Постанова від 23.06.2025 по справі 520/32675/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 р. Справа № 520/32675/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства освіти і науки України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., по справі № 520/32675/24

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства освіти і науки України третя особа: Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач, МОН України, Міністерство), третя особа: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають в такій організації функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - Електронна база або ЄДЕБО), при якій відносно нього в Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10Закону України від05.09.2017№2145-VIII «Про освіту» (далі Закон № 2145-VIII);

- зобов`язати відповідача організувати формування довідки про здобувача освіти в ЄДЕБО таким чином, щоб відносно нього, в довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО формувався висновок про непорушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону № 2145-VIII.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 позов задоволено.

Визнано протиправними дії МОН України у частині внесення змін до ЄДЕБО інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону № 2145-VIIIщодо ОСОБА_1 , а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону № 2145-VIII - вказати "Так, не порушує".

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, вважаючи його таким що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, просив рішення скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 у 2012 році був переведений на курс до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (початок навчання 01.09.2010) за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.050101 «Комп`ютерні науки», відраховано 07.09.2012. У 2023 році був зарахований до Українського державного університету залізничного транспорту (початок навчання 01.09.2023) за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 275 «Транспортні технології (на залізничному транспорті)». Саме тому, вважає, у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі зазначено «Ні, порушує».

Звернув увагу, що не вважається порушенням послідовності здобуття освіти у разі, якщо здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти, а попереднє навчання було за таким же рівнем, що й поточне навчання. Вважає, що позивач мав можливість продовжити здобуття ступеня бакалавра за тією самою чи іншою спеціальністю шляхом поновлення до того самого або іншого закладу вищої освіти. Таким чином, вважає, що Міністерство діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім цього, зазначив, що функції щодо внесення згадуваних вище відомостей щодо здобувачів освіти покладено на суб`єктів освітньої діяльності та їх територіальні відокремлені структурні підрозділи. Натомість, на Міністерство покладено організаційні та контролюючі функції ведення ЄДЕБО, а на державне підприємство "Інфоресурс" - технічні функції, а тому відповідач у спірних правовідносинах не виконував та не може виконувати жодних владних управлінських функцій відносно позивача.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В обґрунтування зазначив, що позивач не проходив атестацію на здобуття бакалавра екзаменаційною комісією навчального закладу, та також не отримував диплома бакалавра з Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію та додатку до диплома, у якому наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України, що означає що позивачем не було завершено перший (бакалаврський) рівень вищої освіти як наступний етап (рівень) освіти.

Повідомив, що оскільки саме відповідачем було запроваджено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, а Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584 (далі Положення №620) не передбачено будь-якої участі закладів освіти у внесенні відомостей про таку послідовність та вплив на вказаний алгоритм загалом, тому вважає, що саме відповідач має повноваження на внесення відповідних змін до ЄДЕБО.

Третя особа правом на подання відзиву не скористалась.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.

У 2012 році ОСОБА_1 був переведений на курс до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (початок навчання 01.09.2010) за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю «Комп`ютерні науки» та 07.09.2012 був відрахованийіз закладу освіти, що не заперечується відповідачем по справі.

01.09.2023позивачзарахований на денну форму навчання за освітнім ступенем бакалавра за спеціальністю "Транспортні технології" до Українського державного університету залізничного транспорту(наказ про зарахування від11.08.2023 №249с).

04.06.2024 в ЄДЕБО було сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №1277. У графі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточнездобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2ст. 10 Закону № 2145-VIIIзазначено «Ні, порушує».

06.11.2024 представник позивачазвернувся до ОН Українита ДП "Інфоресурс"зі скаргоющодо виправлення відомостей в довідці про здобувача освіти щодо не порушення позивачем послідовності освіти, визначеній ч. 2ст. 10 Закону № 2145-VIII.

Державне підприємство «Інфоресурс» листом від 08.11.2024 № 01-13/4040 повідомило, що внесення до ЄДЕБО змін стосовно інформації про особу, на підставі якої визначається порушення чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, не відноситься до компетенції Підприємства.

Листом генерального директора Директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН України від12.11.2024 № 3/8728-24 повідомлено, що у термінах визначення послідовності здобуття освіти повторне зарахування свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 у 2012 році переведений на курс доНаціонального технічного університету "Харківський політехнічний інститут"за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю "Комп`ютерні науки", відраховано 07.09.2012. У2023 році був зарахований до Українського державного університету залізничного транспортуза освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю "Транспортні технології". Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує».

