Постанова від 19.06.2025 по справі 140/4931/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/4931/25 пров. № А/857/21078/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року про повернення заяви, головуючий суддя Денисюк Р.С., постановлена у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіршак» про стягнення коштів за податковим боргом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ГУ ДПС у Волинській області звернулося в суд з заявою до ТзОВ «Аіршак», в якому просило стягнути кошти за податковим боргом в сумі 463 286,00 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 року заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків (із зазначенням способу їх усунення) - до 12:00 год. 13.05.2025 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року заяву Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Аіршак про стягнення коштів за податковим боргом та додані до неї документи повернуто заявнику.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ГУ ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідачу було надісланоподаткову вимогу №0004224-1304-0320 від 21.03.2025 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0601127244166. Додаткових вимог до надсилання податкової вимоги (зокрема, зазначення в рекомендованому повідомленні про вручення потовоговідправленняреквізитів документа, що надсилається) податкове законодавство не місить.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не надано належних доказів надіслання платнику податків податкової вимоги форми Ю №0004224-1304-0320 від 21.03.2025 року, а надання суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (номер відправлення 06011272441 66) з відміткою про його вручення 11.04.2025 року не вказує про вручення ТзОВ «Аіршак» саме податкової вимоги форми Ю №0004224-1304-0320 від 21.03.2025 року.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Статтею 283 КАС України визначено особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів.

Так, за правилами вказаної статті провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо:

1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях платника податків;

2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

3) надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;

4) зобов`язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим;

5) стягнення коштів за податковим боргом;

6) зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на податковий орган;

7) встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Заявником у якості підстави, що зумовила звернення до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом, поданою в порядку статті 283 КАС України зазначено виникнення податкового боргу та сплив 30 днів з дня вручення податкової вимоги форми «Ю» №0004224-1304-0320 від 21.03.2025 року.

Заявником до матеріалів заяви додано копію податкової вимоги форми «Ю» №0004224-1304-0320 від 21.03.2025 року та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Порядок надсилання (вручення контролюючими органами податкових вимог платникам податків регулюються Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженним наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року № 610.

Пунктом 7 розділу IV зазначеного Порядку встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, заявником подано заяву та вичерпний перелік документів, передбачених ст. 283 КАС України, відтак у суду були відсутні підстави для повернення заяви про стягнення коштів за податковим боргом.

При цьому, в разі встановлення обставин ненадсилання податковим органом платнику податків податкової вимоги є підставою для відмови в задоволенні такої заяви, оскільки стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення заяви, чим допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 283, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року про повернення заяви у справі №140/4931/25 скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар Т. В. Онишкевич