Герб України

Рішення від 20.06.2025 по справі 500/1442/25

Тернопільський окружний адміністративний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1442/25

20 червня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (надалі, позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000053/l від 17.09.2024 та картку відмови №UA403030/2024/000408 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.08.2024, для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію №24UA403030010223U4, до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Однак, відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови за номером UA403030/2024/000408 у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2024/000053/l від 17.09.2024, за яким відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару за другорядним методом - резервним. Враховуючи те, що на оскарження Рішення у судовому порядку піде значний час, товар було випущено у вільний обіг, відповідно до ст. 55 Митного кодексу України, а позивачем заповнено та подано митному органу нову митну декларацію №24UA403030011170U6 від 19.09.2024, в якому митна вартість товару була задекларована з урахуванням оскаржуваного Рішення. З суми, на яку було збільшено митну вартість, позивачем додатково було сплачено митні платежі на підставі ст. 55 Митного кодексу України (Фінансова гарантія) у сумі 757644 грн. 85 коп. (податок на додану вартість) та 37507 грн. 17 коп. (митні платежі - 1%). Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованого товару, оскільки Позивачем було надано всі належні основні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару та давали можливість визначити таку вартість за ціною договору. Надані документи підтверджували складову декларованої митної вартості за ціною контракту, відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних розбіжностей. Оскаржуване Рішення та картка відмови прийнята всупереч вимогам чинного законодавства України, а отже є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Наведені обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 19.03.2025 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю у зв`язку із їх безпідставністю та необґрунтованістю. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що оскільки позивач не зміг підтвердити заявлену митну вартість товару в порядку, що передбачений Митним кодексом України, а відтак і обраний метод її визначення, то митний орган, з урахуванням приписів статей 53, 54, 55, 57, 63 Митного кодексу України прийняв рішення про коригування митної вартості товару.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

26 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН», Покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією Avrora Trading - FZCO, Продавцем, зареєстрованою згідно із законодавством Об`єднаних Арабських Еміратів, було укладено Контракт №6-2023 на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнових виробів.

На виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №202401-018 від 25.01.2024, яка є невід`ємною частиною Контракту та виставленого продавцем рахунку №202401-018 від 25.01.2024. Позивачу, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, було поставлено Товар - тютюн необроблений FCV стріпсований TZVMROCO (урожай 2023 року) у кількості 19 800 кг за ціною 2.90 долара СПІД за кг. загальною вартістю 57 420.00 долара США.

28.08.2024 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Дохват В.М., було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40АА №24UA403030010223U4, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: «Тютюнова сировина. Тютюн з частково або повністю видаленою середньою жилкою, теплового сушіння . необроблений FCV тютюн стріпсований TZVMROCO у вигляді окремих листових пластин без середньої жилки від світло-жовтого до світло-кричневого кольору врожаю 2023- загальною вагою нетто 19800 кг 99 мішків. Торгова марка: Немає даних; Виробник: MAGEFA GROWERS LIMITED; Країна виробництва TZ;».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат якості №SN:2024/003 від 03.12.2023; пакувальний лист № б/н від 25.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 202401-018 від 25.01.2024; коносамент (Bill of lading) №SUW23756989 від 06.032024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №8080 від 16.07.2024; фітосанітарний сертифікат № TZ/PC00202378 від 28.05.2024; сертифікат про походження товару № 127339 від 17.05.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 6-2023 від 26.12.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - специфікація № 202401-018 від 25.01.2024; договір про надання послуг митного брокера № 29042024 від 29.04.2024; ліцензія на право виробництва тютюнових виробів №990111202000007 від 26.10.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11828220; інші некласифіковані документи - Гарантійний лист №03-04/182 від 28.05.2024; інші некласифіковані документи - Сертифікат фумігації PC/F/NFGC/12/002204 від 01.01.2024.

