Ухвала від 18.06.2025 по справі 758/8406/25

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8406/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, подане слідчим слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження № 12025100160000005, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.02.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СВ відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, відомості про яке 18.02.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100160000005.

Процесуальне керівництво досудового розслідування здійснюється групою прокурорів Подільської окружної прокуратури міста Києва.

Під час досудового розслідування перевіряються обставини, за яких службові особи Київського палацу дітей та юнацтва за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Добро Логістик» (код ЄДРПОУ 40409467), ТОВ «Роботікс Солюшенс» (ЄДРПОУ 45377440), ТОВ «ОГМ Україна» (ЄДРПОУ 40145049), ТОВ «Імпорт продукт логістік» (ЄДРПОУ 42808902),

ТОВ «Агросторг» (ЄДРПОУ 43041794), ТОВ «Мідав Трейд Логістик» (ЄДРПОУ 45598134) змінено назву на ТОВ «Хукіміді», заволоділи бюджетними коштами, отриманими від комунальних підприємств м. Києва внаслідок виконання договорів з реконструкції та інших будівельних робіт на об`єктах комунальних підприємств.

В ході проведення оперативно-розшукових заходів, направлених на виявлення фактів нецільового використання та освоєння бюджетних коштів посадовими особами Київського палацу дітей та юнацтва, на офіційному сайті «Prozorro» виявлено ряд тендерів, які можуть свідчити про факти розтрати та привласнення бюджетних коштів, їх нецільового використання суб`єктами підприємницької діяльності та посадовими особами Київського палацу дітей та юнацтва.

Аналізуючи тендер UA-2024-09-25-012752-a та UA-2023-12-01-008646а, встановлено, що сума вказаних тендерів складає близько 1 млн грн., постачальником продукції та переможцем тендеру являється ТОВ «Роботікс Солюшенс». Встановлено, що з метою заволодіння бюджетними коштами ТОВ «Роботікс Солюшенс», діючи за попередньою змовою з посадовими особами Київського Палацу дітей та юнацтва та іншими службовими особами низки юридичних осіб, організували та реалізували схему з переведення безготівкових коштів у готівку, а саме грошові кошти перераховувались на рахунки підприємств з ознаками «фіктивності» та «транзитні» підприємства, у яких відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, номенклатура придбаних товарів (робіт послуг) не відповідає реалізованим, відсутні основні фонди та кваліфікований персонал.

У процесі проведення слідчих (розшукових) дій та аналізу фінансово-господарських операцій встановлено, що для реалізації протиправного задуму зазначене товариство звернулись до суб`єкта господарювання з ознаками фіктивності - ТОВ «Добро Логістик» (код ЄДРПОУ 40409467), що зареєстровано на ОСОБА_7 , який, відповідно до оперативної інформації та зібраних матеріалів, здійснює загальне управління фінансовими потоками та координує дії інших учасників.

Крім того, встановлено, що частину коштів в готівковій формі на території ринку Дніпровської плодовоовочевої бази за адресою: м. Київ, вул. Каховська, 64 та Подільській оптовій базі за адресою: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 21 отримує особа, що виконує роль кур`єра, ним являється ОСОБА_4 , який в подальшому із застосуванням власного транспорту: NISSAN ROGUE сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , передає кошти бухгалтеру ОСОБА_8 , на якій не зареєстровано жодних підприємств. Згідно з оперативною інформацією, саме ця особа відповідає за облік, розподіл грошових коштів через інші, ймовірно фіктивні підприємства.

Поряд з цим, у ході проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що для реалізації злочинного задуму організатори схеми активно використовують інфраструктуру великих оптових ринків м. Києва, таких як: Дніпровська плодовоовочева база за адресою: м. Київ, вул. Каховська, буд. 64 та Подільська оптова база за адресою: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 21, дані локації використовується як одні з основних пунктів передачі готівкових коштів. Оперативною інформацією встановлено, що на території ринку ОСОБА_4 отримує готівку в адміністративній будівлі від невстановлених осіб, що забезпечують відбір та акумуляцію готівкових коштів від суб`єктів господарювання.

За таких обставин, орган досудового розслідування вважає, що використання зазначених ринків дозволяє учасникам злочинної схеми приховати справжні джерела походження готівкових коштів, оскільки оптові бази є місцями великого обігу готівки.

