Ухвала від 16.06.2025 по справі 947/12097/25

Номер провадження: 11-сс/813/1139/25

Справа № 947/12097/25 1-кс/947/7562/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участі захисника ОСОБА_6

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Одеси від27.05.2025,якою вмежах к/п№ 12025160000000123від 30.01.2025 відносно:

ОСОБА_7 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Стара ЦаричанкаБілгород-Дністровськогор-нуОдеської обл.,громадянина України,з вищоюосвітою,розлученого,який маєна утриманніповнолітню дитину інваліда,працюючого напосаді провідного спеціаліста сектору фітосанітарних заходів на кордоні відділу фітосанітарних заходів на кордоні та санітарної охорони території Управління фітосанітарної безпеки та санітарної охорони території ГУ Держпродспоживслужби в Одеській обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25.07.2025, із визначенням застави

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною ухвалоюслідчого суддібуло задоволеноклопотання ст.слідчого СУГУНП вОдеській області ОСОБА_8 та було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25.07.2025 відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України із визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908400 грн.

Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що виправдовує застосування найбільш суворого запобіжного заходу, який водночас не є для підозрюваного безальтернативним.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

Не погодившись із оскаржуваною ухвалою, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що вона є необґрунтованою з таких підстав:

-повідомлена ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою та вся ґрунтується на діях правоохоронних органів, які мають ознаки провокації;

-підозрюваний ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки, сина, який є інвалідом з дитинства, дружину, яка тяжко хворіє. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_7 має проблеми із серцем, в умовах перебування під вартою у нього сталося декілька нападів.

-заявлені органом досудового розслідування ризики не доведені, всі докази зібрані, експертизи проведені;

- поза увагою слідчого судді залишилася усталена практика ЄСПЛ, відповідно до якої тяжкість обвинувачення не може бути головним чинником при оцінці ризику переховування від органу досудового розслідування або суду;

За таких обставин, захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 27.05.2025 та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання, а у випадку продовження запобіжного заходу обрати запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою або визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні апеляційного суду захисник підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі та просив її задовольнити, натомість прокурор ОСОБА_9 направив на адресу апеляційного суду заяву, в якій просив розглядати апеляційну скаргу за його відсутності, проти її задоволення заперечував.

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позицію захисника, перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за таких обставин.

Наказом № 548-К від 25.12.2024 ОСОБА_7 призначено на посаду провідного спеціаліста сектору фітосанітарних заходів на кордоні відділу фітосанітарних заходів на кордоні та санітарної охорони території Управління фітосанітарної безпеки та санітарної охорони території Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

ТОВ «КАМІОН ЛОГІСТІК» є компанією, яка займається наданням транспортно-експедиційних послуг, основним видом діяльності якої є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Зазначене ТОВ «КАМІОН ЛОГІСТІК» укладено договір з ТОВ «Чорноморський рибний порт», на здійснення транспортно-експедиційних послуг за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1. Договір передбачає використання митного майданчика на території ТОВ «Чорноморський рибний порт» для здійснення митного оформлення вантажного транспорту та вантажів, в тому числі проведення фітосанітарних дій, а саме: відбір проб фітосанітарною лабораторією для отримання заключень лабораторії, оформлення та видачу міжнародних фітосанітарних сертифікатів на вантаж.

Вказаний суб`єкт господарської діяльності на підставі договорів контрактів з компаніями здійснює транспортні та експедиторські послуги, в які також входить сприяння у оформленні дозвільних документів, у тому числі, міжнародних фітосанітарних сертифікатів на сільськогосподарську продукцію.

Через необхідність експортування зернових культур за кодон у ТОВ «КАМІОН ЛОГІСТІК», виникла необхідність у оформленні та отриманні в ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області міжнародних фітосанітарних сертифікатів на сільськогосподарську продукцію.

Так, в проміжок часу з 16.01.2025 по 17.01.2025, з вказаною метою представник ТОВ «КАМІОН ЛОГІСТІК» ОСОБА_10 звернувся до державного фітосанітарного інспектора ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_7 , який здійснює свою діяльність за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1.

Під час зустрічі ОСОБА_7 , дізнавшись про наміри ОСОБА_10 , повідомив йому, що здійснення фітосанітарних процедур відповідно до вимог чинного законодавства є дуже складним та довготривалим, оскільки потребує здійснення відібрання зразків сільськогосподарської продукції для лабораторних досліджень, направлення цих зразків до лабораторії, а також очікування їх результатів.

ОСОБА_7 зауважив, що у разі надання йому неправомірної грошової винагороди у сумі 25 доларів США за кожний міжнародний фітосанітарний сертифікат, може провести процедуру значно швидше, не створюючи штучні перешкоди, у тому числі не прийматиме рішень щодо відмови у видачі сертифікатів.

Побоюючись зволікань, перешкод та штучної відмови у видачі потрібних фітосанітарних сертифікатів, які може чинити ОСОБА_7 в процедурі оформлення експорту зернових, ОСОБА_10 вимушено погодився на незаконну вимогу інспектора.

Однак, обміркувавши у подальшому незаконні умови ОСОБА_7 , вирішивши для себе принципово не виконувати неправомірні дії щодо надання неправомірної вигоди, ОСОБА_10 звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про злочин.

Надалі, у період часу з 16.01.2025 по 04.03.2025, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем своєї роботи (Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1) отримав від ОСОБА_10 пакет документів для оформлення 34 фітосанітарних сертифікатів на сільськогосподарську продукцію, платником послуг за які є ТОВ «КАМІОН ЛОГІСТІК».

Також ОСОБА_7 зазначив, що розрахуватись з ним за видані ним сертифікати, тобто передавати неправомірну вигоду, необхідно буде в кінці лютого 2025, безпосередньо після того як він здійснить їх оформлення та видачу.

В подальшому ОСОБА_7 у період часу з 16.01.2025 по 04.03.2025, перебуваючи в своєму службовому кабінеті за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1, передав ОСОБА_10 34 оформлені міжнародні фітосанітарні сертифікати.

Після цього, 04.03.2025, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем здійснення діяльності в своєму службовому кабінеті за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1, одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 850 доларів США за оформлення та видачу 34 міжнародних фітосанітарних сертифікатів.

Надалі, в проміжок часу з 04.03.2025 по 03.04.2025, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем своєї роботи (Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1) отримав від ОСОБА_10 заявки та пакет документів для оформлення 63 міжнародних фітосанітарних сертифікатів на сільськогосподарську продукцію, платником послуг за які є ТОВ «КАМІОН ЛОГІСТІК».

Під час особистої зустрічі ОСОБА_7 повторно зазначив ОСОБА_10 , що розрахуватись з ним за ці сертифікати, тобто надати неправомірну вигоду, необхідно буде в кінці березня 2025, безпосередньо після того як він здійснить їх оформлення та видачу.

В подальшому ОСОБА_7 в проміжок часу з 04.03.2025 по 03.04.2025 перебуваючи в своєму службовому кабінеті за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1, діючи повторно з корисливим умислом, забезпечив оформлення та видав ОСОБА_10 63 оформлені міжнародні фітосанітарні сертифікати.

Після цього, 03.04.2025, в проміжок часу з 10 год. 55 хв. по 11 год. 04 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи за місцем здійснення діяльності в своєму службовому кабінеті за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1, одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у розмірі 1575 доларів США за оформлення та видачу 63 міжнародних фітосанітарних сертифікатів.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.01.2025, про те, що приблизно 16.01.2025 або 17.01.2025 при оформленні чергового автотранспортного засобу та відбору проб на території ТОВ «ЧРП» за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 1, до останнього звернувся ОСОБА_7 з вимогою надавати йому в подальшому неправомірну вигоду в розмірі 25 доларів США за оформлення 1 (одного) транспортного засобу (1 послуга) для пришвидшення процедури оформлення міжнародних фітосанітарних сертифікатів; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.02.2025, який повідомив, що останньому необхідно буде виплатити суму неправомірної вигоди за виконання послуг з оформлення міжнародних фітосанітарних сертифікатів, сума якої еквівалентна 1 (один) транспортний засіб (1 послуга) 25 доларів США, за кількість послуг, яку виконає ТОВ «КАМІОН ЛОГІСТІК» на виконання договорів транспортного експедирування за лютий 2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 27.03.2025, який повідомив, що 04.03.2025 під час розмови з ОСОБА_7 , яка відбулась в його службовому кабінеті, ОСОБА_10 передано суму неправомірної вигоди, яка була заздалегідь визначена ОСОБА_7 у розмірі 850 доларів США за 34 виданих фітосанітарних сертифіката за лютий 2025; протоколом обшуку за місцем роботи ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 1575 доларів США; протоколом огляду і вручення грошових коштів від 04.03.2025, яким зафіксовано вручення грошових коштів свідку ОСОБА_10 у сумі 850 доларів США; протоколом огляду і вручення грошових коштів від 03.04.2025, яким зафіксовано вручення грошових коштів свідку ОСОБА_10 у сумі 1575 доларів США; результатами проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю особи (протокол № 65/5/Д-775т від 10.03.2025) відносно ОСОБА_7 , якими зафіксовані розмови зі свідком ОСОБА_10 під час яких проводилось обговорення умов оплати, передачі та фактична передача суми неправомірної вигоди; результатами проведення НСРД контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту (протокол № 65/5/Д/859т від 17.03.2025) відносно ОСОБА_7 під час якого 04.03.2025 відбувалась розмова ОСОБА_7 зі свідком ОСОБА_10 під час яких проводилось обговорення умов оплати, передачі та фактична передача суми неправомірної вигоди.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що слідчий суддя, прийшов до обґрунтованого висновку, що, що органом досудового розслідування дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 із вчиненням злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадження з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження.

Що стосується тверджень захисника з приводу того, що підозра є необґрунтованою та вся ґрунтується на діях правоохоронних органів, які мають ознаки провокації, апеляційний суд зауважує, що на стадії досудового розслідування перевірка обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.

Що стосується ризиків у зазначеному кримінальному провадженні, апеляційний суд зауважує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається зі зміст оскаржуваної ухвали, слідчий суддя за результатами розгляду клопотання слідчого констатував наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Висновки про наявність ризиків та неможливість запобігання їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

На підставі аналізу матеріалів судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що у вказаному кримінальному провадженні дійсно має місце ризик переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та/або суду, який обумовлений тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим.

ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Окрім того, апеляційний суд вважає реальними ризик, передбачений п. 3) ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані свідків та заявника у вказаному провадженні.

Колегія суддів також безумовно не виключає існування ризику, передбаченого п.2) ч.1 ст. 17 КПК України, оскільки досудове розслідування триває, здійснюється збір доказів, проводяться необхідні дії, спрямовані на встановлення всіх обставин кримінального провадження.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Апеляційний суд приймає до уваги аргументи захисника з приводу того, що підозрюваний ОСОБА_7 має міцні соціальні зв`язки та незадовільний стан здоров`я, однак зазначені обставини безумовно не спростовують існування зазначених вище ризиків.

Окрім того, в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор» особи мають доступ до кваліфікованої медичної допомоги.

Так, положеннями МЮ України та МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» визначено, що медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув`язненим і засудженим.

Керівництво слідчого ізолятору забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Разом з тим, що стосується доводів захисника з приводу непомірності розміру застави, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно доп.2)ч.5ст.182КПК України,розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, оскаржуваною ухвалою відносно ОСОБА_7 який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину був застосований запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі системного аналізу вищевикладених положень кримінального процесуального закону можна дійти висновку про те, що саме слідчий суддя вправі визначити, чи здатна застава у відповідному розмірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи, а також зауважити на виключності такого випадку.

Вирішуючи питання про розмір застави, апеляційний суд виходить з того, що приписи КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Водночас, апеляційний суд додатково зауважує на тому, що запобіжні заходи є попереджувальними, і їх метою є забезпечення виконанняпідозрюваним покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків в разі, якщо є побоювання здійснення підозрюваним будь-яких дій, що заважають встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував обставини вчинення інкримінованих злочинів та відомості про особу підозрюваного.

При цьому, у рішенні ЄСПЛ «Істоміна проти України» було встановлено порушення п. 3 ст. 5 Конвенції у зв`язку із не наведенням національними судами відповідного та достатнього обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави.

Вирішуючи питаннящодо розмірузастави,апеляційний судвраховує обґрунтованістьпідозри ОСОБА_7 ,його суспільнунебезпеку,наявність ризиків, відомості про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв`язки та незадовільний стан здоров`я та приходить до висновку про те, що застава у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде утримувати підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки та не перетворить обраний йому запобіжний захід на безальтернативне ув`язнення.

Відповідно до п. 2) ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В той же час, апеляційний суд вважає за необхідне звернути особливу увагу слідчого судді та прокурора - процесуального керівника на такі обставини.

Відповідно дост.2КПК України завданнями кримінального провадження серед іншого є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Слідчий суддя -це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Водночас, на прокурора покладається обов`язок здійснення процесуального керівництва, що являє собою владно-розпорядчі повноваження з визначення найбільш ефективних напрямів проведення досудового розслідування, активізації зусиль органів досудового розслідування, спрямованих на забезпечення дотримання в процесі розслідування вимог законодавства України.

При цьому, апеляційний суд зауважує на обґрунтованості аргументів захисника з приводу того, що клопотання слідчого, яке було погоджене із прокурором у частині аргументації заявлених ризиків стосувалося іншої особи, а саме ОСОБА_11 .. Водночас, аналіз змісту клопотання вочевидь свідчить про те, що зазначена обставина не є технічною опискою щодо прізвища підозрюваного, оскільки у частині обґрунтування ризиків міститься посилання на виклад інших фактичних обставин.

Зазначене порушення є недопустимим, з огляду на те, що слідчий обґрунтовував необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу, тоді як відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ та вимог кримінального процесуального законодавства нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Разом з тим, на підставі аналізу матеріалів, які надані апеляційному суду, колегія суддів констатує, що слідчий суддя на підставі аналізу наданих матеріалів прийшов до обґрунтованого висновку про обґрунтованість підозри та наявності ризиків у к/п відносно ОСОБА_7 , що є підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак вважає за необхідне звернути увагу слідчого судді та процесуального керівника на допущені порушення з метою їх недопущення в майбутньому.

Керуючись ст.ст. 24, 176, 177, 182, 183, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.05.2025, якою в межах к/п №12025160000000123від 30.01.2025 відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25.07.2025, із визначенням застави скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_8 .

Продовжити стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.07.2025.

Визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) грн.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:

Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321

Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172

Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 16.06.2025, заставна сума за ОСОБА_7 , судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У разі внесення застави у визначеному розмірі за ОСОБА_7 звільнити його з-під варти та, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього строком до 25.07.2025 включно наступні обов`язки:

- не відлучатися із Одеської обл.;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками по справі, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській обл. документи для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, за наявності;

Роз`яснити заставодавцю та підозрюваному ОСОБА_7 наслідки не виконання вимог ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4