Постанова від 11.06.2025 по справі 911/1484/23

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/1484/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Студенця В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідачів - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про прийняття додаткової постанови з розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

з розгляду касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Шапран В.В., Буравльов С.І.)

від 19.11.2024

у справі за позовом ОСОБА_1

до: 1) Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине";

2) ОСОБА_2 ;

3) ОСОБА_3 ;

4) ОСОБА_4 ;

5) ОСОБА_5 ;

6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта";

7) ОСОБА_6 ;

8) ОСОБА_7 ;

9) ОСОБА_8

про визнання недійсним рішення в частині, визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників.

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, скаржниця) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" (далі - Товариство), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта", ОСОБА_6 в якому просила, з урахуванням заяви про зміну предмета позову:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом від 20.03.2023 № 20/03-23 в частині пункту 3 цього рішення щодо виключення позивачки зі складу учасників Товариства;

- визначити статутний капітал Товариства у розмірі 32 511 666,68 грн та частки учасників товариства: ОСОБА_3 33,1350%, що становить 10 772 727,60 грн, ОСОБА_5 25,2434%, що становить 8 207 060,19 грн, ТОВ "Еліта" 23,8720%, що становить 7 761 172,31 грн, ОСОБА_4 10,0333%, що становить 3 262 003,04 грн, ОСОБА_2 6,4193%, що становить 2 087 036,86 грн, ОСОБА_6 0,7997%, що становить 260 000,00 грн, ОСОБА_7 0,3076%, що становить 100 000,00 грн, ОСОБА_8 0,1538%, що становить 50 000,00 грн та ОСОБА_1 0,0359%, що становить 11 666,68 грн.

2. 20.02.2024 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю.

3. 19.11.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.

4. Позивачка оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду. У касаційній скарзі, з посиланням на приписи статей 123, 129 ГПК України заявляла про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, згідно з договором від 05.05.2023 та додатку до нього від 16.04.2024, розраховується виходячи з погодинної ставки за роботу адвоката у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату здійснення кожного платежу. Очікувана сума витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції залежатиме від кількості та тривалості судових засідань, обсягу підготовлених процесуальних документів тощо. Докази щодо розміру таких витрат позивача будуть Суду надані упродовж п`яти днів після ухвалення судового рішення.

5. 27.05.2025 Верховний Суд ухвалив постанову, якою касаційну скаргу задовольнив, постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 скасував, а рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2024 залишив у силі.

6. 02.06.2025 (через систему "Електронний суд", у межах п`ятиденного строку після ухвалення постанови) позивачка звернулася до Верховного Суду з заявою про прийняття додаткової постанови з розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої просить Суд вирішити питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу у сумі 211 200 грн між сторонами у цій справі, понесених у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Разом із заявою про прийняття додаткової постанови про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу позивачка надала копію договору про надання юридичних послуг від 05.05.2023, Додаток №3 від 06.05.2024 до договору про надання юридичних послуг від 05.05.2023, Акт наданих послуг від 29.11.2024 на суму 96 000грн, Додаток № 4 від 16.12.2024 до договору про надання юридичних послуг від 05.05.2023, Акт наданих послуг від 02.06.2025 на суму 115 200 грн.

7. Верховний Суд ухвалою від 03.06.2025 призначив до розгляду заяву про прийняття додаткової постанови з розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/1484/23 у відкритому судовому засіданні на 11.06.2025.

8. 10.06.2025 від Товариства надійшли заперечення на заяву про прийняття додаткової постанови з розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в яких відповідач - 1 просить Суд відмовити у задоволенні заяви, а у разі якщо Суд дійде висновку про її задоволення, зменшити розмір заявлених витрат до 10 000 грн. Також в поданих запереченнях Товариство просить Суд здійснювати розгляд заяви позивачки без участі як Товариства, так і його представника.

9. 11.06.2025 від представника скаржниці - адвоката Простибоженка О.С. надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій просить Суд здійснювати розгляд заяви про прийняття додаткової постанови з розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу без участі заявника та представника заявника за наявними у справі матеріалами.

10. Розглянувши заяву позивачки та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивачки з огляду на таке.

11. Згідно з частиною першою статті 244 ГПК України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

12. Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 цього ж Кодексу однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

13. За змістом частини першої та третьої статті 123 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

14. Відповідно до частин першої та абзацу першого частини другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

15. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

16. Отже, право сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, відшкодувати понесені нею судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу адвоката, передбачене зазначеними нормами закону.

17. Згідно з частиною четвертою статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

18. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 126 цього ж Кодексу для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення цих витрат.

19. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

20. Факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

21. За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

22. Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

23. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

24. Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

25. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

26. За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

27. Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

28. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема, у Главі 63 ЦК України. Зокрема стаття 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

29. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

30. Отже, договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається у письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України; як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна у договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

31. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у договорі таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19, від 16.02.2023 у справі № 911/1779/21, від 16.01.2025 у справі № 921/112/24.

