Ухвала від 20.06.2025 по справі 916/2409/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"20" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2409/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В.Д., розглянувши заяву заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі

за позовом: Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (код ЄДРПОУ 0352855222, 65091, м. Одеса, вул. Головківська, 1) в інтересах держави в особі:

позивача-1: Південного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477150, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)

позивача-2: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1 (пл. Біржова,1) )

до відповідача-1: Управління капітального будівництва Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056902, 65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10-А)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК ЕНЕРГОМИР" (код ЄДРПОУ 34321228, 49031, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 59)

про визнання недійсним договору та стягнення 32 658 220,94грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі позивача-1 Південного офісу Держаудитслужби, позивача-2 Одеської міської ради, до відповідача-1 Управління капітального будівництва Одеської міської ради, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК ЕНЕРГОМИР" про визнання недійсним договору та стягнення 32 658 220,94грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції" під час проведення відкритих торгів.

Одночасно з поданням позовної заяви прокурор звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" в розмірі 32 658 220,94 грн., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову прокурор зазначає, що 04.10.2019 Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради в електронній системі публічних закупівель "Prozorro" опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-10-04-00364-с на закупівлю підрядних робіт - "Реконструкція зовнішніх мереж електропостачання комунальної установи «Міська клінічна інфекційна лікарня» за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 5/7". Очікувана вартість закупівлі складала 33 823 000,00 грн.

З метою участі у відкритих торгах тендерні пропозиції подано двома суб`єктами господарювання: ТОВ "ЕК УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" з остаточною ціновою пропозицією 33 820 000,00 грн. та ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" з остаточною ціновою пропозицією 33 799 000,00 грн.

За результатами проведених торгів в електронній системі публічних закупівель 01.11.2019 розміщено протокол розгляду тендерної пропозиції на закупівлю робіт -"Реконструкція зовнішніх мереж електропостачання комунальної установи «Міська клінічна інфекційна лікарня» за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 5/7", згідно з яким переможцем обрано ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР".

Того ж дня УКБ ОМР опубліковано повідомлення про намір укласти договір. Надалі між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК ЕНЕРГОМИР" укладено договір № 135-19/П від 12.11.2019.

У подальшому між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" укладались додаткові угоди, якими вносились зміни до договору.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю від 04.10.2020, за період з 12.11.2019 по 31.12. ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" виконало роботи: ДК 021:2015:45454000-4 реконструкція, а УКБ ОМР сплатило за договором підряднику 32 658 220,94 грн. (в т.ч. ПДВ 4 943 036,84 грн).

За результатами розгляду тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України справи №06-02/2020 відносно ТОВ "ЕК УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" та ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР", 08.10.2024 було прийнято рішення №34/23-р/тк, згідно з яким підтверджено факт того, що ТОВ "ЕК УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" та ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" під час участі у закупівлі UA-2019-10-04-00364-с вчинили антиконкурентні узгоджені дії.

Узгоджений характер дій ТОВ "ЕК УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" та ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" вказує як на усвідомлення ними їх протиправності (порушення цими діями правил здійснення господарської діяльності), так і на передбачуваність і бажання настання наслідків від них (усунення конкуренції з метою протиправного отримання права на укладення договору).

Під час розгляду справи тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України встановлено обставини, що свідчать про вчинення ТОВ "ЕК УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" та ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), а саме: наявність господарських відносин між Відповідачами до, під час та після проведення Торгів; - одночасне перебування одних і тих же фізичних осіб у трудових відносинах із Відповідачами; - створення банківських гарантій однією фізичною особою в один день та одночасно; - синхронність дій Відповідачів під час входу в аукціон; - комунікація між Відповідачами в період участі в Торгах; - використання однієї матеріально-технічної бази.

На підставі зазначеного, тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України констатувала, що ТОВ "ЕК УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" та ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час участі у процедурі закупівлі, проведеної Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2019-10-04-00364-с.

Прокурор наголошує, що через вчинення ТОВ "ЕК УКРЕНЕРГОМОНТАЖ" та ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Внаслідок цього, замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Завідомо суперечлива мета дій ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах

За твердженням прокурора, з урахуванням викладеного, ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало бюджетні кошти в сумі 32 658 220,94грн., які, за вимогою прокурора, мають бути стягнуті в дохід держави.

Прокурор зауважує, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" станом на 08.05.2025 зареєстровано, в процесі припинення не перебуває.

За таких обставин вбачається, що товариство продовжує вести господарську діяльність.

Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статутний капітал ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" складає 65000,00 грн., та є значно меншим заявленої до підприємства позовної вимоги. Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів право власності не нерухоме майно за товариством не зареєстроване.

Прокурор наполягає, що з урахуванням специфіки предмету закупівлі та правовідносин, що виникли між сторонами, в майбутньому процедура повернення коштів, сплачених за договором, без вжиття заходів забезпечення позову буде неможлива та неефективна. За таких обставин, прокурор вважає, що тільки вжиття заходів до забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів держави.

За наведених обставин прокурор, з метою забезпечення позову, просить накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР" в розмірі 32 658 220,94 грн., які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову,

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною першою статті 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зокрема, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2021 у справі №910/18193/21 міститься висновок, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Так, предметом позову Малиновської окружної прокуратури міста Одеси, в тому числі, є вимога майнового характеру про стягнення 32 658 220,94 грн., отже, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач-2 необхідну суму грошових коштів, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, суд вважає, що запропоновані заходи забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти та майно відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, постанові Верховного Суду від 09.06.2023 у справі №37з-23.

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту", кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову, виконуючи роль гарантії виконання судового рішення з конкретним предметом спору, водночас не повинні припиняти чи іншим чином негативно впливати на діяльність сторони зобов`язання чи інших осіб. Проте, у заявлений прокурором спосіб і в межах суми спору, що є предметом стягнення у справі № 916/2409/25, законні права відповідача не порушуються. Арешт на майно та грошові кошти, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на них в разі задоволення позову. Відповідний спосіб забезпечення позову не порушує балансу інтересів сторін, а є законним тимчасовим заходом до результатів вирішення спору, спрямованим на забезпечення гарантії виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що обраний прокурором захід до забезпечення позову в частині накладення арешту на майно та грошові кошти, належні ТОВ "ЛК ЕНЕРГОМИР", в межах суми позову 32 658 220,94грн., відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд дійшов до висновку про обґрунтованість поданої заяви та задовольняє її в повному обсязі.

Наразі судом не розглядається питання щодо зустрічного забезпечення, оскільки частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Розгляд судом першої інстанції заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням вимог ст.141 ГПК України та не свідчить про допущення судом істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування судового рішення, яким вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

Наведена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.07.2018 у справі №916/2851/17, від 26.11.2018 у справі №904/2925/18, від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 24.06.2019 у справі №916/2933/18, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19, від 16.12.2021 у справі №911/1658/21, від 23.12.2021 у справі №927/762/21.

Частиною 6 ст.140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у справі №916/2409/25 - задовольнити.

2. Накласти арешт на майно та грошові кошти, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛК ЕНЕРГОМИР" (код ЄДРПОУ 34321228, 49031, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 59), в межах суми позову в розмірі 32 658 220,94 (тридцять два мільйони шістсот п`ятдесят вісім тисяч двісті двадцять) грн. 94 коп.

Стягувачем за даною ухвалою є: Малиновська окружна прокуратура міста Одеси (код ЄДРПОУ/ Умовний код 0352855222, 65091, м. Одеса, вул. Головківська, 1)

Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК ЕНЕРГОМИР" (код ЄДРПОУ 34321228, 49031, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 59)

Ухвала суду набирає законної сили 20.06.2025 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання в строки, встановлені Законом України „Про виконавче провадження.

Суддя Найфлейш Володимир Давидович