Під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403030010223U4 від 28.08.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено наступне: 1. у графі 31 митної декларації відсутні відомості щодо типу (сорту) тютюну, водночас у наданому до митного оформлення сертифікаті якості №SN:2024/001 від 03.12.2023 вказані відомості щодо типу тютюну - «Type Virginia»; 2. посилання, яке міститься в QR-коді наданого до митного оформлення фітосанітарного сертифіката №TZ/PC00202378 містить відомості щодо торгової сторони (dealer) KSM ENTERPRISES COMPANY LIMITED, відомості про яку відсутні у митній декларації та наданих товаросупровідних документах; 3. між ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 43264239) «Покупець» та Компанією AVRORA TRADING-FZCO «Продавець», що зареєстрована в Об`єднаних Арабських Еміратах укладено контракт від 26.12.2023 №6-2023. Згідно пункту 5.1.2 Продавець повинен надати такі документи, зокрема, е-АТ (акцизний документ), який до митного оформлення не поданий; 4. Наданий до митного оформлення морський коносамент №SUW23756989 від 06.03.2024 не містить відміток перевізника. Згідно коносаменту дата видачі вантажу 06.03.2024, а надана до митного оформлення міжнародна авто-товаротранспортна накладна (CMR) № 8080 містить дані щодо отримання перевізником для перевезення морського контейнеру №MSM08689700 -16.07.2024 року. Документ, який містить інформацію про місце та термін перебування товару з моменту вигрузки в порту до передачі перевізнику, відсутній; 5.у графі 7 сертифікату про походження товару № 127339 зазначені номери інвойсів, які не мають відношення до даної поставки товару (№2023/011/003 11 від 14.12.2023), поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 25.01.2024 №202401-018; 6. наданий прайс-лист від 14.12.2023 адресовано виключно ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, с.Острів, Тернопільська обл., що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що у поданих до митного оформлення разом із митною декларацією документах наявні розбіжності та невідповідності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів.

Крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронними повідомленнями вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: Відповідно до поданих Вами товаросупровідних документів встановлено наступні розбіжності: У графі 31 митної декларації відсутні відомості щодо типу (сорту) тютюну, водночас у наданому до митного оформлення сертифікаті якості № SN:2024/003 від 03.12.2023 вказані відомості щодо типу тютюну - Type Virginia ". Також відсутні відомості щодо року виробництва (врожаю) товару. Посилання, яке міститься в QR-коді наданого до митного оформлення фітосанітарного сертифіката №TZ/PC00202378, містить відомості щодо торгової сторони (dealer) KSM ENTERPRISES COMPANY LIMITED, відомості про яку відсутні у митній декларації та наданих товаросупровідних документах.

Відповідно до п.п 4.2, 4.5 зовнішньоекономічного договору № 6-2023 від 26.12.2023 продавець зобов`язується здійснити поставку продукції відповідно до замовлення не пізніше 15 календарних днів з моменту підписання відповідної специфікації; поставка здійснюється на умовах поставки, зазначених у специфікаціях до контракту. Специфікація № 202401-018, виданий на її підставі, укладені 25.01.2024 року, коли товар вже був фактично в дорозі.

Тому, відповідно до встановлених вищезазначених розбіжностей, прошу надати додаткові документи, які підтверджують числове значення складової митної вартості товару згідно вимог пункту 2, 3 та 6 статті 53 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, а саме: -якщо рахунок сплачено -банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару. - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - виписку з бухгалтерської документації. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Уповноваженою особою декларанта на вимогу митниці додатково було надано: - прайс-лист від 14.12.2023; - комерційну пропозицію від 20.12.2023.

Листом від 16.09.2024 декларант повідомив митницю про те, що документи підтверджуючу митну вартість задекларованого товару по даній МД надані в повному обсязі та просить прийняти рішення.

Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000053/1 від 17.09.2024, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - транспортні документи (враховуючи розбіжності в документах); - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - виписку з бухгалтерської документації; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом на вимогу митного органу додатково надано комерційну пропозицію, прайс-лист та 17.09.2024 надіслано повідомлення та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів встановлено наступне: - у графі 31 митної декларації відсутні відомості щодо типу (сорту) тютюну, водночас у наданому до митного оформлення сертифікаті якості №SN:2024/001 від 03.12.2023 вказані відомості щодо типу тютюну - «Type Virginia». - посилання, яке міститься в QR-коді наданого до митного оформлення фітосанітарного сертифіката №TZ/PC00202378 містить відомості щодо торгової сторони (dealer) KSM ENTERPRISES COMPANY LIMITED, відомості про яку відсутні у митній декларації та наданих товаросупровідних документах. - між ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 43264239) «Покупець» та Компанією AVRORA TRADING-FZCO «Продавець», що зареєстрована в Об`єднаних Арабських Еміратах укладено контракт від 26.12.2023 №6-2023. Згідно пункту 5.1.2 Продавець повинен надати такі документи, зокрема, е-АТ (акцизний документ), який до митного оформлення не поданий. - Наданий до митного оформлення морський коносамент № SUW23756989 від 06.03.2024 не містить відміток перевізника. Згідно коносаменту дата видачі вантажу 06.03.2024, а надана до митного оформлення міжнародна авто-товаротранспортна накладна (CMR) № 8080 містить дані щодо отримання перевізником для перевезення морського контейнеру № MSM08689700 -16.07.2024 року. Документ, який містить інформацію про місце та термін перебування товару з моменту вигрузки в порту до передачі перевізнику , відсутній. -у графі 7 сертифікату про походження товару № 127339 зазначені номери інвойсів, які не мають відношення до даної поставки товару (№2023/011/003-11 від 14.12.2023), поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 25.01.2024 №202401-018. - не подано копію митної декларації країни відправлення, що викликає сумнів щодо здійснення експорту товару. - наданий прайс-лист від 14.12.2023 адресовано виключно ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, с.Острів, Тернопільська обл., що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59 , 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 15.01.2024 UA408020/2024/002595 на рівні 7,47 дол. США/кг (товар - Тютюнова неферментована сировина: необроблений тютюн з частково або повністю відділеною середньою жилкою теплового сушіння, типу VIRGINIA, класу L120F2000, умови поставки FCA). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Крім цього, відповідачем оформлено картку відмови №UA403030/2024/000408 у зв`язку із винесенням рішення про коригування митної вартості товару №UA403000/2024/000053/l від 17.09.2024.

Також, як встановлено судом, позивачем заповнено та подано митному органу нову мигну декларацію №24UA403030011170U6 від 19.09.2024, в якому митна вартість товару була задекларована з урахуванням оскаржуваного Рішення. З суми на яку було збільшено митну вартість. Позивачем додатково було сплачено митні платежі на підставі ст. 55 Митного кодексу України (Фінансова гарантія) у сумі 757644 грн. 85 коп. (податок на додану вартість) та 37 507 грн. 17 коп. (митні платежі - 1%).

Позивачем долучено до матеріалів справи Аркуш коригування митної декларації від 19.09.2024 16:05:43 №24UA4030300l1170U6, за яким відображено нові відомості про товари, що стали відомі після закінчення їх митного оформлення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документи документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Як видно з матеріалів справи, за умовами Контракту (п. 1.1.) Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві сировину та матеріали для виробництва тютюнових виробів (далі - продукція), на замовлення Покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продавцю за поставлену, на умовах даного Контракту, продукцію. Конкретний асортимент продукції, її кількість і вартість, вказані в Специфікаціях, які після підписання їх Сторонами є невід`ємною частиною Контракту (п. 1.2.).

Пункт 3.1. Контракту встановлює, що вартість продукції вказана в Специфікаціях до цього Контракту. Ціна продукції, за взаємною згодою сторін, встановлюється в доларах США чи евро та зазначається Продавцем в рахунку чи проформі-інвойсі.

Відповідно до п. 3.4. та 3.7. Контракту оплата продукції, що поставляється за цим Контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації (дата митної декларації), на підставі виставленого Продавцем інвойсу. Оплата за поставлену продукцію може бути здійснена будь-яким іншим чином, який передбачений чинним законодавством України та не суперечить законодавству ОАЕ (зарахування зустрічних вимог / переведення боргу, тощо).

Поставка товару здійснена на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до контракту (ІНКОТЕРМС 2010) (п. 4.5.).

Сторонами було укладено специфікацію №202401-018 від 25.01.2024, відповідно до умов зазначеного Контракту, згідно якої продавець зобов`язався поставити покупцю зазначений товар, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна.

Для здійснення митного оформлення товару та з метою підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, позивачем до відповідача було подано електронну митну декларацію від 28.08.2024 року №24UA403030010223U4, до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ. а саме: контракт №6-2023 від 26.12.2023, специфікація №202401-018 від 25.01.2024 до Контракту (відповідно до п. 2. ч.2. ст. 53 МК України «зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього у разі їх наявності»); рахунок Avrora Trading - FZCO до ТОВ «МФТЮ» №202401-018 від 25.01.2024 р. (відповідно до п. 3. ч.2. ст. 53 МКУ «рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу»); у зв`язку з тим, що відповідно до умов Контракту, передбачений порядок оплати: відстрочення платежу, банківські платіжні документи не надавались (відповідно до гі. 4. ч.2. ст. 53 МКУ «якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару»); -ліцензія на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер №99011 1202000007 від 30.06.2020 р. (додаток 25 до позову) та гарантійний лист №03-04/182 від 28.05.2024 р. (додаток 26 до позову) (відповідно до п. 7. ч.2. ст. 53 МКУ «ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню»); у зв`язку з тим, що витрати на транспортування включені у вартість товару, документи щодо витрат на транспортування не надавались (відповідно до п. 6. ч.2. ст. 53 МКУ «транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів»); у зв`язку з тим, що страхування товару не здійснювалось, документи не надавались (відповідно до п. 8. ч.2. ст. 53 якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування»).

Також позивачем було надано до митного органу пакувальний лист, сертифікат якості, сертифікат про походження товару №127339138871, сертифікат фумігації, фітосанітарний сертифікат від 28.05.2024, коносамент №SUW23756989 від 06.03.2024, транспортна декларація ТІ 24ROCT1900D17764L3, транспортна декларація ТІ 24UA408050EIMZASL4, автотранспортна накладна (CMR) №8080 від 16.07.2024, прайс-лист від 14.12.2023, прайс-лист від 20.12.2023.

Водночас, відповідач у Рішенні посилається на те, що: «у графі 31 митної декларації відсутні відомості щодо типу (сорту) тютюну, водночас у наданому до митного оформлення сертифікаті якості №SN:2024/001 від 03.12.2023 вказані відомості щодо типу тютюну - «Туре Virginia».

Посилання, яке міститься в QR-коді, наданого до митного оформлення фітосанітарного сертифіката №TZ/PC00202378 містить відомості щодо торгової сторони (dealer) KSM ENTERPRISES COMPANY LIMITED, відомості про яку відсутні у митній декларації та наданих товаросупровідних документах.

У графі 7 сертифікату про походження товару №127339 зазначені номери інвойсів, які не мають відношення до даної поставки товару (№2024/011/003-11 від 14.12.2023), поданий до митного оформлення рахунок-фактура від 25.01.2024 №202401-018.».

Щодо сертифікатів виданих на товар, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд вважає, що сертифікати не є документом бухгалтерського, податкового обліку чи підтвердженням митної вартості товару, а є лише документом, що посвідчує якість товару чи інші його показники, а не факт проведення господарської операції чи числові значення митної вартості товару.

