Рішення від 23.06.2025 по справі 908/998/25

номер провадження справи 19/30/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2025 Справа № 908/998/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП», ідентифікаційний код юридичної особи 09794409 (вул. Знаменська, буд. 4, м. Миколаїв, 54037)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАСТ БІЛД» (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 9, ідентифікаційний код 36727056)

про стягнення 192 984,00 грн

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП», м. Миколаїв (скорочене найменування ДП «НАРП») до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАСТ БІЛД», м. Запоріжжя (скорочене найменування ТОВ «ДЖАСТ БІЛД») про стягнення заборгованості за договором №210-14 від 31.08.2014 в розмірі 192 984,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 справу №908/998/25 передано на розгляд судді Давиденко І.В.

Оскільки, предметом спору у даній справі є зокрема стягнення з відповідача суми в розмірі 192 984,00 грн, справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, дана справа підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/998/25. Присвоєно справі номер провадження 19/30/25. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі №908/998/25 Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Ухвалою суду від 22.04.2025 виправлено описку, допущено в ухвалі суду від 21.04.2025, щодо зазначення найменування позивача у справі.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором № 210-14 від 31.08.2014 щодо надання послуг стоянки на відкритому майданчику розміщення списаного та частково утилізованого планера літака. На виконання умов договору позивач надав відповідні послуги, що підтверджується актами наданих послуг, які повертаються від відповідача, а також виставив на оплату відповідачу рахунки. Відповідач надані послуги не оплатив, через що в нього виникла заборгованість в розмірі 192 720,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача. Судові витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.

Судом до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань), з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: вулиця Східна, будинок 9, м. Запоріжжя, 69083.

Копії ухвал суду від 21.04.2025 про відкриття провадження у справі №908/998/25 та від 22.04.2025 про виправлення описки надіслані на офіційну адресу місцезнаходження відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Поштові відправлення на адресу відповідача, в яких містилися ухвали суду, повернуто за зворотною адресою до суду з довідкою АТ «Укрпошта» форми 20 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

Відповідач про зміну свого місцезнаходження суд не повідомляв.

Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

З урахуванням висновку, який міститься в пункті 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2025 у справі №990/370/23, суд вважає, що вжив всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, шляхом надсилання ухвал суду за офіційною адресою місцезнаходження відповідача.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Судом встановлено, що в установлений ухвалою суду строк, відзив до суду не надійшов.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи №904/948/25 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 23.06.2025.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2014 між Державним підприємством «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (сторона 1, позивач у справі, ДП «НАРП») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Трейд Україна», яке згідно із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.12.2021 змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖАСТ БІЛД» (сторона 2, відповідач у справі) укладено договір № 210-14 (Договір), за умовами п. 1.1 якого Сторона 1 надає стоянку на відкритому майданчику для розміщення списаного та частково утилізованого планера літака Ту-95МС, заводський № 1000212733144 (Літак), а Сторона 2 зобов`язується оплатити надані послуги.

Стоянка Літака розташовується на відкритому майданчику території підприємства за адресою: м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4 (п. 1.1.1 Договору).

Вартість стоянки Літака на Території Сторони 1 складає 264,00 грн за одну добу (п. 3.1.1. Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору Сторона 2 здійснює оплату вартості наданих послуг згідно з п. п. 3.1.1., щомісячно до 10 числі наступного місяця згідно з рахунком Сторони 1 шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Сторони 1.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що надання послуг згідно з п. 1.1.1 Договору здійснюється протягом всього часу знаходження Літака на території Сторони 1, та до моменту повідомлення Стороною 2 Стороні 1 про припинення надання цих послуг та повернення Літака.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання двома Сторонами та діє до 31.12.2014.

Докази повідомлення Стороною 2 Стороні 1 про припинення надання послуг в матеріалах справи відсутні.

Позивач стверджує, що до теперішнього часу Літак перебуває на території ДП «НАРП», у зв`язку з чим послуги зі стоянки підприємством продовжують надаватися.

Згідно з п. 2.1.3 Договору Сторона 1 зобов`язується щомісяця, до 5 числа поточного місяця, надавати факсимільним зв`язком Стороні 2 рахунок на оплату витрат за стоянку за минулий місяць. Відсутність письмових заперечень Сторони 2, наданих на адресу Сторони 1, є підтвердженням того, що послуги зі стоянки надані Стороною 1 якісно і в повному обсязі та Сторона 2 не має претензій.

Надання послуг підтверджується складанням акту приймання наданих послуг, що підписується Сторонами (абз. 2 п. 1.3 Договору).

