Рішення від 23.06.2025 по справі 904/1937/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1937/25

За позовом Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл.Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33874388)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3Л/1, код ЄДРПОУ 43580502)

про стягнення 33 998,85 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою

Суддя Дичко В.О.

Без виклику (повідомлення) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 33 998,85 грн за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:154:0013 за період з 01.01.2022 до 31.12.2024 року.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:154:0013 з часу набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на вказаній земельній ділянці з 08.04.2020 та 01.11.2021, тому мало належним чином оформити право користування земельною ділянкою, чого відповідач не зробив та позбавив позивача, як власника земельної ділянки, права отримувати від неї дохід у формі орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/1937/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (з наступними змінами та доповненнями, далі Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ЄСІТС), суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з абз. 1 п. 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до п. 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Судом з`ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, у зв`язку з чим ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2025 про відкриття провадження у справі № 904/1937/25 надіслана до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа (а.с.58), згідно з якою вказана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» 25.04.2025 о 20:14 год.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2025 про відкриття провадження у справі № 904/1937/25, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» не надходило, поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» не скористалось своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів, у разі їх наявності, чого Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» не зробило, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідач суду також не повідомив.

З огляду на достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» цього Кодексу.

Ураховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» не скористалось наданим законом правом на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування в даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки), період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.

Земельна ділянка площею 0,0870 га з кадастровим номером 1211000000:03:154:0013 за місцезнаходженням: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3в є сформованою з 31.08.2020, що підтверджується витягом № НВ-0000689872025 від 04.04.2025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 10-15).

Згідно з інформаційною довідкою № 417312480 від 11.03.2025 (а.с. 16-17) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за зазначеною адресою за Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» з 08.04.2020 (номер відомостей про речове право: 36238196) та 01.11.2021 (номер відомостей про речове право: 44761897) на праві власності зареєстровані нежитлові будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1950126012110), що мають такі складові частини: А-1 будівля електропідстанції загальною площею 118,7 кв.м, Б-1 будівля електропідстанції загальною площею 70,8 кв.м, І вимощення, № 1-3 огорожа.

За даними витягу № НВ-0000689872025 від 04.04.2025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 10-15) цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:154:0013 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3в віднесено до коду 03.11 Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки, що відповідає розміру ставки орендної плати 1,2% від нормативної грошової оцінки земель м.Кривого Рогу (рядок 03.11 додатка 2 до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», а.с. 26-31).

Згідно з рішенням Криворізької міської ради від 27.06.2023 № 2015 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу» (а.с. 33), яке набуло чинності з 01.01.2024, ставка орендної плати за землю для юридичних і фізичних осіб у підрозділах 03.01-03.17 розділу 03 «Землі громадської забудови» змінена з 1,2% на 0,9%.

Ураховуючи приписи статей 12, 80, 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 0,0870 га з кадастровим номером 1211000000:03:154:0013 перебуває у власності територіальної громади м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.

Відповідач, набувши право власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформив речові права на вказану земельну ділянку.

З огляду на вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» за період з 01.01.2022 до 31.12.2024 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул.Телевізійній, 3в у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області плату за землю в установленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Криворізької міської ради, як власника земельної ділянки, грошові кошти в розмірі орендної плати за землю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Верховний Суд, розглядаючи спори в подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу, що предметом регулювання глави 83 «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 «Право користування землею» Земельного кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Верховний Суд, розглядаючи спори в подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на жилий будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику.

Водночас Велика Палата Верховного Суду в п. 38 постанови від 22.06.2021 у справі №200/606/18 звернула увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Таким чином, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Ураховуючи вищевикладене, власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено в п. 66 постанови Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.

Отже, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 17.03.2020 у справі №922/2413/19, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18.