Виходячи з названого, сертифікати видані на товар подаються виключно з інформацією про товар та виробника товару та не яким чином не впливають на митну вартість товару та обраний метод її визначення.

Слід також зазначити, що абревіатура FCV - це позначення тютюну Вірджинія теплового сушіння. Дану абревіатуру використовує Продавець для скорочення назви товару. В митній декларації зазначено дану абревіатуру та вказано про теплове сушіння, а також зазначена назва саме даної тютюнової сировини (бленд тютюнової сировини яка виготовляєтеся виробником по власній рецептурі) TZVMROCO.

Разом з тим, відповідачем в Рішенні про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином відсутність саме назви Вірджинія впливають на митну вартість товару чи її складових.

Щодо фітосанітарного сертифікату, суд зазначає, що даний сертифікат отримано від продавця, який отримав останній від виробника, і було подано до митних органів. Будь-яких інших документів подано не було.

Крім цього, вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до вимог Митного кодексу України позивач подає всі наявні документи на підтвердження митної вартості товару. Позивачем було укладено Контракт з Компанією Avrora Trading FZCO, в якому Сторони взяли на себе певні зобов`язання як з купівлі так і з продажу товарів.

Суд враховує, що товар отриманий відповідно до укладених та підписаних документів саме з Компанією Avrora Trading - FZCO, а всі інші документи надані саме на підтвердження ціни виключно за даним Контрактом. Водночас, суд зазначає, що позивач не є будь-якою стороною у інших угодах/контрактах щодо даного Товару, і відповідно, надати будь-які інші документи, крім тих, що надала Компанія Avrora Trading - FZCO не має змоги.

З поданих документів видно, що відправником та виробником є Magefa Growers Limited, і відповідно дана компанія при заповненні супровідних документів вказувала наявні в неї документи по контракту з Avrora Trading - FZCO. Позивач є вантажоодержувачем даного товару, а не стороною Контракту між виробником Magefa Growers Limited та Продавцем Avrora Trading - FZCO товару.

Крім цього, відповідач у Рішенні посилається на те, що: «між ТОР «МАРШАЛЛ ФАИНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙІІ» (код СДРПОУ 43264239) «Покупець» та Компанією AVRORA TRADING-FZCO «Продавець», що зареєстрована в Об`єднаних Арабських Еміратах укладено контракт від 26.12.2023 №6-2023. Згідно пункту 5.1.2 Продавець повинен надати такі документи, зокрема, е- АТ (акцизний документ), який до митного оформлення не поданий.».

Зокрема, відповідно до пунктів 1.1. та 1.2 вказаного контракту, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві сировину та матеріали для виробництва тютюнових виробів (далі - продукція), на замовлення Покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продавцю за поставлену, на умовах даного Контракту, продукцію. Конкретний асортимент продукції, її кількість і вартість, вказані в Специфікаціях, які після підписання їх Сторонами є невід`ємною частиною Контракту.

Суд зазначає, що на території України виробництво тютюнових виробів є ліцензійною діяльністю. Готовий продукт, а саме тютюнові вироби, для реалізації на території України повинні мати марку акцизного податку.

Суд вважає, що оскільки на тютюнову сировину не видається акцизний документ, відповідно такий документ не може бути поданий до митного органу у зв`язку з його відсутністю.

Також, відповідач у Рішенні посилається на те, що: «наданий до митного оформлення морський коносамент №SUW23756989 від 06.03.2024 не містить відміток перевізника. Згідно коносаменту дата видачі вантажу 06.03.2024, а надана до митного оформлення міжнародна авто транспортна накладна (CMR) №8080 містить дані щодо отримання перевізником для перевезення морського контейнеру №MSM08689700 - 16.07.2024 року. Документ, який містить інформацію про місце та термін перебування товару з моменту вигрузки в порту до передачі перевізнику, відсутній. Не подано копію митної декларації країни відправлення, що викликає сумнів щодо здійснення експорту товару.».

Щодо морського коносаменту, суд зазначає, що до митного оформлення був поданий морський коносамент №SUW23756989 від 06.03.2024 року, який наданий Продавцем товару. Позивач не є стороною у інших Контрактах та надає документи які надані Продавцем. Поданий коносамент лише в електронному вигляді.

У спірному випадку відповідно до погоджених умов поставки по Специфікації від 25.01.2024 р., даний товар поставляється на умовах DAP.

Слід зазначити, що Державна митна служба України листом від 29.12.2010 №11/2-10.16/17217-ЕП «Щодо Інкотермс 2010», інформувала начальників усіх митниць, про те, що Міжнародною торговою палатою прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які вводяться в дію МТГІ з 01.01.2011. Інкотермс 2010 передбачено використання II торгових термінів.

Інкотермс 2010 запроваджено термін DAT (delivered at terminal (поставка на терміналі)) та DAP (delivered at place (поставка в місці)). Вказаними термінами замінені терміни DAF, DES, DEQ та DDU Інкотермс 2000.

На умовах DAP погоджене місце продавець зобов`язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці (як за термінами DAF. DESTa DDU Інкотермс 2000). Продавець не має зобов`язань щодо укладення договору страхування.

У Правилах Інкотермс зазначено, що посилання на правила Інкотермс в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень.

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов`язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

Відповідно до тлумачення умов поставки DAP згідно Правил Інкотермс, чітко видно, що Продавець несе усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки в місці.

Сторонами погоджено місце поставки -с. Острів, Тернопільська область. Отож, суд погоджується з твердженням позивача про те, що продавцем товару самостійно вирішується питання щодо логістичного шляху товару до місця поставки.

Водночас, на думку суду рух товару та збільшення його ціни можливо послідовно відстежити у наявних та наданих до митного оформлення документах.

Однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що: «наданий прайс-лист від 14.12.2023 адресовано виключно ТОР «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська обл, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців».

До переліку додаткових документів, визначених ч. З ст. 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Відображена у прайс-листі від 07.04.2024 вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у специфікації та інвойсі.

В той же час. митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого продавцем товару, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс- листі інформація щодо вартості одиниці товару в повній мірі відповідає вартості, визначеній у поданому до митного оформлення специфікації та інвойсі.

Суд вважає, що сам лише факт надання прайс-листа, виданого продавцем товару з зазначенням умов поставки, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.

Рахунок-фактура (інвойс) в силу положень ч. 2 ст. 53 МК України, є одним із основних документів, разом із зовнішньоекономічним контрактом, які в сукупності підтверджують митну вартість товару та пояснюють числові значення складових митної вартості, на підставі яких саме і проводився розрахунок митної вартості декларантом.

На переконання суду, оскільки на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, будь-які сумніви у правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу щодо необхідності коригування митної вартості товару.

Отож, на думку суду, позивачем було надано відповідачу повний пакет документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того в спірному рішенні відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000053/1 від 17.09.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000053/1 від 17.09.2024, то позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2024/000408, також підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 14955,28 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000053/l від 17.09.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці №UA403030/2024/000408 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" 14955 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 28 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 20 червня 2025 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (місцезнаходження: вул. Промислова, 1, літера 4, офіс 3-7, с. Острів, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,47728 РНОКПП 43264239);

відповідач - Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ:43985576).

Головуюча суддяДерех Н.В.

СудТернопільський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення20.06.2025
Оприлюднено23.06.2025
Номер документу128294250
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —500/1442/25

Рішення від 20.06.2025

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Дерех Надія Володимирівна

Ухвала від 14.04.2025

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Дерех Надія Володимирівна

Ухвала від 26.03.2025

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Дерех Надія Володимирівна

Ухвала від 19.03.2025

Адміністративне

Тернопільський окружний адміністративний суд

Дерех Надія Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні