Вирок від 23.06.2025 по справі 133/1211/25

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Іменем України

Справа №133/1211/25

Провадження 1-кп/133/479/25

23.06.25 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

її захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритомупідготовчому судовому засіданні в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні згідно із ЄРДР №12025020000000514 від 03.04.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Маркуші Хмільницького району Вінницької області, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, пенсіонерка, раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 обвинувачується у вищезазначених кримінальних правопорушеннях, які вона вчинила за наступних обставин.

Встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до рішення Маркушівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 13.03.1996 за результатами поділу земель колективної власності отримала у приватну власність земельну частку (пай) у розмірі 2,51 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідно до заповіту від 11.02.1993, посвідченого секретарем виконкому Маркушівської сільської ради народних депутатів Хмільницького району Вінницької області ОСОБА_8 та зареєстрованому в реєстрі, №19, ОСОБА_7 заповіла все своє майно ОСОБА_9 .

ОСОБА_9 у встановленому законом порядку вказану спадщину на себе не оформив, у зв`язку з чим земельна ділянка знаходилась у розпорядженні держави.

Між Хмільницькою РДА Вінницької області та ТОВ «Хмільницьке» 12.01.2012 укладено договір оренди земельної ділянки, яка належала ОСОБА_7 .

У подальшому розпорядником земельної ділянки визнано Уланівську сільську раду, якою з ТОВ «Хмільницьке» укладено додаткову угоду до вищевказаного договору оренди.

Приблизно у квітні 2023 року (не пізніше 25.04.2023), у невстановленої особи, якій достовірно було відомо, що померла ОСОБА_7 отримала у приватну власність земельну частку (пай) у розмірі 2,51 га, заповіт залишила на ОСОБА_9 , який в установленому законом порядку спадщину на себе не оформив, виник злочинний умисел на заволодіння шляхом обману земельною ділянкою площею 2,51 га, що належала ОСОБА_7 , з використанням підроблених документів, залучивши для цього ОСОБА_5 , яка на дану пропозицію погодилась.

Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, з використанням підроблених документів, ОСОБА_5 , якій достовірно було відомо, що ОСОБА_7 оформила заповіт на іншу особу, яка в свою чергу, в установленому законом порядку спадщину на себе не оформила, та відповідно про відсутність в останньої законних підстав на набуття, володіння чи розпорядження об`єктами майна ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 25.04.2023, отримала у вищевказаної невстановленої особи завідомо підроблений дублікат заповіту від імені померлої ОСОБА_7 .

У вказаний дублікат заповіту внесено завідомо недостовірні відомості, про те, що «11.02.1993 ОСОБА_7 склала заповіт, відповідно до якого, розпорядилася, що на випадок своєї смерті: «все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що, він за законом має право заповідаю ОСОБА_5 » та завідомо недостовірні дані про те, що «заповіт посвідчений 11.02.1993 секретарем виконкому Маркушівської сільської ради народних депутатів Хмільницького району ОСОБА_10 та зареєстрований у реєстрі № 19».

Після чого, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, реалізуючи спільний прямий злочинний умисел з корисливих мотивів, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та з використанням підроблених документів, з метою отримання права власності на вищевказану земельну ділянку у червні 2023 року (не пізніше 09.06.2023) звернулась до фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 , якому надала для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж встановлення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва завідомо підроблений дублікат заповіту ОСОБА_7 .

У подальшому, ФОП ОСОБА_11 для ОСОБА_5 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,51 га, на підставі якої 09.06.2023 відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Полтавській області здійснена державна реєстрація зазначеної земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер

0524884800:03:001:0590 площею 2,5130 га.

Після чого, ОСОБА_5 09.06.2023 звернулась до приватного нотаріуса Хмільницького нотаріального округу ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 , де подала заяву про заведення спадкової справи для здійснення реєстрації права власності на спадкове майно ОСОБА_7 та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, надавши завідомо підроблений дублікат заповіту, на підставі якого сформовано Спадкову справу № 66/2023.

У подальшому, 18.07.2023 на підставі завідомо підробленого дублікату заповіту, державним нотаріусом Хмільницького нотаріального округу ОСОБА_12 видано ОСОБА_5 . Свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НСМ № 275577, відповідно до якого остання набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524884800:03:001:0590 площею 2,5130 га.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, незаконно, шляхом обману, заволоділа земельною ділянкою з кадастровим номером 0524884800:03:001:0590 площею 2,5130 га, вартістю 453 695 00 гривень (відповідно до висновку судової оціночно-земельної експертизи № СЕ-19/120-25/3727-03 від 27.03.2025), чим заподіяла матеріальну шкоду Уланівській сільській раді на вказану суму.

Вищевказаними протиправними діями, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України (шахрайство), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб (в редакції на момент вчинення злочину).

Окрім того, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 не оформлювала заповіт на її ім`я та відповідно про відсутність у неї законних підстав на набуття, володіння чи розпорядження об`єктами належного їй майна, на підставі отриманого у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 25.04.2023, у невстановленої особи завідомо підробленого офіційного документу у вигляді дублікату заповіту, з метою оформлення на себе права власності на земельну ділянку, що належала ОСОБА_7 , у червні 2023 року (не пізніше 09.06.2023), звернулась до приватного нотаріуса Хмільницького нотаріального округу ОСОБА_12 за адресою: Вінницька область, м. Козятии, вул. Героїв Майдану, 20, каб. 10-12.

У подальшому, в кабінеті нотаріуса подала заяву про заведення спадкової справи для здійснення реєстрації права власності на спадкове майно ОСОБА_7 з метою видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, надавши зазначений вище завідомо підроблений дублікат заповіту, на підставі якого сформовано Спадкову справу № 66/2023.

На підставі наданого ОСОБА_5 підробленого дублікату заповіту, державним нотаріусом Хмільницького нотаріального округу ОСОБА_12 18.07.2023 останній видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НСМ № 275577, відповідно до якого ОСОБА_5 набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524884800:03:001:0590 площею 2,5130 га.

Вищевказаними протиправними діями, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, використання завідомо підробленого документа (в редакції на момент вчинення злочину).

Окрім того, ОСОБА_5 після вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, за результатами яких вона незаконно заволоділа земельної ділянкою з кадастровим номером 0524884800:03:001:0590 площею 2,5130 га, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, усвідомлюючи і розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, з метою легалізації (відмивання) незаконно отриманого нею майна, одержаного внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, розуміючи, що внаслідок викриття її злочинної діяльності вона може бути позбавлена права власності на земельну ділянку, з корисливих мотивів, незаконно розпорядилась вищевказаною земельною ділянкою шляхом вчинення правочину.

Так, 18.07.2023 між ОСОБА_5 та ФГ «Агроголд» укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого річна орендна плата складає 5 % у натуральній або грошовій формі за вибором Орендодавця від зазначеної нормативно грошової оцінки орендованої ділянки.

Таким чином, ОСОБА_5 розпорядилась майном на свій розсуд, тобто здійснила його легалізацію (відмивання) шляхом отримання грошових коштів за оренду вищевказаної земельної ділянки.

Вищевказані інкриміновані ОСОБА_5 протиправні дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 209 КК України, тобто розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчиненні особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Між прокурором Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК Українинадані повноваження прокурора у вказаному кримінальному провадженні (даліПрокурор) та обвинуваченою ОСОБА_5 , з участю захисника-адвоката ОСОБА_13 , 11.04.2025 укладена угода про визнання винуватості на таких умовах:

-беззастережне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України, в обсязі обвинувачення у кримінальному провадженні;

-співпраця з органом досудового розслідування у викритті осіб, з якими незаконно, шляхом обману, по завідомо підробленим документам, оформлено на себе право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524884800:03:001:0590 площею 2,5130 га, якою у подальшому вона незаконно розпорядилась шляхом вчинення правочину з таким майном, шляхом надання викривальних показань, аналогічних тим, які ОСОБА_5 надала в ході досудового розслідування кримінального провадження № 1202502000000514 від 03.04.2025 під час допитів в якості підозрюваної 31.03.2025 та 02.04.2025;

-не вчинення подібних правопорушень у майбутньому;

-визнання вини, щире каяття ОСОБА_5 , активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 209 КК України, викриття осіб, за попередньою змовою з якими вчинено інкриміновані кримінальні правопорушення, що відповідно дост.66 КК України, є пом`якшуючими обставинами;

-відсутність обставин,які б обтяжували покарання ОСОБА_5 , у відповідності дост. 67 КК України;

Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення ОСОБА_5 наступного покарання:

- за ч. 3 ст. 190 КК України - у виді 3 років позбавлення волі,

- за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді 1 року обмеження волі,

- за ч. 2 ст. 209 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та державних органах, пов`язаних з використанням повноважень у сфері земельних відносин, строком на 2 роки.

Сторони угоди про визнання винуватості погодили, що на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 , остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та державних органах, пов`язаних з використанням повноважень у сфері земельних відносин, строком на 2 роки.

Крім того, сторони угоди про визнання винуватості дійшли згоди про можливість звільнення ОСОБА_5 , від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та визначення їй іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та покладення на неї обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Сторони угоди про визнання винуватості погодили застосування відповідно до ст. 96-1 та ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальної конфіскації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524884800:03:001:0391 площею 2,531 га, яка є предметом кримінального правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 , в присутності захисника, підтвердила суду, що вона цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч. 4ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст. 473 КПК України, характеробвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом. При цьому, ОСОБА_5 заявила про повне визнання своєї винуватості у пред`явленому обвинуваченні, підтвердила обставини скоєння кримінального правопорушення,викладені в обвинувальному акті і просила суд затвердити угоду.

Про те, щообвинуваченій ОСОБА_5 належним чином роз`яснено та зрозуміло наслідки затвердження угоди судом, передбаченіст.473КПК України, а під час укладення угоди забезпечено право на захист обвинуваченої, зміст угоди не суперечить інтересам останньої заявив в суді і захисник та просив суд затвердити угоду.

В свою чергу прокурор підтвердила добровільність намірів на укладення угоди та просила затвердити її як таку, що відповідає вимогам закону.

Представник потерпілого у підготовчому судовому засідання надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 , а також просив залишити позовну заяву про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення до ОСОБА_5 без розгляду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди провизнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст.468,469,470,472,473КПК України, підстав для відмови в затвердженні угоди не встановлено.

Узгоджена прокурором і обвинуваченою міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення нею нових злочинів.

При цьому суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 вчинила тяжкі умисні злочини проти власності.

Разом з тим, суд враховує, що до кримінальної відповідальності обвинувачена ОСОБА_5 притягується вперше, у вчиненому щиро розкаялась, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 суд враховує її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б відповідно дост.67 КК Україниобтяжували покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Таким чином, приймаючи до уваги суспільну небезпеку та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відомості про особу винної, а також наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку укладену між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості затвердити та призначити їй покарання:

- за ч. 3ст. 190 КК Україниу виді 3 (трьох) років позбавлення волі,

- за ч. 4ст. 358 КК Україниу виді 1 (одного) року обмеження волі,

- за ч. 2ст. 209 КК Україниу виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та державних органах, пов`язаних з використанням повноважень у сфері земельних відносин, строком на 2 роки.

На підставі ч. 1ст. 70 КК Українипризначити ОСОБА_5 , остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та державних органах, пов`язаних з використанням повноважень у сфері земельних відносин, строком на 2 роки.

Від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 ,звільнити на підставіст.75 КК України, поклавши на неї обов`язки передбачені ч.1ст.76 КК України.

Визначаючи термін іспитового строку для ОСОБА_5 суд приймає до уваги характер та суспільну небезпеку вчиненого діяння, відомості про особу обвинуваченої, думку прокурора та сторони захисту і приходить до висновку проможливість визначення такого строку терміном в 2 роки.

Процесуальні витрати по справі, пов`язані із залученням експертів в ході досудового розслідування, підтверджені документально, у загальному розмірі 7163,10 (сім тисяч сто шістдесят три) грн 10 коп., згідноіз ст. 124 КПК Українипідлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь держави.

Крім того, при затвердженні даної угоди та застосування до обвинуваченої положень ст. 75 КК України, суд враховує положення ч. 1ст. 77 КК України, якою не передбачено застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна при звільненні від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 1ст. 96-1 КК Україниспеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тощо.

Санкцією ч. 3 ст.190та ч. 2 ст.209 КК Українипередбачає покарання у виді позбавлення волі, та відносяться до умисних кримінальних правопорушень.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду, тощо

Відповідно до ч. 1ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

У зв`язку з викладеним суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524884800:03:001:0590 площею 2,5130 га.

Щодо речових доказів слід вирішити питання відповідно до положеньст. 100 КПК України.

В ході досудового розслідування щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Cуд вважає за необхідне залишити вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили. Підстав для скасування зміни чи обрання іншого виду запобіжного заходу судом не встановлено.

З обвинувальним актом до суду потерпілим подано цивільний позов про відшкодування обвинуваченою завданої шкоди. Під час підготовчого судового засідання від представника потерпілого надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

У зв`язку з викладеним, позовну заяву потерпілого залишити без розгляду.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчим суддею застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: ухвалою слідчого судді від 18.09.2024 накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 0524884800:03:001:0590 площею 2,5130 га, яка є предметом даного кримінального правопорушення, тому вказаний арешт в частині накладення арешту на зазначену земельну ділянку підлягає скасуванню.

Також арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.04.2025 у справі №133/1131/25 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.100,368-371,374,474-476 КПК України, суд, -

ухвалив:

Укладену 11.04.2025 між прокурором Хмільницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника адвоката ОСОБА_13 , угоду про визнання винуватостізатвердити.

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.190, ч. 4 ст.358, ч. 2 ст.209 КК Українита призначити їй покарання:

- за ч. 3ст. 190 КК Україниу виді 3 (трьох) років позбавлення волі,

- за ч. 4ст. 358 КК Україниу виді 1 (одного) року обмеження волі,

- за ч. 2ст. 209 КК Україниу виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та державних органах, пов`язаних з використанням повноважень у сфері земельних відносин, строком на 2 роки.

На підставі ч. 1ст. 70 КК Українипризначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування та державних органах, пов`язаних з використанням повноважень у сфері земельних відносин, строком на 2 роки.

На підставіст.75КК України звільнити ОСОБА_5 , від відбування призначено основного покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, та встановити їй іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставіп. 1, п. 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3ст.76КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До вступу вироку в законну силу залишити застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 7163,10 гривень.

Цивільний позов Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області до обвинуваченої ОСОБА_5 про стягнення шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, залишити без розгляду.

Арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 0524884800:03:001:0590 площею 2,5130, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької від 18.09.2024 у справі №149/2986/24, в частині зазначеної земельної ділянки скасувати.

Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.04.2025 у справі №133/1131/25 на:

- житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 78,8 кв.м, що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1967292105248),

- земельна ділянка площею 0.0302 га, кадастровий номер 2625884400:03:001:0293 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1658747726258),

- земельна ділянка площею 0.3 га, кадастровий номер 2625884400:03:002:0293 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1658739126258),

- земельна ділянка площею 2.9981 га, кадастровий номер 0524884800:03:003:0299 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 400309505248),

- квартира загальною площею 31,0 кв. м що розташовується за адресою: АДРЕСА_3 , (реєстраційний номер майна 31305384) скасувати.

Застосувати спеціальну конфіскацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524884800:03:001:0590 площею 2,5130 га.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області виключно з підстав, передбаченихст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_14