Рішення від 17.06.2025 по справі 918/407/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/407/25

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Хролець І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСТ Мирогощанське" до Товариства з обмеженою "Оріховський завод сільгоспмашин" про стягнення 111 205,17 грн

у судове засідання представники сторін не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позовна заява ТОВ "ПСТ Мирогощанське" до ТОВ "Оріховський завод сільгоспмашин" про стягнення 111 205,17 грн, де 111 050,00 грн - попередньої оплати за Договором №12528/02.25 від 14.02.2025, а також 155,17 грн - 3% річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Даний позов обґрунтований тим, що між сторонами існують господарські правовідносини, які ґрунтуються на Договорі купівлі-продажу №12528/02.25 від 14.02.2025, за яким ТОВ "ПСТ Мирогощанське", як покупець, у якості попередньої оплати причепа тракторного 2 ПТС 9 з тентом -1 шт, 17.02.2025 перерахувало ТОВ "Оріховський завод сільгоспмашин" 114 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1400.

В свою чергу ТОВ "Оріховський завод сільгоспмашин", порушуючи п.3.3. Договору (обовязок поставити товар на протязі 14 ти робочих днів, після здійснення покупцем попередньої оплати), товар не поставив, кошти не повернув, на звернення не реагує.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов, передбаченим ст. 165 ГПК України, а відтак суд на підставі ч.2 ст. 178, ч.9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Процесуальні дії у справі.

Позов ТОВ "ПСТ Мирогощанське" надійшов до Господарського суду Рівненської області 08.05.2025.

Ухвалою від 13.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадженя у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.06.2025. Також, ухвалою повідомлено відповідача про наявність обов`язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

При цьому, ухвала направлялася відповідачу на адресу: шосе Південне, 81, м. Запоріжжя, Запорізький р-н, Запорізька обл., 69005, яка зазначена як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, так і в спірному договорі.

Повідомлення за №0610252838735 повернулось на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 26.05.2025.

Виходячи з основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, принципу змагальності сторін та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом з метою надати можливість учасникам провадження у справі скористатися правами та обов`язками, передбаченими ГПК України, ухвалою від 03.06.2025 судове засідання відкладено на 17.06.2025.

При цьому, ухвала направлялася відповідачу на адресу: шосе Південне, 81, м. Запоріжжя, Запорізький р-н, Запорізька обл., 69005, яка зазначена як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно даних ПАТ "Укрпошта" (трекінг №0610260337940), ухвала не була вручена працівниками пошти у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою: місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому враховуються правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 19.12.2022 у справі №910/1730/22: "у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст.ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.";

Таким чином, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю, а відповідача - таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Оскільки явка учасників справи не визнавалася обов`язковою, враховуючи положення ч.1 ст. 202 ГПК України, зважаючи на обмеженість процесуального строку розгляду спору за правилами спрощеного позовного провадження, господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута без участі представників сторін, за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

14.02.2025 між ТОВ "Оріховський завод сільгоспмашин" та ТОВ "ПСТ Мирогощанське" було укладено Договір купівлі-продажу №12528/02.25, згідно умов якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується своєчасно прийняти Товар та здійснити його оплату на умовах цього Договору. Найменування товару: Причеп тракторний 2 ПТС 9 з тентом -1 шт, ціна без ПДВ: 316 666,67 ПДВ 20%: 63 333,33 грн. Разом з ПДВ: 380 000,00 грн.

У п.3.2. Договору №12528/02.2025 вказано, що оплата Товару проводится в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в реквізитах даного Договору, в наступному порядку:

Пункт 3.3. Договору №12528/02.2025 - попередня оплата Товару здійснюється Покупцем у розмірі 30% - 114 000, 00 грн у день підписання сторонами даного Договору та 20% - 76 000, 00 грн, у день приймання Товару.

Пунктом 3.4. Договору №12528/02.2025 передбачено, що залишок у розмірі 50% від суми, вказаної в п.3.1. - Покупець сплачує протягом 6 місяців з моменту поставки Товару Покупцю, рівними щомісячними платежами по 31 666,66 грн.

Згідно з п.3.5. Договору №12528/02.2025 поставка Товару здійснюється протягом 14 ти робочих днів, після здійснення Покупцем оплати Товару згідно п.3.3. цього Договору.

Відповідно до п.10.1. Договору №12528/02.2025, договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2025, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами зобов`язань по даному договору, в тому числі гарантійних зобов`язань.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

14.02.2025 між сторонами підписано специфікацію №1 на поставку товару, а саме: причеп тракторний 2 ПТС 9 з тентом, загальною кількістю 1 шт, загальна вартість товару 380 000, 00 грн з ПДВ.

17.02.2025 на виконання умов даного Договору, ТОВ "ПСТ Мирогощанське" було здійснено попередню оплату за у розмірі 114 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією№1400 від 17.02.2025.

За посиланнями позивача, уповноважені представники Сторін досягнули домовленостей щодо добровільного врегулювання ситуації шляхом повернення сплаченої суми попередньої оплати за Договором, після чого, згідно із платіжною інструкцією №90 від 27.03.2025 року на рахунок ТОВ "ПСТ Мирогощанське" від ТОВ "Оріховський завод сільськогоспмашин" було перераховано 2 950, 00 грн.

01.04.2025 ТОВ "ПСТ Мирогощанське" направило на поштову адресу ТОВ "Оріхівський завод сільськогоспмашин" вимогу щодо повернення суми попередньої оплати у розмірі 114 000,00 грн.

Попередня оплата не повернута, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

З наведених обставин вбачається, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються купівлі-продажу товару.

Як унормовано положеннями ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У силу вимог ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з нормами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з нормами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено з матеріалів справи, між сторонами існують господарські правовідносини, які ґрунтуються на Договорі купівлі-продажу №12528/02.25 від 14.02.2025, за яким ТОВ "ПСТ Мирогощанське", як покупець, у якості попередньої оплати причепа тракторного 2 ПТС 9 з тентом -1 шт, 17.02.2025 перерахувало ТОВ "Оріховський завод сільгоспмашин" 114 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1400.

Зважаючи на положення п.3.3. Договору, у ТОВ "Оріховський завод сільгоспмашин" з`явився обов`язок у строк до 03.03.2025 поставити покупцю обумовлений товар.

Оскільки матеріали справи не місять доказів поставки, ТОВ "ПСТ Мирогощанське" набув і скористався правом вимагати повернення попередньої оплати. Натомість ТОВ "Оріховський завод сільгоспмашин" здійснило часткове повернення на суму 2 950,00 грн.

Відтак, позов в частині стягнення 111 050,00 грн - попередньої оплати за Договором №12528/02.25 від 14.02.2025 підставний та підлягає задоволення.

Враховуючи відсутність повернення попередньої оплати, крім суми основного боргу ТОВ "ПСТ Мирогощанське" просить стягнути з ТОВ "Оріховський завод сільгоспмашин" 155,17 грн - 3% річних, нарахований за період з 22.04.2025 по 08.05.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд констатує, що прострочення повернення попередньої оплати відбулось з дня проставлення працівниками ПАТ "Укрпошта" відмітки повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення з вимогою №1 від 01.04.2025 (а.с. 20) і відбулося на протязі 17 днів.

При перевірці долучених ТОВ "ПСТ Мирогощанське" до матеріалів справи розрахунків 3% річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE суд встановив, що позовні вимоги в цій частині в межах заявлених періодів підлягають задоволенню у повному розмірі.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч.4 ст. 236 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Отже, сукупним аналізом наведених вище норм права, взятих судом до уваги тверджень сторін та досліджених доказів, суд констатує достатні правові підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Таким чином, за результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову і стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 111 205,17 грн.: 111 050,00 грн - попередньої оплати за Договором №12528/02.25 від 14.02.2025 та 155,17 грн - 3% річних.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що ТОВ "ПСТ Мирогощанське" сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3954-8173-7442-4978 від 08.05.2025.

Відповідно ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн з 01.01.2024) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява надійшла до суду в електронній формі, відтак, ТОВ "ПСТ Мирогощанське" необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3028*0,8).

Отож, позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 605,60 грн, тоді як інша частина судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв`язку з задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою "Оріховський завод сільгоспмашин" (шосе Південне, 81, м. Запоріжжя, Запорізький р-н, Запорізька обл., 69005, код ЄДРПОУ 45608681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСТ Мирогощанське" (вул. Загребля, 10, с. Мирогоща Перша, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35624 код ЄДРПОУ 45390409) 111 205 (сто одинадцять тисяч двісті п`ять) грн 17 коп., з яких: 111 050,00 грн - попередньої оплати за Договором №12528/02.25 від 14.02.2025 та 155,17 грн - 3% річних.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою "Оріховський завод сільгоспмашин" (шосе Південне, 81, м. Запоріжжя, Запорізький р-н, Запорізька обл., 69005, код ЄДРПОУ 45608681) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСТ Мирогощанське" (вул. Загребля, 10, с. Мирогоща Перша, Дубенський р-н, Рівненська обл., 35624 код ЄДРПОУ 45390409) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 23 червня 2025 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК