатися, так і користуватися відповідним майном до вирішення питання про арешт такого майна або до вирішення питання про його повернення. Суд звернув увагу, що в ухвалі Київського районного суду м. Полтави по справі № 552/4830/23 від 07.11.2023 питання про повернення майна вирішене не було. Саме по собі винесення Київським районним судом м. Полтави ухвали від 07.11.2023 про відмову в арешті майна, яке було тимчасово вилучене відповідно до ст. 167 КПК України, не означає, що вказане майно втратило статус речових доказів у кримінальній справі, оскільки у вказаній ухвалі судом не було прийняте рішення про повернення відповідного майна.

Судом також прийнято до уваги, що Київським районним судом м. Полтави в ухвалі від 14.12.2023 по справі № 552/4830/23 вирішувалося питання про арешт належного позивачу майна, яке було вилучено у третьої особи та визнано речовими доказами згідно постанови про визнання речовими доказами від 01.11.2023, тобто питання про арешт майна вирішувалося повторно, в межах того самого кримінального провадження, що вбачається зі змісту вищезгаданої ухвали суду.

Крім цього, ухвалою від 18.03.2024 по справі № 552/4830/23 Київський районний суд м. Полтави відмовив у задоволенні клопотання представника ТОВ "Сервіс Ойл" Остапенка О.П. про скасування арешту майна, який накладено ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 14.12.2023.

У вказаній ухвалі, зокрема, зазначено, що про ту обставину, що майно, на яке накладено арешт, згідно з постановою визнано речовим доказом, вказано в ухвалі слідчого судді від 14.12.2023, яка набрала законної сили. Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення на майно арешту врахував, що виявлені речі відповідають критеріям, що визначені ст. 98 КПК України, мають значення речових доказів. Відтак, є безпідставним твердження заявника про те, що арешт майна підлягає скасуванню, з тих підстав, що таке майно не є речовим доказом. Зазначене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст.191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України. Слідчим суддею при постановленні ухвали про накладення арешту на майно враховано, що є всі обґрунтовані підстави для накладення арешту на таке майно саме у зв`язку з необхідністю досягнення мети, передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України - забезпечення збереження речових доказів.

Зазначене свідчить, що в період з 01.11.2023 по 14.12.2023 вказане майно мало статус речового доказу по кримінальній справі та майна, яке було тимчасово вилучене відповідно до ст. 167 КПК України.

Згідно з п. 60 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державною податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 N 51/401/649/471/23/125 (далі Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах), речові докази та інше майно, яке підлягає поверненню власникам, видається їм у натурі під розписку, яка долучається до кримінальної справи та нумерується наступним її аркушем.

Використання речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна для службових та інших цілей категорично забороняється (абзац третій п. 87 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах).

Докази того, що після винесення ухвали Київського районного суду м. Полтави від 07.11.2023 по справі № 552/4830/23, якою було відмовлено в накладенні арешту на майно, вилучене у третьої особи 01.11.2023 (в тому числі майно, яке є об`єктом оренди за Договором оренди № 71-СО та Договором суборенди № 71-НГЕН), було повернуто третій особі або відповідачу, надані суду не були.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що майно, яке є об`єктом оренди за Договором оренди № 71-СО, в період з 01.11.2023 по 13.12.2023 (спірний період) мало статус речових доказів у кримінальному провадженні, а також майна, яке було тимчасово вилучене у третьої особи відповідно до ст. 167 КПК України, та перебувало на відповідальному зберіганні у третьої особи до моменту накладення арешту на вказане майно ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 14.12.2023 по справі № 552/4830/23.

Суд також відхиляє доводи позивача стосовно того, що оскільки об`єкт оренди після накладення на нього арешту не був переданий відповідачем АРМА, слід вважати, що відповідач продовжує користуватися вказаним майном.

Як було встановлено судом, арешт на майно, яке було об`єктом оренди за Договором оренди № 71-СО, був накладений ухвалою суду від 14.12.2023, предметом позовних вимог є стягнення орендних платежів за період з 01.11.2023 по 13.12.2023, тому обставини щодо фактичного володіння та користування об`єктом оренди з 14.12.2023 не входили до предмета доказування по справі 917/612/24.

Відповідно до Постанови Східного апеляційного Господарського суду у справі № 917/612/24 від 23.09.2024 у спірному періоді з 01.11.2023 по 13.12.2023 відповідач не використовував об`єкт оренди договором оренди №71-СО від 01.07.2023 та не мав можливості його використовувати внаслідок тимчасового вилучення вказаного майна та набуття ним статусу речового доказу у кримінальному провадженні, а також не отримував дохід від здачі такого майна в суборенду в спірному періоді, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Предметом даних позовних вимог є стягнення з відповідача неустойки, нарахованої за неповерення з оренди орендованого обладнання за Договором №71-СО від 01.07.2023 за період з 14.12.2023 по 31.05.2024.

