Ухвала від 23.06.2025 по справі 904/1926/23

УХВАЛА

23 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/1926/23 (904/2742/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 04.02.2025

та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 27.11.2024

за результатами розгляду позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанське-Агро"

до відповідача-1: Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"; відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж"

про визнання недійсними договорів застави майна

у справі № 904/1926/23 (904/2742/24)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж";

відповідача-2: Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

про визнання недійсними договорів застави майна

в межах справи № 904/1926/23

за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріваж"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

16.05.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 16.05.2025 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24), сформована в системі «Електронний суд» 16.05.2025.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» у справі № 904/1926/23 (904/2742/24) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.05.2025.

Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2025 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» від 16.05.2025 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24), повернення касаційної скарги без розгляду або залишення касаційної скарги без руху, до надходження матеріалів справи № 904/1926/23 (904/2742/24) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

12.06.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи № 904/1926/23 (904/2742/24).

Згідно вимог статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Повний текст оскаржуваної постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24) складено та підписано 04.02.2025. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24) в касаційному порядку припадав на 24.02.2025.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 16.05.2025 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24) - 16.05.2025, сформована в системі «Електронний суд» 16.05.2025, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Проте, касаційна скарга від 16.05.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» містять клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24), яке мотивоване тим, що ТОВ «Дворічанське-Агро» розташоване на незначній відстані від проведення бойових дій та має постійні перебої з електроенергією, доступом до мережі Інтернет та постійні обстріли. Загальний доступ до оскаржуваної постанови в ЄДРСР надано 06.02.2025, але ТОВ «Дворічанське-Агро» отримано не було. 11.02.2025 ухвалою Верховного Суду було витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області, Центрального апеляційного господарського суду оригінали матеріалів справи № 904/1926/23 (904/2742/24). 12.02.2025 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області було зупинено провадження у справі до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області. 23.04.2025 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області поновлено провадження у справі № 904/1926/23 (904/2742/24). У зв`язку з цим, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24) у встановлені строки оскаржено до касаційної інстанції не було. Враховуючи зазначене, скаржник вважає за можливе просити поновити пропущений процесуальний строк для подання касаційної скарги.

Розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в ньому причини пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 6 ГПК України (в редакції Закону №3424-IX від 19.10.2023) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Як вбачається із матеріалів справи (том 6, а. с. 80), оскаржувану постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24), за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро», в електронному вигляді: «ст. 282 ГПК (п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК) ПОСТАНОВА про зали. суд. ріш. без змін, а скарги без задоволення» від 04.02.2025 по справі № 904/1926/23 (904/2742/24) (суддя Іванов Олексій Геннадійович) було еадіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 06.02.2025 о 02:47, що підтверджується довідкою Центрального апеляційного господарського суду про доставку електронного листа.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Таким чином, вищевказане спростовує доводи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро», що скаржником не було отримано повного тексту оскаржуваної постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24).

В даному випадку судом апеляційної інстанції було належним чином направлено повний текст оскаржуваної постанови в електронному вигляді скаржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро», який доставлено до його Електронного кабінету, а тому саме 06.02.2025 є датою вручення оскаржуваного судового рішення заявнику касаційної скарги.

Суд відзначає, що саме лише посилання на неотримання скаржником повного тексту оскаржуваної постанови, за відсутності належних доказів отримання/неотримання рішення апеляційної інстанції, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та, відповідно, для поновлення строку на касаційне оскарження.

Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на вказані обставини. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази.

Крім того, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

В силу приписів статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Колегія суддів зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, через , а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання щодо вчасного подання касаційної скарги, оскільки саме він не погоджується з рішенням суду і ставить під сумнів його законність.

При цьому, з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24) було оприлюднено 06.02.2025.

Відтак, навіть за таких обставин, скаржник мав можливість своєчасно ознайомитись з оскаржуваним судовим рішенням суду апеляційної інстанції з приводу відомого йому апеляційного провадження в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки, як було зазначено вище, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, зокрема, про наявність повного тексту оскаржуваного рішення.

Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (стаття 2 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті четвертої цього Закону передбачено, що для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» не був позбавлений об`єктивної можливості поцікавитися та дізнатися про відоме йому судове провадження та про рух його ж апеляційної скарги, як в передбачений процесуальним законодавством спосіб, так і з використанням відкритого безоплатного цілодобового доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Подання касаційної скарги в установлений законом строк залежало виключно від волевиявлення скаржника, тобто мало суб`єктивний характер.

Скаржник, як учасник провадження у справі, зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, суд касаційної інстанції визнає вказані у клопотанні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження неповажними, відтак вважає, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24) з цих підстав не підлягає задоволенню.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Тобто, скаржник у касаційній скарзі повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Загальне посилання на неправильне застосування/порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи норм процесуального права, без належного обґрунтування, не може вважатися підставою для відкриття касаційного провадження.

Частиною 1 статті 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ч. 2 ст. 287 ГПК України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Всупереч наведеному скаржником у касаційній скарзі від 16.05.2025 не зазначено неправильне застосування/порушення яких саме норм матеріального та процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій та в чому конкретно полягає неправильне застосування/порушення норм матеріального та процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, та відповідно не зазначено конкретну підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга, а саме: з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» від 16.05.2025 не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищезазначене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» від 16.05.2025 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24) підлягає залишенню без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Підстави наведені у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24) - визнати неповажними.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» від 16.05.2025 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2024 у справі № 904/1926/23 (904/2742/24) залишити без руху.

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, навівши інші підстави для поновлення строку .

5. Товариству з обмеженою відповідальністю «Дворічанське-Агро» виконати вимоги пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України та належним чином зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), та з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав).

6. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк