Рішення від 19.06.2025 по справі 600/1220/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1220/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Буковина" до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Соник В.В. звернувся до суду в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Буковина", у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №072242 від 20.02.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.

1.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятої відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000грн за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зокрема, позивач вказує на те, що законодавством чітко визначено, що водій має мати при собі або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Натомість, контролюючим органом під час здійснення перевірки не враховано надану водієм роздруківку даних тахографа. Також, зазначає, що у постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу вказано особу, яка не працює у ТОВ "Велес Буковина", а саме Грулигу В.І.

1.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Представник відповідача у встановлений законом строк подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зазначає, що картка водія та роздруківка на паперовому носії про роботу та відпочинок водія - це взаємозалежні документи, при відсутності одного з них неможливо здійснити перевірку режиму праці та відпочинку водія, у зв`язку з чим відсутність хоч одного з цих документів при здійснені внутрішніх вантажних перевезень, свідчить про відсутність документів передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що тягне за собою відповідальність за абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». За таких обставин відповідачем правомірно винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Ухвалою суду від 25.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду 27.03.2024 представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

10.01.2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено рейдову перевірку (перевірка на дорозі) на підставі направлення на рейдову перевірку від 08.01.2024 року №000195 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області.

В ході перевірки, проведеної старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Нагорським А.В. та Обиходом Д.А., відповідно до Порядку №1567, 10.01.2024 року на автодорозі М - 06 Київ - Чоп Житомирська обл. 87 км. перевірено транспортний засіб марки «Volvo FH 13» реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 та спеціалізований причіп марки «Krone 22» реєстраційний номер НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 під керуванням водія - ОСОБА_1 , транспортний засіб використовує в своїй діяльності ТОВ «Велес Буковина».

З результатами здійсненої перевірки виявлено факт порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт при здійсненні внутрішніх вантажних перевезень, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частини 1 перевезення вантажів без наявності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» а саме: щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія на цифровому носії за попередні 28 (двадцять вісім) днів та поточний день - картки водія, чим порушено вимоги наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010 року, №385 від 24.06.2010 року.

За результатами перевірки 10.01.2024 року складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом №007117.

На підставі вказаного акта перевірки начальником відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області 20.02.2024 винесено постанову №072242, якою до ТОВ «Велес Буковина» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 гривень за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Вважаючи дану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон України №2344-ІІІ).

Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За змістом статті 1 Закону №2344-ІII рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

За змістом п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктами 2, 12 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Статтею 1 Закону №2344-ІІІ визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-ІІІ та п.2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ст. 48 Закону № 2344).

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст.18 Закону №2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).

Пунктом 1.3 Положення №340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до п.1.1. Інструкції №385 її розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт, "Про дорожній рух".

Згідно з п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

Згідно з п. 6.1 Положення № 340 водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

11.10.2005 набув чинності Закон України № 2819-IV від 07.09.2005 "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)".

20.12.2010 набрала чинності Поправка № 6 до ЄУТР у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланка підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, норми ЄУТР розмежовують такі документи як реєстраційний листок та роздруківка.

Суд зазначає, що щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія - це тахокарти, які використовуються в аналоговому тахографі. У свою чергу, для цифрових тахографів не використовуються щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія. Для такого приладу необхідно використовувати карту водія, роздруківку на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія.

У спірних правовідносинах транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, що сторонами не заперечується. У свою чергу, для цифрового тахографа щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку не використовуються, а необхідними є інші документи.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17, аналіз положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством. 3 урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбаченого Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв 'язку України №340 від 07.06.2010.

Отже, передбачений у ст.48 Закону №2344-III перелік документів не є вичерпним.

Роздруківка даних роботи тахографа належить до категорії «інші документи, передбачені законодавством» посилання на що містить ст.48 Закону № 2344-ІІІ.

Пункт 3.3 Інструкції №385 зобов`язує водія транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечувати його правильну експлуатацію та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа, а у разі використання цифрового тахографа використовувати особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом з метою відображення (роздруківки) даних про режим роботи та відпочинку та їх зберігання.

Водій транспортного засобу зобов`язаний на вимогу інспектора роздрукувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок, тобто надати документи, які передбачені частиною другою статті 48 Закону №2344-ІІІ, з метою перевірки дотримання режиму праці та відпочинку.

У спірному випадку позивач вважає, що водієві під час перевезення вантажів достатньо мати картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, незалежно від того, чи використовується (міститься) картка водія у цифровому тахографі. Однак з таким твердженням позивача суд не погоджується, оскільки відповідно до пунктів 1.4, 3.3 Інструкції №385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі (використовувати особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом), тобто така картка має використовуватися у цифровому тахографі.

У протилежному випадку її призначення не буде виконане, що не дає можливості інспектору перевірити дотримання водієм режиму роботи та відпочинку.

Суд звертає увагу на те, що відсутність роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв обумовлюється невикористанням водієм наявної у нього картки водія, тобто картки контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначеної для використання в цифровому тахографі. Так, водій зобов`язаний вставляти картку водія у слот тахографа та активувати її перед початком кожної поїздки шляхом підтвердження інформації про особу водія, часу та країни, а у разі перетину кордону додавати дані про країну. У такому випадку тахограф фіксує відомості про здійснення водієм перевезення із фіксуванням часу руху та стоянки, швидкості, відстані, обертів шасі. Відтак, використання водієм своєї картки під час поїздки надає можливість роздруковувати на паперовому носії інформацію про його роботу та відпочинок. Водночас, у разі незастосування водієм картки перед початком поїздки та під час руху (не встановлення її у слот та відсутність активації) тахограф фіксує рух транспортного засобу без водія, що унеможливлює отримання інформації про роботу конкретного водія як протягом поточної, так і під час попередніх поїздок.

Відтак, за відсутності необхідних документів, зокрема, у даному випадку особистої картки водія у контрольному пристрої (цифровому тахографі) протягом відповідного проміжку часу, а також роздруківки даних роботи цифрового тахографа за відповідний період, до перевізника може бути застосований адміністративно-господарський штраф на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону.

Суд зауважує, що в даному випадку, під час проведення перевірки 10.01.2024 було встановлено, що карткою водія ОСОБА_1 на час проведення перевірки не було зроблено записів режиму роботи та відпочинку. Тобто, картка водія була відсутня у цифровому тахографі, що не заперечується позивачем.

Так, в акті перевірки від 10.01.2024 №007117 містяться пояснення водія ОСОБА_1 , в яких останній пояснив відсутність карти водія в тахографі тим, що він перегружався у зв`язку із поломкою машини.

При цьому вищевказаний акт перевірки не містить будь-яких заперечень водія з приводу його змісту та вказівки про те, що особиста картка водія на момент перевірки була наявна.

Суд звертає увагу на те, що надання відповідних документів контролюючим органом є обов`язком водія.

Як зазначалося судом вище, нормами чинного законодавства чітко передбачено необхідність використання водіями особистих карток водія та на вимогу посадових осіб контролюючого органу створити відповідний документ та мати його при собі для можливості подальшого надання вказаного документу для перевірки відповідній посадовій особі.

Відповідно до приписів чинного законодавства роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок повинна містити інформацію щодо того водія, який перебуває за кермом, а зазначене можливе тільки за умови використання ним персональної картки водія. Відсутність записів картки водія автоматично тягне за собою висновок про відсутність документа роздруківки на паперовому носії інформації про його ж роботу та відпочинок та картки, що є порушенням вимог ст.48 Закону №2344-III, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 даного Закону.

Так, виготовлення роздруківки даних роботи цифрового тахографа, яким був обладнаний автомобіль на момент перевірки, є неможливим без використання в слоті такого тахографа особистої карти цього водія.

Отже, на момент перевірки водій ОСОБА_1 був зобов`язаний надати перевіряючим свою особисту картку водія і роздруківку даних цифрового тахографа автомобіля.

З огляду на вказане, суд погоджується з доводами відповідача, що картка водія та роздруківка на паперовому носії про роботу та відпочинок водія - це взаємозалежні документи, при відсутності одного з них не можливо здійснити перевірку режиму праці та відпочинку водія, у зв`язку з чим відсутність хоч одного з цих документів при здійсненні внутрішніх вантажних перевезень, свідчить про відсутність документів передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Оскільки на момент перевірки водій ОСОБА_1 не надавав контролюючому органу діючої картки водія, що у свою чергу виключало і наявність відповідної роздруківки з такого тахографу на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок такого водія, то вказаний обов`язок не було виконано, що, в свою чергу, вірно було кваліфіковано як правопорушення, передбачене абз.3 ч.1 статті 60 Закону №2344-ІІІ, а саме: перевезення вантажів за відсутності документів, передбачених статтею 48 Закону №2344-ІІІ.

Доводи позивача щодо того, що водій рухався в режимі out, що дозволяє здійснювати рух без карти в слоті тахографа суд оцінює критично, оскільки вказаний аргумент суперечить нормам пункту 3.3 Інструкції №385, адже вказаним пунктом чітко зазначена імперативна вимога використовувати особисту картку водія кожного дня, протягом якого водій керував транспортним засобом.

Некоректне зазначення в акті перевірки прізвища водія, на думку суду, не спростовує наявності факту правопорушення, оскільки вказаний акт підписано водієм ОСОБА_1 особисто та заперечення на зміст акту водієм не надавались.

5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем вимог законодавства щодо призначення та проведення рейдової перевірки та правомірності винесення постанови від 20.02.2024 №072242 про застосування адміністративно-господарського штрафу за допущені порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а тому підстави для її скасування відсутні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес Буковина" (вул.Руська, буд.245, кв. 14, м.Чернівці, 58023 ЄДРПОУ 37273350);

Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області (вул. Руська, 248У, м.Чернівці, 58023 ЄДРПОУ 39816845).

Суддя В.О. Кушнір