Доводи позивача про те, що передане відповідачеві в оренду майно по акту №22 від 06.11.2023 не могло бути оглянуте ТУ БЕБ у Полтавській області, визнано речовим доказом та вилучене 01.11.2023 (з передачею на відповідальне зберігання ТОВ "Нафтогазенергія"), суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Як встановлено Постановою Східного апеляційного Господарського суду у справі № 917/612/24 від 23.09.2024 передача майна згідно Договору № 71-СО від 01.07.2023 в оренду здійснювалось поетапно. Так зазначено, що дослідженими судом матеріалами справи підтверджується, що передача позивачем майна (виробничого обладнання) в оренду відповідачу за договором оренди №71-СО від 01.07.2023 відбувалася поетапно, а саме наступним чином:

- у серпні 2023 року, що підтверджується актами приймання-передачі: №1, №2 від 07.08.2023, №3 від 15.08.2023;

- у вересні 2023 року, що підтверджується актами приймання-передачі: №5, №6 від 01.09.2023, №4 від 06.09.2023, № 1-ЕФ від 07.09.2023, №7 від 08.09.2023, №№8-10 від 12.09.2023, №12 від 18.09.2023, №11 від 25.09.2023, №14 від 26.09.2023, №13 та №15 від 28.09.2023;

- у жовтні 2023 року, що підтверджується актами приймання-передачі: №21 від 01.10.2023, №16 та №17 від 05.10.2023, №18 від 15.10.2023, №19 та №20 від 28.10.2023;

- у листопаді 2023 року, що підтверджується актом приймання-передачі №22 від 06.11.2023.

Як вбачається з акту приймання-передачі майна в оренду №22 від 06.11.2023, на який посилається позивач, орендодавець передав, а орендар прийняв майно - бурильні труби ТБПК (IEU) 139,7 мм (5) S-135/G-105 у кількості 110 штук.

Водночас, у пункті 1.4. договору оренди сторони погодили місце передачі в/з оренди, а саме: орендодавець зобов`язаний передати в оренду (мобілізувати) обладнання на території бурових майданчиків свердловин №1 Академіка Шпака Будищансько-Чутівської площі, №74 Семиренківського газоконденсатного родовища, №71 Мачухівського газоконденсатного родовища, №81 Семиренківського газоконденсатного родовища, та за адресою: вул. Серьогіна, 3а, м. Полтава.

Також, з наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що обумовлене договором оренди №71-СО від 01.07.2023 майно (бурильне обладнання) весь час, починаючи з моменту укладення договору (01.07.2023), знаходилося на території бурових майданчиків, що визначені у п. 1.4. договору.

Як встановлено судом та зазначалося раніше, 01.11.2023 детективи ТУ БЕБ у Полтавській області провели перевірку на виробничих базах ТОВ "Ендейвер", ТОВ "Нафтогазенергія" (с. Супрунівка Полтавської області) та бурових майданчиків №71 Мачухівського ГКР, №1 родовища Академіка Шпака Будищансько-Чутівської площі, №1 Майорівської площі, №82 Семиренківського ГКР, відкритій ділянці місцевості поблизу с. Лагоди Полтавського району Полтавської області, за результатами перевірки було визнано речовими доказами та вилучено в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, окрім іншого, все обладнання, яке належить ТОВ "Сервіс Ойл", у тому числі об`єкт оренди за договором оренди №71-СО та договором суборенди №71-НГЕН, а також бурильні труби ТБПК (IEU) 139,7мм згідно переліку

Передача вищезазначеного майна в користування у подальшому (06.11.2023) була оформлена між сторонами актом приймання-передачі майна в оренду №22 від 06.11.2023 до договору оренди №71-СО від 01.07.2023.

Дослідивши наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 06.11.2023 №22, а також зміст резолютивної частини ухвали Київського районного суду м. Полтави від 14.12.2023 у справі №552/4830/23 про накладення арешту на майно ТОВ "Сервіс Ойл", судом встановлено, що перелік майна, яке було виявлено та вилучено 01.11.2023 детективами ТУ БЕБ у Полтавській області в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні на виробничих базах відповідача і третьої особи, а також розташоване на бурових майданчиків, відповідає тому майну, яке є предметом договору оренди №71-СО від 01.07.2023, а також було передане позивачем відповідачу за актом приймання-передачі №22 від 06.11.2023 до договору оренди.

Суд зазначає, що станом на момент проведення ТУ БЕБ у Полтавській області перевірки 01.11.2023 значене майно не було в користуванні відповідача та третьої особи, однак знаходилось на виробничих базах орендаря та бурових майданчиках, також було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та тимчасово вилучено відповідно до ст. 167 КПК України, а також передано на відповідальне зберігання ТОВ "Нафтогазенергія", що підтверджується актами приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 01.11.2023 та змістом ухвали Київського районного суду м. Полтави від 14.12.2023.

Водночас, факт того, що позивач та відповідач 06.11.2023 підписали акт приймання-передачі майна в оренду №22, сам по собі не свідчить про те, що станом на 01.11.2023 таке майно не знаходилося на виробничих майданчиках відповідача та третьої особи, не було оглянуто детективами ТУ БЕБ у Полтавській області під час перевірки 01.11.2023 та не було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та тимчасово вилучено у третьої особи.

У справі відсутні будь-які докази, з яких можливо встановити те, що вказане у акті №22 від 06.11.2023 не перебувало на виробничих майданчиках орендаря станом на 01.11.2023 та не було вилучено в ході кримінального провадження. Позивачем в свою чергу наведеного не спростовано.

Окрім того, позивачем не було надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач (орендар) та тертя особа (суборендар) фактично користувалися після 01.11.2023 об`єктами оренди (бурильним обладнанням), яке зазначено в акті №22 від 06.11.2023 до договору.

Позовні вимоги про стягнення неустойки заявлені позивачем за неповерення відповідачем орендованого обладнання за Договором №71-СО від 01.07.2023 за період з 14.12.2023 по 31.05.2024.

В обгрунтування того, що обладнання, яке є предметом вказаного договору і передано в оренду за актом №22 від 06.11.2023 не вилучалось ТУ БЕБ у Полтавській області і відповідно могло бути повернуто відповідачем позивачем наданий:

- лист ТУ БЕБ у Полтавській області від 26.09.2024 вих. № 01/209 ( а.с. 159 т.1), який залучений до заперечень позивача ( а.с. 152-166 т.1), відповідно до якого у ході досудового розлідування у кримінальному провадженні № 12022170000000098 після 01.11.2023 Бурильний інструмент ТБПК (IEU) 139,7 мм (5) S-135/G-105 у ТОВ "Ендейвер" не вилучався та речовим доказом не визнавався;

- лист Полтавської обласної прокуратури №08-7474ВИХ-24 від 25.10.2024 відповідно до якого у ході досудового розлідування у кримінальному провадженні № 12022170000000098 після 01.11.2023 Бурильний інструмент ТБПК (IEU) 139,7 мм (5) S-135/G-105 у ТОВ "Ендейвер" не вилучався та речовим доказом не визнавався.

Вказані листи не спростовують факту вилучення ТУ БЕБ у Полтавській області з подальшою його передачею на відповідальне зберігання орендованого майна , адже майно яке передано в оренду за Договором від 01.07.2023 № 71-СО було вилучене і набуло статус речових доказів саме 01.11.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України, для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 цього Кодексу, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання. Тобто потрібно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

З огляду на вищевикладене, враховуючи неможливість виконання ТОВ "Ендейвер" зобов`язання з повернення майна через обставини за які він не може відповідати (зокрема у зв`язку з вилученням об`єкту оренди, визнанням його речовим доказом та арештом в рамках кримінального провадження), як наслідок, відсутність вини орендаря у неповерненні об`єкту оренди, підстави для застосування до ТОВ "Ендейвер" неустойки, передбаченої ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України відсутні.

Посилання позивачем у тексті позовної заяви на про те, що між сторонами існує спір щодо стягнення заборгованості за Договором №71 СО за період з серпень-вересень 2023, який розглядається Господарським судом Полтавської області у справі № № 917/387/24 є безпідставник так як справа № 917/387/24 згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень відкрита за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» ( код ЄДРПОУ 03351912) до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» ( код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Газопромислове управління «Полтавагазвидобування» ( код ЄДРПОУ 00153100) про стягнення 789 981,76 грн.

Також в тексті позову позивач посилається на обставини справи № 917/612/24 за позовом ТОВ "Сервіс Ойл" до ТОВ "Ендейвер" про стягнення з відповідача заборгованості за договором найму (оренди) обладнання №71-СО від 01.07.2023 за період листопад 2023 та 13 днів грудня 2023 , які судом прийнято до уваги, про що зазначено вище.

Посилання позивачем у відповіді на відзив ( а.с. 85-87 т.1) на рішення у господарських справах № 917/61/24 від 09.04.2024 та № 917/374/24 від 29.04.2024 судом до уваги не приймається так як у справі № 917/61/24 спірні правовідносини виникли згідно Договору про надання послуг № ENDV/SOIL-11/2021/19 від 20 грудня 2021, а у справі № 917/374/24 спірні правовідносини виникли згідно Договору № 57-СО від 29.06.2023.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010.)

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням всіх вказаних обставин у їх сукупності, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та підлягають відхиленню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи відхилення судом позову, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 19.06.2025

Суддя Ореховська О.О.