Ухвала від 23.06.2025 по справі 915/515/24

УХВАЛА

23 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 915/515/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Військова частина)

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.02.2025 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025

за позовом Військової частини

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Прім"

про визнання частково недійсними договору та додатків до нього, стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 530 422 грн,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина 13.06.2025 (через систему "Електронний суд") звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.02.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у цій справі та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Зміст касаційної скарги свідчить, що підставами касаційною оскарження судових рішень скаржник зазначає пункти 1, 2 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.

Тобто, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати норму права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо її застосування.

Однак у поданій касаційній скарзі скаржник, зазначаючи про відсутність висновків Верховного Суду, не конкретизував норми права (пункт, частина, стаття), порушення та/або неправильного застосування яких припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанції під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Отже, враховуючи наведене, скаржнику необхідно чітко вказати норми, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду, та обґрунтувати в чому полягало їх неправильне застосування судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга .

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпунктів 1 і 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позов у цій справі було подано у 2024 році де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону: за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позов у цій справі було подано про:

- визнання недійсним пункт 7 державного контракту (договору) №91/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 в частині включення до ціни контракту, що становить 10 000 000 грн, суми у розмірі 530422 грн та в частині включення до суми єдиного податку, що становить 200000 грн, суми у розмірі 10608,44 грн;

-визнання недійсним додаток №1 до державного контракту (договору) №91/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 (специфікація) в частині включення до вартості товару за одиницю труси чоловічі, вид 2 (колір Pantone 19-0419 TRX), що становить 100 грн, суми у розмірі 5,30 грн та в частині включення до договірної ціни, що становить 10000000 грн, суми у розмірі 530422 грн;

-визнання недійсним додаток №2 до державного контракту (договору) №91/ВЗЗ-2023 від 08.02.2023 (протокол погодження договірної ціни товару оборонного призначення від 08.02.2023) в частині включення до вартості товару за одиницю труси чоловічі, вид 2 (колір Pantone 19-0419 TРX), що становить 100 грн, суми у розмірі 5,30 грн;

-стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Прім" на корить Військової частини безпідставно набуті кошти у сумі 530 422 грн.

Так, згідно з рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.02.2025, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у цій справі, у задоволенні позову відмовлено; судові витрати покладено на позивача.

Як свідчать матеріали касаційної скарги, скаржник не погоджується із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Отже, враховуючи викладене, при поданні цієї касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір як за майнову та немайнову вимоги у розмірі 27 264, 53 грн {(530 422 грн *1,5%+3 028,00*3) *200%*0,8}.

Проте до касаційної скарги скаржником не додано доказів про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі; не зазначено про наявність таких доказів і в переліку додатків до касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки, шляхом подання касаційної скарги в новій редакції, в якій уточнити наведену підставу касаційного оскарження та чітко зазначити норми права (пункт, частина, стаття) неправильного застосування яких, на думку скаржника, припустилися суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень та стосовно застосування яких (норм) відсутній висновок Верховного Суду щодо їх застосування, а також

- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 27 264,53 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.02.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 зі справи № 915/515/24 залишити без руху.

2. Надати Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова