Постанова від 29.05.2025 по справі 911/557/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2025 р. Справа№ 911/557/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Тищенко А.І.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 29.05.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області

від 13.12.2024 (повний текст рішення складено 07.03.2025)

у справі №911/557/24 (суддя Л.Я. Мальована)

за позовом Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Яготинської міської ради

до ОСОБА_1

Фермерського господарства "Ліра-Агро"

про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Виконуючий обов`язки керівника Бориспільської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Яготинської міської ради до ОСОБА_1 та Фермерського господарства "Ліра-Агро" про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішень Яготинської міської ради від 17.03.2016 №270-05-VII, від 15.12.2016 №698-14-VII, від 16.12.2016 №699-14-VII всупереч вимогам законодавства без проведення земельних торгів передано в оренду ОСОБА_1 із земель комунальної власності земельні ділянки з кадастровими номерами: 3225510100:09:029:0037 площею 18,0000 га, 3225510100:04:003:0009 площею 18,0000 га, 3225510100:09:028:0004 площею 10,0851 га, 3225510100:09:029:0040 площею 7,2441 га, 3225510100:09:029:0039 площею 6,4185 га, 3225510100:09:029:0038 площею 4,3612 га, 3225510100:09:029:0041 площею 8,4441 га, 3225510100:09:029:0042 площею 3,5012 га, 3225510100:09:029:0043 площею 4,5241 га, 3225510100:09:029:0044 площею 6,3561 га, які розташовані в адміністративних межах Яготинської міської ради.

На підставі вказаних вище рішень Яготинською міською радою укладено договори оренди земельних ділянок від 04.07.2016 та 30.12.2016 без номерів, якими ОСОБА_1 передано в оренду для ведення фермерського господарства строком на 15 років земельні ділянки площею 86,9344 га.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.12.2024 в позові відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що Яготинськю міською радою приймались рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент прийняття рішень. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Суд також зазначив, що прокурору ще у серпні 2018 року під час звернення до Яготинського районного суду Київської області з позовом у справі №382/1382/18 було відомо про обставини передачі ОСОБА_1 земельних ділянок. Тому, днем початку перебігу строку позовної давності у спірних правовідносинах є 04.07.2016 (за 2 спірними договорами оренди) та 30.12.2016 року (за 8 спірними договорами оренди). В свою чергу, прокурор звернувся із даною позовною заявою 28.02.2024 року, тобто через 8 років коли довідався (об`єктивно міг довідатися) про можливе порушення права держави або про особу, яка його порушила.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 13.12.2024 у справі №911/557/24 скасувати та ухвалите нове рішення, яким позов задовольнити.

Апелянт стверджує, що посилання суду на Закон України від 18.02.2016 №1012-VIII "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" без будь-яких висновків його відношення до спірних правовідносин, є безпідставним. Апелянт наголошує на тому, що:

- ОСОБА_1 при отриманні спірних земельних ділянок на позаконкурентній основі мала на меті саме розширити вже створене нею ФГ "Ліра-Агро", а не: створити нове фермерське господарство; враховуючи, що ОСОБА_1 31.10.2013 вже отримала на позаконкурсній основі земельні ділянки для ведення фермерського господарства, створила ФГ "Ліра-Агро", тому вона своє право на отримання земельних ділянок комунальної власності для створення фермерського господарства без проведення земельних торгів використала;

- прокуратурою вживалися заходи прокурорського реагування про визнання недійсними договорів оренди укладених в 2016 році починаючи з 2018 року, але через зміну судової практики, провадження у с праві №382/1382/18 закрито, що у свою чергу призвело до повторного звернення до суду з даним позовом, в межах строку позовної давності.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача-1

25.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи, викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Відповідач-1 зауважує на тому, що земельні ділянки надавались громадянці ОСОБА_1 , яка використовувала їх у діяльності заснованого нею Фермерського господарства "Ліра-Агро", що жодним чином не суперечить чинному на той час законодавству. Також відповідач-1 стверджує, що підстави для представництва прокурором у даній справі є недоведеними. Відповідач-1 також зауважив, що подання позову до Яготинського районного суду Київської області не свідчить про переривання строку позовної давності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2025 апеляційну скаргу у справі №911/557/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2024 у справі №911/557/24. Судове засідання призначено на 28.04.2025. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/557/24.

23.04.2025 матеріали справи №911/557/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розгляд справи відкладено на 29.05.2025.

У судовому засіданні 29.05.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судове засідання 29.05.2025 з`явився представник відповідача-1, який надав свої пояснення. Прокурор та представники позивача і відповідача-2 у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 30.04.2025.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення прокурора, позивача та відповідача-2 про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності прокурора та представників позивача і відповідача-2.

Щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в даній справі.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в суді, прокурор у позовній заяві зазначив, що ухилення від проведення конкурсу щодо отримання в оренду та укладення відповідних договорів оренди земельних ділянок порушує інтереси держави, створює умови для накопичення (монополізації) значної частини земель в одного суб?єкта господарювання, що негативно впливає на економічний та соціальний стан держави. Інші громадяни позбавлені можливості займатись фермерським господарством тим самим забезпечувати робочими місцями членів родини по місцю свого проживання. Вказане свідчить про беззаперечну наявність інтересу держави по відношенню до законності передачі в користування та безпосереднього використання землі. Недотримання ж встановленої процедури набуття права користування на землю суперечить державному інтересу.

Бориспільська окружна прокуратура в листах від 20.09.2023 №51/2-1065 та від 07.11.2023 №51/2-1227 інформувала Яготинську міську раду як власника вказаних земельних ділянок щодо наявних порушень вимог земельного законодавства при передачі їх в оренду ОСОБА_1 , а також пропонувала надати інформацію щодо вжитих та запланованих заходів, спрямованих на їх усунення або самостійно звернутися до суду для вирішення вказаних питань.

Враховуючи що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а Яготинською міською радою допущено бездіяльність, апеляційний суд приходить до висновку, що вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

За наведених обставин, доводи відповідача-1 про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Яготинської міської ради відхиляються апеляційним судом, оскільки спростовуються наведеними в позові обгрунтуваннями прокурора про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Яготинської міської ради, що відповідають вимогам ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" та положенням ст. 53 ГПК України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Яготинською міською радою прийнято рішення від 22.12.2015 №146-03-VII та від 22.12.2015 №147-03-VII, згідно яких ОСОБА_1 надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду двох земельних ділянок площею 18 га. Кожна земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Яготинської міської ради. Мета отримання - для ведення фермерського господарства.

В подальшому, на підставі рішення Яготинської міської ради від 17.03.2016 №269-05-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1) 3225510100:09:029:0037 площею 18,0000 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 04.07.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 04.08.2016 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 15805448.

Рішенням Яготинської міської ради від 17.03.2016 №270-05-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2) 3225510100:04:003:0009 площею 18,0000 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 04.07.2016 року укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 04.08.2016 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 15811934.

Окрім того, Яготинською міською радою прийнято рішення від 17.03.2016 №246-05-VII та від 17.03.2016 №245-05-VII, якими ОСОБА_1 також надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення в оренду двох земельних ділянок орієнтовною площею 30 га та 45 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства.

Після чого рішенням Яготинської міської ради від 15.12.2016 №698-14-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок з наступними кадастровими номерами:

3) 3225510100:09:028:0004 площею 10,0851 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18668800;

4) 3225510100:09:029:0040 площею 7,2441 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18683916;

5) 3225510100:09:029:0039 площею 6,4185 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18679185.

Також, на підставі рішення Яготинської міської ради від 15.12.2016 №699-14-VII ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок з наступними кадастровими номерами:

6) 3225510100:09:029:0038 площею 4,3612 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18686397;

7) 3225510100:09:029:0041 площею 8,4441 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18687061;

8) 3225510100:09:029:0042 площею 3,5012 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18689527;

9) 3225510100:09:029:0043 площею 4,5241 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18689852;

10) 3225510100:09:029:0044 площею 6,3561 га в адміністративних межах Яготинської міської ради для ведення фермерського господарства та 30.12.2016 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 15 років, який 17.01.2017 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 18690091.

Як вбачається із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.07.2023 р. права оренди на вищевказані земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор посилається на те, що договори оренди земельних ділянок, укладені між Яготинською міською радою та ОСОБА_1 всупереч вимог ст. ст. 122, 123, 124, 134, Земельного кодексу У країни, ст. ст. 1, 2, 7, 8, 14 Закону України "Про фермерське господарство", тому набуття ОСОБА_1 у користування вищевказаних земельних ділянок комунальної власності не відповідає вимогам земельного законодавства.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач-1 посилається на те, що спірні договори оренди укладені у відповідності до вимог чинного законодавства (на момент виникнення спірних правовідносин), що регулює земельні відносини, а саме ЗУ "Про оренду землі" та ЗК України. Сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів оренди, здійснена державна реєстрація спірних договорів. Сплата орендної плати здійснюється своєчасно та у повному розмірі.

Крім того, ЗУ "Про фермерське господарство" не містить застережень щодо максимального чи мінімального розміру земельної ділянки, яка може бути надана громадянину для ведення фермерського господарства, як і не містить обмежень щодо кількості таких ділянок.

Земельні ділянки, надані в оренду до набрання чинності Законом України від 18 лютого 2016 року № 1012-УІІІ "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", тобто до 3 квітня 2016 року.

Відповідач-2 заперечує проти задоволення позову з підстав, зазначених відповідачем-1, а також додатково вказує про те, що ФГ "Ліра-Агро" є діючим фермерським господарством та має у власності наступну техніку: Subaru Forester, 2016 року випуску; Ford Ranger Limited Double Cab, 2017 року випуску; Fiat Doblo, 2021 року випуску. Крім того, ФГ "Ліра-Агро" має в оренді сільськогосподарську техніку необхідну для збору урожаю, займається розведенням свійських тварин, зокрема свиней. Відповідач-2 спростовує твердження прокурора про те, що ОСОБА_1 не мала наміру створювати фермерське господарство, оскільки інформація щодо реєстрації будь-якої сільськогосподарської техніки за ОСОБА_1 відсутня.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників судового процесу

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані відповідачем-1 пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 ЗК України).

Частиною другою статті 134 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Яготинської міської ради від 31.10.2013 №2207-39-VI ОСОБА_1 передано в оренду наступні земельні ділянки з кадастровими номерами: 3225510100:10:013:0001 площею 35,6618 га, 3225510100:09:008:0001 площею 3,6632 га, 3225510100:09:008:0021 площею 10,1536 га, 3225510100:09:029:0036 площею 9,5406 га 3225510100:09:029:0035 площею 17,1103 га.

Після оформлення права оренди на вказані земельні ділянки загальною площею 76 га ОСОБА_1 у грудні 2013 року створено фермерське господарство "Ліра-Агро", керівником якого визначено ОСОБА_1 .

Таким чином, на час звернення до Яготинської міської ради в грудні 2015 року та лютому 2016 року із заявами про отримання в оренду спірних земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ОСОБА_1 вже була керівником фермерського господарства "Ліра-Агро" та мала в оренді земельні ділянки загальною площею - 76 га, отримані шляхом реалізації права на отримання земель на позаконкурсній основі та відповідно займалася фермерським господарством.

Прокурор вважає, що оскільки ОСОБА_1 отримала в 2013 році у користування земельні ділянки в адміністративних межах Яготинської міської ради на позаконкурсній основі для створення та ведення фермерського господарства та заснувала ФГ "Ліга- Агро", в якому визначена керівником, то надання їй на позаконкурсній основі для ведення фермерського господарства інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані в іншому місці, зокрема і в адмінмежах Яготинської міської ради, суперечить Закону України "Про фермерське господарство" та Земельному кодексу України.

Так, Законом України від 18.02.2016 р. № 1012-VІІІ "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів" визначено, що право оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства набувається на конкурентних засадах (земельних торгах).

Проте, вказаний закон набув чинності лише 03.04.2016 року, а рішення про надання дозволу на розробку ОСОБА_1 проектів землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок були прийняті позивачем 22.12.2015, 17.03.2016, тому дія вказаної норми не поширюється на дані правовідносини.

Протилежні доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду наведених вище та зводяться до невірного тлумачення скаржником норм чинного законодавства.

З наведеного слідує, що Яготинською міською радою приймались рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття спірних рішень, тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність та безпідставність заявлених позовних вимог, які не підлягають задоволенню.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.03.2025 у справі №904/1986/22, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеному в постанові від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Оскільки за результатами вирішення даного спору встановлено, що права або законні інтереси позивача не були порушені, питання про застосування позовної давності апеляційним судом не розглядається.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 13.12.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 13.12.2024 у справі №911/557/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Київську обласну прокуратуру.

Матеріали справи №911/557/24 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. у відпустці з 03.06.2025 по 09.06.2025 та перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці з 09.06.2025 по 22.06.2025, повний текст постанови складено та підписано 23.06.2025

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

А.І. Тищенко