Ухвала від 23.06.2025 по справі 460/2350/25

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23 червня 2025 року м. Рівне№460/2350/25Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді В.В. Щербакова, розглянувши окреме процесуальне питання в адміністративній справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва Фармз" доАкціонерного товариства "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва Фармз" (далі по тексту позивач) до Акціонерного товариства "АГРОПРОСПЕРІС БАНК" (далі по тексту відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України, в якому позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незавершення валютного нагляду зовнішньоекономічної операції позивача із компанією CANAH INERNATIONAL SRL, які виникли з контракту №56/08.04.2022 від 08.04.2022 року

- зобов`язати відповідача завершити валютний нагляд за дотриманням Позивачем граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією по контракту №56/08.04.2022 від 08.04.2022 року.

Ухвалою суду від 26.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав до суд відзив, в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог. Додатково зауважив, що не є належним відповідачем у справі, тому просив про заміну первісного Відповідача АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» належним відповідачем Головним управління ДПС у Рівненській області.

Представник третьої особи подав до суду клопотання про закриття провадження у справі оскільки можливість вирішення даного спору в порядку адміністративного судочинства не передбачена.

Розглянувши подане клопотання. суд зауважує наступне.

За правилами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У справі, що розглядається предметом позову є, зокрема, вимоги ТОВ "ДІБРОВА ФАРМЗ" про визнання протиправною бездіяльності АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» щодо не завершення валютного контролю (нагляду) зовнішньоекономічної операції позивача по контракту від 08.04.2022 №56/08.04.2022, зобов`язання відповідача завершити валютний нагляд за дотриманням зобов`язання щодо граничних строків розрахунків за контрактом від 08.04.2022 №56/08.04.2022.

Так, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, встановлення відповідальності за порушення ними валютного законодавства визначає Закону України «Про валюту і валютні операції» 2473-VIII від 21.06.2018 (тут і далі - Закон 2473-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За наведеними у статті 1 Закону 2473-VIII визначеннями понять валютний нагляд - це система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства; уповноважені установи - це банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом.

Згідно з положеннями статті 11 Закону 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду. Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Валютний нагляд відповідно до частини 2 цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України.

Уповноважені установи під час проведення ними валютних операцій, крім валютних операцій, пов`язаних з експортом та імпортом товару на суму, що є меншою за розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.

Уповноважені установи на безоплатній основі обмінюються інформацією про належність рахунків клієнтів або користувачів, відкритих у цих установах, до банківських рахунків, платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти, з метою здійснення валютного нагляду за валютними операціями, що здійснюються через ці уповноважені установи. Національний банк України встановлює порядок ведення та використання уповноваженими установами записів реєстру рахунків інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, зберігання, доступ та використання уповноваженими установами інформації про належність рахунків до банківських рахунків, платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти.

Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України.

Агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами 5 і 6 цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Інформація про банки та (або) клієнтів банків, що збирається під час здійснення валютного нагляду за банками, становить банківську таємницю.

Інформація про небанківські фінансові установи та операторів поштового зв`язку, а також їхніх клієнтів, що збирається під час здійснення валютного нагляду за небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, є інформацією з обмеженим доступом.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

У разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб`єктом валютної операції валютного законодавства агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому Національним банком України.

Органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними під час здійснення валютного нагляду, з метою реалізації повноважень у сфері валютного регулювання та нагляду.

Органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду, їх посадові особи зобов`язані в порядку, передбаченому законодавством України, запобігати розголошенню комерційної таємниці та іншої інформації, доступ до якої відповідно до законодавства України є обмеженим та яка стала їм відомою під час здійснення ними своїх повноважень. За розголошення такої інформації органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду, їх посадові особи несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

За невиконання обов`язків, встановлених цим Законом, а також за порушення прав резидентів та нерезидентів органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду, їх посадові особи несуть відповідальність, передбачену законодавством України.

З метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02.01.2019 № 7 затвердило Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (тут і далі - Інструкція № 7, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями пункту 5 Інструкції № 7 банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

З урахуванням вказаних положень чинного законодавства, Суд зазначає, що у сфері правовідносин з валютного нагляду за зовнішньоекономічними операціями органами валютного нагляду - Національним банком України, на який покладено забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України, делеговано (уповноважено) банкам повноваження зі здійснення нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

При цьому, Суд звертає увагу, що згідно з положеннями та вимогами вказаного Закону 2473-VIII, а також Інструкції № 7 зміст та обсяг зазначених повноважень агента у відносинах валютного нагляду не свідчить про наявність у банків будь-яких публічно-владних управлінських функцій, в тому числі на виконання таких делегованих повноважень. Зокрема, банками здійснюється лише функція щодо збору відповідної інформації, та у випадках, передбачених діючим законодавством, здійснюється інформування Національного банку України про валютні операції клієнтів, а не прийняття такими управлінського рішення, що створює/може створювати відповідні правові наслідки для платника податків (у межах спірних правовідносин).

Таким чином, у цій сфері у банків, зокрема і в АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» функція агента валютного нагляду зводиться лише до збору та передачі інформації про валютну операцію. При цьому, на уповноважені банки не покладено повноважень встановлювати порушення суб`єктами валютних операцій вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що спірні правовідносини у сторін у справі, що розглядається виникли не через здійснення відповідачем будь-якої публічно-владної управлінської функції делегованої йому державним органом, як і не виникли з договору банківського рахунку, а тому такі не стосуються публічно-правових відносин (ні за змістом спірних правовідносин, ні за суб`єктним складом таких), а також не стосуються договірних відносин між сторонами у справі - їх не можна віднести до господарських (за своїм змістом), адже у наведеному випадку їм не притаманна, зокрема рівність суб`єктів господарювання.

Крім того, як уже зазначалось, у межах спірних правовідносин дії та/або бездіяльність АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» щодо не завершення валютного контролю (нагляду) зовнішньоекономічної операції позивача по контракту від 08.04.2022 №56/08.04.2022 не створює жодних негативних наслідків для такого платника податків. Тоді як, такі наслідки у межах спірних правовідносин можуть створювати відповідні рішення Національного банку України, а також рішення контролюючих органів та органів стягнення визначених статтею 41 Податкового кодексу України.

Таким чином, з урахуванням вказаного правового регулювання спірних правовідносин, а також того, що будь-яких управлінських рішень АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» у межах таких правовідносин не приймає, а виконує лише функцію збору та передачі інформації про валютну операцію до Національного банку України (який наділений повноваженнями щодо прийняття відповідних рішень), дії та/або бездіяльність АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» щодо не завершення валютного контролю (нагляду) зовнішньоекономічної операції позивача по імпортному контракту від 08.04.2022 не зумовлюють самостійних правових наслідків для позивача.

Аналогічні висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 07 листопада 2024 року у справі № 380/9564/23.

Суд зазначає, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» щодо не завершення валютного контролю (нагляду) зовнішньоекономічної операції позивача по імпортному контракту від 08.04.2022, зобов`язання АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК» завершити валютний нагляд за дотримання зобов`язання по контракту не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а взагалі - не підлягають судовому розгляду.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетятка та Шереметьєв проти України").

Також у пункті 53 рішення від 08.04.2010 у справі "Меньшакова проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

Так, поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів і які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала в судових рішеннях, зокрема в постановах від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18, від 13.03.2019 у справі № 9901/947/18, від 28.10.2020 у справі № 9901/160/20, від 10.11.2022 у справі № 990/120/22.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження в адміністративній справі №460/2350/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва Фармз" до Акціонерного товариства "АГРОПРОСПЕРІС БАНК", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Щербаков