Рішення від 24.06.2025 по справі 388/816/25

справа № 388/816/25

провадження № 2/388/340/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2025м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Поліщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАСТА КОМПАНІ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ТОВ «АВАСТА КОМПАНІ», в якому просила:

- стягнути з відповідача на свою користь нараховану згідно з довідкою про доходи № 20 від 28.02.2025, але не виплачену, суму доходу за період з 01.11.2024 по 24.01.2025 у розмірі 62403,89 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що вона перебував з відповідачем у трудових правовідносинах з 07.12.2022 по 24.01.2025. На час звільнення їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата за період роботи 01.11.2024 по 24.01.2025 на суму 62403,89 грн.

Ухвалою від 15.04.2025 зазначений позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання.

Копія зазначеної ухвали разом з позовною заявою із додатками та судовою повісткою були надіслані відповідачу за його місцезнаходженням (юридична адреса), і яка відповідно до умов ч. 6 ст. 272 ЦПК України вважаються врученими 26.04.2025.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду надходив.

Позивач звернулась до суду із заявою у якій просила розглядати справу за її відсутності. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач, який про дату, час і місце розгляду справи, повідомлявся належним чином засобами поштового зв`язку за його зареєстрованим місцезнаходженням, та який відповідно до положень ст. 128 ЦПК України є таким, якому судова повістка вручена 26.04.2025, - у судове засідання не з`явився, участь у содовому засіданні свого представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності учасників, які не з`явились у судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволенняпозову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до даних трудової книжки, заведеної на ім`я ОСОБА_1 , остання працювала у ТОВ «АВАСТА КОМПАНІ» та наказом директора від 24.01.2025 № 12-к була звільнена за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України).

Згідно з даними довідки № 20 від 28.02.2025 про доходи ТОВ «АВАСТА КОМПАНІ» сума нарахованого доходу - заробітної плати ОСОБА_1 за період листопад 2024 року - січень 2025 року становить 62403,89 грн.

Вищевказані, встановленні судом обставини справи сторони не заперечували та на їх спростування доказів не надавали.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Згідно з положеннями ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Окрім зазначеного судом відзначається, що згідно з правовим висновком Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (Постанова Верховного Суду України від 03.07.2013 у справі № 6-60цс133), - відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів.

Таким чином, суд констатує наявність вини роботодавця - відповідача ТОВ «АВАСТА КОМПАНІ» у невиплаті належних звільненому працівникові - позивачу ОСОБА_1 у день її звільнення коштів у розмірі 62403,89 грн.

Відповідно до роз`яснень пленуму Верховного Суду України наведених у п. 6 постанови № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, визначена судом сума заробітної плати підлягає стягненню на користь позивача з вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів у разі їх попереднього неутримання.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред`явленого позову, беручи до уваги, нарахування, але не виплату позивачу при звільненні відповідачем з його вини заробітної плати у розмірі 62403,89 грн., - суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є обґрунтованою та доведеною, а тому така вимога підлягає задоволенню з урахуванням наведених вище мотивів та розрахунків суду, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів фізичної особи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

Питання розподілу судових витрат у частині витрат по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, - на підставі чого, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору та позов задоволено у повному обсязі, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача у дохід держави.

Керуючись статтями 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 281-284, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАСТА КОМПАНІ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, - задовольнити.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАСТА КОМПАНІ» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену при звільненні заробітну плату у розмірі 62403 (шістдесят дві тисячі чотириста три) грн. 89 коп.

Визначена судом сума заробітної плати підлягає стягненню на користь позивача з вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів у разі їх попереднього неутримання.

Рішення у частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАСТА КОМПАНІ» на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до статті 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАСТА КОМПАНІ», місцезнаходження: вул. Ельворті буд. 7, офіс 211, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25002, ЄДРПОУ 44807654.

Суддя О.А. Кнуров