Позивачем складено та надіслано відповідачеві акти наданих послуг разом із рахунками на оплату, а саме:

№ 6 від 30.01.2023 на суму 184,00 грн за послуги надані у січні 2023;

№ 21 від 28.02.2023 на суму 7392,00 грн за послуги надані у лютому 2023;

№ 37 від 29.03.2023 на суму 8184,00 грн за послуги надані у березні 2023;

№ 51 від 28.04.2023 на суму 7920,00 грн за послуги надані у квітні 2023;

№ 69 від 30.05.2023 на суму 8184,00 грн за послуги надані у травні 2023;

№ 85 від 30.06.2023 на суму 7920,00 грн за послуги надані у червні 2023;

№ 104 від 31.07.2023 на суму 8184,00 грн за послуги надані у липні 2023;

№ 117 від 30.08.2023 на суму 8184,00 грн за послуги надані у серпні 2023;

№ 133 від 29.09.2023 на суму 7920,00 грн за послуги надані у вересні 2023;

№ 145 від 30.10.2023 на суму 8184,00 грн за послуги надані у жовтні 2023;

№ 169 від 29.11.2023 на суму 7920,00 грн за послуги надані у листопаді 2023;

№ 192 від 29.12.2023 на суму 8184,00 грн за послуги надані у грудні 2023;

№ 6 від 30.01.2024 на суму 8184,00 грн за послуги надані у січні 2024;

№ 22 від 28.02.2024 на суму 7656,00 грн за послуги надані у лютому 2024;

№ 41 від 28.03.2024 на суму 8184,00 грн за послуги надані у березні 2024;

№ 75 від 30.04.2024 на суму 7920,00 грн за послуги надані у квітні 2024;

№ 94 від 06.06.2024 на суму 8184,00 грн за послуги надані у травні 2024;

№ 114 від 27.06.2024 на суму 7920,00 грн за послуги надані у червні 2024;

№ 141 від 31.07.2024 на суму 8184,00 грн за послуги надані у липні 2024;

№ 167 від 29.08.2024 на суму 8184,00 грн за послуги надані у серпні 2024

№ 191 від 27.09.2024 на суму 7920,00 грн за послуги надані у вересні 2024;

№ 221 від 30.10.2024 на суму 8184,00 грн за послуги надані у жовтні 2024;

№ 248 від 28.11.2024 на суму 7920,00 грн за послуги надані у листопаді 2024;

№ 277 від 30.12.2024 на суму 8184,00 грн за послуги надані у грудні 2024.

Всього надано послуг за період 2023-2024 р.р. на суму 192 984,00 грн.

У матеріали справи позивачем надано супровідні листи, акти здачі-приймання наданих послуг, рахунки на оплату за вказаний період з доказами направлення, які вручено уповноваженому представнику відповідача.

Відповідач надані послуги щодо розміщення на відкритому майданчику утилізованого планера літака Ту-95МС, заводський №1000212733144, передбачених договором №210-14 від 31.08.2014 за період 2023-2024 роки не оплатив, у результаті чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 192 984,00 грн.

Докази сплати боргу в матеріалах справи відсутні.

Стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 192 984,00 грн є предметом розгляду даної справи.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими, що виникли з договору про надання послуг.

Статтею 638 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктами 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити надані позивачем послуги щодо розміщення на відкритому майданчику утилізованого планера літака Ту-95МС, заводський № 1000212733144, за договором № 210-14 від 31.08.2014 у повному обсязі, що передбачено п. 1.1, п. 2.2. цього Договору.

Вартість стоянки Літака на Території позивача складає 264,00 грн за одну добу (п. 3.1.1. Договору).

На виконання умов договору позивачем надано послуги за період 2023-2024 роки, відображені у вище перелічених актах наданих послуг, та виставлено відповідні рахунки на оплату послуг всього на суму 192 984,00 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Умовами укладеного між сторонами Договору визначено документ (п. 1.3), що підтверджує надання послуг, який підписується сторонами.

Згідно з п. 2.1.3 Договору позивач зобов`язується щомісяця, до 5 числа поточного місяця, надавати факсимільним зв`язком відповідачу рахунок на оплату витрат за стоянку за минулий місяць. Відсутність письмових заперечень відповідача, наданих на адресу позивача, є підтвердженням того, що послуги зі стоянки надані позивачем якісно і в повному обсязі та відповідач не має претензій.

Надіслані позивачем поштовим зв`язком відповідачу акти здачі-приймання наданих послуг, рахунки на оплату за період 2023-2024 роки отримано уповноваженим представником відповідача Крючковою.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що матеріали справи містять належні та достатні докази на підтвердження належного виконання позивачем зобов`язань за договором про надання послуг, перелічені вище акти наданих послуг приєднано до матеріалів справи.

Відповідачем акти наданих послуг та рахунки на оплату отримано, будь-яких зауважень щодо наданих послуг не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.2 Договору відповідач здійснює оплату вартості наданих послуг згідно з п. п. 3.1.1., щомісячно до 10 числі наступного місяця згідно з рахунком позивача шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідачем надані послуги згідно з актами та виставленими рахунками не сплачені.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У справі, що розглядається, спір виник з приводу не оплати відповідачем вартості наданих послуг в розмірі 192 984,00 грн.

Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 192 984,00 грн заборгованості за надані послуги, які підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАСТ БІЛД» (вул. Східна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69083, ідентифікаційний код юридичної особи 36727056) на користь Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код юридичної особи 09794409) заборгованість за надані послуги в розмірі 192 984,00 грн (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири гривень 00 коп.). Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАСТ БІЛД» (вул. Східна, буд. 9, м. Запоріжжя, 69083, ідентифікаційний код юридичної особи 36727056) на користь Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код юридичної особи 09794409) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень гривень 00 коп.). Видати наказ.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 23.06.2025.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.