Рішення від 10.06.2025 по справі 907/494/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/494/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши матеріали справи у загальному позовному провадженні,

за позовом Заступника керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Ужгород, вул. Бращайків, 2,

в інтересах держави в особі позивача - 1 - Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ - 00034022, м. Київ, пр. Повітряних Сил, буд. 6,

позивача - 2 - Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ - 24980173, м. Львів, вул. І. Франка, 61,

позивача - 3 - Квартирно - експлуатаційного відділу м. Мукачево, код ЄДРПОУ - 08439994, м. Мукачево, вул. Берегівська - об`їздна, 1А,

до відповідача - Виноградівської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053677, Закарпатська область, Берегівський район, м. Виноградів, пл. Миру, буд. 5,

про припинення права оренди та визнання права користування

Секретар судового засідання - Ігнатко О.В.

Учасники справи, що з`явились в судове засідання:

від прокуратури - Малик Ю.Л. в залі судового засідання

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі позивача - 1 - Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ - 00034022, м. Київ, позивача - 2 - Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ - 24980173, м. Львів, позивача - 3 - Квартирно - експлуатаційного відділу м. Мукачево, код ЄДРПОУ - 08439994, м. Мукачево, до відповідача - Виноградівської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053677, Закарпатська область, Берегівський район, м. Виноградів, з позовними вимогами розірвання укладеного 30.06.2009 між відповідачем та позивачем 2 договору оренди земельної ділянки площею 0.2190 га з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484, зареєстрований 05.07.2009 у Державному реєстрі земель; визнання припиненим права оренди (тимчасово користування) земельною ділянкою площею 0.2190 га з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 позивачем - 2 із одночасним виключенням відповідно запису про право оренди; визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 0.2190 га з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 за позивачем - 3.

Описова частина рішення.

Ухвалою суду від 02.05.2025 позовну заяву Прокурора в інтересах держави в особі позивача - 1 - Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ - 00034022, м. Київ, позивача - 2 - Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ - 24980173, позивача - 3 - Квартирно - експлуатаційного відділу м. Мукачево, код ЄДРПОУ - 08439994, до відповідача - Виноградівської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053677, про припинення права оренди та визнання права користування (вх. №02.3.1-05/543/25 від 30.04.2025 року) - залишено без руху з метою виправлення недоліків позовної заяви, які прокурором усунуто.

Ухвалою суду від 14.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у даній справі.

До початку підготовчого засідання на адресу суду надійшла заява від відповідача у справі (вх. №02.3.1-02/5117/25 від 27.05.2025 року), в якій він зазначає, що розглянувши матеріали даного позову визнає його та вважає таким, що підлягає задоволенню. Вищезазначену справу просить розглянути за відсутності представника Виноградівської міської ради Закарпатської області.

Також, від Міністерства оборони України надійшло клопотання (вх. №02.3.1-02/5408/25 від 10.06.2025 року), в якому заявник просить провести судове засідання, яке призначене на 10.06.2025 без участі представника Міноборони. Також в даному клопотанні зазначено, що Міністерство оборони України позовні вимоги Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

В підготовче судове засідання 10.06.2025 з`явився Прокурор. В підготовчому судовому засіданні 10.06.2025 суд заслухав усні пояснення прокурора та перейшов до стадії ухвалення рішення.

Приписами ст. 191 ГПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд зазначає, що приписами ст. 177 ГПК України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Згідно приписів ст. 182 ГПК України, підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи та у підготовчому засіданні суд з`ясовує питання підготовки справи до розгляду по суті.

Якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання (ч. 6 ст. 183 ГПК України).

Відповідно до приписів ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи положення ст. 182, 183 і 185 ГПК України та визнання позову відповідачем у справі, погодження прокурора та позивачів у справі, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення з підготовчого провадження.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Правова позиція прокурора у справі.

Прокурор зазначає, що при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави у сфері земельних відносин пов`язане із безпідставним перебуванням земельної ділянки військового (житлового) містечка № 6 в тимчасовому користуванні (оренді).

Встановлено, що 30.06.2009 між Виноградівською міською радою Закарпатської області та Західним управління капітального будівництва Міністерства оборони України (надалі - Західне УКБ МОУ) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2190 га із цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна, а саме незавершений будівництвом 36-квартирний житловий будинок.

05.07.2009 вказаний Договір оренди зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040970300223.

