Вирок від 24.06.2025 по справі 644/4512/25

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/4512/25

Провадження № 1-кп/644/671/25

24.06.2025

ВИРОК

іменем України

24 червня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 , секретаря с/з ОСОБА_3 , обвинуваченого, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ольгопіль Єланецького району Миколаївської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, непрацевлаштованого, раніше неодноразово судимого, остання судимість за вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17.07.2020 року, який ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 377 КК України і призначене покарання, з застосуванням ч. 1 ст. 70 та ч. 1 ст. 71 КК України, у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України,

установив:

ОСОБА_4 відбуває покарання у державній установі «Харківська виправна колонія (№ 43)». По прибуттю до установи виконання покарань ОСОБА_4 були роз`яснені під підпис його права і обов`язки засудженого відповідно дост. 103, 107, 110, 113, 133КВК України. Також останній попереджений про відповідальність за їх порушення, та під підпис роз`яснені вимогист.ст. 391, 392, 393 КК України.

Незважаючи на те, що представниками адміністрації державної установи «Харківська виправна колонія (№43)» проводиться профілактична та виховна робота, засуджений ОСОБА_4 на шлях виправлення та перевиховання не став, систематично, злісно порушував встановлений режим відбуття покарання, за що неодноразово піддавався стягненням в дисциплінарному порядку за різні види порушень.

За час відбування покарання в умовах державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» засуджений ОСОБА_4 діючи умисно, з метою порушення режиму відбуття покарання, став на шлях злісної непокори законним вимогам представників адміністрації установи виконання покарання, за що має 18 дисциплінарних стягнень, з яких 1 - у вигляді попередження, 8 - у вигляді доган, 15 у вигляді суворих доган, 9 - у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятору (ДІЗО), 1 - у вигляді переведення до приміщення камерного типу (ПКТ) строком на 1 місяць на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від05.03.2025, за перешкоджання проведення обшуку, нетактовне ставлення до представника адміністрації, вживання нецензурних та жаргонних слів, погроза фізичною розправою та дрібне хуліганство.

У зв`язку з чим відповідно до ст.133 КВК України засуджений ОСОБА_4 є злісним порушником режиму утримання як засуджений, який не виконує законні вимоги адміністрації та який протягом року вчинив більше трьох порушень режиму відбуття покарання, за кожне з яких постановою начальника установи були накладені стягнення, які не були достроково зняті та не були погашені у встановленому законом порядку.

Тим не менш, ОСОБА_4 , який був підданий дисциплінарному стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (ПКТ), позитивних висновків для себе не зробив, продовжив порушувати встановлений режим утримання та протягом року злісно не підкорявся законним вимогам адміністрації установи виконання покарань за наступних обставин.

17.04.2025 в період часу з 18 години до 20 години в розташуванні приміщення чергової частини державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)», у присутності відповідального по установі - начальника відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв`язку та інформатизації підполковника внутрішньої служби ОСОБА_5 , чергового помічника начальника установи лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 , завідувача медичної частини (№ 43) філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Харківській та Луганській областях ОСОБА_7 , а також засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , засудженому ОСОБА_4 начальником відділення соціально-психологічної служби № 11 відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_10 , після відбуття дисциплінарного покарання в приміщенні камерного типу для проведення профілактичної бесіди та подальшого слідування до відділення соціально-психологічної служби, було тричі запропоновано прослідувати до відділення соціально-психологічної служби № 11 для подальшого відбуття покарання. Однак засуджений ОСОБА_4 в категоричній формі відмовився виконувати законні вимоги ОСОБА_10 , мотивуючи свою відмову власними переконаннями та небажанням виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації установи. На неодноразові вимоги начальника відділення соціально-психологічної служби № 11 відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» ОСОБА_10 прослідувати до відділення соціально-психологічної служби № 11 засуджений ОСОБА_4 відповідав відмовою.

Після цього, засудженому ОСОБА_4 додатково були роз`яснені вимоги ст.391 КК України, ст.ст. 107, 118, 132, 103 КВК України та начальником відділення соціально-психологічної служби № 11 відділу соціально-виховної та психологічної роботи державної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» ОСОБА_10 засудженому ОСОБА_4 ще раз було запропоновано прослідувати до відділення соціально-психологічної служби № 11, на що останній знову відповів категоричною відмовою, мотивуючи виключно власними переконаннями та небажанням виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації установи.

Скарг на стан здоров`я засуджений ОСОБА_4 не виказував, був оглянутий медичним працівником, за результатом огляду завідувачем медичної частини (№ 43) філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Харківській та Луганській областях ОСОБА_7 була надана довідка, в якій зазначено: «працездатний, виконувати роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії, поліпшенню житлово-побутових умов засуджених може, утримуватися у відділенні може».

Дії засудженого ОСОБА_4 є відкритим, категоричним та демонстративним невиконанням обов`язку, визначеного у ч.3 ст.107, ч.5 ст.118 КВК України та п.3 Розділу ІІ «Основні права та обов`язки засуджених в установах виконання покарань» Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом МЮ України від 28.08.2018 №2823/5.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 винув інкримінованомуйому кримінальномуправопорушенні визнавповністю.Обвинувачений неоспорював фактичніобставини вчиненогозлочину узв`язку зчим,за згодоювсіх учасниківкримінального провадження,суд визнавнедоцільним дослідженнядоказів щодотих обставин,які нікимне оспорюються,при цьомусуд переконався, що обвинувачений цілком розуміє положення, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, і наслідки на право оскарження вироку, визначені ч. 2 ст. 394 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і його дії підлягають кваліфікації за ст. 391 КК України, тобто злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді обмеження волі або у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) або переводилась на більш суворий режим відбування покарання..

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає визнання обвинуваченим вини у вчиненому. Обставиною, яка обтяжує покарання рецидив злочинів.

При призначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд керується вимогами ст. 50 та ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, утриманці не має. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, оскільки ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення в період відбування покарання, призначеного вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 17.07.2020 у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла, то суд призначає остаточне покарання за сукупністю вироків у відповідності до ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого основного покарання, яке станом на час ухвалення вироку становить 2 роки 3 місяці 25 днів, та додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.391КК України, і призначити йому покарання за вчинене у виді 1 року позбавлення волі.

На підставіст.71КК України,шляхом частковогоприєднання невідбутогоосновного покараннята приєднаннядодаткового покарання,призначенихвироком Новоселицького районногосуду Чернівецькоїобласті від17.07.2020,остаточно призначити ОСОБА_4 покаранняу виді3років позбавлення волі, з конфіскацією майна, окрім житла.

Строк відбування ОСОБА_4 призначеного покарання рахувати з 24 червня 2025 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через районний суд.

Суддя ОСОБА_1