Крім того, в ході виконання доручення слідчого, співробітниками КП ВП в річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві встановлено наявність узгоджених дій між учасниками, спрямованих на реалізацію протиправних намірів. Одночасно встановлено, що для координації своїх дій, обміну інформацією та передачі вказівок, з метою унеможливлення відстеження комунікації, використовують різного типу месенджери, зокрема «WhatsApp» та інші. Так, до вчинення протиправних дій причетні: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У процесі проведення слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження було встановлено низку суб`єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності та фактично перебувають під контролем ОСОБА_7 , зокрема: ТОВ «Роботікс Солюшенс» (ЄДРПОУ 45377440), ТОВ «ОГМ Україна» (ЄДРПОУ 40145049), ТОВ «Добро Логістик», м. Київ,

ТОВ «Імпорт продукт логістік», (ЄДРПОУ 42808902), ТОВ «Агросторг» (ЄДРПОУ 43041794),

м. Київ, вул. Євгена Маланюка, 114А, директор ОСОБА_4 ,

ТОВ «Мідав Трейд Логістик», (ЄДРПОУ 45598134).

04.06.2025 в ході проведення обшуку на підставі ухвали Подільського районного суду міста Києва від 09.05.2025 за місцем проживання ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 на вимогу працівників поліції ОСОБА_4 добровільно надав особистий мобільний телефон марки «REALME 12» IMEI НОМЕР_2 в корпусі зеленого кольору.

Орган досудового розслідування вважає, що вилучені речі та документи є знаряддями вчинення вказаного кримінального правопорушення та зберігають на собі їх сліди.

04.06.2025 вилучений телефон визнано речовим доказом.

05.06.2025 слідчим відділенням ВП в річковому порту Київ направлено постанову про проведення комп`ютерно технічної експертизи до Київського НДЕКЦ МВС для встановлення документів, які можуть бути використані в якості доказів та мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, щодо протиправних дій пов`язаних із заволодінням державними коштами фігурантами кримінального провадження.

Отже, у органу досудового слідства є підстави вважати, що вказані речі можуть бути засобом вчинення протиправного діяння, мають суттєве значення для даного провадження й нададуть можливість стороні обвинувачення довести факт вчинення кримінального правопорушення. Клопотання подано з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання з указаних у ньому підстав.

Володілець майна ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_5 просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Зокрема вказали, що вилучений телефон не є річчю, право на відшукання та вилучення якої надано ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 09.05.2025.

Заслухавши учасників, дослідивши додані до клопотання матеріали, якими обґрунтовано доводи, суд дійшов висновку про те, що клопотання слідчого слід задовольнити.

Про факти, встановлені під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зазначено вище. Вказані у клопотанні обставини справи відповідають долученим до нього матеріалам. Зокрема, в ході досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні 04.06.2025 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 , на вимогу працівників поліції ОСОБА_4 добровільно надав особистий мобільний телефон марки «REALME 12» IMEI НОМЕР_2 в корпусі зеленого кольору.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 7 ст. 236 КПК України визначено, що при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ст. 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Метою застосування заходу забезпечення - арешту майна є збереження речових доказів.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У даному випадку співробітниками КП ВП в річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві встановлено наявність узгоджених дій між учасниками, спрямованих на реалізацію протиправних намірів. Одночасно встановлено, що для координації своїх дій, обміну інформацією та передачі вказівок, з метою унеможливлення відстеження комунікації, використовують різного типу месенджери, зокрема «WhatsApp» та інші.

Таким чином, вилучення мобільного телефону марки «REALME 12» зеленого кольору,

IMEI НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , підпадають під ознаки речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.

Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу в кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини кримінального провадження, та того, що вилучене майно являється речовими доказами, з метою досягнення дієвості кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що було вилучено під час обшуку, проведеного 04.06.2025.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у слідчого судді є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відбулося кримінальне правопорушення.

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження, і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, провести низку слідчих та процесуальних дій у межах цього кримінального провадження, тому арешт майна запобігає можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи.

Слідчий суддя враховує, що арешт майна лише з мотивів винесення постанови про визнання його речовим доказом без доведення достатності доказів необхідності забезпечення збереження речового доказу не узгоджується з положеннями законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.03.2021 (провадження № 11-410сап20). Водночас орган досудового розслідування зазначив про потреби збереження вказаних речей як речових доказів.

Таким чином, дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатнього обґрунтування стороною обвинувачення відповідності вилучених речей критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, зокрема, що вони могли були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому клопотання необхідно задовольнити та накласти арешт на вказане майно. Ненакладення арешту на зазначене майно може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно зі ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження.

Клопотання подано в строки, визначені ч. 5 ст. 171 КПК України, а саме 05.06.2025.

Таким чином, наявні підставі для арешту майна, визначені ст. 170 КПК України.??

Також слід роз`яснити, що відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання, подане слідчим слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження № 12025100160000005 від 18.02.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено під час обшуку, проведеного 04.06.2025 за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «REALME 12»,

IMEI НОМЕР_2 в корпусі зеленого кольору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового

провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1