У пунктах 7, 8 Договору оренди землі від 30.06.2009 визначено, що цей договір укладений строком на 49 (сорок дев`ять років), тобто до 30.06.2058, із орендною платою визначною на рівні, що не може бути меншим ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Зі змісту пункту 14 Договору оренди землі від 30.06.2009 земельна ділянка передається в оренду для: будівництва 36-квартирного будинку в м. Виноградів, вул. Черняховського, б/н.

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки наданої Виноградівською міською радою Закарпатської області в оренду Західному УКБ МОУ передано земельну ділянку з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484.

Згідно з інформацією наданою Головним управління Держгеокадастру у Закарпатській області зазначена земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі земель на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для будівництва 36-квартирного будинку по вулиці Черняхівського (з 04.08.2023 вулиця Армійська), б/н, м. Виноградів, Виноградівський район, Закарпатська область Західне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України розробленого відповідно до рішення 8 сесії 5 скликання Виноградівської міської ради від 27.02.2007 № 336 та 9 сесії 5 скликання Виноградівської міської ради від 27.04.2007 № 373. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 03.07.2009.

У подальшому відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку відповідно до пункту 4 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр», відповідно до якого земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484, яка сформована 03.07.2009, розташована за адресою: Закарпатська область, м. Виноградово, вулиця Черняховського (з 04.08.2023 вулиця Армійська), будинок 14, належить Виноградівській міській раді на праві комунальної власності та відноситься до земель житлової та громадської забудови із цільовим призначенням - 15.01 (КВЦПЗД) для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил.

За інформацією з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Західним УКБ МОУ завершено будівництво 36- квартирного житлового будинку на орендованій земельній ділянці площею 0,2190 га кадастровий номер 2121210100:00:003:0484 за адресою: Закарпатська область, м. Виноградово, вул. Черняховського, буд. 14, який введено в експлуатацію згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 25.12.2014 № 38143143590795 та сертифікату від 24.12.2014 № ЗК143143590795.

Наказом Міністра оборони України від 06.03.2023 № 121/нм вирішено закріпити на праві оперативного управління за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево (далі - КЕВ м. Мукачево) нерухоме майно, визначене у додатку 2 до наказу, а саме: житловий будинок за адресою: вулиця Черняховського (Армійській), будинок № 16, м. Виноградів Закарпатської області, поверховість якого становить 4,5 поверхів, загальна площа 2786,8 м.кв, загальна кількість квартир - 36, а балансова вартість - 8132428,00 грн.

Наказом начальника Головного управління капітальних вкладень (з адміністративно- господарської діяльності) від 27.03.2023 № 30 «Про утворення комісії для передачі та закріплення нерухомого майна» було призначено комісію для передачі та закріплення на праві оперативного управління за КЕВ м. Мукачево нерухомого майна по вулиці Черняховського (Армійській), будинок № 16, м. Виноградів Закарпатської області, а саме: житлового будинку місткістю 36 квартир, загальною площею 2786,8 м.кв.

30.08.2023 у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано закінчений будівництвом об`єкт - житловий будинок квартирного типу загальною площею 2786,8 м.кв та житловою площею 1213,4 м.кв, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 за адресою: Закарпатська область, м. Виноградово, вулиця Черняховського (Армійська), будинок 16.

Таким чином, багатоквартирний житловий будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 за адресою: Закарпатська область, м. Виноградово, вулиця Черняховського (Армійська), будинок 16 належить до державної форми власності, перебуває в сфері управління Міністерства оборони України та в оперативному управління КЕВ м. Мукачево, як його балансоутримувача.

Разом із цим, земельна ділянка площею 0,2190 га кадастровий номер 2121210100:00:003:0484 за адресою: м. Виноградово, вулиця Черняховського (Армійська), будинок 16, яка перебуває у комунальній власності Виноградівської міської ради Закарпатської області і надалі вважається такою, що передана в оренду на підставі договору оренди землі від 30.06.2009, укладеного з Західним УКБ МОУ, дію якого не припинено.

Отже, спірна земельна ділянка площею 0,2190 га кадастровий номер 2121210100:00:003:0484 за адресою: м. Виноградово, вулиця Черняховського (Армійська), будинок 16 у встановленому Земельним кодексом України (у редакції, яка діяла з 01.07.2009) була надана Виноградівською міською радою Закарпатської області в користування Західному УКБ МОУ для будівництва 36-квартирного будинку на підставі договору оренди землі від 30.06.2009, що був зареєстрований у Державному реєстрі земель 05.07.2009 за № 040970300223.

Мету Договору оренди землі від 30.06.2009, укладеного між Виноградівською міською радою Закарпатської області та Західним УКБ МОУ, було досягнуто, адже будівництво 36-квартирного будинку завершено, будинок введено в експлуатацію, що підтверджується інформацією Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а 30.08.2023 проведено реєстрацію права державної власності на нього, як на завершений будівництвом об`єкт, у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

У свою чергу, закінчений будівництвом об`єкт - житловий будинок квартирного типу загальною площею 2786,8 м.кв та житловою площею 1213,4 м.кв, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 за адресою: Закарпатська область, м. Виноградово, вулиця Черняховського (Армійська), будинок 16, був зареєстрований у встановленому законодавством порядку на праві державної власності 30.08.2023 та 12.10.2023 на підставі акту приймання (передачі) переданий в оперативне управління КЕВ м. Мукачево.

Прокурор вказує, що право Західного УКБ МОУ, як орендаря, на дострокове припинення дії Договору оренди землі від 30.06.2009 у зв`язку із завершенням будівництва та прийняттям об`єкта в експлуатацію на підставі окремої спеціальної норми, а саме наведеної частини другої статті 19 Закону України «Про оренду землі», способом саме його розірвання диспозитивно унормовано законом.

З урахуванням наведеного, можна зробити висновок, що після реєстрації права державної власності на завершений будівництвом об`єкт нерухомості - 36-квартирний житловий будинок, розташований на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 та передачі його в оперативне управління КЕВ м. Мукачево, Західне УКБ МОУ отримало право на дострокове розірвання Договору оренди землі від 30.06.2009, а КЕВ м. Мукачево на отримання цієї земельної ділянки в постійне користування.

Враховуючи вищенаведене, оскільки земельна ділянка площею 0,2190 га кадастровий номер 2121210100:00:003:0484 фактично використовується для розміщення та обслуговування 36-квартирного житлового будинку державної форми власності, що перебуває в сфері управління Міністерства оборони України та закріплений на праві оперативного управління за КЕВ м. Мукачево, то задля створення реальної можливості для повноцінного управління цим об`єктом нерухомого майна має бути також належним чином врегульовано питання щодо правового титулу земельної ділянки на якій він розміщений. Без відповідних прав на землю власник, тобто держава в особі уповноважених органів, не зможе реалізувати такі правомочності, як реконструкція, перепрофілювання чи навіть нормальне обслуговування об`єкта - багатоквартирного житлового будинку, тоді як формальна чинність Договору оренди землі 30.06.2009, укладеного між Виноградівською міською радою Закарпатської області та Західним УКБ МОУ строком на 49 років створює юридичну колізію та невизначеність щодо питань, пов`язаних із фактичним використанням землі, зокрема в частині сплати оренди та земельного податку. Отримання права постійного користування на земельну ділянку під багатоквартирним житловим будинком державної форми власності - це не просто формальність, а необхідний елемент правового захисту майнових інтересів держави.

На підставі вищевикладеного прокурор просить розірвати укладений 30.06.2009 між Виноградівською міською радою Закарпатської області та Західним управління капітального будівництва Міністерства оборони України Договір оренди земельної ділянки площею 0,2190 га з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484, зареєстрований 05.07.2009 у Державному реєстрі земель за № 040970300223. Визнати припиненим право оренди (тимчасового користування) земельною ділянкою площею 0,2190 га з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України із одночасним виключенням відповідно запису про право оренди з Поземельної книги Державного земельного кадастру. Визнати право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2190 га з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево.

Правова позиція позивачів у справі.

Суд зазначає, що ухвала суду від 14.05.2025 про відкриття провадження у справі була направлена позивачам до їхніх електронних кабінетів, що підтверджується зокрема довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення позивачів про відкриття провадження у справі та необхідність подачі письмових пояснень до суду.

Також, від Міністерства оборони України надійшло клопотання (вх. №02.3.1-02/5408/25 від 10.06.2025 року), в якому заявник просить провести судове засідання, яке призначене на 10.06.2025 без участі представника Міноборони. Також в даному клопотанні зазначено, що Міністерство оборони України позовні вимоги Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Правова позиція відповідача у справі.

