Рішення від 20.06.2025 по справі 314/2228/24

Справа № 314/2228/24

Провадження № 2/314/150/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2025 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кононенка І.О.,

секретар судового засідання Билименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/2228/24 за позовом Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (ЄДРОПУ:0290997325, м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, 53), в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ЄДРПОУ: 39820689, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба Прогресс» (ЄДРПОУ: 41286952, адреса: вул. Шкільна, буд. 1-А, с. Люцерна, Запорізький район, Запорізька область) до ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

за участю прокурора Пархомов Є.В.

представник органу, що здійснює відповідні функції

у спірних правовідносинах Мірошник О.П

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року прокурор Запорізької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до

ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба Прогресс», про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що громадянка Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , документована паспортом Республіки Білорусь НОМЕР_2 , виданого 07.10.2004 Заводським РВВС в м. Мінську , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , успадкувала за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,3844 га із кадастровим номером 2321582700:04:003:0055, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, що належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЗП № 140996, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування договорів оренди землі за № 010626000172, виданого Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області 10.07.2006.

Позивач із посиланням на ч. 4 ст. 81 ЗК України стверджує, що земля сільськогосподарського призначення, прийнята у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Так як отримана громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_1 у власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення останньою добровільно не відчужена впродовж встановлено законом строку, який сплинув, право власності на таку земельну ділянку підлягає припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду. Просить припинити громадянці Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина Республіки Білорусь НОМЕР_2 , виданий 07.10.2004 Заводським РВВС м. Мінську, зареєстрована в Республіці Білорусь за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на земельну ділянку площею 2,3844 га з кадастровим номером 2321582700:04:003:0055 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Михайлівської сільської територіальної громади (раніше - Люцернянської сільської ради Вільнянського району) Запорізького району Запорізької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 438633323215, номер відомостей про речове право 6783280), шляхом її конфіскації (примусового відчуження) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 39820689, вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, Запорізька обл.). Стягнути із відповідачки судовий збір.

Ухвалою судувід 28.05.2024 відкрито провадження у вказаній у цивільній справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.10.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурор, представник позивача позов підтримали, на його задоволенні наполягали.

Відповідачка є громадянкою Республіки Білорусь, у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які є в матеріалах справи, що відповідає ч. 11 ст. 128, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом об`єктивно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про спадщину за законом, виданого 29.09.2009 державним нотаріусом Вільнянської держаної нотаріальної контори Запорізької області Кравченко О.М., вбачається, що ОСОБА_1 , успадкувала за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,3844 га з кадастровим номером 2321582700:04:003:0055, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Люцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 438633323215), яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 140998, виданого Вільнянською районною державною адміністрацією 10.07.2006.

Із листа Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області від 07.03.2024 № 2301.2-1727/23, за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України, відділу з питань громадянства УДМС у Запорізькій області, відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства УДМС у Запорізькій області, особа з персональними даними « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 », не значиться.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля є об`єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За приписамист. 41 Конституції України,кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначеноЗК України.

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

Суб`єктами права приватної власності на землю, відповідно до ст. 80 ЗК України, визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших нормЗК України,суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини (ч. 3 ст. 81 ЗК України).

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (ч. 4 ст. 81 ЗК України).

Відповідно до вимог п. п. «д», «е» ч. 1 ст. 140 ЗК України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, відповідно до п. п. «в» ч. 1ст. 143 ЗК України,здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду (ч. ч. 1,2ст. 145 ЗК України).

Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику (ч. 4 ст. 145 ЗК України).

За приписами п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Відповідно до ч. 1 ст. 348 ЦК України, встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №513/444/15-ц зроблено висновок, що, якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість (ст. 153 ЗК України).

Частиною 5ст. 41 Конституції Українивизначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Враховуючи встановлені по справі обставини, оцінюючи належність, допустимість, достатність, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, той факт, що відповідачка є громадянкою Республіки Білорусь, яка упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення не відчужила їх, суд приходить до беззаперечного висновку, що наявні підставі для її конфіскації у власність держави, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Із врахуванням ст. 141 ЦПК України, із відповідачки на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури Запорізької області, слід стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд-

вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Припинити громадянці Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина Республіки Білорусь НОМЕР_2 , виданий 07.10.2004 Заводським РВВС м. Мінську, зареєстрована в Республіці Білорусь за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на земельну ділянку площею 2,3844 га з кадастровим номером 2321582700:04:003:0055 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Михайлівської сільської територіальної громади (раніше - Люцернянської сільської ради Вільнянського району) Запорізького району Запорізької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 438633323215, номер відомостей про речове право 6783280), шляхом її конфіскації (примусового відчуження) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 39820689, вул. Українська, буд. 50, м. Запоріжжя, Запорізька обл.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина Республіки Білорусь НОМЕР_2 , виданий 07.10.2004 Заводським РВВС м. Мінську, зареєстрована в Республіки Білорусь за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (адреса: вул. Матросова, 29 а, м. Запоріжжя, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок UA 438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2024 році при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) 40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду, протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складений 20.06.2025.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

20.06.2025