Як установлено матеріалами справи № 904/1937/25 (інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) за відповідачем з 08.04.2020 (номер відомостей про речове право: 36238196) та 01.11.2021 (номер відомостей про речове право: 44761897) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3в на праві власності зареєстровані нежитлові будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1950126012110), що мають такі складові частини: А-1 будівля електропідстанції загальною площею 118,7 кв.м, Б-1 будівля електропідстанції загальною площею 70,8 кв.м, І вимощення, № 1-3 огорожа.

При цьому за період з 01.01.2022 до 31.12.2024 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:154:0013.

Установлені обставини свідчать, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, в зазначений період часу користувався вказаною земельною ділянкою, на якій розташоване згадане нерухоме майно, за відсутності оформленого на підставі вимог чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування останньою грошові кошти.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (п. 7.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, п. 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19).

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» не є власником або постійним користувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а її розмір визначається на підставі рішень органів місцевого самоврядування (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14, абз. 1 п.284.1 ст. 284 Податкового кодексу України).

Отже, відповідач, не сплачуючи за період з 01.01.2022 до 31.12.2024 плату за користування земельною ділянкою площею 0,0870 га, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належні йому грошові кошти.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 523 (а.с. 25), яке набуло чинності з 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 (а.с. 26-31), яке набуло чинності з 01.01.2022, установлено ставки плати за землю та пільги із земельного податку на території м.Кривого Рогу, зокрема, ставка орендної плати за земельні ділянки з кодом 03.11 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки становить 1,2% від нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу (рядок 03.11 додатка 2 до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506).

Рішенням Криворізької міської ради від 27.06.2023 № 2015 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.05.2021 № 506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу» (а.с. 33), яке набуло чинності з 01.01.2024, ставка орендної плати за землю для юридичних і фізичних осіб у підрозділах 03.01-03.17 розділу 03 «Землі громадської забудови» змінена з 1,2% на 0,9%.

Як зазначалось судом, за даними витягу № НВ-0000689872025 від 04.04.2025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 10-15) цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:154:0013 віднесено до коду 03.11 Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки, що відповідає розміру ставки орендної плати 1,2% від нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу у 2022-2023 роках та 0,9% від нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу у 2024 році.

Таким чином, Криворізька міська рада, як власник сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, унаслідок користування Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» такою земельною ділянкою без оформлення договору оренди, має право на компенсацію вартості неотриманої орендної плати в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з витягом № 97-4-0.110,4-7315/301-23 від 31.08.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с. 20) нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:154:0013 становить 1 066 002,30 гривень.

Відповідно до листів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 53230/5/04-36-04-12-14 від 18.11.2024 та № 16843/5/04-36-04-15-11 від 09.04.2025 (а.с. 21-22) Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» за користування земельною ділянкою площею 0,0870га з кадастровим номером 1211000000:03:154:0013 по вул. Телевізійній, 3в у м. Кривий Ріг за період з 01.01.2022 до 31.12.2024 податкові зобов`язання з плати за землю не визначало та не сплачувало.

За розрахунком Криворізької міської ради (а.с. 7) за період з 01.01.2022 до 31.12.2024 розмір безпідставно збережених коштів у формі орендної плати за користування Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою площею 0,0870 га з кадастровим номером 1211000000:03:154:0013 становить 33 998,85 грн, у тому числі за січень грудень 2022 року 11 123,50 грн, січень грудень 2023року 12 792,03 грн, січень грудень 2024 року 10 083,32 гривень.

За результатом перевірки судом розрахунку позивача арифметичних помилок не виявлено.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не надано доказів, які би спростовували правильність здійсненого Криворізькою міською радою нарахування.

Ураховуючи вищевикладене, позовна заява Криворізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» безпідставно збережених коштів у сумі 33 998,85 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» про стягнення 33 998,85 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Імпульс» (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3Л/1, код ЄДРПОУ 43580502) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл.Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33874388) безпідставно збережені кошти в сумі 33 998,85 грн (тридцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім гривень 85 копійок) за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:154:0013 за період з 01.01.2022 до 31.12.2024 та судовий збір у сумі 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 23.06.2025.

Суддя В.О. Дичко