Ухвала від 23.06.2025 по справі 546/1216/13-ц

єдиний унікальний номер справи 546/1216/13-ц

номер провадження 2-о/546/26/25

УХВАЛА

23 червня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область

Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Лівер І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про звільнення та призначення опікуна; заінтересована особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області ,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2025 до надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення та призначення опікуна; заінтересована особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, в якій заявники просять звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від повноважень опікуна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 14 березня 20147 у справі № 546/1216/13-ц ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано недієздатним, над ним встановлено опіку та призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , його опікуном.

Суд, вивчивши заяву та матеріали додані до неї, вважає, що заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст. 318, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи те, що глава 2 «Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності особи» розділу ІV «Окреме провадження» ЦПК України не містить норм, що регулюють наслідки недотримання форми та змісту заяви про звільнення від повноважень опікуна, суд дійшов висновку за можливе застосувати аналогію закону та відповідно до статті 185 ЦПК України заяву про звільнення від повноважень опікуна та призначення іншої особи опікуном, залишити без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 1ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження в справі за заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Ознайомившись із заявою та долученими до неї матеріалами, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, встановивши, що заяву подано без додержання вимог ст.ст.175,177,294 ЦПК України.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Як слідує з ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ч.ч. 2, 3ст. 63 ЦК України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

За змістом ч.ч. 1, 2ст. 300 ЦПК Українисуд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства, захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Окрім того, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17.06.1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Зі змісту заяви слідує, що заявник просить призначити опікуном недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До заяви не долучено подання (висновку) Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, як органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном недієздатній особі його племінника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Проте, заявником не надано відомостей чи зверталася ОСОБА_1 особисто з заявою до органу опіки та піклування про звільнення її від обов`язків опікуна.

Також, не зазначені та не додані докази неможливості нею здійснення обов`язків опікуна недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, заявником не надано відомостей чи звертався ОСОБА_3 особисто з заявою до органу опіки та піклування про призначення його опікуном його дядька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім цього, заявником не зазначені та не додані до матеріалів заяви акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я заявниці.

Окрім того, при зверненні із даною заявою судового збору у справі сплачено не було.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За статтями 1, 2 цього Закону, судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частина друга статті 3 цього ж Закону містить перелік об`єктів, за які не справляється судовий збір, а його стаття 5 перелік суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.

На день звернення до суду Законом України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про звільнення особи від повноважень опікуна та призначення іншої особи опікуном.

Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як зазначено ч. 2ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги.

Вказане положення закону застосовується у справах саме щодо спорів порушених або невизнаних прав, а тому така підстава від звільнення щодо сплати судового збору за подання заяви про звільнення від обов`язків опікуна та призначення опікунаЗаконом України «Про судовий збір»не передбачено.

З огляду на вказане, підстави для звільнення заявника від сплати судового збору у даній справі відсутні.

Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання заяви окремого провадження фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату звернення до суду становить 605,60 грн.

Таким чином, заявнику, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 650,60 грн. та надати суду платіжне доручення (квитанцію), оформлене відповідно до вимог закону.

Окрім цього, на підтвердження обставин, викладених у заяві, заявницею долучено документи польською мовою, без офіційного їх перекладу українською, що позбавляє суд можливості дослідити їх.

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Разом з тим, документи які долучені позивачем до позовної заяви складені іноземною мовою (польською мовою) та до матеріалів позовної заяви не долучено належно оформленого перекладу цих документів на державну українську мову.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 75 ЦПК України перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими. Перекладач зобов`язаний з`являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють.

Слід зазначити що засвідчити правильність перекладу документа з однієї мови на іншу можуть консульські установи України відповідно до ст. 38 Закону «Про нотаріат». Також засвідчити правильність перекладу має право нотаріус, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус (ст. 79 Закону України «Про нотаріат»).

Якщо документи, які необхідно перекласти, є документами іншої держави, то вони перекладаються нотаріусом в Україні лише за наявності апостиля або відмітки про їх легалізацію.

Переклад має бути зроблений з усього тексту документа і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу розміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Нотаріально завірити документи також можливо у разі пред`явлення нотаріусу документів, перекладених перекладачем. У такому випадку нотаріус повинен встановити особу перекладача та отримати від нього документ, який підтверджує його кваліфікацію, а також посвідчити справжність підпису перекладача на перекладі.

Разом з тим, направлені суду матеріали повинні містити документи, що підтверджують рівень володіння польською мовою, знання яких необхідне для здійснення перекладу та того, що цей рівень відповідає кваліфікаційному рівню перекладача і наявність зазначеного диплому надає право на здійснення перекладу документів з цих мов.

Суд вважає необхідним зобов`язати заявницю ОСОБА_1 надати до суду посвідчений переклад на українську мову документів що долучені до заяви.

Таким чином,заявнику,необхідно долученнядо заявиофіційного перекладудокументів (додатків)з польськоїмови,українською.

При цьому, відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для виправлення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.175,177,185, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , про звільнення та призначення опікуна; заінтересована особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , орган опіки та піклування в особі Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області - залишити без руху, надавши заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення заявнику ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків, викладених в ухвалі, про що його повідомити.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Лівер