Ухвала від 09.06.2025 по справі 361/6184/25

09.06.2025

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇОБЛАСТІ

справа № 361/6184/25

провадження № 2/361/2213/25

УХВАЛА

09 червня 2025 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року до суду надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 .

Вказана позовна заява не відповідає вимогам законодавства та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, за змістом позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд:

- визнати дії Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» щодо індексації заробітної плати та нездійснення її перерахунку з 01.04.2024, з урахуванням збільшення розміру мінімальної заробітної плати, протиправними;

- зобов`язати встановити розмір заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до положень Колективного договору на 2014 рік, який діє на теперішній час, з урахуванням збільшення розміру заробітної плати та висновку експертизи, з 01.04.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, на підтвердження чого додає копію посвідчення серії НОМЕР_1 , згідно якого пред`явник даного посвідчення має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

У відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, норма п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв`язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв`язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.

Крім того, в ухвалі Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від вищевказаних правових висновків.

Отже, звернення до суду із заявою про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії не відноситься до категорії справ з питань соціального захисту позивача ОСОБА_1 як учасника бойових дій, тому його не може бути звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», зокрема статтею 7, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено у розмірі 3 028 грн.

Отже, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання позову, який містить дві вимоги немайнового характеру, у розмірі 2422, 40 грн. та надати до суду докази сплати в оригіналі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

На підставі викладеного, та керуючись ч.1 ст.185, ст. ст. 260, 261 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10-ти днів з дня отримання позивачем ухвали, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Наталія ПЕТРИШИН