До початку підготовчого засідання на адресу суду надійшла заява від відповідача у справі (вх. №02.3.1-02/5117/25 від 27.05.2025 року), в якій він зазначає, що розглянувши матеріали даного позову визнає його повністю, просить задоволити. Справу просить розглянути за відсутності представника Виноградівської міської ради Закарпатської області.

Мотивувальна частина рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що дійсно 30.06.2009 між Виноградівською міською радою Закарпатської області та Західним управління капітального будівництва Міністерства оборони України (надалі - Західне УКБ МОУ) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2190 га із цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна, а саме незавершений будівництвом 36-квартирний житловий будинок.

05.07.2009 вказаний Договір оренди зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040970300223.

У пунктах 7, 8 Договору оренди землі від 30.06.2009 визначено, що цей договір укладений строком на 49 (сорок дев`ять років), тобто до 30.06.2058, із орендною платою визначною на рівні, що не може бути меншим ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Зі змісту пункту 14 Договору оренди землі від 30.06.2009 земельна ділянка передається в оренду для: будівництва 36-квартирного будинку в м. Виноградів, вул. Черняховського, б/н.

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки наданої Виноградівською міською радою Закарпатської області в оренду Західному УКБ МОУ передано земельну ділянку з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484.

Згідно з інформацією наданою Головним управління Держгеокадастру у Закарпатській області зазначена земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі земель на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для будівництва 36-квартирного будинку по вулиці Черняхівського (з 04.08.2023 вулиця Армійська), б/н, м. Виноградів, Виноградівський район, Закарпатська область Західне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України розробленого відповідно до рішення 8 сесії 5 скликання Виноградівської міської ради від 27.02.2007 № 336 та 9 сесії 5 скликання Виноградівської міської ради від 27.04.2007 № 373. Дата державної реєстрації земельної ділянки - 03.07.2009.

У подальшому відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку відповідно до пункту 4 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр», відповідно до якого земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484, яка сформована 03.07.2009, розташована за адресою: Закарпатська область, м. Виноградово, вулиця Черняховського (з 04.08.2023 вулиця Армійська), будинок 14, належить Виноградівській міській раді на праві комунальної власності та відноситься до земель житлової та громадської забудови із цільовим призначенням - 15.01 (КВЦПЗД) для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил.

За інформацією з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Західним УКБ МОУ завершено будівництво 36- квартирного житлового будинку на орендованій земельній ділянці площею 0,2190 га кадастровий номер 2121210100:00:003:0484 за адресою: Закарпатська область, м. Виноградово, вул. Черняховського, буд. 14, який введено в експлуатацію згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 25.12.2014 № 38143143590795 та сертифікату від 24.12.2014 № ЗК143143590795.

Наказом Міністра оборони України від 06.03.2023 № 121/нм вирішено закріпити на праві оперативного управління за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево (далі - КЕВ м. Мукачево) нерухоме майно, визначене у додатку 2 до наказу, а саме: житловий будинок за адресою: вулиця Черняховського (Армійській), будинок № 16, м. Виноградів Закарпатської області, поверховість якого становить 4,5 поверхів, загальна площа 2786,8 м.кв, загальна кількість квартир - 36, а балансова вартість - 8132428,00 грн.

Наказом начальника Головного управління капітальних вкладень (з адміністративно- господарської діяльності) від 27.03.2023 № 30 «Про утворення комісії для передачі та закріплення нерухомого майна» було призначено комісію для передачі та закріплення на праві оперативного управління за КЕВ м. Мукачево нерухомого майна по вулиці Черняховського (Армійській), будинок № 16, м. Виноградів Закарпатської області, а саме: житлового будинку місткістю 36 квартир, загальною площею 2786,8 м.кв.

30.08.2023 у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано закінчений будівництвом об`єкт - житловий будинок квартирного типу загальною площею 2786,8 м.кв та житловою площею 1213,4 м.кв, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 за адресою: Закарпатська область, м. Виноградово, вулиця Черняховського (Армійська), будинок 16.

Таким чином, багатоквартирний житловий будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 за адресою: Закарпатська область, м. Виноградово, вулиця Черняховського (Армійська), будинок 16 належить до державної форми власності, перебуває в сфері управління Міністерства оборони України та в оперативному управління КЕВ м. Мукачево, як його балансоутримувача.

Разом із цим, земельна ділянка площею 0,2190 га кадастровий номер 2121210100:00:003:0484 за адресою: м. Виноградово, вулиця Черняховського (Армійська), будинок 16, яка перебуває у комунальній власності Виноградівської міської ради Закарпатської області і надалі вважається такою, що передана в оренду на підставі договору оренди землі від 30.06.2009, укладеного з Західним УКБ МОУ, дію якого не припинено.

Отже, спірна земельна ділянка площею 0,2190 га кадастровий номер 2121210100:00:003:0484 за адресою: м. Виноградово, вулиця Черняховського (Армійська), будинок 16 у встановленому Земельним кодексом України (у редакції, яка діяла з 01.07.2009) була надана Виноградівською міською радою Закарпатської області в користування Західному УКБ МОУ для будівництва 36-квартирного будинку на підставі договору оренди землі від 30.06.2009, що був зареєстрований у Державному реєстрі земель 05.07.2009 за № 040970300223.

Мету Договору оренди землі від 30.06.2009, укладеного між Виноградівською міською радою Закарпатської області та Західним УКБ МОУ, було досягнуто, адже будівництво 36-квартирного будинку завершено, будинок введено в експлуатацію, що підтверджується інформацією Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а 30.08.2023 проведено реєстрацію права державної власності на нього, як на завершений будівництвом об`єкт, у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

У свою чергу, закінчений будівництвом об`єкт - житловий будинок квартирного типу загальною площею 2786,8 м.кв та житловою площею 1213,4 м.кв, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 за адресою: Закарпатська область, м. Виноградово, вулиця Черняховського (Армійська), будинок 16, був зареєстрований у встановленому законодавством порядку на праві державної власності 30.08.2023 та 12.10.2023 на підставі акту приймання (передачі) переданий в оперативне управління КЕВ м. Мукачево.

Прокурор вказує, що право Західного УКБ МОУ, як орендаря, на дострокове припинення дії Договору оренди землі від 30.06.2009 у зв`язку із завершенням будівництва та прийняттям об`єкта в експлуатацію на підставі окремої спеціальної норми, а саме наведеної частини другої статті 19 Закону України «Про оренду землі», способом саме його розірвання диспозитивно унормовано законом.

З урахуванням наведеного, можна зробити висновок, що після реєстрації права державної власності на завершений будівництвом об`єкт нерухомості - 36-квартирний житловий будинок, розташований на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 та передачі його в оперативне управління КЕВ м. Мукачево, Західне УКБ МОУ отримало право на дострокове розірвання Договору оренди землі від 30.06.2009, а КЕВ м. Мукачево на отримання цієї земельної ділянки в постійне користування.

Враховуючи вищенаведене, оскільки земельна ділянка площею 0,2190 га кадастровий номер 2121210100:00:003:0484 фактично використовується для розміщення та обслуговування 36-квартирного житлового будинку державної форми власності, що перебуває в сфері управління Міністерства оборони України та закріплений на праві оперативного управління за КЕВ м. Мукачево, то задля створення реальної можливості для повноцінного управління цим об`єктом нерухомого майна має бути також належним чином врегульовано питання щодо правового титулу земельної ділянки на якій він розміщений. Без відповідних прав на землю власник, тобто держава в особі уповноважених органів, не зможе реалізувати такі правомочності, як реконструкція, перепрофілювання чи навіть нормальне обслуговування об`єкта - багатоквартирного житлового будинку, тоді як формальна чинність Договору оренди землі 30.06.2009, укладеного між Виноградівською міською радою Закарпатської області та Західним УКБ МОУ строком на 49 років створює юридичну колізію та невизначеність щодо питань, пов`язаних із фактичним використанням землі, зокрема в частині сплати оренди та земельного податку. Отримання права постійного користування на земельну ділянку під багатоквартирним житловим будинком державної форми власності - це не просто формальність, а необхідний елемент правового захисту майнових інтересів держави.

Щодо представництва інтересів позивача прокурором.

Суд зазначає, що згідно положень ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках та у порядку, що визначені законом.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі №924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку позивачів у даній справі та враховано, що їхня бездіяльність призводить до втрати земельної ділянки державної форми власності.

Судом встановлено, що Закарпатська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону зверталась з відповідним листом до Міністерства оборони України №30.52/02-4392ВИХ-24 від 16.07.2024, в якому просила надати до прокуратури інформацію з відповідними підтверджуючими документами про вжиті заходи щодо захисту та поновлення інтересів держави за фактом оренди Західним УКБ МОУ земельної ділянки площею 0.2190 га кадастровий номер 2121210100:00:003:0484, зокрема щодо того, чи зверталося Міністерство оборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево або інші оборонні відомства, які підпорядковані Міністерству, до органів влади та місцевого самоврядування Закарпатської області.

З аналогічним листом прокуратура зверталась до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево, до Західного управління капітального будівництва.

На такий запит Міністерство оборони України направило Керівнику Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону лист в якому вказувало, що вищевказана земельна ділянка загальною площею 0.2190 га на обліку та балансі в КЕВ м. Мукачево не перебуває, договір оренди між Виноградівською міською радою та Західним УКБ МОУ - відсутній. Відповідні заходи захисту інтересів держави в судовому порядку КЕВ м. Мукачево не вживав, самостійно вжити такі заходи наміру не має.

Надалі, Закарпатська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону звернулась з відповідними листами до Міністерства оборони України, Квартирно - експуатаційного відділу м. Мукачево та Західного управління Капітального будівництва Міністерства оборони України від 23.04.2025, в яких зазначала, що зважаючи, що уповноваженими органами державної влади на цей час не вжито достатніх, ефективних та необхідних для належного захисту інтересів держави процесуальних дій щодо усунення виявлених порушень в сфері земельного законодавства пов`язаних із забезпеченням можливості належного володіння та користування земельною ділянкою житлового (військового) містечка №6 у м. Виноградові Берегівського району Закарпатської області, та на виконання вимог ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" повідомила, що прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави про визнання правовідносин за договором оренди припиненими та визнання права постійного користування земельною ділянкою, який буде пред`явлено до Господарського суду Закарпатської області.

Враховуючи все вищевикладене, судом встановлено, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" і оскільки компетентний орган, а протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернулось до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності і достатньою підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.

Правовідносини щодо виникнення, зміни, припинення права користування спірною земельною ділянкою врегульовані Земельним та Цивільним кодексами України, Законами України «Про оренду землі», «Про Державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про використання земель оборони», Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженим наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 № 483 (у відповідних редакціях).

Відповідно до статі 1 Закону України «Про використання земель оборони» землі (у редакції, яка діяла з 14.01.2009), надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, визнаються землями оборони.

Зі змісту 65 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.07.2009) землями оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Статтею 77 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.07.2009) визначено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

У статті 78 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.07.2009) визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, а земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з статтею 79 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.07.2009) земельною ділянкою, як об`єктом права власності, вважається частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності (частини 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.07.2009)).

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.07.2009) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду, на момент укладення Договору оренди землі від 30.06.2009, був врегульований статтею 124 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.07.2009) та передбачав, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом

Частиною 5 статті 126 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла з 01.07.2009) встановлено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

У статті 125 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.07.2009) закріплено правило, згідно з яким право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 202 Земельного кодексу України (в редакції станом до 01.01.2013 року) державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Положеннями Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка діяла з 14.10.2008) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до пунктів 15, 16, Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 № 483, відведення земельних ділянок для потреб Збройних Сил України проводиться на підставі рішень Рад, які в межах своєї компетенції надають в користування землі. Земельні ділянки для потреб Збройних Сил України надаються в постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.

Згідно з пунктом 10 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», який набрав чинності 07.07.2011, документи, якими посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим законом, є дійсними.

Положеннями частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, спірна земельна ділянка площею 0,2190 га кадастровий номер 2121210100:00:003:0484 за адресою: м. Виноградово, вулиця Черняховського (Армійська), будинок 16 у встановленому Земельним кодексом України (у редакції, яка діяла з 01.07.2009) була надана Виноградівською міською радою Закарпатської області в користування Західному УКБ МОУ для будівництва 36-квартирного будинку на підставі договору оренди землі від 30.06.2009, що був зареєстрований у Державному реєстрі земель 05.07.2009 за № 040970300223.

Мету Договору оренди землі від 30.06.2009, укладеного між Виноградівською міською радою Закарпатської області та Західним УКБ МОУ, було досягнуто, адже будівництво 36-квартирного будинку завершено, будинок введено в експлуатацію, що підтверджується інформацією Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а 30.08.2023 проведено реєстрацію права державної власності на нього, як на завершений будівництвом об`єкт, у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

У свою чергу, закінчений будівництвом об`єкт - житловий будинок квартирного типу загальною площею 2786,8 м.кв та житловою площею 1213,4 м.кв, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 за адресою: Закарпатська область, м. Виноградово, вулиця Черняховського (Армійська), будинок 16, був зареєстрований у встановленому законодавством порядку на праві державної власності 30.08.2023 та 12.10.2023 на підставі акту приймання (передачі) переданий в оперативне управління КЕВ м. Мукачево.

Згідно із частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» (у редакції Закону України від 05.11.2009 № 1702Л''І «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю») до особи, до якої перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

За змістом частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі» (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05.11.2009 № 1702-'І) договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Тобто особа, яка набула права власності на це нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новий власник набув право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц викладено подібний правовий висновок про те, що після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене.

У постанові від 25.02.2020 у справі № 922/510/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 принципово вирішила прогалину в законодавчому регулюванні права на оформлення землекористування частиною земельної ділянки, яка знаходиться на праві постійного землекористування іншої особи та дійшла висновку про те, що оскільки перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Судова палата наголосила у вказаній постанові на тому, що використання алгоритму, за яким відсутність згоди постійного землекористувача виключає можливість оформлення власником нерухомості права на землю суперечить принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розміщені, оскільки у такому випадку уповноважений орган (власник земельної ділянки) буде позбавлений можливості оформити право на земельну ділянку новому власнику об`єкта нерухомості без відмови постійного землекористувача від земельної ділянки.

У свою чергу, положеннями частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» (у чинній редакції), яка називається «Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання», прямо передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування, як органу розпорядження землею комунальної власності.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про оренду землі» після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об`єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

Таким чином, право Західного УКБ МОУ, як орендаря, на дострокове припинення дії Договору оренди землі від 30.06.2009 у зв`язку із завершенням будівництва та прийняттям об`єкта в експлуатацію на підставі окремої спеціальної норми, а саме наведеної частини другої статті 19 Закону України «Про оренду землі», способом саме його розірвання диспозитивно унормовано законом.

Подібна правова позиція викладене у постановах Верховного Суду від 11.05.2021 у справі № 910/1582/21, від 22.03.2018 у справі № 909/560/17, від 06.06.2018 у справі № 910/17652/17, від 12.06.2018 у справі № 910/18941/17, від 27.11.2019 у справі № 910/4540/19, від 27.03.2019 у справі № 925/315/18.

Водночас, Верховний Суд неодноразово також висновував (постанови від 27.03.2019 у справі № 925/315/18, від 30.06.2021 у справі № 914/1304/20, від 04.03.2020 у справі № 910/7294/19), що у даному випадку завершення будівництва має розглядатися в контексті фактичного припинення орендарем користування наданою йому для будівництва земельною ділянкою.

Також за змістом статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Стаття 120 Земельного кодексу України та стаття 377 Цивільного кодексу України (в редакції Закону України від 08.09.2021 № 1720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв`язку з переходом прав на об`єкт нерухомого майна, який на ній розміщено») не врегульовує питання переходу прав на земельну ділянку у разі набуття прав власності, господарського відання, оперативного управління на багатоквартирний будинок, що розміщений на ній. Предмет правового регулювання цих статей стосується виключно індивідуальних жилих будинків, інших будівель або споруд.

Тоді як багатоквартирний будинок є специфічним об`єктом права власності, визначення якого наведено в статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» - багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири.

Так, відповідно до статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Окрім того, у силу положень абзацу 5 частини 1 статті 123 Земельного кодексу України земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 цього Кодексу, тобто органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям, що належать до державної та комунальної власності, лише на праві постійного користування.

Відповідно до статті 92 Земельного Кодексу України постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Зазначене свідчить про те, що з тріади правомочностей, які належать власнику, законом постійному землекористувачу передаються тільки дві: володіння та користування, оскільки постійні землекористувачі позбавлені можливості щодо розпорядження земельним ділянками.

Отже, право землекористування як суб`єктивне право полягає у праві особи на експлуатацію корисних властивостей земельної ділянки у складі права власності на неї; у правовому титулі, що дає особі суб`єктивне право використовувати (чужу) земельну ділянку.

Основними принципами права землекористування є: його похідний характер від права власності на землю; раціональне використання ділянок за основним цільовим призначенням із здійсненням їх ефективної охорони та дотриманням вимог щодо пріоритету екологічної безпеки тощо.

Право постійного землекористування - це безстрокове речове право з внесенням плати виключно в розмірі земельного податку у порядку, визначеному законодавством. Таке право може виникати стосовно будь-яких земельних ділянок державної та комунальної власності, однак воно не включає правомочності розпорядження земельною ділянкою або правом на неї. Постійний землекористувач отримує права володіння та користування земельною ділянкою, тобто можливість виключного і відокремленого від інших осіб землекористування. Безстроковість користування, на відміну від строкового користування на праві оренди, сприяє отриманню максимальної вигоди для землекористувача, не передбачає сплати орендної плати та підстав припинення права такого користування у інших випадках, аніж ті, які прямо встановлені законом.

Отже, наявна у постійного землекористувача правомочність користування земельною ділянкою є обмеженою порівняно з правомочністю власника цієї земельної ділянки, який наділений не лише правом володіння та користування, а й правом на розпорядження землею, у тому числі шляхом її передачі в користування як з оформленням відповідного речового права (права оренди або права постійного користування), так і шляхом надання земельної ділянки у користування на підставі зобов`язального правочину, за яким право тимчасового користування земельною ділянкою не підлягає державній реєстрації, а також щодо поділу такої земельної ділянки або виділу з загальної земельної ділянки її частини.

Водночас, постійний землекористувач такими правами не наділений, оскільки право постійного землекористування передбачає використання земельної ділянки за її цільовим призначенням безпосередньо та виключно землекористувачем без можливості передання такого права третім особам, у тому числі на підставі правочинів, за якими речові права на земельну ділянку іншій особі не передаються.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.11.2024 у справі № 905/20/23.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, а також шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

З урахуванням наведеного, можна зробити висновок, що після реєстрації права державної власності на завершений будівництвом об`єкт нерухомості - 36-квартирний житловий будинок, розташований на орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 та передачі його в оперативне управління КЕВ м. Мукачево, Західне УКБ МОУ отримало право на дострокове розірвання Договору оренди землі від 30.06.2009, а КЕВ м. Мукачево на отримання цієї земельної ділянки в постійне користування.

Враховуючи вищенаведене, оскільки земельна ділянка площею 0,2190 га кадастровий номер 2121210100:00:003:0484 фактично використовується для розміщення та обслуговування 36-квартирного житлового будинку державної форми власності, що перебуває в сфері управління Міністерства оборони України та закріплений на праві оперативного управління за КЕВ м. Мукачево, то задля створення реальної можливості для повноцінного управління цим об`єктом нерухомого майна має бути також належним чином врегульовано питання щодо правового титулу земельної ділянки на якій він розміщений. Без відповідних прав на землю власник, тобто держава в особі уповноважених органів, не зможе реалізувати такі правомочності, як реконструкція, перепрофілювання чи навіть нормальне обслуговування об`єкта - багатоквартирного житлового будинку, тоді як формальна чинність Договору оренди землі 30.06.2009, укладеного між Виноградівською міською радою Закарпатської області та Західним УКБ МОУ строком на 49 років створює юридичну колізію та невизначеність щодо питань, пов`язаних із фактичним використанням землі, зокрема в частині сплати оренди та земельного податку. Отримання права постійного користування на земельну ділянку під багатоквартирним житловим будинком державної форми власності - це не просто формальність, а необхідний елемент правового захисту майнових інтересів держави.

На підставі вищевикладеного, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Щодо обґрунтованості рішення.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Відтак, на відповідача покладається 7267.00 гривень витрат на оплату судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати укладений 30.06.2009 між Виноградівською міською радою Закарпатської області та Західним управління капітального будівництва Міністерства оборони України Договір оренди земельної ділянки площею 0,2190 га з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484, зареєстрований 05.07.2009 у Державному реєстрі земель за № 040970300223.

3. Визнати припиненим право оренди (тимчасового користування) земельною ділянкою площею 0,2190 га з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України із одночасним виключенням відповідно запису про право оренди з Поземельної книги Державного земельного кадастру.

4. Визнати право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2190 га з кадастровим номером 2121210100:00:003:0484 за Квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево.

5. Судові витрати покласти на відповідача у справі.

6. Стягнути з Виноградівської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053677, Закарпатська область, Берегівський район, м. Виноградів, пл. Миру, буд. 5, на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, Львівська область, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, ідентифікаційний код 38326057) сплачений судовий збір у розмірі 7267.00 грн. (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень 00 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 23.06.2025 року.

Суддя П. Д. Пригуза