Рішення від 10.06.2025 по справі 441/208/24

441/208/24 2/441/55/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10.06.2025 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судового засідання Малець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , 30.01.2024 звернулася в суд із позовом до Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок, загальною площею 89, 5 кв.м., з них житлова 65, 1 кв.м., із господарськими будівлями та надвірними спорудами на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 мотивуючи тим, що після смерті ОСОБА_5 , позивач звернувся до приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння, що на АДРЕСА_1 , однак у видачі такого йому відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів, що під час підготовки позову до суду встановлено, що будинковолодіння має статус «колгоспного двору», а відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстрація майна колгоспного двору не передбачена, відтак ОСОБА_4 , як спадкоємець за заповітом, після смерті останнього члена колгоспного двору ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , змушений звернутись до суду із означеним позовом для захисту своїх прав. Просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 22.02.2024 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 74).

28.04.2025, за клопотанням представника ОСОБА_3 , залучено до участі у справі правонаступників ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої, представник просить визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на частину, за кожним, житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивачів ОСОБА_3 у заяві від 10.06.2025 вимоги підтримала, просила про розгляд справи за її відсутності та за відсутності довірителів.

Представник відповідача Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області Юрчак Ю. у заяві від 10.06.2025 просив про розгляд справи за відсутності представника міської ради, не заперечив щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст.328ЦКУкраїни право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно норм глави 84ЦКУкраїни спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні.

В п. 6 вищеозначеної Постанови зазначено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; згідно ст. 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року (в редакції, що діяла до 1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Із копії технічного паспорта на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та надвірними спорудами, що на АДРЕСА_1 , виготовленого 08.12.2023 КП «Городоцьке РБТІ» на замовлення ОСОБА_4 убачається, що будинок 1974 року побудови, складається із чотирьох житлових кімнат, загальна площа будинку 89, 5 кв.м, з них житлова 65, 1 кв.м, при будинку дві літні кухні, вбиральна, три сараї, погріб, огорожа та криниця (а.с. 22-30).

Відповідно до довідок Самбірського МБТІ № 24 від 08.01.2024 та КП «Городоцьке РБТІ» № 209 від 08.12.2023, право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с. 12-13).

Із витягів з погосподарських книг за 1974-2000, 2011-2015 роки, із копії будинкової книги та довідки старости Коропузького старостинського округу Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області І.Кусій №261 від 08.11.2023, інших матеріалів справи убачається, що житловий будинок на АДРЕСА_1 має статус «колгоспного двору», членами колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року, які не втратили права на частку у цьому майні значились ОСОБА_6 , 1934р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , 1912р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , 1934р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7, 31-32, 40, 43-73).

Рішенням V сесії II демократичного скликання Коропузької сільської ради народних депутатів Городоцького району Львівської області від 19.05.1996, ОСОБА_7 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0, 41 га, призначену для обслуговування вищеозначеного житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства (а.с. 42).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 заведену спадкову справу № 644/2005, згідно якої спадкоємцем значиться ОСОБА_5 , що підтверджується витягом із Спадкового реєстру від 03.03.2025.

Із витягу зі Спадкового реєстру від 03.03.2025 убачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 спадкових справ не заведено.

Із копії свідоцтв про народження серія НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 та серія НОМЕР_3 убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є синами ОСОБА_4 , а онуками ОСОБА_5 (а.с. 9).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що убачається із копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 (а.с. 7).

Як убачається із копії заповіту, посвідченого 06.03.2007 секретарем виконкому Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області Процах В.С., ОСОБА_5 , при житті, на випадок смерті все своє майно, яке буде належати йому на день смерті, де б воно не було і з чого б воно не складалося та на, що по закону матиме право, заповів сину ОСОБА_4 (а.с. 8).

Із довідки старости Коропузького старостинського округу Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області І.Кусій №259 від 08.11.2023, інших матеріалів справи убачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у житловому будинку на АДРЕСА_1 залишився проживати його син, а позивачів батько ОСОБА_4 , який прийняв спадщину за заповітом після смерті батька, оскільки постійно проживав та був зареєстрований із спадкодавцем на час відкриття спадщини в спірному будинку (а.с. 34).

Із копії спадкової справи №77/2017 убачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Павлишин Х.М., за заявою ОСОБА_4 заведено спадковусправу № 77/2017, що 09.11.2017 останньому видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площами 1, 0443 га, 0, 3150 га, 2, 2307 га та 1, 0443 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області, а у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що на АДРЕСА_1 - відмовлено,оскільки відсутні документи, що посвідчують права власності спадкодавця на таке майно (а.с. 6, 10-11).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 .

Згідно довідки виконкому Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області № 233 від 11.11.2024, ОСОБА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 значився зареєстрованим та проживав один, на АДРЕСА_1 .

Із копії спадкової справи № 102/2024 заведеної після смерті ОСОБА_4 убачається, що 06.12.2024 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , кожен, подав приватному нотаріусу Львівського районного нотаріального округу Львівської області Вегері Н.Б. заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 , що 03.02.2025 останнім, кожному, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки відсутні правовстановлюючі документи на означене будинковолодіння. Спадкоємець за законом ОСОБА_8 від прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 відмовилася, у порядку передбаченому ст. 1273 ЦК України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист правлюдиниіосновоположнихсвобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ч. 4 ст.3 Закону України «Про державну реєстраціюречових правна нерухомемайно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Частиною 1 статті 1261ЦКУкраїни передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, оскільки домоволодіння на АДРЕСА_1 має статус «колгоспного двору», його останнім членом, який не втратив частку в майні цього двору був ОСОБА_5 , 1934р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ураховуючи положення ч. 2 ст. 120 ЦК УРСР 1963 року, а також що після смерті останнього, ОСОБА_4 успадкував частину спадкового майна, а отже фактично прийняв спадщину за заповітом, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємці за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 , у встановленому ЦК України порядку та строк, подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно за законом чи за заповітом немає, тому є підстави для визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на частину, за кожним, означеного житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. 4, 10, 89, 209, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , прож. на АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_6 ) право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , прож. на АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_7 ) право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер