Ухвала від 17.06.2025 по справі 826/17760/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВСТУПУ ДО УЧАСТІ У СПРАВІ

17 червня 2025 року Справа № 826/17760/18 Провадження № ЗП/280/591/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді БатракІ.В.,

за участю секретаря судового засідання Прус Я.І.,

представника відповідачаСлободянюка В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання Військової прокуратури Центрального регіону України про вступ у справу

за позовною Головного управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011)

до Концерну «ТЕХВОЄНСЕРВІС» (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 33689867)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд.6 ЄДРПОУ00034022)

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Концерну «ТЕХВОЄНСЕРВІС», в якому просило суд та надати дозвіл на погашення суми податкового боргу, за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. ст. 257-262 КАС України.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

18.03.2025 матеріали адміністративної справи №826/17760/18 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Батрак І.В.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 справа №826/17760/18 (ЗП/280/591/25) прийнята до свого провадження, вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. По справі призначене підготовче засідання на 10.04.2025. Допущено заміну позивача по справі Головного управління ДФС у м. Києві на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ ДПС України.

Відповідно до ухвали суду від 10.04.2025 підготовче засідання відкладено на 20.05.202.

Ухвалою суду від 20.05.2025 до участі у справі залучено в якості третьої особи Міністерство оборони України. Судом продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 03.06.2025.

В підготовчому засіданні, призначеному на 03.06.20205, судом відкладено підготовче засідання на 17.06.2025.

В підготовчому засіданні 17.06.2025 представником відповідача заявлено клопотання про розгляд заяви від 21.06.2019 (вх. № 03-14/65349/19) про вступ у справу військової прокуратури Центрального регіону України, з посиланням на ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки рішення у справі може вплинути на інтереси держави,

Представник позивача, третьої особи в підготовче засідання не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача підтримав заяву про вступ у справу військової прокуратури та просив її задовольнити.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною четвертою статті 5 якого визначено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини 1 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Абзацами 1 та 2 частини 2 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноваженьвін усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Частиною 6 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Положеннями частин 3, 4 статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Судом установлено, що в заяві про вступ у справу від 21.06.2019 прокурор висловив припущення, що у разі задоволення позову та надання судом дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, на переконання прокурора, свідчить про можливість в майбутньому порушення інтересів держави.

При цьому, прокурор у заяві про вступ у справу не обґрунтовує свій вступ у справу, та яким чином неналежно здійснюється захист інтересів держави, в той час в даному випадку інтереси держави представляє суб`єкт владних повноважень Головне управління ДПС у м. Києві.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Інших доводів щодо здійснення неналежного, на думку прокурора, захисту інтересів держави у даній справі, прокурор у заяві про вступ у справу та в судовому засіданні не навів.

При вирішенні даного питання суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01.04.2010; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, №42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15.01.2009). Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, прокурором не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили виключність обставини звернення з повідомленням про вступ у справу, як обов`язкової вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави в спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором не обґрунтована необхідність захисту інтересів держави в даній справі та наявність встановлених законом підстав для їх представництва в суді.

Керуючись ст. ст. 49,53,54, 248,256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Військової прокуратури Центрального регіону України про вступ у адміністративній справі №826/17760/18 провадження ЗП/280/591/25 відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 23.06.2025.

СуддяІ.В.Батрак