32. Відповідно до частини п`ятої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

33. Водночас за приписами частини шостої цієї ж статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

34. Отже, процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у разі незгоди з розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

35. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

36. На підтвердження обставин понесення позивачкою витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у суді апеляційної та касаційної інстанції та розміру цих витрат остання надала укладений з адвокатським бюро Олега Простибоженка, в особі керуючого бюро адвоката Простибоженка О.С., договір про надання юридичних послуг від 05.05.2023, Додаток №3 від 06.05.2024 до договору про надання юридичних послуг від 05.05.2023, Акт наданих послуг від 29.11.2024 на суму 96 000грн, Додаток № 4 від 16.12.2024 до договору про надання юридичних послуг від 05.05.2023, Акт наданих послуг від 02.06.2025т на суму 115 200 грн.

37. Як вбачається з самого договору про надання юридичних послуг від 05.05.2023 та Додатків №3 та №4 до нього, плата за надання юридичних послуг Виконавцем - адвокатським бюро розраховується, виходячи з погодинної ставки за роботу адвоката у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату здійснення кожного платежу або підписання сторонами акту наданих послуг (в залежності від того, яка дія наступить раніше).

38. Представництво інтересів позивачки як у суді апеляційної інстанції, так і у Верховному Суді у цій справі здійснював адвокат Простибоженко О.С. Адвокат на підтвердження своїх повноважень до касаційної скарги долучив ордер на надання правової допомоги у Верховному Суді і свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Згодом у визначений частиною восьмою статті 129 ГПК України строк надано копії наступних документів: договір про надання юридичних послуг від 05.05.2023, Додаток №3 від 06.05.2024 до договору про надання юридичних послуг від 05.05.2023, Акт наданих послуг від 29.11.2024 на суму 96 000грн, Додаток № 4 від 16.12.2024 до договору про надання юридичних послуг від 05.05.2023, Акт наданих послуг від 02.06.2025 на суму 115 200 грн.

39.При цьому, як свідчать матеріали цієї справи (том 4 аркуш справи 69-73), позивачка у відзиві на апеляційну скаргу також з посиланням на приписи статей 123, 129 ГПК України заявляла про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, згідно з договором від 05.05.2023 та додатку до нього від 06.05.2024, розраховується виходячи з погодинної ставки за роботу адвоката у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату здійснення кожного платежу. Очікувана сума витрат на професійну правничу допомогу буде становитиме не більше 100 000 грн. Докази щодо розміру таких витрат позивача будуть Суду надані упродовж п`яти днів після ухвалення судового рішення.

40. У Актах наданих послуг від 29.11.2024 на суму 96 000грн та від 02.06.2025 на суму 115 200 грн детально обумовлений перелік виконаних адвокатом робіт, направлених на захист інтересів позивачки у судах апеляційної та касаційної інстанції та вартість цих послуг, розмір яких заявник просить відшкодувати за рахунок сторін (відповідачів) у цій справі.

41. Колегія судів зазначає, що подані позивачкою докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сукупності відповідають вимогам статей 73, 75 - 79 ГПК України.

42. Водночас у частині п`ятій статті 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

43. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

44. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу. Зокрема, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/164/21).

45. Товариство висловило заперечення з посиланням на те, що при визначенні суми заявлених до стягнення витрат позивачка не дотрималася вимог щодо їх співмірності зі складністю справи, розумності та обсягом наданих послуг, оскільки позиція у справі була сталою та не зазнала змін під час розгляду справи. До того вважає завищеним розмір заявлених витрат.

46. Суд враховує, що правова позиція позивачки була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Простибоженко О.С. надавав правову допомогу позивачки у судах першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Отже підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи.

Колегія суддів вважає, що складність виконаних адвокатом позивачки робіт (наданих послуг) з надання Замовнику юридичних послуг в судах апеляційної та касаційної інстанцій не є співмірною із заявленим розміром витрат на правничу допомогу (загальна суму 211 200 грн).

Суд звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

47. Аналіз змісту описаних робіт в Актах послуг від 29.11.2024 на суму 96 000грн та від 02.06.2025 на суму 115 200 грн свідчить, що адвокат позивачки визначив лише один критерій для визначення суми, яка підлягає до сплати - розраховується, виходячи з погодинної ставки за роботу адвоката у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату здійснення кожного платежу. Разом з тим заявник не обґрунтував розміру заявленої суми до стягнення з урахуванням того, що такі витрати є не лише фактичними, але й розумними у своєму розмірі та неминучими.

48. Колегія суддів вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 211 200 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, а отже, їх розмір є необґрунтованим.

49. Отже, враховуючи наведене, оцінивши доводи заяви позивачки про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та заперечення, зважаючи на зазначені вище критерії їх оцінки та керуючись статтями 2, 123, 80, частиною четвертою статті 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що на користь ОСОБА_1 слід стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою у суді апеляційної та касаційної інстанцій.

50. Суд вважає розумним покласти на Товариство з додатковою відповідальністю "Терезине" у повному обсязі (не розподіляючи його між всіма учасниками товариства), адже вважає, що саме внаслідок неправомірних дій зазначеного товариства виник спір, а тому і витрати на професійну правничу допомогу мають бути покладені в повному обсязі на відповідача 1 - Товариство з додатковою відповідальністю "Терезине".

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови з розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" (09133, Київська обл., Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, буд. 2, код: 05407982) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 80 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної та касаційної інстанцій.

3. В іншій частині у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець