Рішення від 10.06.2025 по справі 908/281/25

номер провадження справи 33/13/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2025 Справа № 908/281/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,

при секретарі судового засіданні Драковцевій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/281/25

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Народний (вул. Південноукраїнська, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 43508342)

до відповідача-1: Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 23-а, ідентифікаційний код 22144952)

до відповідача-2: Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915)

про стягнення 1107516,42 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Комурзанов М.І., витяг з ЄДР;

від відповідача-1: Яковенко В.І., довіреність №1 від 02.01.2025

від відповідача-2: Клімова А.В., довіреність №5 від 02.01.2025; Король С.Ю., посвідчення №1597 від 16.05.2024;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Народний з позовом до відповідачів: Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради та Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про солідарне стягнення 1107516,42 грн., з яких 837106,40 грн. - заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання, 55451,29 грн. 3% річних, 214958,73 грн. - інфляційні втрати.

Позов заявлено на підставі ст. 382, 385, 509, 526, 610, 625, 642, Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 13, 15, 17, 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, ст. ст. 1, 13, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.02.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

18.02.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків з уточненою позовною заявою, в якій уточнено місцезнаходження відповідача-1: 69006, м. Запоріжжя, вул.Фанатська, буд. 23-а та наведено пояснення з правовим обґрунтуванням щодо визначення в якості відповідача-2 Територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та вимоги про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів.

Ухвалою суду від 20.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду з урахуванням наданих уточнень та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/13/25, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.03.2025 об 11 год. 00 хв.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін 20.02.2025 о 21 год. 15 хв., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

06.03.2025 від відповідача-1 надійшов відзив, відповідно до якого відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позову.

07.03.2025 від відповідача-2 надійшов відзив, відповідно до якого відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову.

13.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні 18.03.2025 були присутні представники позивача та відповідача-1, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Представник відповідача-1 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для подання додаткових доказів.

Представник позивача не заперечив проти відкладення підготовчого засідання.

З метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, для надання можливості відповідачу-1 подати додаткові докази, ухвалою суду від 18.03.2025 відкладено підготовче засідання на 15.04.2025 о 10 год. 30 хв.

24.03.2025 від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

14.04.2025 від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 15.04.2025 були присутні представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення судового засідання для ознайомлення з додатковими поясненнями відповідача-1.

З метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, для надання можливості позивачу ознайомитись з додатковими поясненнями відповідача-1, ухвалою суду від 15.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 06.05.2025 об 11 год. 00 хв.

06.05.2025 від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному (до клопотання додані докази на підтвердження цих обставин). Також у клопотанні відповідач-1 повідомив про намір подати додаткові пояснення.

06.05.2025 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 06.05.2025 були присутні представники позивача та відповідача-2, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Суд повідомив про надходження від відповідача-1 клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням його представника на лікарняному.

Представник позивача вирішення цього клопотання залишив на розсуду суду.

Представник відповідача-2 просив задовольнити клопотання відповідача-1.

Суд повідомив про надходження від позивача заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача-2 зазначив, що відповідач-2 не отримував заяву про зменшення розміру позовних вимог.

З метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи суд задовольнив клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 06.05.2025 відкладено підготовче засідання 20.05.2025 о 09 год. 30 хв., ухвалено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог розглянути в наступному судовому засіданні.

19.05.2025 від позивача надійшла заява про повернення судового збору, відповідно до якої позивач просить повернути надмірно сплачений судовий збір в розмірі 10410,80 грн.

20.05.2025 від відповідача-2 надійшли заперечення на заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. У запереченнях відповідач-2 просив заяву про зменшення розміру позовних вимог повернути позивачу без розгляду.

В судовому засіданні 20.05.2025 були присутні представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Представник позивача оголосив заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до заяви позивач просить солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 413463,17 грн., з яких 304802,40 грн. - заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання, 21715,87 грн. 3% річних, 86944,90 грн. інфляційні втрати. Таким чином, позивач зменшив суму заборгованості по внескам та платежам співвласників об`єднання, зменшив суму 3% річних та інфляційних втрат.

Представник відповідача-2 повідомив про подання заперечень на заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, просив заяву повернути позивачу без розгляду.

Представник відповідача-1 підтримав доводи відповідача-2.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, ухвалив розглядати наступні позовні вимоги про солідарне стягнення 413463,17 грн., з яких 304802,40 грн. заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання, 21715,87 грн. 3% річних, 86944,90грн. - інфляційні втрати.

Представник відповідача-1 просив перенести розгляд справи для подання додаткових доказів.

Для надання можливості відповідачу-1 подати докази суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 21.05.2025 о 10 год. 00 хв.

20.05.2025 від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів.

В судовому засіданні 21.05.2025 були присутні представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Суд повідомив про надходження від відповідача-1 клопотання про долучення доказів, а саме: витягу з акту приймання-передачі основних засобів №1 від 03.04.2025 та акту прийняття-передачі об`єкта в управління (з балансу) від 03.08.2020.

Представник відповідача-1 просив долучити докази до матеріалів справи.

Суд задовольнив клопотання відповідача-1, зазначені докази долучив до матеріалів справи.

Представники сторін заявили про відсутність інших доказів, окрім тих, які надані до матеріалів справи.

Суд дійшов висновку, що питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, судом вирішені і наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Ухвалою від 21.05.2025 закрито підготовче провадження у справі №908/281/25 та призначено справу №908/281/25 до розгляду по суті на 10.06.2025 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 10.06.2025 були присутні представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами програмно-апаратним комплексом Акорд.

Представники відповідачів 1 і 2 в судовому засіданні просили відмовити у задоволені позовних вимог.

У судовому засіданні 10.06.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення: у задоволенні позову відмовити, повернути позивачу з Державного бюджету України суму 10410,80 грн. судового збору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.02.2020 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Народний (позивач) по вул. Південноукраїнській будинку №11 у м. Запоріжжі.

22.02.2020 відбулися установчі збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Народний по вул. Південноукраїнській будинку №11 у м. Запоріжжі, на яких прийняті рішення, оформлені протоколом №1 установчих зборів.

З питання 3 порядку денного установчих зборів прийнято рішення про затвердження кошторису Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Народний на 2020 рік, розміру і порядку сплати внесків, зокрема для нежитлових приміщень, більших за 60 кв.м. 15 грн. (14,25 грн. за попередню оплату та 15,75 грн. за несвоєчасну оплату) за 1 кв.м. приміщення. Встановлено строк сплати внесків до 20 числа наступного місяця.

За територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради зареєстроване право власності на житловий будинок 11 за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вулиця Південноукраїнська, на праві комунальної власності (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 598192423101, номер запису про право власності 9066764), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.02.2024, індексний номер 366300331. Підставою виникнення права власності вказано Свідоцтво про право власності серії СА №001461, видане 12.12.2002 Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради. Зазначене свідоцтво видано на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.06.2002 № 199/1.

У листі від 08.05.2024 № ІЗ-11 КП "Запоріжремсервіс" повідомив позивача, що житловий будинок 11 по вул. Південноукраїнська обліковується в господарському віданні в цілому у КП "Запоріжремсервіс".

Відповідно до рішення Запорізької міської ради № 66 від 07.12.2022 «Про реорганізацію Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради шляхом приєднання до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради» встановлено, що Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради є повним правонаступником всіх прав та обов`язків Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради. До комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради переходять все майно, майнові та немайнові права та обов`язки, у тому числі відносно найманих працівників комунального підприємства, що припиняється.

Позивач вказує, що в будинку 11 по вул. Південноукраїнська, м Запоріжжя, розташоване нежитлове приміщення підвалу (літ. А 4,5) - найпростіше укриття загальною площею 1073,20 м. кв., яке мало статус комунальної власності, закріпленої за Комунальним підприємством «Запоріжремсервіс» - балансоутримувач, як захисна споруда цивільного захисту відповідно до розпорядження міського голови №170р від 06.06.2019 "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 26.06.2017 №229р «Про створення фонду захисних споруд цивільного захисту в м. Запоріжжі» (пункт 68).

Також позивач вказує, що відповідне приміщення зазначене як укриття на 1000 осіб комунальна власність КП "Запоріжремсервіс" у Переліку сховищ та протирадіаційних укриттів м. Запоріжжя згідно діючого посилання на сайті Запорізької міської Ради, але не потрапило до фонду захисних споруд згідно з розпорядженням міського голови від 22.12.2023 №308р.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів (ч. 8 ст. 32 КЦЗ).

06.02.2024 позивач направив на адресу Територіальної громади міста Запоріжжя (відповідач-2) та до КП "Запоріжремсервіс" (відповідача-1) вимогу № 6 від 06.02.2024 про сплату боргу по внесках, в якій просив протягом 10 днів з моменту отримання вимоги сплатити на користь позивача суму боргу за період з 01 серпня 2020 року по 31 січня 2023 року.

01.03.2024 позивачем отримано відповідь за № 675/01-05 від 27.02.2024, в якій КП "Запоріжремсервіс" зазначив, що житловий будинок №11 по вул. Південноукраїнська обліковується в господарському віданні в цілому. Поділу на окремі об`єкти нежитлового приміщення Літ. А4 площею 1073,20 м.кв. не було та окремо нежитлове приміщення їм не передавалось. КП "Запоріжремсервіс" не є власником та/або користувачем цього приміщення. Підстави для сплати внесків та укладення договору відсутні.

Також було зазначено, що відповідно до розпорядження міського голови від 22.12.2023 № 308р "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 29.12.2022 №320р "Про створення фонду захисних споруд цивільного захисту міста Запоріжжя" зі змінами та додатками в додатку №3 укриття за адресою вул. Південноукраїнська, 11 - не зазначено.

14.03.2024 листом вих. № 892/01-05 КП "Запоріжремсервіс" повідомив, що на відповідну дату балансоутримувач нежитлових приміщень в будинку №11 по вул. Південноукраїнська відсутній/не існує. А статус приміщення площею 1073,2 кв.м. - підвал.

З викладених обставин позивачем зроблено висновок, що відповідачами було змінено статус приміщення з укриття/сховища на підвал. А отже відповідачі володіють, розпоряджаються та користуються майном, та наділені всіма правами, наданими законодавством України власнику.

Протокол ОСББ про розмір внесків, перехід на самообслуговування та розірвання договору управління було передано на адресу КП «Запоріжремсервіс» листом від 30.03.2020.

31.07.2020 між КП «Запоріжремсервіс» та ОСББ "Народний" було підписано договір №841-УБ/1 про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком Південноукраїнська, 11.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.08.2020 об`єкта в управління, а саме: будинку по вул. Південноукраїнська, 11, було передано в управління будинок з підвалами у розмірі 1073,20 м.кв. Але при вивченні технічної документації на будинок з першою інвентаризацією 1965 року позивачем встановлено, що загальна площа підвалу складає 688,91 м.кв., які поділяються на спецприміщення - 199,39 м.кв., комори та коридори - 422,79 м.кв., та інше. За даними інвентаризації 21.07.1999, яку надав відповідач-2 разом з додатковими поясненнями, приміщення підвалу вже не зазначені як спецприміщення, а поділені на коридори, кімнати, кладові, туалети, душові. В листі-відповіді ЗМБТІ №1645 від 01.04.2025 зазначено, що згідно інвентаризації 21.07.1999 нежитлові приміщення: VI площею -173,7 м.кв., VII площею - 148,10 м.кв., VIII площею - 29,17 м.кв., X площею - 40,38 м.кв., ХІ площею - 35,26 м.кв. мають призначення "комунально-побутові", що, на думку позивача, свідчить про те, що вони належать до комунальної власності.

Також позивач вважає, що комунальна власність відповідача-2 на вищеназвані нежитлові приміщення підтверджується рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №199/1 від 27.06.2002, на підставі якого було видано свідоцтво про право власності на будинок серії СА №001461 від 12.12.2002, де в додатку 1 вказано про прийняття до комунальної власності м. Запоріжжя нежитлових приміщень площею 654,18 м.кв., з яких вже тоді здавалось 213,05 м.кв. в оренду.

Частина підвалу під другим під`їздом в розмірі 118,8 м.кв. здавалась в оренду як комунальна власність на підставі рішень відповідача-2. Нерухоме майно перебувало у господарському віданні КП "Побутовик" відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.09.2019 № 402/7 «Про передачу об`єктів права комунальної власності в господарське відання комунальному підприємству Побутовик Запорізької міської ради». А КП "Побутовик" здавав в оренду відповідне приміщення Кооперативу «Фантазія» до 31.11.2025, до винесення постанови центральним апеляційним судом по справі № 908/3171/23.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради №86/7 від 29.03.2021 зі всього підвального поверху визнано лише 3,93 м.кв. допоміжним приміщенням.

Також позивач вказує, що частина підвалу, а саме: під першим під`їздом 152 м.кв. (разом з площадкою та сходами) з 26.09.2007 та під третім під`їздом в розмірі 53,3 м.кв. з 20.03.2009 перейшли з комунальної власності в приватну, але відповідачами були записані приватні приміщення у загальну площу як сховища.

З викладеного, на думку позивача, вбачається, що відповідач-2 на свій розсуд змінює призначення приміщення підвалу, відчужує частину підвалу разом з місцями загального користування в приватну власність та здає в оренду частинами.

Позивач погодився з даними інвентаризації 21.07.1999 та взяв за основу для обчислення внесків загальну площу підвалу 686,96 м.кв., від якої відрахував площу приміщень, які перебувають у приватній власності, та площу приміщення, яке здавалось в оренду Кооперативу "Фантазія", звідси вийшла площа: 686,96-118,8-152-53,3= 362,86 м.кв.

Враховуючи викладене, на думку позивача, з серпня 2020 року КП «Запоріжремсервіс» повинен сплачувати внески на утримання будинку згідно розмірів, зазначених у протоколі ОСББ "Народний" (15,00 грн. за 1 кв.м.) за площу підвалу/захисної споруди в розмірі 362,86 м.кв. до 20-го числа наступного місяця.

Розрахунок заборгованості: 362,86 м. кв. *15,00 грн. = 5442,90 грн. на місяць. За період з 01.08.2020 по 31.03.2025 (56 місяців) = 304802,40 грн.

Також позивач нарахував та просить стягнути 3% річних в сумі 21715,87 грн. за період з 01.09.2020 по 19.04.2025 та інфляційні втрати в сумі 86944,90 грн. за період з вересня 2020 року по березень 2025 року.

Спірні правовідносини є господарськими та виникли щодо сплати внесків та платежів співвласників об`єднання багатоквартирного будинку.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України 29.11.2001 № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з ч. ч. 4, 5, 7 ст. 4 Закону України 29.11.2001 № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Згідно з ч. ч. 1 3 ст. 23 Закону України 29.11.2001 № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України.

Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані:

1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку;

2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку;

5) виконувати рішення зборів співвласників.

В силу приписів ч. 1 ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України 29.11.2001 № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

За приписами ч. 2 ст. 7 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Статтею 12 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають:

1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;

2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;

21) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;

3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення;

4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України 29.11.2001 № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 17 Закону України 29.11.2001 № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок.

Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (відповідач-1) відповідно до статуту створене з метою управління багатоквартирними будинками, забезпечення належного утримання, ремонту спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №520 від 01.09.2017 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя» комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради призначено управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі, за об`єктом конкурсу (група будинків) №3, у тому числі за адресою : м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 11.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради № 66 від 07.12.2022 зі змінами «Про реорганізацію комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради приєднання до комунального підприємства «Запоріжремсервіс Запорізької міської ради».

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №494 від 26.08.2016 «Про вилучення об`єктів житлового та нежитлового фонду, об`єктів благоустрою та обладнання з господарського відання МКП «Основаніє» та передачу в господарське відання комунального підприємства «Наше місто» та затвердження актів приймання-передачі» з господарського відання МКП «Основаніє» вилучено та передано в господарське відання КП «Наше місто» об`єкти житлового та нежитлового фонду згідно з додатками 1, 2, 3 до рішення та затверджено акти приймання-передачі.

Згідно ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 визначала балансоутримувача будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

В контексті норм цього закону відповідач-1 не має укладеного договору з власником,

отже в розумінні Закону не є балансоутримувачем будинку.

Відповідно до акту прийняття-передачі об`єкта в управління з 01.08.2020 житловий будинок №11 за адресою м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, передано в управління ОСББ «НАРОДНИЙ» в цілому. Тобто з 01.08.2020 управління, утримання і використання спільного майна співвласників за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 11 здійснює позивач. Усі функції з утримання будинку перейшли до співвласників багатоквартирного будинку через ОСББ «Народний».

Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України 29.11.2001 № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» саме співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права

власності у багатоквартирному будинку», ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Зазначене також підтверджується і судовою практикою, а саме: постановою Верховного Суду України від 28.02.2018 № 200/11264/16-а, в якій зокрема, зазначається «…що після набрання чинності Законом України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» власниками (співвласниками) житлових багатоквартирних будинків є власники квартир або нежитлових приміщень відповідного багатоквартирного будинку, а не територіальна громада міста, а відтак вони не є об`єктами права комунальної власності, а також, що усі повноваження щодо управління багатоквартирним будинком, розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, тощо, належать виключно зборам співвласників відповідного багатоквартирного будинку».

У відповідності з приписами частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З наведеного вбачається, що власником багатоквартирного будинку № 11 по вул.Південноукраїнській у місті Запоріжжі є власники житлових та нежитлових приміщень, розташованих в цьому будинку.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження права комунальної власності на зазначене в позові приміщення підвалу площею 362,86 м.кв. як окремий об`єкт нерухомого майна.

Щодо реєстрації права власності на будинок у цілому за відповідачем-2 суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, забезпечення визнання та захисту державою таких прав врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності.

Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.06.2002 №199/1 «Про прийняття до комунальної власності міста Запоріжжя об`єктів державного житлово-комунального господарства від відкритого акціонерного товариства «Український графіт», згідно з яким прийнято від ВАТ «Український графіт» до комунальної власності будинок №11 по вул. Південноукраїнській у м. Запоріжжі в цілому, вичерпало свою дію фактом передачі до комунальної власності житлової та не житлової площі в складі багатоквартирного будинку.

Водночас, після набрання чинності Законом України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» власниками (співвласниками) житлових багатоквартирних будинків є власники квартир або нежитлових приміщень відповідного багатоквартирного будинку, а не територіальна громада міста, а відтак вони не є об`єктами права комунальної власності, а всі повноваження щодо управління багатоквартирним будинком, розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, тощо, належать виключно зборам співвласників відповідного багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Нежилим є приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №552/7636/14-ц та постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №910/22039/21, від 31.01.2023 у справі № 914/379/21, від 30.06.2022 у справі №906/1227/19.

У багатоквартирних жилих будинках розташовуються і нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять (частина 3 статті 4 Житлового кодексу Української РСР) і в результаті приватизації квартир такого будинку їх мешканцями право власності в останніх на ці приміщення не виникає. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 552/7636/14-ц та постановах Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 914/379/21, від 21.01.2021 у справі № 925/1222/19, від 13.10.2021 у справі № 914/687/20.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від

30.06.2022 у справі № 922/1406/21 зазначено, що « 20. Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку; а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволені побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що належить двом або більше особам (співвласникам), є їх спільним майном на праві спільної власності.

Відповідно до ч. 2 статті 381 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Пунктом 2 статті 10 Закону України від 19.06.1992 № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Відповідно до п. 2 рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 № 4-рп/2004 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_1 та інших громадян про офіційне тлумачення положень п. 2 ст. 10 Закону України № 2482-12 та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього ж Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), у процесі приватизації державного житлового фонду відчужуються не лише квартири, а й допоміжні приміщення. Тому момент виникнення права власності на квартиру є також моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення.

Допоміжні приміщення, такі як підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та інші, безоплатно передаються у спільну власність громадян разом із приватизацією ними квартир або кімнат у багатоквартирних будинках. Право власності на ці допоміжні приміщення не вимагає додаткових дій, таких як створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або вступ до нього. Власники неприватизованих квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина Володимира Гуляка щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України № 2482-12 визначено, що власники квартир у дво- або багатоквартирних житлових будинках та житлових приміщень у гуртожитках, незалежно від підстав набуття права власності, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою.

Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку правового режиму допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

Відповідно до витягу з акту від 03.04.2023 № 1 приймання-передачі у багатоквартирному будинку № 11 по вул. Південноукраїнська відсутні нежитлові приміщення як окремі об`єкти нерухомості, які перебували в господарському віданні КП «Наше місто», а отже і не були передані КП «Запоріжремсервіс».

Крім того, відповідно до акту прийняття-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу) від 03.08.2020 житловий будинок № 11 по вул. Південноукраїнська було передано ОСББ «НАРОДНИЙ» в цілому, у тому числі приміщення підвалу.

Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» вих. №1645 від 01.04.2025 в підвальному поверсі житлового будинку № 11 по вул. Південноукраїнська, м. Запоріжжя, розташовані нежитлові приміщення в кількості 7 шт., з них приміщення №72 та №73, які зареєстровані на праві приватної власності за фізичними особами, а також приміщення № VI, VII, VII, X, XI із функціональним призначенням «комунально-побутове» загальною площею 426,61 кв.м., щодо яких відсутні правовстановлюючі документи.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» було надано план підвального поверху житлового будинку № 11 по вул. Південноукраїнська у м. Запоріжжя, у кому нежитлові приміщення № VI, VII, VII, X, XI підвального поверху у будинку № 11 по вул. Південноукраїнська мають функціональне призначення «комунально-побутове».

Доводи позивача про те, що ознака «комунально-побутове» вказує на приналежність цих приміщень до комунальної власності є помилковими, адже дана ознака вказує тільки на функціональне призначення цих приміщень, як зазначено в графі 4 експлікації приміщень підвального поверху за даними технічної інвентаризації від 21.07.1999.

В матеріалах інвентарної справи відсутні правовстановлюючі документи на вказані приміщення, що свідчить про те, що такі нежитлові приміщення не є окремими об`єктами права власності.

На час державної реєстрації права власності на багатоквартирний будинок № 11 по вул. Південноукраїнській у м. Запоріжжі за Запорізькою міською радою (11.03.2015), законодавчого регулювання відносин, пов`язаних із правом власності на багатоквартирний будинок не існувало, оскільки Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» було прийнято 14.05.2015.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників, не підлягає поділу між ними і співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (включно з допоміжними), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.

Таким чином, допоміжні приміщення стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку одночасно з приватизацією громадянами квартир або придбанням квартир на підставі відповідних цивільно-правових угод.

Аналогічних висновків дійшов і Центральний апеляційний господарський суд у справі

№ 908/3171/23 щодо частини приміщення VI загальною площею 118,8 м.кв. в будинку 11 по вул. Південноукраїнській у м. Запоріжжі, яка здавалась в оренду та згідно інформації з листа ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01.04.2025 № 1645 за своїм функціональним призначенням має статус «комунально-побутове».

Отже, приміщення підвалу в будинку 11 по вул. Південноукраїнській у м. Запоріжжі, які використовуються для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, є допоміжними та перебувають у спільній власності всіх співвласників багатоквартирного будинку по вул. Південноукраїнська, буд. 11.

Позивач посилається на перелік найпростіших укриттів (підвальних приміщень) міста Запоріжжя, затвердженого розпорядженням міського голови від 06.06.2019 № 170р «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 26.06.2017 № 229 р «Про створення фонду захисних споруд цивільного захисту в м. Запоріжжі». Однак розпорядженням міського голови від 29.12.2022 № 320р «Про створення фонду захисних споруд цивільного захисту міста Запоріжжя» визнано таким, що втратило чинність розпорядження міського голови від 26.06.2017 № 229 р «Про створення фонду захисних споруд цивільного захисту в м.Запоріжжя» зі змінами, внесеними розпорядженнями міського голови від 06.06.2019 № 170 р. та від 26.11.2021 № 226р. Починаючи з 29.12.2022 підвальне приміщення (літ А-4,5) загальною площею 1073,20 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, 11 не входить до фонду захисних споруд цивільного захисту міста Запоріжжя, а отже і не вважається найпростішим укриттям.

Таким чином, позивачем не доведено наявність у відповідачів обов`язку, зокрема солідарного, зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території.

У разі якщо позивач вважає, що діями відповідачів порушуються права співвласників будинку на володіння та користування їхнім спільним майном, він не позбавлений права звернутися до суду за захистом з метою усунення перешкод у здійсненні права власності. Однак це не є підставою для виникнення у відповідачів зобов`язань зі сплати внесків і платежів на утримання будинку і прибудинкової території відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України 29.11.2001 № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Враховуючи викладене, в задоволенні позовних вимог до відповідачів суд відмовив.

Згідно з п. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) подана в системі «Електронний суд» та містить вимоги майнового характеру на загальну суму 413463,17 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 413463,17 грн. складає: 413463,17 грн. х 1,5% х 0,8 = 4961,56 грн.

За розгляд позову позивачем оплачено судовий збір у розмірі 16612,75 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №6958-0940-5725-8397 від 31.01.2025. Судовий збір зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується випискою з програми «Діловодство спеціалізованого суду».

Таким чином, переплата судового збору становить 11651,19 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 4961,56 грн. покладаються на позивача, оскільки в задоволенні позову судом відмовлено.

19.05.2025 від позивача надійшла заява про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у сумі 10410,80 грн.

Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд ухвалив повернути позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у сумі 10410,80 грн., сплачений квитанцією про сплату №6958-0940-5725-8397 від 31.01.2025.

Щодо решти суми переплати судового збору в розмірі 1240,39 грн. позивач має право звернутися до суду з відповідним клопотанням про його повернення.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повернути Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Народний (вул. Південноукраїнська, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 43508342) з Державного бюджету України суму 10410,80 грн. (десять тисяч чотириста десять грн. 80 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 20.06.2025.

Суддя М.В. Мірошниченко