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо формування довідки здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 04.06.2024 №1277 у частині порушення порядку отримання послідовності освіти, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що маючи повну середню освіту, почав здобувати перший (бакалаврський) рівень вищої освіти з 01.09.2023, дати початку здобуття освіти в Українському державному університеті залізничного транспорту. Відтак, вважав, що інформація, зазначена у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 04.06.2024 № 1277 про поточне здобуття позивачем освіти в Українському державному університеті залізничного транспорту (рівень освіти бакалавр, форма здобуття освіти денна) про порушення послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону № 2145-VIIIне відповідає дійсності, а тому є протиправною. Крім цього, ураховуючи роль МОН України як розпорядника ЄДЕБО у спірних правовідносинах, суд вважав протиправними дії Міністерства у частині внесення відомостей до ЄДЕБО інформації про те, що поточне здобуття освітипозивачапорушує послідовність здобуття освіти.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон України № 3543-ХІІ) призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону України №2145-VIII, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560) передбачено, що добувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону України №2145-VIII, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5. Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст.1 Закону України №2145-VIII, рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Згідно із ч. 2 ст. 10 Закону України №2145-VIII, рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Частиною 2ст. 17 Закону України №2145-VIIIвстановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Відповідно до ч. 1-3ста. 40 Закону України №2145-VIII, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту. Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності. Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Згідно із ч. 1, 2, 3, 4ст. 5 Закону України №1556-VII, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності. Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: молодший бакалавр; бакалавр; магістр; доктор філософії/доктор мистецтва.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі - Закон України № 1556-VII) єдиним документом, що підтверджує той факт, що особа успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію є диплом про вищу освіту.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації. Здобуття рівня освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освітиОСОБА_1 27.06.2007 закінчивЕнергодарський навчально-виховний комплекс №5 Енергодарської міської радиЗапорізької області, про що отримав атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_1 . Тобто, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти є наступним рівнем освіти для позивача згідно із частиною другоюстатті 10 Закону № 2145-VIII.

Так, у 2012 році позивач був переведений на курс до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (початок навчання 01.09.2010) за освітнім ступенем бакалавр, проте 07.09.2012 був відрахованийіз закладу освіти.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 23 ч.1 ст. 1 Закону № 2145-VIIIрівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Оскільки, позивач не отримав свого часу диплом «бакалавр» вважається, що він не пройшов та не виконав відповідну освітню програму за цим рівнем, а тому відсутні перешкоди для його повторного зарахування для навчання за цим рівнем вищої освіти.

Тобто, позивач не завершував навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр, не отримував диплома бакалавра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму, оскільки відрахування означає, що позивачем не було завершено перший (бакалаврський) рівень вищої освіти як наступний етап (рівень) освіти.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивач не завершив навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, його повторне зарахування на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеноїст. 10 Закону України №2145-VIII.

Щодо способу захисту порушеного права позивача колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Закону України №1556-VII, засади функціонування ЄДЕБО визначаються законодавством. Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у ЄДЕБО, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.

Статтею 74 Закону України №2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цьогоЗаконутазаконів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних», «Про авторське право і суміжні права»та «Про публічні електронні реєстри».

Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Згідно із п. 5 розділу І Положення № 620 власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором ДП "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Відповідно до п. 2 розділу III Положення № 620, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Відповідно до п. 1 розділу IV Положення № 620, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової перед вищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.

Аналіз вищевикладених норм законодавства вказує, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є МОН України, а технічним адміністратором - ДП «Інфоресурс», що належить до сфери управління МОН України.

Обробка і захист інформації здійснюються в ЄДЕБО відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації, що перебуває у власності держави.

Таким чином, МОН України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - ДП "ІНФОРЕСУРС" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою ст. 10 Закону України №2145-VIII щодо позивача.

Враховуючи вище викладені обставини, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що задля повного захисту прав позивача необхідно зобов`язатиМіністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту"щодо ОСОБА_1 ,а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем послідовності здобуття освіти, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на викладене вище.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені всі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першоїст. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 5, 7, 242, 311, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року по справі № 520/32675/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк