Рішення від 17.06.2025 по справі 713/671/25

Справа № 713/671/25

Провадження №2/713/299/25

РІШЕННЯ

іменем України

17.06.2025 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., за участю секретаря судових засідань Троценко Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , до Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, Головного Управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини понад п`яти років та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовною заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини понад п`яти років та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом до відповідачів Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, Головного Управління Держгеокадастру в Чернівецькій області.

Просить встановити факт постійного місця проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини спадкоємця, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із спадкодавцем, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 понад п`ять років та визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 7320583500:01:002:0620, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території с. Коритне, Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, та земельну ділянку площею 0,0964 га, кадастровий номер 7320583500:01:002:0621, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Коритне, Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої позовні вимоги обґрунтував наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка проживала та була зареєстрована за місцем постійного проживання в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із: земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 7320583500:01:002:0620, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території с.Коритне Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області та земельної ділянки площею 0,0964 га, кадастровий номер 7320583500:01:002:0621, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с.Коритне Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області.

Крім нього, інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 не має. Як спадкоємець за законом звернувся до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Олійник Ю.М., із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус своєю постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №716/02-31 від 11.12.2019 року відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що складається із: земельних ділянок, у зв`язку з тим, що вчинення такої нотаріальної дії суперечить законові, так як заявник у встановлений законом строк не подав заяви про прийняття спадщини і відповідно до статті 1270 ЦКУ пропустив строк для прийняття спадщини, не надав доказів про постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і вважається таким, що не прийняв спадщину, а також ОСОБА_1 не були надані нотаріусу документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом.

Зазначив, що доглядав понад п`ять років та здійснив поховання ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 та розпорядився майном померлої під час поховання.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Банилівської ради не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника відповідача Банилівської сільської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання представник відповідача Головного Управління Держгеокадастру в Чернівецькій області не з`явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку скерували заяву про розгляд справи без участі представника.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 05 червня 2014 року виконавчим комітетом Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №14.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із: земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 7320583500:01:002:0620, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована на території с.Коритне, Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області та земельної ділянки площею 0,0964 га, кадастровий номер 7320583500:01:002:0621, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с.Коритне, Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, що підтверджується копією державного акту на право на земельну ділянку, який виданий Вижницьким районним відділом земельних ресурсів серії ЯЕ №331158 від 07.08.2007 року та копією державного акту на право на земельну ділянку, який виданий Вижницьким районним відділом земельних ресурсів серії ЯЕ №331159 від 07.08.2007 року.

З Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №НВ-7300334292025 від 21.02.2025 року вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7320583500:01:002:0620, становить 542928,65 грн.

З Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №НВ-7300334242025 від 21.02.2025 року вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7320583500:01:002:0621, становить 2260,33 грн.

З оголошення опублікованого у газеті Вижницькі обрії №8 (8687) від 20.02.2025 року вбачається, що втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯЕ №331158, виданий 7 серпня 2007 року на прізвище ОСОБА_3 , вважати недійсним.

З оголошення опублікованого у газеті Вижницькі обрії №9 (8688) від 27.02.2025 року вбачається, що втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯЕ №331159, виданий 7 серпня 2007 року на прізвище ОСОБА_3 , вважати недійсним.

З довідки виданої Коритненським старостинським округом Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №02-18/616 від 17.05.2024 року, яка видана ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що ОСОБА_3 , на день смерті постійно проживала і перебувала на реєстраційному обліку за місцем проживання: АДРЕСА_1 по ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день смерті ОСОБА_3 разом з нею в одному будинку в АДРЕСА_1 ніхто не був зареєстрований, але проживав без реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії постанови приватного нотаріуса Вижницького нотаріального округу Олійник Ю.М. №716/02-31 від 11.12.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що складається із: земельної ділянки площею 0,2500 га, розташованої на території с. Коритне Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області та земельної ділянки площею 0,0964 га, розташована на території с. Коритне Коритненської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, у зв`язку з тим, що вчинення такої нотаріальної дії суперечить законові, так як заявник у встановлений законом строк не подав заяви про прийняття спадщини і відповідно до статті 1270 ЦКУ пропустив строк для прийняття спадщини, не надав доказів про постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і вважається таким, що не прийняв спадщину, а також ОСОБА_1 не були надані нотаріусу документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом.

З довідки виданої Коритненським старостинським округом Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №02-18/617 від 17.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доглядав понад п`ять років та здійснив поховання ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 та розпорядився майном померлої під час поховання.

Застосовані судом норми права.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення віднесено до компетенції судів.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить суд встановити постійного місця проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини спадкоємця, ОСОБА_1 , разом із спадкодавцем, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 понад п`ять років та визнати в порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки, які належали померлій ОСОБА_3 .

Для встановлення факту проживання однією сім`єю разом із спадкодавцем необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов`язків.

Правилами статті 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першої та другої статті 1258 ЦК визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За змістом статті 1264 ЦК четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

При вирішенні питання про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), врахуванню підлягають правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю зі спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Отже, підлягає встановленню, як факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, так і тривалість такого проживання - щонайменше п`ять років.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в АДРЕСА_2 , тобто за іншою адресою, ніж спадкодавець.

За приписами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК).

Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Аналіз наведених положень закону надає підстави для висновку, що позивач повинен довести належними доказами не лише факт спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а і факт ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Положеннями частини 2 статті 78 ЦПК унормовано, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 року №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Встановлення факту проживання однією сім`єю передбачає доведення перед судом факту їх спільного проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків.

Під спільним проживанням необхідно розуміти постійне фактичне мешкання за однією адресою, збереження у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26.09.2018 року у справі №244/4801/13-ц, від 28.11.2018 року у справі №127/11013/17, від 16.01.2019 року у справі №343/1821/16-ц, від 27.02.2019 року у справі №522/25049/16-ц, від 27.03.2019 року у справі №354/693/17-ц, від 17.04.2019 року у справі №490/6060/15-ц, від 15.08.2019 року у справі №588/350/15, від 23.09.2019 року у справі №279/2014/15-ц, від 10.10.2019 року у справі №748/897/18, від 11.12.2019 року у справі №712/14547/16-ц, від 12.12.2019 року у справі №490/4949/17, від 18.12.2019 року у справі №761/3325/17-ц, від 24.01.2020 року у справі №490/10757/16-ц, від 09.11.2020 року у справі №757/8786/15-ц, від 03.11.2022 року у справі №361/4744/19 та від 17.04.2024 року у справі №755/13926/21, а отже така практика судів є сталою.

На переконання суду матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що між позивачем та спадкодавцем протягом останніх п`яти років до часу відкриття спадщини склалися відносини, що притаманні сім`ї, не доведено наявності усіх наведених вище фактів у їх сукупності.

Посилання позивача на те, що він здійснював догляд за спадкодавцем, здійснив поховання не є доказами, що підтверджують факт проживання однією сім`єю протягом п`яти років до дня відкриття спадщини.

Оскільки не підлягає задоволенню позовна вимога до відповідача Банилівської сільської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини понад п`яти років, то в задоволенні позовних вимог до Банилівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, необхідно також відмовити.

Суд також вважає потрібним звернути увагу на визначенні відповідача ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області у даній справі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав і не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

За своїм змістом відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Зокрема, у справах про встановлення факту та визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що заявлені позивачем вимоги безпосередньо не стосуються прав та обов`язків ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області, а тому є самостійною підставою для відмови в позові до даного відповідача.

На підставі ст.ст. 1217, 1258, 1264 ЦК України, ст.ст. 4, 13, ст.76, 77, 81, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , до Банилівської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, Головного Управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини понад п`яти років та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідачі: Банилівська сільська рада, Чернівецької області, (ідентифікаційний код юридичної особи 04418204), юридична адреса: 59216, с.Банилів вул.Гостинець, 63, Вижницький район Чернівецької області.

Головне Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (58013, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 194-а, Код ЄДРПОУ 39909396).

Суддя Іван КИБИЧ