Постанова від 16.06.2025 по справі 911/1096/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2025 р. Справа№ 911/1096/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Яценко О.В.

Іоннікової І.А.

розглядаючи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Н И В А»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.04.2025

у справі № 911/1096/25 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Н И В А»

до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД»

про стягнення 139 924, 36 грн

ВСТАНОВИВ:

В березні 2025 Приватне акціонерне товариство «Н И В А» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» про стягнення 139 924, 36 грн, у тому числі 74 476, 96 грн заборгованості по сплаті плати за оренду, 32 762, 11 грн заборгованості по сплаті компенсації витрат на комунальні послуги, 2 168, 16 грн пені, 28 895, 51 грн штрафу, 277, 90 грн 3% річних та 893, 72 грн інфляційних втрат.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1НИВ0230002 оренди нежитлового приміщення від 02.06.2023 в частині здійснення платежів.

11.04.2025 до Господарського суду Київської області Акціонерним товариством «БАНК ФОРВАРД» подано клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/1177/25 на підставі статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2025 у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі № 911/1096/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відмовлено; зупинено провадження у справі № 911/1096/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Н И В А» до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» про стягнення 139 924, 36 грн до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1177/25.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в межах справи № 911/1177/25 досліджуватимуться обставини дійсності договору оренди нежитлового приміщення № 1НИВ0230002 від 02.06.2023 в частині пункту 7.2., за яким позивач у справі № 911/1096/25 здійснив нарахування до сплати відповідачу сум штрафу. Тому місцевий господарський суд дійшов висновку, що задоволення позову у справі № 911/1177/25 виключатиме наявність підстав для нарахування відповідачу сум штрафу, що є предметом позову у справі № 911/1096/25, а тому ці обидві справи є взаємопов`язаними.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Н И В А» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 14.04.2025 у справі № 911/1096/25 скасувати, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду; стягнути з Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» на користь Приватного акціонерного товариства «Н И В А» витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, з неправильним застосуванням закону. Зокрема скаржник вважає, місцевий господарський суд не застосував в даному випадку ст. 204 Цивільного кодексу України, яка підлягає застосуванню у даному випадку. Скаржник наголошує, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Н И В А» на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.04.2025 у справі № 911/1096/25, вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

09.05.2025 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Частиною 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про зупинення провадження у справі (п. 12 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 зазначеного Кодексу переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі Кодексу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що розумний строк судового розгляду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При тлумаченні поняття «розумні строки» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.

За ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.

Аналізуючи питання щодо зупинення провадження у господарській справі, суд апеляційної інстанції виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Глава 8 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України містить норми, які регулюють залишення позову без розгляду, зупинення і закриття провадження у справі.

Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (ч. 1 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (ч. 2 ст. 117 цього Кодексу), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені ст. 227, 228 Господарського процесуального кодексу України і є вичерпними.

Положення ст. 227 Господарського процесуального кодексу України передбачають обов`язок суду зупинити провадження у справі.

Пункт 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України).

Досліджуючи питання про дотримання судом під час зупинення провадження у даній справі норм процесуального права, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить із системного аналізу цього пункту через призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у ч. 1, п. 1, 4, 10, 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, а також умов застосування цього пункту, якими є:

- об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі;

- пов`язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення;

- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження в якій зупинено.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19.

Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 вказав, що за приписами п. 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, предметом спору у справі № 911/1096/25 є стягнення 74 476, 96 грн заборгованості по сплаті плати за оренду по договору оренди нежитлового приміщення № 1НИВ0230002 від 02.06.2023, 32 762, 11 грн заборгованості по сплаті компенсації витрат на комунальні послуги, 2 168, 16 грн пені, 28 895, 51 грн штрафу, 277, 90 грн 3% річних та 893, 72 грн інфляційних втрат.

Як вже було зазначено вище, зупиняючи провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 911/1177/25, суд першої інстанції послався на п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, тобто на наявність об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 911/1177/25 за позовом Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» до Приватного акціонерного товариства «НИВА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним пункту договору № 1НИВ0230002 від 02.06.2023, зазначивши при цьому, що п. 7.2., за яким позивач у справі № 911/1096/25 здійснив нарахування до сплати відповідачу сум штрафу, оспорюється відповідачем шляхом подання позову про визнання його недійсним.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції, всупереч положенням процесуальних норм, які регулюють інститут зупинення провадження у справі, зупиняючи провадження у цій справі, в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку саме про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, маючи достатньо правових підстав та повноважень для розгляду та вирішення по суті спору у цій справі.

Колегія суддів, зважаючи на предмет позову у даній справі виходить з того, що предметом дослідження у ній є встановлення обставин і підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 74 476, 96 грн по оплаті за оренду по договору оренди нежитлового приміщення № 1НИВ0230002 від 02.06.2023, 32 762, 11 грн заборгованості по сплаті компенсації витрат на комунальні послуги, 2 168, 16 грн пені, 28 895, 51 грн штрафу, 277, 90 грн 3% річних та 893, 72 грн інфляційних втрат. Отже, встановленню підлягають саме обставини невиконання (неналежного виконання) відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати за користування приміщенням, які суд першої інстанції в силу приписів норм Господарського процесуального кодексу України може встановити на підставі наявних у справі доказів, адже він наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин/фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті спору.

При цьому, посилання суду першої інстанції на те, що у справі № 911/1177/25 розглядаються вимоги про визнання недійсним п. 7.2. договору № 1НИВ0230002 від 02.06.2023, не свідчать про неможливість розгляду даної справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами ст. 204 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції не дав належної правової оцінки вказаній нормі та не врахував, що закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Вказуючи на процесуальну неможливість розгляду даної справи, зважаючи на предмет, підстави позову, наявні докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у даній справі, суд першої інстанції посилаючись на вірогідність визнання недійсним п. 7.2. договору № 1НИВ0230002 від 02.06.2023, не навів мотивів, у чому саме полягає неможливість вирішення цієї справи.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, наявність спору щодо визнання недійсним договору не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом першої інстанції, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, який, зокрема, містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Подібну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 24.05.2021 у справі № 910/7331/20.

Суд апеляційної інстанції також акцентує увагу на тому, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, які покладають на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 07.05.2018 у справі № 903/351/16 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що зупинення судом першої інстанції провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/177/25, здійснене з порушенням положень п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до, нездійснення розгляду справи упродовж розумного строку та, що суперечить засадам господарського судочинства та вимогам Конвенції.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства та зважаючи, що у даному випадку судом першої інстанції не було повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, наявні недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Н И В А» підлягає задоволенню, прийнята судом першої інстанції ухвала - скасуванню, а справа передачі на розгляд до Господарського суду Київської області.

Понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті за загальними правилами, передбаченими ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 255, 269, 270, 271, 275, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Н И В А» на ухвалу Господарського суду Київської області від 14.04.2025 у справі №911/1096/25 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 14.04.2025 у справі № 911/1096/25 скасувати.

3. Матеріали справи № 911/1096/25 направити до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Постанова складена 16.06.2025 у зв`язку з перебуванням судді Яценко О.В. у відпустці з 23.05.2025 - 06.06.2025 та з 09.06.2025 - 13.06.2025.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Яценко

І.А. Іоннікова