Ухвала від 23.06.2025 по справі 420/5560/25

Справа № 420/5560/25

УХВАЛА

18 червня 2025 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Дитюку П.В.

за участю:

прокурора Клюкіна К.І.

представника позивача - Тимкович І.О.

представника відповідача Одеської міської ради - Степанчук В.В.

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника Одеської міської ради про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури Раковича Максима Миколайовича в інтересах держави, в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Одеської міської ради та Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна інфекційна лікарня Одеської міської ради, про зобов`язання провести до належного стану об`єкт культурної спадщини,

встановив:

До суду з позовом звернувся керівник заступник керівника Одеської обласної прокуратури Раковича Максима Миколайовича (далі - прокурор) в інтересах держави, в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (далі - позивач) до Одеської міської ради (далі - відповідач 1 ) та Комунального некомерційного підприємство «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради (далі - відповідач 2 ) за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору на стороні позивача - Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації (далі - третя особа ), в якому просить:

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради та Одеську міську привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення Будівлю Міської лікарні, в якій працювали ОСОБА_1 , М.В. Скліфосовський» (головний циркульний корпус), споруджену у 1804-1820 роках за проєктом архітектора Ж. Тома де Томон, Фраполлі Д., Фраполлі Ф., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 5 (5/7), шляхом здійснення консерваційних робіт

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна інфекційна лікарня» Одеської міської ради та Одеську міську раду привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення Будівлю Міської лікарні, в якій працювали М.І. Пирогов, М.В. Скліфосовський» (головний циркульний корпус), споруджену у 1804-1820 роках за проєктом архітектора Ж. Тома де Томон, Фраполлі Д., Фраполлі Ф., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Пастера 5 (5/7), шляхом здійснення реставраційних робіт.

Ухвалою суду від 28 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду.

29.04.2025 року представником Одеської міської ради подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу на підставі згідно із п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, обґрунтовуючи тим, що позовна заява подана прокурором у зв`язку із обрушенням частини стіни Циркульного корпусу Одеської інфекційної лікарні, що відбулося 19.01.2024 р. та новини про що були опубліковані в мережі Інтернет. Відтак, як заступник керівника Одеської обласної прокуратури, так і Міністерство культури та стратегічних комунікацій України мали дізналися про обрушення частини стіни Циркульного корпусу Будівлі Міської лікарні вже 19.01.2024, враховуючи широке поширення даної новини в мережі Інтернет, про що також зазначив прокурор у позовній заяві., а відтак того ж дня та з яких прокурор встановив нібито наявність підстав для звернення до адміністративного суду із позовом. Натомість, позовна заява заступника керівника Одеської обласної прокуратури подана більш як через рік з моменту настання зазначеної події, тобто із значним пропуском строку, визначеним КАС України. При цьому, позовна заява не містить жодних доводів про те, які саме об`єктивні причини унеможливили звернення прокурора в межах тримісячного строку, встановленого абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України. Таким чином, останній день звернення до адміністративного суду із цією позовною заявою (19.04.2024) сплинув 10 місяців тому. Наведені обставини свідчать про наявність підстав для залишення позову без розгляду. При цьому, зауважує, що факт звернення прокурора протягом цілого року, починаючи з 02.02.2024, до різних суб`єктів владних повноважень із запитами на інформацію у спірних правовідносинах та отримання від них відповідей не змінює момент, з якого уповноважені органи повинні були дізнатись про наявність підстав для звернення із позовною заявою до адміністративного суду, а свідчить лише про час, протягом якого прокурором вчинялися дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання відповідної інформації тощо. До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20.06.2023 у справі №240/6556/22, від 04.07.2023 V справі №320/2938/21, від 22.11.2023 V справі №460/4672/20.

Протокольною ухвалою суду від 20.05.2025 року при вирішенні клопотання Одеської міської ради про залишення позову без розгляду встановлено не дотримання прокурором строку звернення до суду та надано йому строк для надання заяви щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважністю причин такого пропуску або докази дотримання строків звернення до суду з урахуванням обставин, на які суд звернув увагу, у зв`язку з чим було оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.06.2025 р.

18.06.2025 року від прокурора надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначає, що дійсно, встановлення наявності факту бездіяльності власника щодо утримання даного об`єкту культурної спадщини у належному стані розпочалось після розміщення у медіа інформації про те, що 19.12.2024 за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 5/7 відбулося обвалення частини стіни циркульного корпусу Одеської клінічної інфекційної лікарні. Разом з тим, вважає, часом виникнення підстав, що дали суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог у цій справі є дати отримання відповідей Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 16.01.2025 та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 06.12.2024 р. Отже, ураховуючи специфіку порядку представництва інтересів держави прокурором в суді шляхом звернення в інтересах держави в особі органу через його бездіяльність, яку підлягає встановленню та доведенню, а також те, що прокурор мав дотриматись встановленого законом порядку звернення та визначитись з повним колом позовних вимог, яке повністю забезпечить поновлення порушених прав у спірних правовідносинах, вважає, що наявні підстави для поновлення строку звернення до суду.

У підготовчому засіданні 18.06.2025 року представник Одеської міської ради підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити, прокурор просив відмовити у залишені позову без розгляду та визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Представник позивача у підготовчому засіданні підтримала позицію прокурора, оскільки вважає, що початком обчислення строку звернення прокурора з даним позовом є лист відповідь Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 06.12.2024 р. про те, що Міністерство не планує вживати заходи позовного характеру.

У підготовчому засіданні 18.06.2025 р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвалу суду.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, за частиною першою якої визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду..

Вказані норми кореспондуються з положеннями ч. 8 ст. 240 КАС України, згідно з якими суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску позивачем такого строку, які є підставою для його поновлення, суд виходить з наступного.

Умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск та у разі подання заяви про поновлення строку відсутність поважних причин його пропуску.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку з: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Як встановлено судом та підтверджується змістом позову, в обґрунтування позовної заяви заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначає, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником нежитлових будівель і споруд загальною площею 21228,7 кв. м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Пастера 5/7, є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради. Усі будівлі та споруді інфекційної лікарні перебувають в оперативному управлінні Комунального неприбуткового підприємства «Міська клінічна інфекційна лікарня» на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.05.2019 № 202 «Про закріплення за комунальною установою «Міська клінічна інфекційна лікарня» на праві оперативного управління нежитлових будівель та споруд лікарні загальною площею 21228,7 кв. м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 5/7». За інформацією Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 01.03.2024 № 694/01-33/2-24/130 охоронний договір на пам`ятку - Будівлю Міської лікарні за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 5/7 не укладено, проте до Департаменту лише у 2024 році надійшло звернення КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня» щодо укладення охоронного договору.

Беручи до уваги, що обов`язки з утримання пам`ятки національного значення у належному стані покладалися на власника Одеську міську раду, а реставраційні роботи передбачались ще у 2011 році, то фактично достатньо тривалий час допускається безпідставне та незаконне порушення вимог пам`яткоохоронного законодавства та невиконання передбачених законом обов`язків.

Таким чином, пам`ятка архітектури національного значення перебуває під безпосередньою загрозою фактичного часткового знищення внаслідок безпрецедентно тривалого невжиття власником пам`ятки - Одеською міською радою заходів, спрямованих на її збереження, зокрема протиаварійних, консерваційних, відновлювальних та ремонтно-реставраційних робіт на головному циркульному корпусі міської лікарні та споглядацької позиції уповноваженого державою органу - центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Наведені обставини свідчать про порушення власником пам`ятки національного значення пам`яткоохоронного законодавства, що вимагає вжиття невідкладних заходів.

Підставою звернення до суду з даним позовом передували такі фактичні обставини, зокрема,

1) Одеською обласною прокуратурою установлено, що по вул. Пастера, 5 (зареєстровано 5/7) в м. Одесі розташовується найстаріша в місті Будівля Міської лікарні, споруджена у 1804-1820 роках за проєктом архітектора Ж. Тома де Томон, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інженер ОСОБА_4 . Будівля Міської лікарні є пам`яткою архітектури національного значення відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 24.08.1963 № 970 (охоронний № 550).

2) щодо аварійного та незадовільного стану пам`ятки архітектури національного значення було встановлено ще 11.05.2006 Актом огляду технічного стану пам`ятки архітектури, і про те, що у Акті обстеження пам`ятки архітектури та містобудування від 07.06.2011 зазначено про загрозу втрати частини пам`ятки головного (циркульного) корпусу лікарні.

3) про незадовільний стан головного Циркульного корпусу лікарні та необхідність невідкладного проведення ремонтно-реставраційних робіт для збереження пам`ятки архітектури національного значення зазначалось у листах КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня», які направлялись на адресу Міського Голови Одеської міської ради від 07.09.2010 № 521, на адресу начальника Управління охорони здоров`я Одеської міської ради від 18.12.2012 № 739, на адресу Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради від 15.05.2017 № 01-08/427, на адресу Управління капітального будівництва Одеської міської ради від 15.02.2017 № 01- 08/115 та від 15.05.2017 № 01-08/427.

4) виконавчим комітетом Одеської міської ради 31.05.2011 прийнято рішення № 249, яким реконструкцію головного циркульного корпусу лікарні визначено завершити в 2014 році (замовник - Управління капітального будівництва Одеської міської ради). Однак, роботи з реставрації розпочаті не були.

5) з опублікованої інформації за посиланням https://omr.gov.ua/ua/news/114054, а також з паспорту пам`ятки, актів огляду убачається, що мала місце руйнація частини головного циркульного корпусу лікарні. Так, з фотознімків 2019 року у медіа та з паспорту об`єкту вбачається, що частина правого крила головного циркульного корпусу лікарні майже вся зруйнована, в її частині відсутній дах та стіни, іншу вцілілу частину правого крила не законсервовано та не захищено від впливу опадів та інших негативних для будівлі природних явищ. У 2019 році Одеською міською радою повторно розглядалось питання про консервацію та подальшу реконструкцію головного циркульного корпусу міської лікарні з повним збереженням його зовнішнього вигляду. На замовлення Управління капітального будівництва Одеської міської ради у 2020 році розпочинались проєктно-вишукувальні роботи. Проте, роботи з розробки проектної документації з відновлення Циркульного корпусу міської лікарні були призупинені. Відсутність проведення будь-яких відновлювальних та ремонтно- реставраційних робіт слідує також з паспорту об`єкта культурної спадщини, з пункту 17 якого вбачається, що останні передпроєктні вишукування проводились ще у 2000 році.

6) у січні 2024 року відбулося ще одне обвалення частини стіни пам`ятки. Департаментом культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради у Акті візуального обстеження від 18.01.2024 підтверджено обвалення, незадовільний стан та необхідність проведення першочергових протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт.

Таким чином, внаслідок бездіяльності власника Одеської міської ради щодо утримання Циркульного корпусу міської інфекційної лікарні у належному стані та невжиття своєчасних заходів з консервації у 2024 році відбулося обвалення частини стіни пам`ятки.

При цьому, прокурором зазначено, що незважаючи на те, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України тривалий час відомо про невиконання Одеською міською радою вимог пам`яткоохоронного законодавства, цим уповноваженим органом не вжито заходів, направлених на захист інтересів держави.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування підстав поновлення строку звернення до суду прокурор як в позовній заяві так і в заяві, поданій на виконання ухвали про залишення позову без руху, посилався на те, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід визначати з часу отримання відповідей Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 16.01.2025 та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 06.12.2024 р.

При цьому, не заперечує, що встановлення усіх наведених вище обставин та наявності факту бездіяльності власника щодо утримання даного об`єкту культурної спадщини у належному стані розпочалось після розміщення у медіа інформації про те, що 19.12.2024 за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 5/7 відбулося обвалення частини стіни циркульного корпусу Одеської клінічної інфекційної лікарні.

Разом з тим, в якості поважності причин пропуску строку звернення до суду покликається на специфіку порядку представництва інтересів держави прокурором в суді шляхом звернення в інтересах держави в особі органу через його бездіяльність, яку за його позицією полягає в її встановленні та доведенні, а також те, що прокурор мав дотриматись встановленого законом порядку звернення та визначитись з повним колом позовних вимог, яке повністю забезпечить поновлення порушених прав у спірних правовідносин.

Тобто, за позицією прокурора у період між черговою датою обвалення частини стіни циркульного корпусу Одеської клінічної інфекційної лікарні ( 19.12.2024 р.), висвітлення такої інформації у мережі Інтернет, зокрема, з офіційного сайту Одеської міської ради та інтернет- видання «Суспільне Мовлення» ( січень 2024 року) та датою звернення до суду ( лютий 2025 року) прокурором вживались заходи по встановленню та доведенню бездіяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України з метою звернення прокурора в інтересах держави в особі такого органу через його бездіяльність.

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання дотримання прокурором строку звернення до суду з позовом в інтересах держави, у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 дійшла висновків, що за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій. Направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.

Крім того, у постанові від 05.07.2023 у справі № 380/15396/22 Верховний Суд виклав правовий висновок, згідно з яким у випадку звернення прокурора з позовом в інтересах держави положення частини другої статті 122 КАС України (для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення відповідних підстав) слід застосовувати з урахуванням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", які серед іншого, вимагають від прокурора перед зверненням до суду з позовом в інтересах держави довести, що відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, а також попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень; крім того лише у такій ситуації прокурор отримує право запитувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Враховуючи вказані позиції Верховного Суду та встановлені обставини справи, суд вважає, що доводи прокурора про те, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід визначати з часу отримання відповіді Міністерства культури та стратегічних комунікацій України є необґрунтованими, оскільки наявне у справі листування між прокурором та Міністерством культури та стратегічних комунікацій України ( листи - відповіді Міністерства культури та інформаційної політики від 19.07.2024 № 06-15-6601-24, від 23.08.2024 № 06-13-7803-24), на думку суду, вже надавало можливість прокурору визначитись з бездіяльністю такого органу для підтвердження підстав представництва в суді, а відтак отримання у січні 2025 року від Міністерства культури та інформаційної політики чергового листа не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом.

З огляду на вказане, суд погоджується з позицією Одеської міської ради, що дата отримання прокурором у грудні 2024 січні 2025 р. відповідей від Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної (військової) адміністрації та від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23, від 18.02.2025 у справі №320/10110/24, від 24.02.2025 у справі № 380/20376/23, від 13 травня 2025 року у справі № 320/43928/24.

Підсумовуючи вказане, на думку суду, прокурором не доведено, а з матеріалів справи не вбачається обставин, які заважали б йому та могли бути об`єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом інтересів держави у передбачений законом строк.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущений з причин, які виникли з волі прокурора, а, отже, не є поважними.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки прокурором пропущено строк звернення до адміністративного суду та не зазначено об`єктивних обставин, що перешкоджали йому скористатися правом на звернення до адміністративного суду у встановлений законом строк, суд дійшов висновку про застосування процесуальних наслідків, передбачених ч. 8 ст. 240 КАС України, шляхом залишення позову без розгляду

Пунктом 2 ч. 2 ст. 183 КАС України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 4, 122, 123, 183, 243, 248, 250 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву представника Одеської міської ради про залишення позову без розгляду від 29.04.2025 року - задовольнити.

Визнати неповажними підстави пропуску заступником керівника Одеської обласної прокуратури Раковича Максима Миколайовича, діючого в інтересах держави, в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України строку звернення до суду з позовом до Одеської міської ради та Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна інфекційна лікарня Одеської міської ради про зобов`язання провести до належного стану об`єкт культурної спадщини.

Залишити без розгляду позов заступника керівника Одеської обласної прокуратури Раковича Максима Миколайовича в інтересах держави, в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України до Одеської міської ради та Комунального некомерційного підприємства Міська клінічна інфекційна лікарня Одеської міської ради про зобов`язання провести до належного стану об`єкт культурної спадщини.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали підписано судом 23 червня 2025 року.

Суддя В.А. Дубровна