Рішення від 23.06.2025 по справі 177/699/25

Справа № 177/699/25

2/212/3496/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого ЧАЙКІНА І.Б., за участю: секретаря судового засідання КРУТИГОЛОВИ В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКВІФІН Україна» правонаступником якого є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІСТЕР КЕШ», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача: ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ ВИКОНАВЧОГО ОКРУГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Сидорук Леся Вікторівна, ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОННОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Чутченко Сергій Олексійович звернувся із позовом до суду, в якому просив визнати виконавчий напис, таким, що не підлягає виконанню. Мотивуючи свою заяву тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук ЛесіВікторівнізнаходиться виконавче провадження № 66901245 по примусовому виконанні виконавчого напису № 9616 від 14.05.2021 року виданого приватним нотаріусом КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОННОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованості в розмірі 11598,75 грн. Вказав, що вказаний виконавчий напис було вчинено з грубим порушенням приватним нотаріусом норм чинного законодавства. Зауважив, що у приватногонотаріуса небуло жоднихзаконних підставдля вчиненнявиконавчого написупро стягненняборгу закредитним договором.Таким чином,виконавчий написнотаріуса буловчинено згрубими порушеннямипорядку вчиненнявиконавчих написівнотаріусами,тому оскаржуванийвиконавчий написє таким,що непідлягає виконанню.Крім того,заборгованість неможе вважатисябезпірною,оскільки позивачзаперечує щодонаявності внього сумизаборгованості.Акцентував увагу,що нотаріусуне булонадано первиннихбухгалтерських документівта розрахункузаборгованості іззазначенням періодучергового платежу,виписки зрахунку боржникаіз зазначеннямсуми заборгованостіта строківїї погашенняз відміткоюстягувача пронепогашену заборгованість. Просив також стягнути з відповідача суму судового збору на користь держави та на користь позивача за окремим клопотанням стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 18000 гривень.

Ухвалою суду від 29.05.2025 року справу прийнято до провадження судді Чайкіна Ігоря Борисовича на підставі ухвали суду від 27.03.2025 року з Криворізького районного суду Дніпропетровської області, для розгляду за підсудністю, та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» отримало ухвалу суду про відкриття провадження в електронний кабінет 29.05.2025 року, проте на стан розгляду справи 23.06.2025 року строк, який встановлений в ухвалі суду сплив, відзив на позовну заяву не надійшов.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Приписами ч. 1 ст.4Цивільного процесуальногокодексу України встановлено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 14.05.2021 року виданого ПРИВАТНИМ НОТАРІУСОМ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГОРАЙОННОГО НОТАРІАЛЬНОГООКРУГУ КИЇВСЬКОЇОБЛАСТІ ГрисюкОленою Василівноювчинено виконавчий напис № 9616. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15.10.2020 року по 16.04.2021 року. Сума заборгованості ОСОБА_1 становить 11598.75 грн, що складається з: - заборгованість за основною сумою 5 000.00 грн; - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 6598.75 грн. (а.с. 15).

ПРИВАТНИМ ВИКОНАВЦЕМ ВИКОНАВЧОГО ОКРУГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Сидорук ЛесеюВікторівною22.09.2021 року на підставі спірного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження ВП № 66901245 про примусове виконання виконавчого напису приватним нотаріусом, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 стягувач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» заборгованість у розмірі 11598.75 грн (а.с. 14).

При вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса, передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до зазначеного вище переліку документів. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом з назвою: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Так, у пункті 2 переліку вказано на можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

На зазначений пункт 2 переліку посилався нотаріус у виконавчому написі.

Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 17 травня 2017 року, був визнаний незаконним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року №23.

У подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Зокрема, пунктом 9 частини другоїстатті 129 Конституції Українивизначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, не містив пункту 2 та стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до вказаної вище постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №172/1652/18 (провадження №61-16749св19).

Оскаржуваний у цій справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 14.05.2021 року за № 9616, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Окрім цього, представлену нотаріусу заборгованість не можна вважати безспірною, оскільки судом встановлено, що позивач заперечує суму заборгованості, період стягнення та умови. Таким чином, грошова вимога стягувача не є безспірною, а тому підстави для її стягнення шляхом видачі виконавчого напису нотаріуса були відсутні.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не було подано доказів, які б підтверджували заперечення позовних вимог, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Положення закону щодо надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання направлені на фактичне повідомлення заставодавця, з метою надання йому можливість усунути відповідні порушення основного зобов`язання і запобігти зверненню стягнення на його майно. Отже, таке повідомлення слід вважати здійсненим належним чином за умови, що заставодавець отримав його. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення (див. висновки Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесений судовий збір при зверненні до суду з даним позовом в сумі 1211,20 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Статтею 59Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною першою, другою статті 15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 137 витрати,пов`язані з правничою допомогою адвоката,несуть сторони,крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничу допомогу адвоката,в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу,пов`язану зі справою,включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо,а також вартість послуг помічника адвоката визначаються з гідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як слідує договору про надання правової допомоги № 30122401 від 30.12.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ПРАВОВА ДОПОМОГА 24/7» визначено порядок надання правової допомоги та зокрема визначено вартість послуг за надання окремих видів правової допомоги, яка складає 18 000 гривень (а.с. 12).

До судунадано актприймання-передачінаданих послуг№ 30122401до договорупро наданняправової допомоги№ 30122401від 30.12.2024між ОСОБА_1 та ТОВ «ПРАВОВА ДОПОМОГА 24/7» (а.с.13).

До суду надана копія договору № 30122401 про надання правової допомоги /юридичних послуг від 31 січня 2025 року, який укладено між і ТОВ «Центр правової допомоги»

Відповідно до розділу 3 до договору № 30122401 про надання правової допомоги /юридичних послуг від 18 листопада 2024 року установлено, що розмір оплати за виконання з юридичних послуг/правової допомоги, зазначених в п. 1.2 цього договору, становить 18 000 грн.

Частиною 1 ст. 1312 Конституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Також ч. 1 і ч. 2 ст. 2 вказаного Закону встановлено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З наведених законодавчих приписів висновується, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу саме адвоката, який діє на підставі укладеного з таким адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) договору про надання правничої допомоги. Витрати особи за послуги, зокрема юридичні, надані фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, юридичними фірмами тощо, які не мають статусу адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об`єднання) не належать до витрат на професійну правничу допомогу і, відповідно, не підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Додатково суд звертає увагу на те, що аналогічних висновків, але під час розгляду цивільної справи, дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб`єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).

Як було зазначено, позивач уклав «про надання професійної правничої допомоги» з Товариством з обмеженою відповідальністю, а не з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням).

Доказів надання позивачу в цій справі професійної правничої допомоги саме адвокатом до суду не надано.

З огляду на викладене, витрати позивача на юридичні послуги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 15, 16, 18 ЦК України 2003 року, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 10, 19, 81 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Чутченко Сергій Олексійович до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКВІФІН Україна» правонаступником якого є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІСТЕР КЕШ», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача: ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ ВИКОНАВЧОГО ОКРУГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Сидорук Леся Вікторівна, ПРИВАТНИЙ НОТАРІУС КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОННОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений ПРИВАТНИМ НОТАРІУСОМ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГОРАЙОННОГО НОТАРІАЛЬНОГООКРУГУ КИЇВСЬКОЇОБЛАСТІ ГрисюкОленою Василівноювід 14.05.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 9616.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 гривень.

У задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 23.06.2025 року.

Суддя: І. Б. Чайкін