Рішення від 30.04.2025 по справі 320/9629/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року справа №320/9629/24

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАСТЕРБУД»" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАСТЕРБУД» із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.05.2023 року №8786678/38564824 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 31.01.2023 року на загальну суму 135 652,16 грн. з урахуванням ПДВ;

- визнати протиправним і скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.05.2023 року №8803146/38564824 про відмову в реєстрації податкової накладної № 69 від 31.10.2022 року на загальну суму 155 236,07 грн. з урахуванням ПДВ;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкову накладну № 6 від 31.01.2023 року на загальну суму 135 652,16 грн. з урахуванням ПДВ та податкову накладну № 69 від 31.10.2022 року на загальну суму 155 236,07 грн. з урахуванням ПДВ датами їх фактичного надходження на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАСТЕРБУД» було подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 31.01.2023 та податкову накладну № 69 від 31.10.2022, однак рішеннями від 10.05.2023 року №8786678/38564824 та від 12.05.2023 року №8803146/38564824 було відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Позивач зазначив, що ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірне рішення було прийнято необґрунтовано та протиправно.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідачів подав відзиви на позовну заяву, в яких заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що подані позивачем пояснення не у повному обсязі підтверджують господарську операцію, у зв`язку з чим відмовлено у реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАСТЕРБУД» (код за ЄДРПОУ 38564824) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 14.06.2013 року за №1355 102 0000 004478. Взято на облік, як платника податку у ГУ ДПС у Київській області від 17.06.2013 за № 10291304872.

Зареєстровано платником податку на додану вартість 01.10.2020. Індивідуальний податковий номер 385648210293.

Основний вид економічної діяльності: 41.10 Організація будівництва будівель.

Також видами економічної діяльності Позивача є: 41.20. Будівництво житлових і нежитлових будівель; 68.10. Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.73. Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Для здійснення своєї господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАСТЕРБУД» використовує наступні орендоване приміщення та земельну ділянку:

Відповідно до Договору оренди (нежитлового офісного приміщення) №1321/БКМ від 13.10.2021 року укладеного між ТОВ «Альянс Новобуд» (Орендар) (код ЄДРПОУ 35326295) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАЙСТЕРБУД» (Суборендар) про наступне:

«Орендодавець надає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення №б/н площею 5 кв.м, що знаходиться за адресою : Київська область місто Бровари, вулиця Чорновола В`ячеслава, буд. № 8-А. Термін дії договору оренди складає з 13.10.2021 по 13.09.2024 (включно).»

Відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 19.11.2013 року між ТОВ «Постійно-діючий будівельний поїзд №2» (Суборендодавець) (код ЄДРПОУ 01354697) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАЙСТЕРБУД» (Субрендар) сторони домовилися про наступне:

«Суборендодавець відповідно до рішення сесії Броварської міської ради від 04.07.2013 року №979-36-06 надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,4617 га, для розміщення багатоквартирної житлової забудови - землі житлової забудови, на території 2 мікрорайону IV житлового району по вул. Київській.

Виконання послуги з суборенди земельної ділянки підтверджується Актом надання послуг №15 від 31.01.2023 року на загальну суму 113 043,47 грн. (сто тринадцять тисяч сорок три гривні, 47 копійок) без ПДВ.

Для здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАСТЕРБУД» укладено Договір №01/08-18 про реалізацію будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями від 01.08.2018 року із ПП «АЛЬЯНС НОВОБУД».

31 січня 2023 року між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАЙСТЕРБУД» та ПП «АЛЬЯНС НОВОБУД» складено Акт №6 здачі-приймання робіт (надання послуг). Акт складено на підставі Договору №01/08-18 про реалізацію будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями від 01.08.2018 року на «Компенсацію вартості суборенди земельної ділянки 1,4617 га за січень 2023 року на об`єкті «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями, Київська область, м. Бровари, територія 2 мікрорайону IV житлового району по вул. Київській» на загальну суму 135 652,16 грн. (Сто тридцять п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві гривні 16 копійок.) в тому числі ПДВ у сумі 22 608,69 грн. (Двадцять дві тисячі шістсот вісім гривень 69 копійок).

По факту надання послуг 31.01.2023 на суму 135 652,16 грн, згідно Акту здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України сформовано та відправлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 6 від 31.01.2023 р. на загальну суму 135 652,16 грн., сума ПДВ - 22 608,69 грн., реєстрація якої зупинена.

Причиною зупинки реєстрації податкової накладної є: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/ послуг 68.20, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Головне управління ДПС у Київській області прийняло рішення від 10.05.2023 року №8786678/38564824 про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАЙСТЕРБУД» укладено договір №93-E від 18.08.2022р. із ТОВ «УКРАЇНСЬКА ТОРГОВА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» про постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок.

Оплата рахунків за Договором здійснюється ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАЙСТЕРБУД» у строк, визначений у рахунку, який не може бути більшим 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 3 (трьох) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку.

За жовтень 2022 року ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАЙСТЕРБУД» сплатило на розрахунковий рахунок ТОВ «УКРАЇНСЬКА ТОРГОВА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» 168 986,14 грн, в тому числі ПДВ 28 164,36 грн, що підтверджується платіжним дорученням №246 від 13.10.2022 року на суму 34 895,14 грн, платіжним дорученням №249 від 18.10.2022 року на суму 63 291,00 грн, платіжним дорученням № 252 від 27.10.2022 року на суму 70 800,00 грн.

ТОВ «УКРАЇНСЬКА ТОРГОВА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» виписано та відправлено на реєстрацію зведену податкову накладну від 31.10.2022 року № 60 на загальну суму 168 986,14 грн., в тому числі ПДВ 28 164,36 грн.

Актом прийому-передачі № 009322101 від 31.10.2022 року на постачання електричної енергії на ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАЙСТЕРБУД» від ТОВ «УТЕК» у жовтні 2022 року на загальну суму 155 236,07 грн. в т.ч. ПДВ 25 872, 68 грн.

По факту надання послуг 31.10.2022 на загальну суму 155 236,07 грн. в т.ч. ПДВ 25 872, 68 грн. згідно Акту здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідно до п.187.1 ст.187 ПКУ сформовано та відправлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 69 від 31.10.2022 р., реєстрація якої зупинена.

Причиною зупинки реєстрації податкової накладної є: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/ послуг 41.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Головне управління ДПС у Київській області прийняло рішення від 12.05.2023 року №8803146/38564824 про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважаючи наведені рішення контролюючого органу протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Так, відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так, згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

Зокрема, пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних, слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію розрахунку коригування, критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165, як вже зазначалось судом.

Так, у додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема пункт 1 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

В порушенні норм 10-11 Порядку № 1165, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Критерій пункту 1 у додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач послався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Вказані недоліки квитанцій, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідача, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Попри це, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів.

В той же час, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В даному ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції.

Разом із тим, рішеннями від 10.05.2023 року №8786678/38564824 та від 12.05.2023 року №8803146/38564824 позивачу відмовлено в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, як свідчить зміст оскаржуваних рішень, підставою для їх прийняття слугувало "Ненадання/часткове наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, а також надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Із наведеного слідує, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних та не зазначено конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття.

Суд зазначає, що оскільки позивачем було надано достатній для прийняття позитивних рішень комісією, обсяг документів, а також зважаючи на відсутність доказів того, що такі документи були складені/оформлені із порушенням законодавства, у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналіз вищевказаних норм права дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними ж вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У даній спірній ситуації, з огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів з метою вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних, не наведення чітких і зрозумілих мотивів для не врахування як належних і достатніх поданих позивачем пакетів документів, суди дійшли висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №826/10649/17, від 28.10.2019 у справі №640/983/19, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а та від 28.06.2024 №1640/2358/18.

Слід також враховувати, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання розрахунків коригувань до податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкових накладних.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

В даному випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішень від 10.05.2023 року №8786678/38564824 та від 12.05.2023 року №8803146/38564824.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунку коригування до податкових накладних.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі податкових накладних від 10.05.2023 року №8786678/38564824 та від 12.05.2023 року №8803146/38564824 про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 31.01.2023 та податкову накладну № 69 від 31.10.2022, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

В той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

В даному випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних № 6 від 31.01.2023 та № 69 від 31.10.2022, в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 6 від 31.01.2023 та № 69 від 31.10.2022в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо заяви позивача про компенсацію судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 50 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У свою чергу, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, на переконання колегії суддів, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

01.06.2023 між адвокатом Ракітовим Олексієм Вікторовичем (адвокат) та ТОВ "БУДІВЕЛЬ КОМПАНІЯ «МАЙСТЕРБУД" (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги/ без обмеження повноважень адвоката № 01/06, за умовами якого адвокат зобов`язався надати клієнту адвокатські послуги з усіх юридичних питань, що виникають при здійсненні господарської діяльності клієнта в об`ємі та на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Пунктом 3.1 договору визначено, що сторони погодились з тим, що за послуги адвоката, пов`язані з наданням правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар відповідно до додаткових угод, складених сторонами до цього договору.

Між сторонами було підписано Додаток №1 до договору від 01.06.2023 №01/06 про надання правової допомоги, в якому сторони визначили, що адвокат за дорученням клієнта бере на себе зобов`язання з надання таких послуг:

- підготування скарги та додатків до неї до ДПС по процедурі адміністративного оскарження;

- збір та вивчення матеріалів для підготування позовної заяви: розробка правової позиції; звірення правової позиції з існуючою судовою практикою України; звірення правової позиції з існуючою судовою практикою ЄСПЛ;

- формування документів та доказів по справі (додатків до позову);

- формування платіжного доручення про сплату судового збору та оформлення його в банківській установі відповідно до вимог чинного законодавства;

- формування інших додатків до позовної заяви;

- складання та оформлення позовної заяви;

- подача позовної заяви в суд;

- представництво інтересів клієнта в суді: участь адвоката в судових засіданнях; подача клопотань; відповіді на відзив; заперечень, документів на вимогу ухвали суду та інших процесуальних документів.

Пунктом 2.1 додатку визначено, що вартість гонорару адвоката за цим договором складає 50 000, 00 грн. - за представництво в Київському окружному адміністративному суді.

Позивачем на підтвердження надання адвокатом послуг додано до матеріалів справи акт приймання-передачі №1 до додатку №1 до договору від 01.06.2023 №01/06 та детальний опис наданих послуг, виконаних робіт, за якими адвокатом було надано позивачу відповідні послуги.

Суд враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Так, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг (написання та подання позову з додатками, клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд вважає, що справедливою та співмірною сумою витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в Київському окружному адміністративному суді є 5 000,00 грн.

Такий висновок, на переконання суду, повністю відповідає згаданим вище принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності, які повинні бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.05.2023 року №8786678/38564824 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 31.01.2023 року на загальну суму 135 652,16 грн. з урахуванням ПДВ.

Визнати протиправним і скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.05.2023 року №8803146/38564824 про відмову в реєстрації податкової накладної № 69 від 31.10.2022 року на загальну суму 155 236,07 грн. з урахуванням ПДВ.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкову накладну № 6 від 31.01.2023 року на загальну суму 135 652,16 грн. з урахуванням ПДВ та податкову накладну № 69 від 31.10.2022 року на загальну суму 155 236,07 грн. з урахуванням ПДВ датами їх фактичного надходження на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬ КОМПАНІЯ «МАЙСТЕРБУД" судовий збір у розмірі 4363 (чотири тисячі триста шістдесят три) грн. 35 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС в Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.